Постанова № 35223069, 06.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

7.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2013 року Справа № 812/8489/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі: Гришиній О.Ю.,

за участю представників сторін:

представника позивача : Яковлєва С.І.,

представника відповідача : Крайнюк Ю.В.,

прокурора: Чекер Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Луганського національного аграрного університету до Державної екологічної інспекції України у Луганській області про визнання дій незаконними, скасування наказу та направлення на проведення перевірки, скасування акту перевірки та припису щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства,-

ВСТАНОВИВ:

Луганський національний аграрний університет (далі -ЛНАУ, позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до (далі-відповідач) про визнання дій незаконними, скасування наказу та направлення на проведення перевірки, скасування акту перевірки та припису щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 27.06.2013 р. по 18.07.2013 р. Державною екологічною інспекцією у Луганській області було проведено планову перевірку дотримання Луганським національним аграрним університетом вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що було складено акт без дати, а також припис щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства № 76 від 22.07.2013 р.

Вважає дії відповідача щодо підстав, процедури та результатів зазначеної планової перевірки незаконними з наступних причин.

Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Тобто, в даному випадку - до 25.03.2013 р.

Проте, зазначена планова перевірка здійснювалась на підставі наказу відповідача від 29.03.2013 р. № 152, що є порушенням підстав проведення перевірки.

Повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Луганським національним аграрним університетом № 06/2125 від 28.05.2013 р. було надано позивачу через канцелярію позивача лише 16.07.2013 р. вхідний номер 1074, що також є істотним порушенням підстав проведення перевірки.

Направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Луганським національним аграрним університетом № 06/2270 від 06.06.2013 р. було надано позивачу через канцелярію позивача лише 16.07.2013 р. вхідний номер 1075, що також є істотним порушенням підстав проведення перевірки.

Як вбачається з самого акту перевірки, останній не містить дати складання акту, лише період часу проведення перевірки, що є порушенням як процедури проведення перевірки так і фіксування її результатів.

Направлення на проведення планової перевірки № 06/2125 від 28.05.2013 р. містить перелік осіб, які направляються на проведення планової перевірки. Проте, серед перевіряючих осіб згідно підписів в акті перевірки та в приписі від 22.07.2013 р. № 76 зазначений держінспектор з охорони навколишнього природного середовища Луганської області ОСОБА_3, який відсутній в переліку осіб, які направляються на проведення планової перевірки, згідно направлення на проведення планової перевірки № 06/2125 від 28.05.2013 р. та не мав права ані бути присутнім під час перевірки, ані тим паче підписувати будь-які документи за результатами перевірки. Що, в свою чергу, є порушенням процедури проведення перевірки і фіксування її результатів.

Складений за результатами перевірки акт без дати містить серед іншого посилання про порушення позивачем Кодексу України про надра, яке полягає в здійсненні водокористування в частині забору підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами. Що не відповідає дійсності.

Висновок про порушення було зроблено відповідачем на підставі даних обліку води, який здійснюється лічильником ЛЛТ-80 № 1018 та фіксується в журналі, що відповідає типовій формі «Журнал обліку водоспоживання водомірними приладами та обладнанням» ПОД - 11, затвердженої наказом Держкомстату України від 27.07.1998 р. № 264. Було зроблено висновок, що показники водоміру знімаються 1 раз на місяць, що є порушенням, оскільки відповідно наказу № 264 від 27.07.1998 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку» - записи у журналах ведуться щодобово. Також відповідач посилається на невідповідність даних первинного обліку водовідбору звітам за формою 2-ТП, затвердженої наказом Держкомстату України від 30.09.1997 р. № 230, за якими звітує позивач.

Так, згідно ч. 1 ст. 23 Кодексу України «Про надра» землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Тобто, відповідачем нібито було встановлено перевищення зазначеного ліміту добового відбору води протягом трьох місяців. Але відповідач скористувався, за його ж твердженням, про що зазначено в акті перевірки, недостовірними даними, з наданням переваги даним обліку за лічильником без нормативного обґрунтування своїх висновків. Результатом чого й стало фіксування в акті перевірки порушення, яке не було нормативно обґрунтовано в частині порядку виявлення та розрахунку перевищення ліміту добового відбору води.

Таким чином, й припис щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства № 76 від 22.07.2013 р., заснований на завідомо незаконному акті, складеному під час планової перевірки, здійснюваної з порушенням чинного законодавства, є також необґрунтованим та незаконним.

Також зазначає, що на підставі проведеної перевірки та виявлених порушень Кодексу України «Про надра» відповідачем було направлено на адресу позивача претензію № 84 від 14.08.2013 р. вихідний № 06/3185, яка надійшла - 26.08.2013 р., згідно вхідного № 1228.

Претензія стосувалась вимоги про стягнення збитків, нанесених державі внаслідок порушення водоохоронного законодавства, яке полягало в користуванні надрами без спеціального дозволу, на суму 9899784 грн. 00 коп. Як зазначив відповідач, розрахунок збитків був ним обчислений згідно методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 р. № 389 (далі - Методика), та на підставі статистичних даних.

Тобто, якщо під час перевірки розрахунок водовідбору відповідач здійснював на підставі первинного обліку (за лічильником), то для розрахунку збитків використовує статистичні данні - звіти. Період розрахунку збитків відповідач зазначає 01.01.2012 р. - 30.06.2013 р., в той час як виявлене в результаті перевірки перевищення лімітів водовідбору без спеціального дозволу складає лише три місяці: січень-лютий 2013 р. та квітень 2013 р.

Проте, згідно п. 9.2. Методики фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Відповідно розрахунок збитків не відповідає ані даним, зазначеним в акті перевірки, ані порядку розрахунку нанесених збитків.

На підставі вкладеного просить :

- визнати дії Державної екологічної інспекції у Луганській області щодо підстав планової перевірки дотримання Луганським національним аграрним університетом вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, проведеної протягом часу з 27.06.2013 по 18.07.2013, а також щодо порядку та за результатами проведення, незаконними;

- скасувати розпорядчі документи Державної екологічної інспекції у Луганській області : наказ від 29.03.2013, направлення на перевірку від 28.05.2013 № 06/2125, акт перевірки дотримання Луганським національним аграрним університетом вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, проведеної протягом часу з 27.06.2013 по 18.07.2013, припис щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства № 76 від 22.07.2013.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, про що подав письмові заперечення, які були долучені до матеріалів справи (а.с. 61-62).

Прокурор в судовому засіданні підтримав позицію представника відповідача та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що Луганський національний аграрний університет є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.07.2012 за № 1 382 120 0000 001440, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 322297 (а.с. 23).

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до п.4 Положення про державну екологічну інспекцію в областях, міста Києва та Севастополя, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про відтворення та охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами ( крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами.

Відповідно до пп.3.1 п.3 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо отримання вимог природоохоронного законодавства планові та позапланові перевірки здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно пп.3.2 п.3 Порядку планова перевірка здійснюється відповідно до квартального плану діяльності органу Мінприроди і проводиться за наказом органу Мінприроди.

Відповідно приписів пп.3.3 п.3 Порядку орган Мінприроди не пізніше як за десять днів до початку проведення перевірки надсилає рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу Мінприроди, або вручає особисто посадовій особі суб'єкта господарювання під розписку повідомлення про проведення планової перевірки. У повідомленні про проведення планової перевірки зазначається дата початку та закінчення перевірки, найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється перевірка, найменування органу Мінприроди.

Відповідно пп.4.5 п.4 Порядку, перевірка здійснюється на території суб'єкта господарювання - на виробничих майданчиках, у цехах, у місцях розташування обладнання, земельних ділянках, у тому числі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, шляхом візуального огляду і застосуванням, у разі необхідності, інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, наказом Державної екологічної інспекції у Луганській області від 29.03.2013 № 152 відповідно до ст.ст. 5,7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п.п. 5,8 Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.1999 №339, Плану заходів з виконання покладених на Державну екологічну інспекцію у Луганській області завдань на 2 квартал 2013 року, затверджено перелік суб'єктів господарювання, щодо яких будуть проведені планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) у 2 кварталі 2013 року (а.с. 64-67).

06.06.2013 відповідно до статті 20-2 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та наказу начальника Держекоінспекції у Луганській області від 29.03.2013 № 152 видано направлення № 06/2270 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Луганським національним аграрним університетом, відповідно до якого направляються: старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Луганської області Портнова Людмила Вікторівна, Максименко Данило Євгенович та державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Луганської області Ліпчей Артем Юрійович, Білан Олена Володимирівна, Бутко Наталія Валентинівна, Макушенко Богдан Олексійович, Воловик Наталя Леонідівна, Ананченко Вікторія Вікторівна, Аюбов Руслан Едуардович, Олейникова Анастасія Ігорівна для проведення у термін з 27.06.2013 по 18.07.2013 планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища Луганським національним аграрним університетом (а.с. 68).

Вирішуючи питання щодо правомірності видання наказу «Щодо здійснення планових заходів» від 29.03.2013 № 152 в частині призначення планової перевірки Луганського національного аграрного університету та правомірності дій щодо підстав призначення та процедури проведення планової перевірки, суд прийшов до висновку, що вказаний наказ прийнятий відповідачем без дотримання правових підстав, закріплених ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, дії щодо видання наказу «Щодо здійснення планових заходів» від 29.03.2013 № 152 в частині призначення планової перевірки Луганського національного аграрного університету та дії щодо проведення планової перевірки на підставі оскаржуваного наказу є незаконними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі -Закон) планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Згідно ч.4 ст. 5 цього Закону органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Згідно ст. 7 Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган

державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

З аналізу наведених норм вбачається, що планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які повинні бути затверджені органом державного нагляду (контролю), що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, та перед початком здійснення перевірки орган державного нагляду зобов'заний пред'явити керівнику суб'єкта господарювання службове посвідчення та направлення на проведення перевірки.

Проте, в судовому засіданні встановлено та не оскаржується сторонами, що планова перевірка ЛНАУ відповідачем призначена на підставі наказу від 29.03.2013 № 152 у період з 27.06.2013 по 18.07.2013. Тобто, вказаним наказом відповідачем затверджений план завдань на 2 квартал із зазначенням переліку суб'єктів господарювання щодо яких будуть проведені планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) після установленої Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» граничної дати, в межах якої може бути призначена відповідна перевірка.

Крім того, як вже зазначалося раніше, відповідачем проведено перевірку у період з 27.06.2013 по 18.07.2013. Наказів про продовження строків проведення планової перевірки відповідачем не видавалося.

Вказаний факт представником відповідача в судовому засіданні не заперечувався.

Таким чином, відповідач повинен був згідно плану роботи та наказу від 29.03.2013 №152 розпочати та закінчити планову перевірку протягом 2 кварталу 2013 року, проте, відповідач розпочав проведення перевірки у 2 кварталі 2013 року та завершив проведення перевірки, яка оформлена актом за період з 27.06.2013 по 18.07.2013. Крім того, відповідач не надав жодного доказу щодо внесення змін до плану проведення перевірки на 2 квартал 2013 року щодо продовження перевірки в 3 кварталі 2013 року, а тому перевірку проведено з порушенням встановленого порядку, саме плану та наказу.

Також судом встановлено, що вказаний наказ, повідомлення про проведення планової перевірки від 28.05.2013 № 06/2125 та направлення на проведення планової перевірки від 06.06.2013 № 06/2270 Луганським національним аграрним університетом отримано через канцелярію лише 16.07.2013. Тобто, після того як Державною екологічною інспекцією України у Луганській області розпочато проведення планової перевірки позивача.

Вказаний факт представником відповідача не заперечувався.

В ході розгляду справи представником позивача в підтвердження факту порушення відповідачем ст.5 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в якості доказу надано журнал реєстрації проведення перевірок ( т.1 а.с116-117) за період з квітня 2013 року по серпень 2013 року. Зі змісту наданого журналу вбачається, що наказ від 29.03.2013 № 152 Луганським національним аграрним університетом перед початком проведення перевірки не було вручено та зареєстровано у відповідному журналі, оскільки оскаржуваний наказ було надано до канцелярії позивача лише 16.07.2013.

Оскільки під час розгляду справи достовірно встановлено, що відповідачем в порушення вимог ст.ст. 5,7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності видано наказ «Щодо здійснення планових заходів» від 29.03.2013 №152 в частині призначення планової перевірки Луганського національного аграрного університету, внаслідок чого, відповідач не мав права виносити оскаржуваний наказ, а тому наказ від 29.03.2013 № 152 в частині призначення планової перевірки Луганського національного аграрного університету підлягає скасуванню.

Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для правильного та повного захисту порушеного права позивача та задовольняє вимоги, викладені в п. 1, шляхом визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції України у Луганській області щодо видання наказу «Щодо здійснення планових заходів» від 29.03.2013 № 152 в частині призначення планової перевірки Луганського національного аграрного університету.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач не мав правових підстав для видання наказу від 29.03.2013 № 152, а тому суд вважає за необхідне визнати незаконними дії Державної екологічної інспекції України у Луганській області щодо проведення на підставі наказу «Щодо здійснення планових заходів» від 29.03.2013 № 152 планової перевірки Луганського національного аграрного університету, оформленої актом за період з 27.06.2013 по 18.07.2013.

Також судом встановлено, що державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Луганській області - Воловик Н.Л., ОСОБА_3 в період з 27.06.2013 р. по 18.07.2013 р. було проведено планову перевірку дотримання Луганським національним аграрним університетом вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що було складено акт та виявлено порушення дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (а.с. 72-83).

Відповідно до ч.6 ст. 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

За результатами перевірки відповідачем винесено припис щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства № 76 від 22.07.2013 (а.с. 69-71).

Згідно п.7 ст. 7 цього Закону на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Як вбачається зі змісту акту перевірки за період з 27.06.2013 по 18.07.2013 та встановлено в судовому засіданні, підприємство здійснює свою виробничу діяльність, пов'язану з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі дозволів, виданих Державним управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області:

- дозвіл № 4410136300-121 (Територія ЛНАУ та ННВАК "Колос") від 06.07.2009 з терміном дії з 06.07.2009 по 06.07.2014;

- дозвіл № 4410136300-121а (Газова котельня) від 02.06.2011 з терміном дії з 02.06.2011 по 02.06.2016;

- дозвіл № 4410136300-13 (Гуртожиток №8) від 06.07.2009 з терміном дії з 06.07.2009 по 06.07.2019.

Дозволом № 4410136300-121 передбачені заходи щодо здійснення контролю за дотриманням затверджених нормативів ГДВ забруднюючих речовин 1 раз на рік починаючи з 06.07.2009 на джерелах №№ 11, 13, 15, 16, 19, 21-48, 52.

Дозволом № 4410136300-121 передбачені заходи щодо здійснення контролю за дотриманням затверджених нормативів ГДВ забруднюючих речовин: 1 раз на рік починаючи з 06.07.2009 для джерел №№11,13,15,16,19,21-48,52. Контроль за дотриманням нормативів ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повітря не проводився, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря» обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел.

Проте, в акті перевірки зовсім не зазначено способів виявлення такого порушення та відсутнє нормативне обґрунтування такого висновку.

Крім того, під час розгляду справи встановлено, що Луганський національний аграрний університет під час проведення перевірки надав дозволи на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами, звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин на площадці ЛНАУ від 25.09.2008, які досліджувались перевіряючими під час проведення перевірки, що також відображено у акті перевірки. Зазначеними документами впорядковано і кількість джерел забруднювальних викидів, і обсяги таких викидів, і порядок контролю викидів, згідно з якими контроль повинен здійснюватись раз на рік за рахунок вимірювальних приладів та інструментів.

В підтвердження вказаного, представником позивача в ході розгляду справи надано статистичну звітність за формою 2-ТП.

Також встановлено, що на балансі закладу знаходиться 73 одиниці колісних транспортних засобів. З них 17 засобів у робочому стані, інші не експлуатуються та використовуються як наочне приладдя для студентів.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що перевіряючими в ході проведення перевірки встановлено, що незначний ремонт та такі роботи як заміна масел, фільтрів повітряних, паливних, масляних, гальмівних накладок проводиться у гаражі підприємства. Графік перевірки автотранспортних засобів на вміст оксиду вуглецю та димность у відпрацьованих газах на підприємстві не розроблено. Контроль за вмістом оксиду вуглецю, вуглеводнів та димності у відпрацьованих газах автомобілів не здійснюється, що є порушенням ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Проте, зазначений висновок спростовується наступним.

В ході розгляду справи судом встановлено, що Луганським національним аграрним університетом та ТОВ «ПРАЙМ КАР» було укладено договір № 18/07 від 16.06.2013 про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування колісних транспортних засобів. Проте, на момент проведення перевірки ТОВ «ПРАЙМ КАР» належним не виконувало умови договору та позивачем на адресу ТОВ «ПРАЙМ КАР» направлено лист від 01.10.2013 № 01/1587 про розірвання вказаного договору. Станом на день розгляду справи між позивачем та ТОВ «Трас - Сервіс» укладено договір від 19.09.20123 № 6 про надання послуг з обслуговування транспортних засобів.

Таким чином, графік перевірки автотранспортних засобів на вміст оксиду вуглецю та димность у відпрацьованих газах на підприємстві не було розроблено, та контроль за вмістом оксиду вуглецю, вуглеводнів та димності у відпрацьованих газах автомобілів не було здійснено не з вини позивача, оскільки вказані обов'язки щодо розроблення відповідного графіку, контролю за вмістом оксиду вуглецю, вуглеводнів та димності у відпрацьованих газах автомобілів покладався на ТОВ «ПРАЙМ КАР» відповідно до договору від 16.06.2013 №18/7, який було розірвано 01.10.2013 за неналежне виконання умов вказаного договору.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що водопостачання та водовідведення здійснюється на підставі договору № 415/3 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 28.12.12 укладеного з Південним управлінням ТОВ "Луганськвода". Ліміт на використання води складає - 3600м 3 /рік з мережі «постачальника», 120000 м 3 / рік з власних мереж; ліміт на водовідведення -123600м 3/ рік. Перевищення ліміту не встановлено. Водовідведення здійснюється до мереж міської каналізації.

ЛНАУ є водокористувачем в частині забору підземних вод. Мета водокористування: господарсько-побутові потреби ( водопостачання містечка ЛНАУ). Водокористування ЛНАУ здійснюється на підставі Дозволу на спеціальне водокористування № Укр 503 Луг, виданого 28 жовтня 2010 року на термін до 28 жовтня 2013 року.

На балансі підприємства знаходиться три артезіанські свердловини: робоча: № 2, глибиною 60 м, дебіт 60м3/ год, резервні: № 1 глибиною 60 м, дебіт 60м3/ год.; № 3 глибиною 120 м, дебіт 60м3/ год. На свердловини в наявності паспорти, які оформлені належним чином та зареєстровані Держводінспекцією Сіверсько - Донецького басейна. Вода відповідає ДСТУ «Вода питна».

Над свердловинами розташовані цегляні надсвердловинні споруди. Дозволом встановлено ліміт забору підземних вод не більше 191,0 тис.м3/ рік.

Облік кількості води, що забирається з свердловини №2, здійснюється лічільником ЛЛТ-80 № 1018 та фіксується у журналі, який відповідає типової формі «Журнал обліку водоспоживання водомірними приладами та обладнанням» ПОД - 11, затвердженої наказом Держкомстату України від 27.07.1998р. № 264.

Перевіркою встановлено, що показники водоміру знімаються 1 раз на місяць, що є порушенням; відповідно наказу N 264 від 27.07.98 «Про затвердження типових форм первинного обліку» - записи у журналах ведуться щодобово.

Підприємство звітує по Формі 7-гр (підземна вода). Згідно звіту за 2012 рік забрано з свердловини №2 - 95,1 тис.м3 води.

За І півріччя 2013 року забрано підземних вод з свердловини № 2 - 48,6 тис.м3.

Перевіркою також встановлено, що на момент перевірки, ЛНАУ здійснювало водокористування в частині забору підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст. 23 Кодексу України про надра.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Висновок про порушення позивачем ст.23 Кодексу України про надра було зроблено на підставі даних обліку води, який здійснюється лічильником ЛЛТ-80 № 1018 та фіксується в журналі, що відповідає типовій формі «Журнал обліку водоспоживання водомірними приладами та обладнанням» ПОД-11, затвердженої наказом Держкомстату України від 27.07.1998 № 264. Тобто, відповідачем було зроблено висновок, що показники водоміру знімаються 1 раз на місяць, що є порушенням, оскільки відповідно до наказу від 27.07.1998 № 264 «Про затвердження типових форм первинного обліку» - записи у журналах ведуться щодобово. Також відповідачем підчас проведення перевірки встановлено невідповідність даних первинного обліку водозабору звітам за формою 2-ТП, затвердженою наказом Держкомстату від 30.09.1997 № 230, за яким звітує позивач.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем було встановлено перевищення зазначеного ліміту добового відбору води протягом трьох місяців на підставі даних обліку за лічильником.

Проте, відповідачем зовсім не надано обґрунтування такого висновку, не наведено методики розрахунку перевищення добового ліміту відбору води.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Луганським національним аграрним університетом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області 31.03.2010 листом № 01/589 було передано матеріали для одержання ліцензії на геологічне вивчання надр по водозабору підземних вод ННВАК ЛНАУ «Колос», розташованого за адресою: м.Луганськ, вул.Центральна,12.

20.06.2011 позивачем до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України було надано лист № 01/1245, яким просить видати спеціальний дозвіл на геологічне вивчення надр по водозабору підземних вод навчально-науково-виробничого аграрного комплексу Луганського національного аграрного університету ННВАК ЛНАУ «Колос», розташованого за адресою: м.Луганськ, вул.Центральна,12.

Також рішенням Луганської обласної ради шостого скликання від 31.08.2011 № 6/76 погоджено клопотання Луганського національного аграрного університету про надання надр у користування з метою геологічного вивчення, в тому числі досідно-промислової розробки ділянки Луганського родовища підземних вод у межах водозабору ЛНАУ в м.Луганську та Лутугинському районі Луганської області, в межах, визначених даним закладом каталогом географічних координат свердловини №№1,2,3 та кутових точок ділянок надр №№1-4, з урахуванням виконання умов Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області територіального управління Держгірпромнагляду по Луганській області.

На звернення Луганського національного аграрного університету від 31.03.2010№ 01/589 та від 20.06.2011№ 01/1245 Міністерством екології та природних ресурсів України було надано відповіді від 09.04.2012 № 7257/06/10-12 та від 13.04.2012 № 7784/06/10-12, відповідно до яких комісія з погодження надр у користування розглянула можливість отримання ЛНАУ погодження для надання Мінприроди для надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення підземних вод у межах водозабору та підтверджено можливість надання відповідного дозволу.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що Луганським національним аграрним університетом вживалися заходи щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в судовому засіданні не встановлено порушень з боку позивача щодо перевищення лімітів на використання води, тому висновки відповідача, відображені у акті перевірки не знайшли підтвердження, оскільки в акті перевірки зовсім не надано обґрунтування такого висновку, не наведено методики розрахунку перевищення добового ліміту відбору води.

Також встановлено, що Навчально-науково-виробничий аграрний комплекс «Колос» (далі-ННВАК ЛНАУ «Колос») є водокористувачем в частині забору підземних вод. Мета водокористування: господарсько-побутові потреби, сільськогосподарське водопостачання. Водокористування ННВАК ЛНАУ «Колос» здійснюється на підставі Дозволу на спеціальне водокористування № Укр 621 Луг, виданого 22 липня 2008 року до 22 липня 2011 року; дію дозволу подовжено до 22.07.2014.

Відповідно дозволу на ННВАК ЛНАУ «Колос» наявні 15 артезіанських свердловин: Робочі: № 2, глибиною 80 м, дебіт 18м3/ год., № 3, глибиною 70 м, дебіт 12м3/ год., № 15, глибиною 70 м, дебіт 20м3/ год.

Резервні: № 1, глибиною 98 м, дебіт 18м3/ год., № 4, глибиною 45 м, дебіт 10м3/ год., № 5, глибиною 60 м, дебіт 15м3/ год., № 6, глибиною 60 м, дебіт 15м3/ год., № 7, глибиною 60 м, дебіт 30м3/ год., № 8, глибиною 19 м, дебіт 10м3/ год., № 9, глибиною 50 м, дебіт 10м3/ год., № 10, глибиною 60 м, дебіт 10м3/ год., № 11, глибиною 60 м, дебіт 10м3/ год., № 12, глибиною 60 м, дебіт 10м3/ год., № 13, глибиною 60 м, дебіт 10м3/ год., № 14, глибиною 60 м, дебіт 10м3/ год.

Ліміт забору підземних вод не більше 120,4 тис.м3.

Перевіряючими в ході планової перевірки ЛНАУ при візуальному огляді робочих артезіанських свердловин встановлено, що над-свердловинні споруди герметично закриті, що запобігає попаданню до них зливових вод та побутових відходів. Зона санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, на свердловинах №2, 3 в незадовільному стані - порушено цілість огорожі, зона санітарної охорони на свердловини № 15 відсутня.

Резервні свердловини під час проведення перевірки не оглядались з причини того, що власнику не невідомі місця їх розташування. Схеми, паспорти резервних свердловин, акти консервування свердловин, будь-які інші документи не надано.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем під час проведення перевірки висновки щодо незадовільності стану свердловин №№ 2,3 та обмеження можливості попадання до них зливних вод та побутових відходів зроблені виключно при візуальному огляді робочих артезіанських свердловин, без складання будь-яких актів чи протоколів, з яких можливо було б встановити наявність виявлених під час проведення перевірки порушень.

Крім того, ані під час проведення перевірки, ані під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів витребування паспортів резервних свердловин, актів консервування свердловин.

Вказаний факт представником відповідача в судовому засіданні не заперечувався.

В ході перевірки також встановлено, що в результаті діяльності підприємства згідно з Класифікатором відходів ( ДК 005-96 ) утворюються відходи I-IV класу небезпеки: відпрацьовані люмінесцентні лампи (1); батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані (1); відходи масел технічних (2); фільтри масляні (2), паливні (2), повітряні (4) відпрацьовані; брухт чорних металів дрібний (4); стружка стальна (4); огарки електродів (4); дрантя промаслене (2); тара пластикова дрібна використана(4); шини зіпсовані, відпрацьовані, пошкоджені (4); гальмові колодки відпрацьовані (4); макулатура паперова та картонна (4); екскременти, сечовина, гній тварин; засоби хімічного оброблення насіння та захисту рослин (2); тирса деревинна (4); стружка деревинна (4); відходи деревини кускові (4); відходи рослинного походження-ячменя, гороху (4); тверді побутові відходи (4).

У 2011 році діяльність, пов'язану з утворенням та розміщенням відходів І - IV класів небезпеки здійснювалась згідно дозволу № 1.1.18 від 20.09.2010 терміном дії з 01.01.2011р до 01.01.2012 та затверджених лімітів.

У 2012 році діяльність, пов'язану з утворенням та розміщенням відходів І - IV класів небезпеки здійснювалась згідно дозволу № 1.1.18 від 04.07.2011 терміном дії з 01.01.2012р до 01.01.2013 та затверджених лімітів.

Перевіряючими в ході перевірки встановлено, що Луганський національний аграрний університет здійснює діяльність, пов'язану з утворенням та розміщенням відходів IV класу небезпеки згідно дозволу на розміщення відходів № 1.1.18 від 26.06.12 дійсний з 01.01.13 до 01.01.14. Ліміти на утворення відходів IV класу небезпеки на 2013 рік в наявності, затверджені заступником Голови Луганської обласної державної адміністрації та погоджені начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища.

Утворення та розміщення відходів I-II класів небезпеки здійснюється без відповідного дозволу та затверджених лімітів, що є порушенням пункту «а» частини першої статті 32 Закону України «Про відходи».

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 32 Закону України «Про відходи» з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється: вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Ліміти на обсяги утворення і розміщення побутових відходів не встановлюються.

Проте, вказаний у акті перевірки висновок відповідача, спростовується наступним.

Представником позивача під час розгляду справи надано докази звернення Луганського національного аграрного університету до Міністерства екології та природних ресурсів України із заявою від 04.07.2012 № 01/1475 надання дозволу на розміщення небезпечних відходів у 2013 році; лист від 12.10.2012 № 01/2037, направлений на адресу Міністерства екології та природних ресурсів України щодо погодження лімітів на утворення та розміщення небезпечних відходів Луганського національного аграрного університету на 2013 рік; лист від 02.04.2013 № 01/59, направлений на адресу Міністерства екології та природних ресурсів України щодо погодження лімітів на утворення та розміщення небезпечних відходів Луганського національного аграрного університету на 2013 рік ( т. 2 а.с.11-14).

Також судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ЛНАУ та ПАТ «Луганськвторресурси», МПП «Очаг», ТОВ «Луганський СЦПВ», а саме: договір № 29/13 від 15.04.2013, укладений з ПАТ «Луганськвторресурси» на передачу макулатури; договір № 37 від 11.02.13 укладений з МПП «Очаг» на передачу відпрацьованих ртутьвмісних ламп; договір № ЦВ - 431/АК від 19.05.2011 укладений з ТОВ «Луганський СЦПВ» на поставку брухту свинцю АКБ.

Так, згідно договору № 29/13 від 15.04.2013, укладеного між ЛНАУ та ПАТ «Луганськвторресурси» на передачу макулатури, продавець - позивач у справі зобов'язується передати у власність покупця - ПАТ «Луганськвторресурси» товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити вартість на умовах даного договору, згідно наданої до цього договору специфікації.

Відповідно до п.5.1 цього договору поставка продукції по даному договору здійснюється на умовах : транспортом продавця або покупця за домовленістю.

Згідно договору № 37 від 11.02.13, укладеного між ЛНАУ та МПП «Очаг» на передачу відпрацьованих ртутьвмісних ламп, замовник - позивач у справі на протязі дії цього договору здає одержувачу - МПП «Очаг» відпрацьовані лампи та сплачує за збір та утилізацію відпрацьованих ламп.

Згідно договору № ЦВ - 431/АК від 19.05.2011, укладеного між ЛНАУ та ТОВ «Луганський СЦПВ» на поставку брухту свинцю АКБ, постачальник -позивач у справі зобов'язується поставляти та передавати у власність, а покупець - ТОВ «Луганський СЦПВ» зобов'язується прийняти за вагою нетто брухт кольорових металів.

Відповідно до п. 4.3 цього договору покупець власним спеціалізованим автомобільним транспортом здійснює перевезення прийнятої сировини від постачальника.

З наведеного вбачається, що відходи І-ІV класів небезпеки розміщуються позивачем відповідно до наданих дозволів та затверджених лімітів, відповідно до зазначених договорів передаються відходи на утилізацію спеціалізованим підприємствам, та як наслідок ЛНАУ не розміщує небезпечних відходів на своїй території, а тому посилання відповідача на порушення з боку позивача п «а» ч.1 ст. 32 ЗУ «Про відходи» є незмістовними.

Крім того, в ході проведення перевірки встановлено та відображено у акті перевірки, що під час візуального обстеження встановлено розміщення наступних відходів: відпрацьовані люмінесцентні лампи -300 шт., акумуляторні батареї свинцеві -2 шт., відпрацьовані мастила -30л, стружка металева -15кг.

Виявлено порушення п.5 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про хімічні джерела струму», а саме: акумуляторні батареї зберігаються більше трьох місяців з дня закінчення строку експлуатації.

При огляді території гаража ЛНАУ виявлено змішування відходів, а саме у контейнері, який розташований біля зварювальної майстерні змішано металеву стружку з побутовими відходами, що є порушенням пункту «ж» статті 17 Закону України «Про відходи».

Відпрацьовані люмінесцентні лампи (300 од.) на момент перевірки розміщуються без дозволу та зберігаються з порушенням ( зберігаються не у герметичній тарі), що є порушенням п.2.1.3 ДСан ПіН 2.2.7 029-99 п. «з,і» ст. 17 Закону України «Про відходи».

Проте, ані під час проведення перевірки, ані в ході розгляду справи суду не надано доказів проведення інструментально-лабораторного контролю організованих стаціонарних джерел, доказів складення протоколів чи відбору проб, в яких наведено результати вимірювання показників чи зваження відпрацьованих відходів. Зі змісту акту перевірки не можливо встановити яким саме чином перевіряючи дійшли до висновку щодо вказаних порушень, оскільки зовсім не наведено механізму обчислення, а висновки перевіряючи ґрунтуються лише на припущеннях, візуальному огляді та обстеженні розміщення відходів.

Оскільки під час розгляду справи встановлено, що відповідачем у акті перевірки не надано належного обґрунтування висновків виявлених порушень під час проведення перевірки, а судом не встановлено поршень з боку позивача, тому позовні вимоги в частині скасування припису щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства від 22.07.2013 № 76, винесеного Державною екологічною інспекцією України у Луганській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування направлення на перевірку від 28.05.2013 № 06/2125, суд відмовляючи в їх задоволенні, виходить з наступного.

Згідно частини 4 статті 5 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Внаслідок чого, судовий захист прав може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).

Направлення на проведення перевірки є лише документом, який несе в собі інформацію про певні умови проведення такої перевірки, а саме: найменування органу, який проводить відповідний захід, його місце знаходження та телефон, найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, місцезнаходження чи прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця, номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід та інші відомості. Тобто, само по собі направлення не тягне за собою якихось юридичних наслідків для позивача, а є документом, що лише фіксують певні відомості щодо проведення перевірки. Внаслідок чого, вимога позивача в цій частині не підлягає задоволенню через відсутність порушення прав, свобод та інтересів позивача, а тому обраний ним спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Щодо позовних вимог в частині скасування акту перевірки дотримання Луганським національним аграрним університетом вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, проведеної протягом часу з 27.06.2013 по 18.07.2013, суд також не знаходить підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст.7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Акт-службовий документ, який підтверджує факт проведення планової (позапланової) перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення під час проведення перевірки.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень.

Факти виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, контроль за дотриманням якого покладено на Державну екологічну інспекцію у Луганській області, викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на документи, які надавалися під час проведення перевірки, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, акт перевірки - це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) спеціалістів Державної екологічної інспекції у Луганській області щодо результатів перевірки, яка викладена ними для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) перевіряючого, так і відхилити її.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За наведених обставин суд вважає, що акт перевірки Державної екологічної інспекції у Луганській області не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків, а тому не може бути оскарженим та скасованим.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задовенню.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд вважає такими, що заслуговують на увагу доводи позивача і вважає за можливе покласти їх в основу постанови суду, оскільки відповідачем останні не спростовані.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги частково є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити частково:

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції України у Луганській області щодо видання наказу «Щодо здійснення планових заходів» від 29.03.2013 № 152 в частині призначення планової перевірки Луганського національного аграрного університету;

- скасувати наказ Державної екологічної інспекції України у Луганській області «Щодо здійснення планових заходів» від 29.03.2013 № 152 в частині призначення планової перевірки Луганського національного аграрного університету;

- визнати незаконними дії Державної екологічної інспекції України у Луганській області щодо проведення на підставі наказу «Щодо здійснення планових заходів» від 29.03.2013 № 152 планової перевірки Луганського національного аграрного університету, оформленої актом за період з 27.06.2013 по 18.07.2013;

- скасувати припис щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства від 22.07.2013 № 76, винесеного Державною екологічною інспекцією України у Луганській області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Виходячи з вимог ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 11, 17, 18, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського національного аграрного університету до Державної екологічної інспекції України у Луганській області про визнання дій незаконними, скасування наказу та направлення на проведення перевірки, скасування акту перевірки та припису щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції України у Луганській області щодо видання наказу «Щодо здійснення планових заходів» від 29.03.2013 № 152.

Скасувати наказ Державної екологічної інспекції України у Луганській області «Щодо здійснення планових заходів» від 29.03.2013 № 152.

Визнати незаконними дії Державної екологічної інспекції України у Луганській області щодо проведення на підставі наказу «Щодо здійснення планових заходів» від 29.03.2013 № 152 планової перевірки Луганського національного аграрного університету, оформленої актом за період з 27.06.2013 по 18.07.2013.

Скасувати припис щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства від 22.07.2013 № 76, винесеного Державною екологічною інспекцією України у Луганській області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Луганського національного аграрного університету судовий збір у сумі 17 (сімнадцяти) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 11 листопада 2013 року.

Суддя Є.О. Кисельова