Рішення № 35221975, 13.11.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р.Справа № 916/2284/13Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бєлих К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Пржиємський В.В.,

від відповідача Баштовий В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Групова збагачувальна фабрика ,,ЧЕРВОНА ЗІРКА" до Державного підприємства ,,Одеська залізниця" про стягнення 2133,50 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.09.2013 р. прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства ,,Групова збагачувальна фабрика ,,ЧЕРВОНА ЗІРКА", порушено провадження у справі № 916/2284/13, призначено її до розгляду в засіданні суду на 23.09.2013 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 23.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 28.10.2013 р., у судовому засіданні 28.10.2013 р. - на 13.11.2013 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їх представників.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.10.2013 р. відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням позивача продовжено строк розгляду спору до 14.11.2013 р.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 13.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічне акціонерне товариство ,,Групова збагачувальна фабрика ,,ЧЕРВОНА ЗІРКА" (далі - ПАТ ,,ГЗФ ,,ЧЕРВОНА ЗІРКА") звернулось в господарський суд Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства ,,Одеська залізниця" (далі - ДП ,,Одеська залізниця") 2133,50 грн. вартості нестачі вугільної продукції, втраченої в процесі перевезення.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ПАТ ,,ГЗФ ,,ЧЕРВОНА ЗІРКА" посилається на п.п.110,113,114,129,130,133 Статуту залізниць України, залізничні накладні від 22.01.2013 р. №№ 52292851, 52292257, комерційні акти від 25.01.2013 р. АА № 057573, АА № 057571, платіжне доручення від 16.08.2013 р. № 3094, специфікацію до договору від 25.12.2012 р. № 91/1 тощо.

ДП „Одеська залізниця" у запереченнях на позов просить у задоволенні останнього відмовити, оскільки позивачем:

- пропущено строк позовної давності;

- невірно вказано норму природної втрати вантажу даного типу;

- не надано документ, на підставі якого визначено вартість втраченого вантажу.

ПАТ ,,ГЗФ ,,ЧЕРВОНА ЗІРКА" письмово пояснило, що норму природної втрати в розмірі 1% маси вантажу узгоджено в договорі поставки від 25.12.2012 р. № 91/1. Крім того, товариство просить поновити строк позовної давності, т.я. йому матеріали, необхідні для звернення до суду, передано тільки 02.04.2013 р. При цьому, на думку ПАТ ,,ГЗФ ,,ЧЕРВОНА ЗІРКА", строк позовної давності з урахуванням приписів ч.5 ст.267 ЦК України може визначатись від дати, коли особа дізналась про порушення її прав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив таке.

22.01.2013 р. зі станції відправлення Пелагеївський Донецької залізниці ПАТ ,,ГЗФ ,,ЧЕРВОНА ЗІРКА" (відправник) на станцію призначення Миколаїв-вантажний Одеської залізниці для ТОВ „Портінвест Лоджистік" (одержувач) відправлено:

- вагон № 60417847 з антрацитом кількістю 70000 кг, що підтверджується залізничною накладною № 52292257;

- вагон № 67657635 з антрацитом кількістю 69000 кг, що підтверджується залізничною накладною № 52292851.

Відмітки у вказаних накладних свідчать про те, що вантаж знаходиться у вологому стані, завантажений у вагон засобами відправника навалом нижче бортів з природними скосами у формі трапеції; маркування по всьому периметру вагону червоним вапном.

25.01.2013 р. на станції Тимково Одеської залізниці складено комерційний акт АА № 057571, яким встановлено, що: проведено комісійне перевантаження вагона № 60417847, нетто 68520 кг; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 1480 кг; навантаження у вагоні на рівні бортів; ліворуч по ходу потяга мається виїмка під 1-2 люками довжиною 3000 мм, шириною 2000 мм, глибиною 600 мм; люки закрито щільно, течі вантажу немає; в місцях виїмки порушено сніговий покрив; у технічному стані вагон справний; на станції доступ до вантажу усунено, на поглиблення нанесено маркування вапном.

Крім того, 25.01.2013 р. на станції Тимково Одеської залізниці складено комерційний акт АА № 057573, яким встановлено, що: проведено комісійне перевантаження вагона № 67657635, нетто 66580 кг; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 2420 кг; навантаження у вагоні нижче бортів на 400 мм; ліворуч по ходу потяга маються виїмки: під 1-2 люками довжиною 3000 мм, шириною 1300 мм, глибиною 600 мм; праворуч по ходу потяга над 1-3 люками довжиною 5000 мм, шириною 1300 мм, глибиною 400 мм; люки закрито щільно, течі вантажу немає; в місцях виїмки порушено сніговий покрив; у технічному стані вагон справний; доступ до вантажу усунено, на поглиблення нанесено маркування вапном.

Після складання комерційних актів антрацит доставлено до місця призначення та видано його одержувачу.

В подальшому вантажоодержувач у порядку, встановленому п.133 Статуту залізниць України, передав відправнику право на пред'явлення претензії та позову, скориставшись яким 23.08.2013 р. ПАТ ,,ГЗФ ,,ЧЕРВОНА ЗІРКА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з перевізника вартості втраченого під час перевезення товару у розмірі 2133,50 грн. (маса відповідальної недостачі з урахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу визначена як 2510 кг; вартість вантажу 850,00 грн. з ПДВ за 1 тону встановлена по специфікації до договору поставки від 25.12.2012 р. № 91/1).

Перевіривши обґрунтованість доводів представників сторін, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Виходячи з правил ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, п.6 Статуту залізниць України, наявні у матеріалах справи залізничні накладні від 22.01.2013 р. №№ 52292851, 52292257 свідчать про укладення між ПАТ ,,ГЗФ ,,ЧЕРВОНА ЗІРКА" (вантажовідправник) і ДП „Одеська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ТОВ „Портінвест Лоджистік".

Абзацом 1 п.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

В п.111 Статуту залізниць України перелічені підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Господарський суд вказує, що комерційні акти з даними відносно наявності на поверхні антрациту виїмок та порушення снігового покриву, а також маркування там, де виявлено поглиблення, можуть підтверджувати те, що недостача у вагонах №№ 60417847, 67657635 являється результатом втрати вантажу під час перевезення.

В п.3.1 роз'яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 р. № 04-5/601 (із змінами) закріплено, що відповідно до ст.909 ЦК України та 307 ГК України, п.110 Статуту залізниць України за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало...

Враховуючи викладене та те, що залізницею не надано будь-яких доказів відсутності її вини у втраті антрациту під час перевезення, тобто не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що винним у втраті вантажу слід визнати перевізника.

Між тим, притягнення ДП „Одеська залізниця" до відповідальності унеможливлюється пропуском ПАТ ,,ГЗФ ,,ЧЕРВОНА ЗІРКА" передбаченого п.136 Статуту залізниць України строку на подачу позову, який складає шість місяців та обчислюється відповідно до вимог п.134 цього статуту, про що заявлено відповідачем у порядку ч.4 ст.267 ЦК України.

Згідно п.п. „а" абз.1 п.134 Статуту залізниць України претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців. Зазначені терміни обчислюються з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу.

Таким чином, позовна заява до залізниці з мотивів виявлення недостачі вантажу подається протягом шести місяців з дати видачі вантажу одержувачу.

Як вбачається з тексту залізничних накладних, вантаж видано 26.01.2013 р. та 28.01.2013 р., а згідно штемпеля поштової установи на конверті позов направлено до суду 23.08.2013 р., у той час відповідно до п.136 Статуту залізниць України звернення в господарський суд мало бути здійснено до 26.07.2013 р. включно по накладній від 22.01.2013 р. № 52292851 та до 28.07.2013 р. включно по накладній від 22.01.2013 р. № 52292257.

Визнаючи факт пропуску строку позовної давності, ПАТ ,,ГЗФ ,,ЧЕРВОНА ЗІРКА" просить його поновити, зазначаючи про те, що йому матеріали, необхідні для звернення до суду, передано тільки 02.04.2013 р., а строк позовної давності з урахуванням приписів ч.5 ст.267 ЦК України в даному випадку визначається від дати, коли особа дізналась про порушення її прав.

Господарський суд вважає такі доводи позивача помилковими в зв'язку з тим, що п.п.134,136 Статуту залізниць України, являючись спеціальними нормами по відношенню до ч.5 ст.267 ЦК України, початок перебігу строку позовної давності пов'язують лише з датою видачі вантажу одержувачу. При цьому момент, коли відправник дізнався про втрату вантажу та/або отримав пакет документів для подачі позовної заяви, будь-якого значення для обчислення строку на подачу позову не має.

Враховуючи викладене, в задоволенні позову слід відмовити.

Окремо потрібно відмітити хибність тверджень відповідача про ненадання позивачем належного доказу, на підставі якого визначено вартість втраченого вантажу, адже до позову додано специфікацію до договору поставки від 25.12.2012 р. № 91/1.

Що стосується посилань ДП „Одеська залізниця" на неправомірне застосування до вологого вантажу норми природної втрати в розмірі 1% від маси вантажу, то в цій частині суд із залізницею погоджується, проте перерахунок вимог не здійснює, т.я. наявні правові передумови для відмови у позові повністю.

Керуючись ст.ст.33,34,43,82-85 ГПК України, вирішив:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення підписано 14.11.2013 р.

Суддя Лічман Л.В.