Рішення № 35221891, 05.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 57/440 05.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест Укртелебуд", м. Київ

до Закритого акціонерного товариства "Українські сателітарні Системи", м. Київ

про стягнення 183 583,49 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Павлова О.М. - пред. по довір.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 183 583,49 грн., з яких 173 583,49 грн. -заборгованість та 10 000 грн. -витрати на послуги адвоката.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2013р. у справі № 57/440 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013р. апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення від 19.03.2013р. - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2013р. касаційну скаргу позивача задоволено, рішення від 19.03.2013р. та постанову від 08.07.2013р. скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2013р. справу призначено до розгляду на 02.10.2013р. та зобов'язано учасників процесу надати суду письмові пояснення, враховуючи Постанову Вищого господарського суду України від 05.09.2013р., пояснення щодо кожної складової експлуатаційних видатків, їх необхідність для утримання спільного майна і документальну обґрунтованість позивачем зроблених ним платежів; докази, що підтверджують оплату відповідачем предмету договору купівлі-продажу та отримання ним товару у власність, а також вказати майно, яке перебуває (-ло, на момент понесення витрат) у спільній власності з доказами набуття права власності сторонами; зобов'язано позивача надати суду: оригінали доданих до позовної заяви документів; пояснення та нормативне обґрунтування вимог станом на день судового розгляду; детальний розрахунок позовних вимог; копію пояснень направити відповідачу та зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, як це і передбачено ст. 59 ГПК України; копію відзиву направити позивачу.

В судовому засіданні 02.10.2013р. представник позивача надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії Акту приймання передачі від 30.07.2007р. та рішення № 6/116 від 22.03.2006р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2013р. розгляд справи було відкладено на 05.11.2013р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.

Відповідач, який належним чином був повідомлений, в судове засідання не з'явився, представників в судове засідання не направив, вимоги ухвал суду від 18.09.2013р. та від 02.10.2013р., не виконав, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучено конверти з судовою кореспонденцією, які було повернуті з адреси - місцезнаходження відповідача (04201, м. Київ, проспект Рокосовського, 3/4), з відміткою пошти «інші причини, що не дали змоги виконати».

Факт направлення позовної заяви з додатками та ухвали про порушення провадження у справі за місцезнаходженням відповідача, підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача надав суду доповнення до позову, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні 05.11.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.08.2003р.між Закритим акціонерним товариством "Українські сателітарні Системи" (покупець, відповідач) та Закритим акціонерним товариством "Укртелебуд" (продавець) укладено Договір №55, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець набуває 8 (вісім) оптичних волокон в волоконно-оптичному кабелі, загальною ємністю 16 (шістнадцять) волокон, прокладеному по маршруту: м. Київ, від перехрестя вул. Володимирська і вул. Л. Толстого (ТК №114а) до вул. Васильківська, 37, протяжністю 9 000 тисяч метрів (далі - товар), на умовах даного Договору.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - Головою правління Гурджи С.П., та від відповідача - Генеральним директором Ломаном В.І., які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Виконання та повну реалізацію Договору № 55 від 26.08.2003р. встановлено рішенням від 22.03.2006р. Господарського суду міста Києва по справі № 6/116 за позовом Закритого акціонерного товариства "Укртелебуд" до Закритого акціонерного товариства "Українські Сателітарні Системи" про визнання договору купівлі-продажу № 55 від 26.08.03 договором змішаного типу, встановлення юридичного факту та стягнення 39 732 грн.

Рішення Господарського суду міста Києва № 6/116 від 22.03.2006р. набрало законної сили 14.08.2006р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 6/116 від 22.03.2006р. встановлено, що Договір № 55 є змішаним договором купівлі-продажу та підряду.

Аналіз рішення Господарського суду міста Києва № 6/116 від 22.03.2006р. дає підстави для висновку, що прийнявши обумовлені Договором № 55 підрядні роботи з прокладання кабелю по маршруту: м. Київ, від перехрестя вул. Володимирська і вул. Л. Толстого (ТК №114а) до вул. Васильківська, 37, протяжністю 9 000 тисяч метрів, покупець прийняв у власність частину кабелю (8 (вісім) оптичних волокон в волоконно-оптичному кабелі, загальною ємністю 16 (шістнадцять) волокон) та оплатив обумовлену за нього ціну.

Спорів щодо повернення таких коштів та/або витребування документів між сторонами не виникало, як про це стверджує позивач у даній справі.

Відповідно до Статуту ТОВ "Укртелебуд -1", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртелебуд -1" є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Укртелебуд", в свою чергу, відповідно до Статуту ТОВ "Трест Укртелебуд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Трест Укртелебуд" (позивач) є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртелебуд -1".

Відповідно до п. 4.1. Договору, право власності на товар переходить до відповідача з моменту здійснення відповідачем повної оплати за товар.

Позивач, зазначив, що враховуючи характер правовідносин операторів кабельних мереж (власників волоконно-оптичного кабелю), що прокладений у кабельній каналізації ВАТ "Укртелеком", між позивачем та ВАТ "Укртелеком" було укладено Договір №191 від 30.12.2003 року із з наступною пролонгацією, Договір №3626\28-1234\06 від 04.12.2006 року, Договір № 2090040\174-28 від 22.04.2009р., Договір №2100073\283-28 від 15.02.2010 року, відповідно до умов яких, позивач зобов'язався здійснювати оплату орендної плати за використання місця в каналі кабельної каналізації ВАТ "Укртелеком".

Позивач, на виконання своїх зобов'язань перед ВАТ "Укртелеком", протягом 2005-2008 років здійснював оплату ВАТ "Укртелеком" орендних платежів кабельної каналізації за всі волоконно-оптичні волокна, що знаходяться по маршруту: м. Київ, від перехрестя вул. Володимирська і вул. Л. Толстого (ТК №114а) до вул. Васильківська, 37, в тому числі і тих, що належать відповідачу на праві приватної власності за Договором №55 від 26.08.2003р., в підтвердження чого долучено платіжні доручення (с. 100-133 Том І справи).

На думку позивача, відповідач повинен здійснювати оплату орендних платежів кабельної каналізації ВАТ "Укртелеком" пропорційно належних йому волоконно-оптичних волокон. Проте, відповідач вказану оплату не здійснив, додаткових документів не підписав.

Також, позивач здійснював оплату технічного обслуговування та проведення ремонтно-відновлювальних робіт (усунення аварійних ситуацій ) на всіх волоконно-оптичних волокнах, що знаходяться по маршруту: м. Київ, від перехрестя вул. Володимирська і вул. Л. Толстого (ТК №114а) до вул. Васильківська, 37, в тому числі 8 волокон, які належать відповідачу за Договором №55 від 26.08.2003р.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача складає - 173 583,49 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Постановою Вищого господарського суду України № 57/440 від 05.09.2013р. було задоволено касаційну скаргу, рішення від 19.03.2013р. та постанову від 08.07.2013р. скасовано, а справу передано на новий розгляд.

В постанові касаційної інстанції було зазначено, що матеріали справи не містять доказів як оплати відповідачем предмету договору купівлі-продажу, так і отримання товару у власність.

На виконання цієї вказівки касаційної інстанції, місцевий господарський суд з'ясував, що загальну ціну товару, передбачену п. 3.1. Договору № 55, у розмірі 95 940 грн. відповідачем було перераховано 03.09.2003р., що підтверджується платіжним дорученням 3 2660 від 03.09.2003р., та встановлено зазначеним вище рішенням Господарського суду міста Києва № 6/116 від 22.03.2006р.

Так, суд касаційної інстанції зазначив, що в листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трест Укртелебуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Українські сателітарні Системи" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про стягнення в регресному порядку витрат позивача за використання місця у ККЕ "Укртелеком", відшкодування витрат позивача на експлуатаційні видатки по утриманню майна у зв'язку з його технічним обслуговуванням та підтриманням робочого стану, проведенням ремонтно-відновлювальних робіт (усунення аварійних ситуацій) на суму 173 583, 49 грн. Крім того, позивач просить відшкодувати йому судові витрати та витрати на послуги адвоката у розмірі 10 000 грн.

В статті 360 Цивільного кодексу України закріплені положення про те, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

За умовами укладеного договору сторони домовилися про участь в утриманні і збереженні спільного майна, у зв'язку з чим позивач взяв на себе зобов'язання нести всі витрати, що стосуються спільного майна, а на відповідача покладено обов'язок пропорційно власній частці у спільному майні відшкодовувати зроблені позивачем витрати. Хоча, така домовленість в силу частини 2 статті 358 Цивільного кодексу України є правом, а не обов'язком співвласників спільного майна.

Згідно з пунктами 5.8, 8.2 Договору № 55 від 26.08.2003р. відповідальність за технічне обслуговування товару за весь період його експлуатації відповідачем та взаємодію з експлуатуючими установами несе позивач, а всі обов'язкові платежі, встановлені чинним законодавством України, які пов'язані із оплатою оренди кабельних каналів, а також наступні експлуатаційні видатки, сплачуються відповідачем пропорційно належних йому волокон по відношенню до загального обсягу кабелю на підставі окремих документів.

При новому розгляді справи місцевому суду необхідно надати оцінку кожної складової експлуатаційних видатків, їх необхідність для утримання спільного майна і документальну обґрунтованість позивачем зроблених ним платежів.

На виконання цієї вказівки касаційної інстанції місцевим судом було витребувано у сторін відповідні документи і пояснення.

Із наданих суду доказів вбачається таке.

Позивач продав, а відповідач придбав 8 (вісім) оптичних волокон в волоконно-оптичному кабелі, загальною ємністю 16 (шістнадцять) волокон, прокладеному по маршруту: м. Київ, від перехрестя вул. Володимирська і вул. Л. Толстого (ТК №114а) до вул. Васильківська, 37, протяжністю 9 000 тисяч метрів (далі - товар), на умовах даного Договору.

Позивачем надано суду копію Акту прийому-передачі від 30.07.2004р., що підтверджує факт отримання відповідачем 8 (вісім) оптичних волокон в волоконно-оптичному кабелі, загальною ємністю 16 (шістнадцять) волокон, прокладеному по маршруту: м. Київ, від перехрестя вул. Володимирська і вул. Л. Толстого (ТК №114а) до вул. Васильківська, 37, протяжністю 9 000 тисяч метрів. Вказаний акт підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками без зауважень.

Відповідно до п. 5.8. Договору № 55 відповідальність за взаємодію з експлуатуючими організаціями за весь час дії договору несе позивач.

На виконання положень Договору, позивачем були укладені договори оренди кабельної каналізації із власником ПАТ "Укртелеком" з 2004 року (Договір №191 від 30.12.2003 року із з наступною пролонгацією, Договір №3626\28-1234\06 від 04.12.2006 року, Договір № 2090040\174-28 від 22.04.2009р., Договір №2100073\283-28 від 15.02.2010 року) та оплачуються відповідні орендні платежі за знаходження волоконно-оптичного кабелю за зазначеним маршрутом, що перебуває у спільній частковій власності позивача та відповідача у кабельної каналізації ПАТ "Укртелеком".

За представленим суду розрахунком частка відповідача за оренду кабельної каналізації ПАТ «Укртелеком», відповідно до п. 8.2. Договору № 55, складає - 4 532,17 грн.

Фактичне понесення позивачем вказаних витрат, підтверджується матеріалами справи, а саме, платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи (с. 100-133 Том І справи).

Як зазначив позивач, його дії регламентовані такими нормативно-правовими актами: Законом України «Про телекомунікації» від 18.11.2003р. №1280-IV (зі змінами та доповненнями); Ліцензійними умовами здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- та радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж (Рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 11.11.2010р. № 513); Законом України "Про стандартизацію"; Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність"; Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил охорони ліній електрозв'язку" від 29 січня 1996р. N 135, із змінами та доповненнями; Про затвердження Положення про вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж з метою здійснення державного нагляду у сфері телекомунікацій та визнання таким, що втратило чинність, рішення НКРЗ від 02.08.2007р. № 87; Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 04.08.2010 № 558 "Про затвердження Технічних вимог до взаємоз'єднання та взаємодії телефонних мереж загального користування з різними технологіями обробки, комутації, перенесення сигналів"; Рішенням НКРЗІ Про затвердження Правил надання з користування кабельної каналізації електрозв'язку та визнання таким, що втратило чинність, рішення НКРЗ від 23.07.2009р. № 1607 (в частині регулювання відносин оператора з власниками ККЕ), Керівництво з експлуатації лінійно - кабельних споруд місцевих мереж зв'язку (м. Київ Державний комітет зв'язку та інформатизації України 2004р.).

Законом України «Про телекомунікації» від 18.11.2003р. №1280-ІV (зі змінами та доповненнями) встановлено, що телекомунікаційна мережа визначена як комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших (електромагнітних системах між кінцевим обладнанням. У свою чергу, під технічними засобами телекомунікацій розуміють обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж; а під спорудами електрозв'язку - будівлі, вежі, антени, що використовуються для організації електрозв'язку (телекомунікації).

Пунктом 3 Ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- та радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж. ( Рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 11.11.2010 № 513) передбачено виключне право ліцензіата на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.

Відповідно до п. 7.1. Положення про вимірювання параметрів телекомунікаційних мереж з метою здійснення державного нагляду у сфері телекомунікацій та визнання таким, що втратило чинність, рішення НКРЗ від 02.08.2007р. № 87, оператори телекомунікацій повинні вживати заходів щодо функціонування своїх телекомунікаційних мереж з додержанням вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері телекомунікацій, включаючи вимірювання параметрів своїх телекомунікаційних мереж, в тому числі з метою додержання встановлених показників якості телекомунікаційних послуг на регулярної основі.

Зазначеними вимогами (п. 3.2. Ліцензійних умов) зобов'язано позивача здійснювати необхідні профілактичні й ремонтні роботи, які повинні плануватись на час, найбільш зручний для споживача. Планування проведення ремонтних планових та позапланових робіт та оглядів, усунення аварійних ситуацій регламентовано Керівництвом з експлуатації лінійно - кабельних споруд місцевих мереж зв'язку (м. Київ Державний комітет зв'язку та інформатизації України 2004р.), розділом 27, 28.

Так, відповідно до п. 7. (Ремонт лінійно-кабельних споруд): 7.11. залежно від обсягів, характеру і призначення робіт, які підлягають виконанню, ремонти ЛКС поділяються на поточний і капітальний; 7.1.2. необхідність проведення й обсяг робіт із поточного ремонту ЛКС визначаються за результатами огляду й аналізу технічного стану споруд; 7.1.3. склад робіт при виконанні різних видів ремонтів визначається правилами технічної експлуатації місцевих мереж зв'язку відповідно до норм; 7.1.4. капітальний ремонт ПКС виконується з періодичністю понад один рік; 7.2.2. виконання поточного ремонту кабельно-каналізаційних споруд має плануватися на весняно-літній та осінній період з урахуванням таких рекомендацій щодо термінів проведення окремих видів робіт: контроль електричних (оптичних ) параметрів кабелів на лініях, прокладених у низкогрунтових водах перед весняною повінню; перевірка герметичності кабелів і оглядових пристроїв -перед повінню; вилучення води з каналів -восени (перед настанням заморозків) і весною (після повені); захист оглядових пристроїв -перед повінню; упорядкування сигнальних знаків на підводних кабельних лініях - перед початком навігації (огляд - один раз на квартал).

Таким чином, позивач вживав заходи щодо функціонування своїх телекомунікаційних мереж з додержанням вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері телекомунікацій, включаючи вимірювання параметрів своїх телекомунікаційних мереж, в тому числі з метою додержання встановлених показників якості телекомунікаційних послуг на регулярної основі. Крім того, позивач утримував штат відповідних спеціалістів.

За представленим суду розрахунком частка відповідача на експлуатаційні витрати по утриманню майна, відповідно до п. 8.2. Договору № 55, складає - 53 823,75 грн.

Позивача здійснював регламентовані профілактичні й ремонтні роботи, з урахуванням складності маршруту (ТК № 154, вул. Володимирська 54-в до вул. Васильківська,буд. 37, протягом майже 10 000 метрів), та усував аварійні ситуації.

Понесення позивачем витрат на експлуатаційні витрати щодо проведення поточних ремонтів оглядів, усунення аварійних ситуацій, підтверджується доказами сплати послуг ПАТ «Укртелеком» за надання послуг технічного нагляду, платіжними дорученнями, копіями договорів, копіями штатного розкладу та відомостями позивача за зазначений період, копіями договору оренди нежитлового приміщення (адміністративні витрати), платіжними дорученнями по сплаті договору оренди, локальними кошторисами, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями, доказами оплати позивачем товарно-матеріальних цінностей (рахунки-фактури) довідкою про знаходження на балансі позивача калькуляція щодо амортизаційних відрахувань.

За розрахунком позивача частка відповідача, яка підлягає сплаті на покриття затрат по проведенню відновлювальних та ремонтно-аварійних робіт складає - 115 227,57 грн.

Таким чином, загальна сума грошових коштів, які мають бути відшкодовані відповідачем позивачу документально підтверджена та складає - 173 583,49 грн. (115 227,57 грн. + 53 823,75 грн. + 4 532,17 грн.).

Належним чином засвідчені копії вищевказаних документів, залучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 360 Цивільного кодексу України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката а інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Між позивачем та адвокатом Ярош З.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2196 від 19.05.2005р.) 10.10.2011р. укладено Договір про надання правової допомоги № 2-10/11, за умовами якого адвокат Ярош З.В. взяла на себе зобов'язання по захисту інтересів підприємства, а позивач зобов'язався оплатити надані послуги у розмірі 10 000 грн. (п. 4.1. Договору).

Позивач сплатив адвокату Ярош З. В. 10 000 грн. за надання адвокатських послуг, що підтверджується Квитанцією до прибуткового касового ордера № 1-02/12.

Суд, дослідивши вищевказані документи, вважає, вимоги позивача щодо стягнення адвокатських послуг обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Під час судового розгляду даної справи позивачем були понесені, також, такі судові витрати: 1 835,84 грн. державне мито за подання позовної заяви; 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1 835,84 грн. судовий збір за подання апеляційної скарги та 1 840 грн. судовий збір за подання касаційної скарги.

Враховуючи викладене, суд покладає на відповідача понесені позивачем судові втрати у такому розмірі: за подання позову - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 1 735,83 грн. державного мита (1% від суми заявлених позовних вимог); за подання апеляційної скарги - 1 735,83 грн. судового збору; за подання касаційної скарги - 1 840 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українські сателітарні системи» (04201, м. Київ,проспект Рокосовського, буд. 3/4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Укртелебуд» (03150, м. Київ вул. Антоновича, 47, оф.1-а, код ЄДРПОУ 23700533), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі - 173 583 (сто сімдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят три) грн. 49 коп., 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 1 735 (одну тисячу сімсот тридцять п'ять) грн. 83 коп. державного мита, 1 735 (одну тисячу сімсот тридцять п'ять) грн. 83 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 1 840 (одну тисячу вісімсот сорок) грн. за подання касаційної скарги та 10 000 (десять тисяч) грн. витрат на послуги адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 11 листопада 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук