Рішення № 35221844, 11.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16454/13 11.11.13За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»

До Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.Ай»;

Комунальне підприємство «Одесміськелектротранс»

Про стягнення 20 347,69 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Галатенко Є.Є., довіреність № ГН-14-Ю від 02.01.2013

від відповідача 1 не з"явився

від відповідача 2 не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.Ай» (далі - відповідач); Комунальне підприємство «Одесміськелектротранс» (далі - третя особа) про стягнення 20 347,69 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № 271280-02-16-01 від 06.07.2011р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 2 906,30 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від .2013р. порушено провадження у справі № 910/16454/13 та призначено розгляд на 13.09.2013 р.

09.09.2013р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

13.09.2013р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, відзив на позов не надав.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відчутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 14.10.2013р.

17.09.2013р. відповідач подав через канцелярію суду документи по справі.

23.09.2013р. позивач подав через канцелярію суду клопотання про заміну відповідача.

1.10.2013р. третя особа подала через канцелярію суду відзив на позов.

14.10.2013р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі.

Представник відповідача надав пояснення по справі.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини своєї відчутності суд не повідомив.

Суд задовольнив клопотання позивача про залучення КП «Одесміськелектротранс» у якості відповідача 2, у зв'язку з чим відклав розгляд справи на 28.10.2013р.

28.10.2013р. представник позивача у судовому засіданні надав докази відправки позовних вимог відповідачу 2.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив, вимог ухвали суду від 14.10.2013р. не виконав.

Суд відклав розгляд справи на 11.11.2013р., у зв'язку з відсутністю представника відповідача 2 та невиконання останнім вимог ухвали суду від 14.10.2013р.

11.11.2013р. представник позивача у судовому засіданні

Представники відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання не з`явились, про причини своєї відсутності суд не повідомили, відповідач 2 вимог ухвали суду від 14.10.2013р. не виконав.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог за рахунок відповідача 2.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2011р. між ПрАТ «СК «ВУСО» (далі - позивач) та Вакарчук А.М. як страхувальником, було укладено договір страхування № 271280-02-16-01, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Хонда», державний номерний знак ВН 8029 ЕА.

10.06.2012р. в м. Одеса сталася ДТП за участю транспортного засобу «Хонда», державний номерний знак ВН 8029 ЕА, під керуванням Вакарчука А.М., та транспортного засобу тролейбуса «ЗІУ-9», б/н 678, що належить КП «Одесміськелектротранс» під керуванням Рунтова О.П.

Згідно договору про закупівлю послуг зі страхування № 45 від 16.02.2012р. водія трролейбуса ЗІУ-9», б/н 678, була застрахована ПрАТ «СГ «Ю.Бі.Ай».

Відповідно до постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області № 1505/5824/2012 від 25.07.2012р., встановлено вину гр. Рунтова О.П. у здійсненні правопорушення, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту про визначення матеріальної шкоди № 06-020 від 28.08.2012р. та калькуляції до нього, розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «Хонда», державний номерний знак ВН 8029 ЕА, внаслідок ДТП склав 20347,69 грн., вказана сума була виплачена згідно платіжного доручення № 12751 від 15.10.2012р.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідачів 20 347,69 грн. боргу та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Судом встановлено, що дійсно між відповідачами 1 та 2 було укладено договір про закупівлю послуг зі страхування № 45 від 16.02.2012р., за яким відповідальність водія тролейбуса ЗІУ-9», б/н 678 та працівника відповідача на момент ДТП була застрахована, проте відповідач 1 відмовив у виплаті страхового відшкодування, оскільки відповідачем 2 було порушено умови договору № 45 від 16.02.2012р.

Суд дійшов висновку про задоволення позову частково та стягнення з КП «Одесміськелектротранс» страхового відшкодування у розмірі 20 347,69 грн., на підставі наступного.

Відповідні обов`язки страхувальника, які він зобов`язанийц виконувати у разі настання події, яка має ознаки страхового випадку, встановлені розділом 9 додатку № 2 до договору № 45 від 16.02.2012р. страхування, який є невід`ємною його частиною, серед яких: - повідомити письмово страховика про подію яка має ознаки страхового випадку не пізніше 2 робочих днів з дати її настання; - подати до страховика визначений договором страхування перелік документів, необхідний для прийняття рішення по заявленому випадку.

10.06.2012р. по вул. А.Глушко в м. Одеса сталася подія (ДТП) за участі тролейбуса «ЗИУ-9» б/н 678 під керуванням водія Рунтов О.П. та автомобіля «Хонда» д/н ВН8029ЕА, який був застрахований Позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 271280-02-16-01 від 06.07.2011р.

Відповідачем 2 не були виконанні зазначені умови Договору страхування, а саме: письмово не повідомлено Страховика, у встановлений Договором страхування строк про настання подія, яка мала ознаки страхового випадку та не подано відповідний перелік документів встановлений Договором страхування, що призвело до неможливості встановлення страховиком істотних обставин настання зазначеної події.

Порушення строків подання письмового повідомлення про випадок та не подання страхувальником документів встановлених Договором страхування, є підставою для прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування у відповідності до розділу 10 додатку № 2 до Договору страхування та ст. 26 Закону України «Про страхування».

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача 2 щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача 2 у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» (код ЄДРПОУ 03328497, адреса: 65007, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Водопровідна 1) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (код ЄДРПОУ 31650052, адреса: 83055, м.Донецьк, вул. Постишева 60) 20 347 (двадцять тисяч триста сорок сім) грн. 69 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. В частині позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.Бі.Ай» про стягнення 20374,69 грн. - відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

(Повний текст рішення складено: 14.11.2013р.)

Суддя Мельник В.І