Рішення № 35221839, 28.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.2013 Справа № 905/6240/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТА-В», м. Вінниця

до відповідача:Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення 24 824,90грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕТА-В», м. Вінниця звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк основного боргу у розмірі 25 074,90грн. та пені у розмірі 1 673,08грн. (Усього 26 747,98грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №24 від 30.12.2011р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію специфікації №1 від 30.12.2011р., копію додаткової угоди №1 від 31.12.2012р., копії видаткових накладних №Б-001594 від 10.12.2012р., №Б-000197 від 26.02.2013р., копії товарно-транспортних накладних №Б-001594 від 10.12.2012р., №Б-000197 від 26.02.2013р., копії виписок по рахунку позивача, копію претензії вих.№66 від 17.05.2013р.

Слухання справи відкладалось, у зв»язку з неявкою сторін в засідання суду, а також не представленням ними витребуваних доказів по справі.

24 вересня 2013р. через канцелярію господарського суду від позивача у матеріали справи надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог №130 від 20.09.2013р. в порядку ст.22 ГПК України, з підстав частково погашення боргу відповідачем у сумі 250грн. У зв»язку з чим просить суд стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 лише основний борг у розмірі 24 824,90грн. Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Позивач в засідання суду не з»явився, проте звернувся до суду з листом вих.№150 від 22.10.2013р., в якому повідомив, що станом на сьогоднішній день відповідач не здійснив дій, направлених на погашення боргу. Сума основного боргу вказана у вищевказаній заяві про зменшення розміру позовних вимог залишається не змінною. Також просить суд розглянути справу за відсутністю його представника.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

Проте, поштовий конверт був повернутий підприємством зв»язку на адресу суду з посиланням на закінчення терміну зберігання.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п.3.9.1 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

30 грудня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕТА-В», м. Вінниця (далі по тексту-Постачальник) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, м. Донецьк (далі по тексту-Покупець) був укладений договір поставки №24, згідно умов якого Постачальник зобов"язався виготовити та поставити покупцеві продукцію окремими партіями по цінах, в асортименті та кількості, які погоджуються сторонами в накладних, які є невід»ємною частиною договору, а покупець зобов»язався прийняти товар згідно його замовлення та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору.

У виконання умов Договору сторонами була підписана специфікація №1 від 30.12.2011р.

За вказаною специфікацією сторони погодили поставку товару із зазначенням його найменування, кількісних та якісних показників, ціни. Специфікація підписана обома сторонами без зауважень та скріплена печаткою зі сторони постачальника.

Покупець зобов»язується оплачувати кожну конкретну партію товару в строк, що не перевищує 30 календарних днів з моменту отримання товару (п.3.8 договору).

У відповідності до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір поставки №24 від 30.12.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Пунктом 8.1 договору встановлений строк його дії з моменту підписання і діє до 31.12.2012р.

Додатковою угодою №1 від 31.12.2012р. до договору сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2013р.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

У відповідності до вищевказаної специфікації, на виконання умов Договору, за видатковою накладною №Б-001594 від 10.12.2012р., №Б-000197 від 26.02.2013р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 39 294,54грн.

З представлених видаткових накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Як пояснив позивач відповідач працює без печатки, тому накладні не була скріплені печаткою зі сторони останнього. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Разом з цим, факт перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №Б-001594 від 10.12.2012р., №Б-000197 від 26.02.2013р.

Відповідач свої договірні зобов»язання стосовно вчасної та повної сплати заборгованості згідно вищевказаних накладних виконав частково у сумі 14 469,64грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п. 3.8 договору, отриманий товар не сплатив.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 24 824,90грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТА-В», м. Вінниця до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення 24 824,90грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТА-В», м. Вінниця основний борг у розмірі 24 824,90грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 28.10.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна