Постанова № 35220374, 06.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 р. Справа № 805/13776/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

R> P > Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом державного підприємства “Шахтарськантрацит” до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0004251501/884 від 06.09.2013 року,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство “Шахтарськантрацит” звернулось до суду з адміністративним позовом до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0004251501/884 від 06.09.2013 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення безпідставним з огляду на те, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту з ПДВ за червень 2013 року суму ПДВ в розмірі 423,00 грн. Позивач вказує, що одночасно з поданням декларації з ПДВ за червень 2013 року та податкової накладної № 7946 від 26.06.2013 року, підприємство подало заяву про порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8) щодо ТОВ "Паралель-ЛТД", а також письмові пояснення та документи, що підтверджують реальність здійснення операцій на вказану суму. Вважає, що позивач не повинен нести відповідальність за порушення, допущені контрагентом.

Відповідач проти позову заперечував, надав письмові заперечення, відповідно до яких вказав про те, що скарги на порушення порядку заповнення зазначеної податкової накладної не надходило, була подана скарга про порушення порядку реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 7946 від 26.06.2013 на суму 2540,96 грн., ПДВ - 423,49 грн. У графі 2 вказаної податкової накладної зазначені дати виникнення податкових зобов’язань за період 03.06.2013 року по 26.06.2013 року, тобто, була складена зведена податкова накладна. Вказує, що відповідно до п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 01.11.2011р. № 1379 (далі - Порядок) у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної в договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця) при цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг. Зведена податкова накладна може бути виписана при одночасній наявності наступних умов: зв’язки між покупцем та продавцем мають постійний характер; постачання товарів/послуг має безперервний або ритмічний характер; наявна угода, якою встановлена періодичність сплати за надані товари/послуги; наявний реєстр товарно-транспортних накладних або інших відповідних супровідних документів. Але платник податку - позивач у порушення вказаних правових норм документи, які підтверджують виконання вищезазначених вимог не надав, що доводить неправомірність включення до податкового кредиту зведеної податкової накладної № 7946 від 26.06.2013 на уму 2540,96 грн., ПДВ - 423,49 грн.

Дослідивши надані сторонами докази суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

19.08.2013 року, на підставі п. 200.10 ст. 200 ПК України відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача з ПДВ за червень 2013 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт № 1058/15-1/32299510 (а.с. 50-52), в якому вказано про порушення позивачем, зокрема, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 та п. 201.10. ст. 201 ПК України та про формування податкового кредиту за рахунок податкової накладної, складеної з порушенням Порядку, що вплинуло на розрахунки з бюджетом.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0004251501/884 від 06.09.2013 року на суму 635,00 грн. (а.с. 10), яким позивачу збільшено збільшено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 423,00 грн. та нараховано штраф в сумі 212,00 грн.

Судом встановлено, що у період з 14.06.2013 року по 26.06.2013 року включно працівниками позивача, за рахунок коштів, виданих на відрядження або під звіт було придбано у ТОВ "Паралель-ЛТД" бензин на загальну суму 2540,95 грн. (423,49 грн. ПДВ), що підтверджується відповідними звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та відповідними касовими чеками, що підтверджують факт купівлі бензину на вказану суму (а.с. 18-39).

ТОВ "Паралель-ЛТД" було виписано позивачу податкову накладну № 7946 від 26.06.2013 року (а.с.15) на суму 2540,95 грн. (423,49 грн. ПДВ).

Вказана накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Паралель-ЛТД" зареєстрована не була, що сторонами не заперечується.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Пункт 198.1 ст. 198 ПК України, встановлює, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Враховуючи викладене, позивачем, разом із декларацією з ПДВ за червень 2013 року (а.с.12-13) було подано відповідачу заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Додаток 8 до податкової декларації з ПДВ) в якій в графі 8 вказано "порушення продавцем порядку реєстрації накладної - не зареєстрована в ЄРПН (ВП "ЦЗФ"Шахтарська")".

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Спірна податкова накладна містить вказані реквізити, встановлені п. 198.2 ст. 198 ПК України, що сторонами не заперечується.

Пункт 201.8 ст. 201 ПК України встановлює, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин ТОВ "Паралель ЛТД" був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, що не заперечується сторонами.

Відповідач посилається на те, що у графі 2 вказаної податкової накладної зазначені дати виникнення податкових зобов’язань за період 03.06.2013 року по 26.06.2013 року, тобто, була складена зведена податкова накладна.

Податковий кодекс України не містить поняття "зведена податкова накладна".

Відповідно до п. 15 Порядку, у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Відповідач вказує на те, що позивачем вказаних умов Порядку не дотримано та не надано відповідачу таких документів.

Проте суд вважає за необхідне зазначити про те, що для відображення повної суми ПДВ за всіма касовими чеками позивач звернувся до ТОВ "Паралель-ЛТД" з проханням надати податкову накладну. Після надання постачальником податкової накладної у покупця виникає право на податковий кредит.

У підприємства є право подати заяву зі скаргою на такого постачальника за формою, наведеною у додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. N 1492.

Форма скарги (форма опису порушення з боку продавця) не регламентована чинним законодавством, тому підприємство надало документ “Пояснення до декларації по ПДВ додаток №8 за червень по ВП “ЦЗФ “Шахтарська”, у якому є посилання на пп.201.10 ст. 201 ПК України, яка передбачає, що у разі порушення постачальником порядку заповнення податковою накладною і/або порядку реєстрації її в ЄРПН покупець таких товарів/послуг має право включити в декларацію по ПДВ за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яке є основою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Подання заяви зі скаргою на постачальника (постачальників) надає покупцю право відобразити сплачену суму у податковому кредиті з ПДВ (абз. 10 п 201.10 ст. 201 Кодексу).

При цьому скаргу можна подати разом із декларацією з ПДВ за період, в якому проведено розрахунки з придбання товарів (послуг), що і зробило ДП “Шахтарськантрацит”.

Відсутність факту реєстрації платником ПДВ - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН і/або порушення порядку заповнення податковою накладною :

- не надає права покупцеві на включення сум ПДВ в податковий кредит;

- не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, в податкові зобов'язання за відповідний звітний період.

Виключення з цього загального правила встановлене абз. 11 п. 201.10 ПК України, згідно з яким, у разі порушення постачальником порядку заповнення податковою накладною і/або порядку реєстрації її в ЕРПН покупець таких товарів/послуг має право включити в декларацію по ПДВ за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. яка є основою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів. що підтверджують факт сплати ПДВ у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік”, тих, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Виконання платником ПДВ - замовником цього правила дозволяє йому реалізувати своє право на отримання податкового кредиту.

Суд зазначає, що позивачем дотимано вищевказаних вимог чинного законодавства, що дає йому право включити до складу податкового кредиту з ПДВ за червень 2013 року суму 423,49 грн.

У даному випадку, в акті перевірки зазначено про те, що податкова накладна виписана з порушенням, та не зареєстрована в ЄРПН, це порушення зі сторони продавця не впливає на відображення в бухгалтерському та податковому обліку покупця, а саме відображення податкового кредиту по заяві платника.

Таким чином, сам по собі факт того, що позивач не вказав у скарзі про неправомірність складання ТОВ "Паралель-ЛТД" зведеної податкової накладної за відсутності підстав для її складення не є обставиною, що свідчить про відсутність права позивача включити спірну суму до складу податкового кредиту, оскільки позивач не може нести відповідальність за дії контрагента, а чинне законодавство не встановлює конкретної форми повідомлення про недоліки податкової накладної в графі 8 Додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість.

За приписами п. 56.21 ст. 56 ПК України, встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення №0004251501/884 від 06.09.2013 року є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо заявлених позивачем вимог, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, то обираючи спосіб захисту порушеного права - визнання нечинними спірних податкових повідомлень-рішень, - позивач не врахував, що вимога про визнання акта нечинним, як спосіб захисту порушеного права відповідно до статей 105, 162, 171 Кодексу адміністративного судочинства України може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів, тоді як рішення податкового органу за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії. Крім цього, статтею 55 Податкового кодексу України передбачається лише можливість скасування податкових повідомлень-рішень. Вимога про визнання недійсним та про скасування індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Суд зазначає, що правила частини 3 статті 105 КАС, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту і самим судом, оскільки зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд обрати відповідний способу захисту порушеного права.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність спірного рішення, враховуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, приймаючи до уваги, що ст. 55 ПК України передбачає що податкове повідомлення-рішення може бути скасовано, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом скасування спірного податкового повідомлення-рішення №0004251501/884 від 06.09.2013 року.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 114,70 грн., сплаченого позивачем платіжним дорученням № 278 від 17.09.2013 року, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 14, 55-56, 198, 200-201 Податкового кодексу України, Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122– 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов державного підприємства “Шахтарськантрацит” до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0004251501/884 від 06.09.2013 року - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Шахтарської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області №0004251501/884 від 06.09.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства “Шахтарськантрацит” (код ЄДРПОУ 32299510) 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 (сімдесят) копійок.

Постанову прийнято 6 листопада 2013 року в порядку письмового провадження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.