Постанова № 35219677, 11.11.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року Справа № 901/2646/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гонтаря В.І.,

суддів Плута В.М.,

Голика В.С.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "СК-Юніт";

відповідача: не з'явився, Публічне акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів";

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 03.10.2013 року у справі №901/2646/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Юніт" (вул. Садова, 1, офіс 315,Миколаїв,54001)

до Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" (вул. Танкістів, 4,Керч,98310)

про стягнення 50557,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СК-ЮНІТ" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" про стягнення суми несплаченого боргу за виконані роботи в сумі 48 150 грн., неустойки у вигляді штрафу в сумі 2 407,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором № 01 в частині своєчасної сплати за наданні послуги.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 жовтня 2013 року у справі №901/2646/13 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Юніт" задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 03.10.2013 року Автономної Республіки Крим скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що рішення винесено з порушенням норм процессуального та матеріального права, та підлягає скасуванню, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.

Так, заявник апеляційної скарги зазначає що, підрядник несе відповідальність за втрату або пошкодження майна замовника незалежно від правових підстав на яких він отримав його за договором підряду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2013 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючого - судді Гонтаря В.І., судді Плута В.М. та Голика В.С.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, статтею 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді, чинним законодавством не обмежується.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін. .

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, встановила наступне.

01 квітня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Суднобудівний завод "Залів" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК-Юніт" (Виконавець) був укладений договір № 01 (а.с. 9-12).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню збірно-зварювальних, добудовних, трубомедницьких робіт при виготовленні секцій, блоків та формування на стапелі корпусів суден, які будуються на території Замовника, виділеній Виконавцю для виробництва робіт.

Перелік та строки їх виконання, а також додаткові умови виконання робіт встановлюються Додатковими угодами до цього договору (пункт 1.2).

Замовник проводить оплату виконаних робіт на підставі актів виконаних робіт, підписаних ОТК "Замовника".

18 серпня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Суднобудівний завод "Залів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК-Юніт" була підписана додаткова угода № 01, відповідно до якої виконавець виконує роботи вартість яких складає 50 150,00 грн. без ПДВ.

Позивач свої зобов'язання за договором № 01 від 01.04.2013 та додаткової угоди № 01 від 18.08.2013 виконав належним чином, що підтверджується актом № 03 від 24.05.2013 прийому виконаних робіт, актом №3 від 24.05.2013 р. та рахунком - фактурою № 0000003 від 24.05.2013, відповідно до яких вартість виконаних робіт складає 28 650,00 грн. (а.с. 14-16).

15 травня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Суднобудівний завод "Залів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК-Юніт" була підписана додаткова угода № 02, відповідно до якої позивач зобов'язується виконати збірно-зварювальні роботи вартість яких складає 8 000,00 грн. без ПДВ.

Позивачем зобов'язання за додатковою угодою № 02 від 15.05.2013 виконані належним чином, що підтверджується актом №1 від 23.05.2013, актом № 01 прийому виконаних робіт від 20.05.2013 та рахунком - фактурою № 0000002 від 23.05.2013, відповідно до яких вартість виконаних робіт складає 8 000,00 грн. (а.с. 18-20).

Також, 15 травня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Суднобудівний завод "Залів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК-Юніт" була підписана додаткова угода № 03, відповідно до якої позивач зобов'язується виконати роботи на загальну суму 11 500,00 грн.

Виконання зазначених робіт позивачем, підтверджується актом № 02 прийому виконаних робіт від 23.05.2013, актом №2 від 23.05.2013 та рахунком - фактурою № 0000001 від 23.05.2013, відповідно до яких вартість виконаних робіт складає 11 500,00 грн. (а.с. 22-24).

Вищезазначені акти підписані позивачем та відповідачем та скріплені відповідними печатками товариств.

Всього позивачем виконано робіт на загальну суму 48 150,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата проводиться замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця у національній валюті України у наступному порядку: розрахунок проводиться на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт протягом 15 банківських днів після його підписання сторонами, якщо інший порядок оплати робіт не передбачений у додаткових угодах.

Відповідно до п. 4.2 договору у випадку несвоєчасної оплати, замовник зобов'язаний виплатити виконавцю штраф у розмірі 0,2 % від неоплачених сум за кожну добу затримки платежу, але не більше 5 % від суми боргу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором та не оплатив виконанні роботи, у зв'язку позивачем на його адресу була направлена претензія № 77 ю від 08.07.2013 р. з вимогою оплати заборгованості (а.с. 25-26).

Проте відповідач виконанні роботи так і не оплатив, у зв'язку з чим за ним склалась заборгованість у розмірі 48 150,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим дійшла висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

Статтею 35 ГПК України передбачено, що обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 179 ГК України є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 48 150, 00 грн та штрафу у розмірі 5% від заборгованості в сумі 2 407,50 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Залів" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 жовтня 2013 року у справі №901/2646/13 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Гонтар

Судді В.М. Плут

В.С. Голик

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СК-Юніт" (вул. Садова, 1, офіс 315,Миколаїв,54001)

2. Публічне акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" (вул. Танкістів, 4,Керч,98310)