Рішення № 35219618, 05.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р.Справа № 922/4311/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Бабиніним Д.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Медком Маркетинг і Продаж Україна" , м. Харків до ТОВ "Лікон-Трейд", м. Харків про стягнення коштів за участю :

Представника позивача: Халіної Е.У., дов. №23/МП/С від 07.02.2013 р.

Представник відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна», звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікон-Трейд» про стягнення заборгованості в розмірі 108279,02 грн., пені в розмірі 4126,64 грн., 3% річних в розмірі 864,58 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 150/12 від 24.12.2012 р. щодо оплати вартості отриманого товару.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, окрім того, просила суд покласти на відповідача (в порядку ст. 44 ГПК України як судові витрати)125,00 грн. за отримання витягів є ЄДРПОУ.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.спр.211).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

24 грудня 2012 року між Філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна» від імені позивача (як постачальником) та відповідачем (як покупцем) було укладено договір поставки № 150/12 (далі - «договір поставки»).

Відповідно до п. 1.1 договору поставки постачальник зобов»язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов»язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.3 Право власності на товар і ризик випадкової загиблі (втрати) товару переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару на складі покупця та засвідчується товарно-транспортною (видатковою) накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін. Дата отримання товару покупцем вказується в накладній, про що покупець робить відповідну відмітку.

Поставка товару вважається завершеною з моменту передачі партії товару покупцю у власність, що підтверджується товарно-транспортною (видатковою) накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін та необхідними товаросупровідними документами (п. 3.4 договору поставки).

Пунктом 5.1 договору поставки сторони погодили, що підставою для оплати покупцем товару є повне виконання постачальником своїх зобов"язань за договором. При наданні постачальником належним чином оформлених накладних, покупець здійснює оплату товару на умовах відстрочки платежу протягом 60 календарних днів. Покупець проводить оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата списання коштів з банківського рахунку покупця.

Позивач стверджує, що на виконання вказаних положень договору ним було поставлено, а відповідачем прийнято товар в період з 08.02.2013 р. по 26.06.2013 р. на загальну суму 135 041,91 грн., втім останній за нього розрахувався не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 108279,02 грн.

Відповідно до п. 6.2 договору поставки за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

На підставі вказаного положення договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 4126,64 грн.

Керуючись ст. 625 ЦК України позивач також нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 864,58 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1 та 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання договору поставки позивач поставив, а відповідач прийняв в період з 08.02.2013 р. по 26.06.2013 р. товар на загальну суму 135 041,91 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та довіреностями (арк.спр.30-184).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов»язання за договором поставки перед відповідачем.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором поставки (п.п. 3,4 5.1) сторони погодили, що оплата товару здійснюється протягом 60 календарних днів від дати отримання товару покупцем (тобто від дати, зазначеної в накладній).

Покупець проводить оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата списання коштів з банківського рахунку покупця.

Згідно наявних в матеріалах справи накладних про повернення товару (арк.спр. 185-193) відповідач повернув позивачу частину отриманого товару на суму 1365,00 грн.

Окрім того, відповідно до наявних в матеріалах справи угод про припинення зобов»язань зарахуванням зустрічної однорідної вимоги (арк.спр. 194-197) між сторонами було проведено залік заборгованості на загальну суму 18072,19 грн.

Відповідно до банківської виписки (арк.спр. 197) відповідач в рахунок погашення заборгованості за договором поставки сплатив 7325,70 грн.

З огляду на наведене, заборгованість відповідача перед позивачем становить 108279,02 грн.

Судом встановлено, що строк оплати вказаної заборгованості на момент звернення позивача з позовом до суду вже настав.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази оплати вказаної вище заборгованості частково або в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов»язання за договором поставки щодо оплати вартості отриманого товару, а від так і про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 108279,02 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Договором поставки (п. 6.2) за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи вищевикладене та прострочення відповідачем оплати вартості поставленого товару, перевіривши розмір пені та 3% річних на предмет відповідності вимогам договору, чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 253, 254, ч. 3 ст. 549, 625 ЦК України, ч. 6 статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 статті 232 ГК України, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені (за період з 11.04.2013 р. по 24.09.2013 р.) в розмірі 4126,64 грн. та 3% річних (за період з 11.04.2013 р. по 24.09.2013 р.) в розмірі 864,58 грн. є законними та обґрунтованими, а від так підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положенням ст. 49 ГПК України. Відповідно до даної норми судові витрати при задоволенні позовних вимог покладаються на відповідача. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2265,40 грн.

Щодо покладення на відповідача у якості судових витрат 125,00 грн., які, за твердженням позивача, були сплачені за отримання витягів з ЄДРПОУ, суд зазначає про безпідставність таких вимог, оскільки з наданих на підтвердження таких витрат копій платіжних доручень не вбачається, що кошти були сплачені саме за отримання витягів у зв"язку з розглядом даної справи.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 253, 254, 526, 549, 610-612, 625, 692, 712 ЦК України, 175, 231, 232 ГК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікон-Трейд» (61052, вул. Малиновського, буд. 3, код ЄДРПОУ 37874381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в м. Харків (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, код ЄДРПОУ 35432061) заборгованість в розмірі 108279,02 грн., пеню в розмірі 4126,64 грн., 3% річних в розмірі 864,58 грн., а також судовий збір в розмірі 2265,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.11.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.