Рішення № 35219045, 14.11.2013, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа №138/2293/13-ц

Провадження №2/138/812/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2013 року м. Могилів Подільський

Могилів Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Жикевич Т.Б.,

за участю секретаря Алєксєєвої І.Д.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Могилеві - Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

04.10.2013 ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя сторін спору не склалось і рішенням Могилів Подільського міськрайонного суду від 02 лютого 2012 року шлюб розірвано. Відповідач працює неофіційно і має змогу надавати допомогу на утримання малолітньої дитини, яка проживає разом з позивачем.

Враховуючи те, що добровільно відповідач майже не надає жодних коштів на утримання сина, позивач просила стягнути з нього аліменти на її користь на утримання малолітнього сина в твердій грошовій сумі, в розмірі 500,00 грн., щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити. Додатково пояснила суду, що вона працює неофіційно і розмір її заробітку становить 500,00 грн. на місяць. Вони з сином проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2 в будинку, що належить селищній раді. Власного майна позивач не має. Син відвідує дитячий садочок за який позивач сплачує 100,00 грн. на місяць. Стан здоровя її і дитини є задовільним.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Згоден сплачувати аліменти в розмірі 300,00 грн. Таку позицію в судовому засіданні 07.11.2013 мотивував тим, що він є працездатним, однак на даний час працює, але неофіційно в м. Києві на посаді водія евакуатора в ТОВ «Т Електро» та отримує заробітну плату близько 2000,00 грн. Разом з тим, в судовому засіданні 14.11.2013 відповідач зазначив, що вже не працює, однак в на обліку в центрі зайнятості не перебуває також.

Суд, заслухавши пояснення сторін спору, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-АМ №137818, виданим 27.04.2009 р. виконкомом Степанківської сільської ради Муровано-Куриловецького району Вінницької області, актовий запис про народження № 2 (а.с. 3).

Рішенням Могилів Подільського міськрайонного суду від 02 лютого 2012 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (а.с.2).

Той факт, що дитина зареєстрована та проживає за місцем реєстрації та місцем постійного проживання позивача підтверджується довідкою виконкому Вендичанської селищної ради Могилів Подільського району за №1236 від 03.09.2013 (а. с. 4).

Частиною 1 статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обовязки щодо дитини, і відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В судовому засіданні відповідач не заперечував свого обовязку утримувати неповнолітню сина ОСОБА_3, 2009 р. н. та підтвердив ті факти, що дитина проживає з матірю, тобто з позивачем, те що він є працездатним та те, що інших утриманців він не має. Не заперечував той факт, що син відвідує дитячий садочок та те, що за садочок сплачуються кошти в розмірі 100,00 грн. на місяць. Разом з тим, зазначив, що бажає сплачувати на утримання сина лише 300,00 грн. щомісячно, до досягнення сином повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підтвердження факту відсутності офіційного місця роботи відповідач надав суду лише довідку за № 999 від 08.11.2013 року, за підписом сільського голови Степанківської сільської ради Муровано-Куриловецького району, в якій зазначено, що дійсно ОСОБА_2 на території сільської ради не працює (а.с.12).

На переконання суду даний доказ не доводить факту відсутності у відповідача роботи та заробітку, оскільки, як він пояснив в судовому засіданні 07.11.2013 він проживає в м. Києві та працює неофіційно на посаді водія евакуатора в ТОВ «Т Електро» та отримує заробітну плату близько 2000,00 грн. Разом з тим, в судовому засіданні 14.11.2013 відповідач повторно зазначив, що проживає в м. Києві, вже не працює, однак в на обліку в центрі зайнятості не перебуває також.

В частині 3 статті 181 СК України зазначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька або у твердій грошовій сумі.

Згідно ч.1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин,що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, а відповідно до ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку.

При вирішенні спору суд враховує положення статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік", яка встановлює, що в 2013 році прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років, в розрахунок на один місяць, з 1 січня 2013 року становить 972 грн., а з 1 грудня 2013 року 1032 грн.

При вирішенні спору суд також враховує той факт, що як позивач так і відповідач є працездатними і стан здоровя дитини є задовільним. Те, що інших утриманців у відповідача не має, та те, що відповідно до ст.180 СК України він, як і мати дитини, зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на утримання сина.

Враховуючи викладене суд, зважаючи на положення ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" щодо встановленого мінімуму для проживання дитини відповідного віку та ст.ст. 141, 180, 182, 183 СК України, зокрема щодо солідарного обовязку батьків на утримання неповнолітньої дитини, приходить до переконання, що з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 500,00 грн., щомісяця, що становить половину передбаченого Законом мінімуму для утримання дитини даного віку. Згідно ст. 191 СК аліменти слід стягувати починаючи з дати подачі позову, та до досягнення дитиною повноліття.

Зважаючи на те, що позивач була звільнена від сплати судового збору, дані витрати, згідно ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, рішення суду щодо стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

На підставі ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік", ст.ст. 141, 166, 180, 181, 182, 184, 191 СК України та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, місце реєстрації с. Степанки Муровано Куриловецького району Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 500,00 грн., щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 04.10.2013 року і до досягнення сином повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Т.Б.ЖИКЕВИЧ