264/2192/13-к
1-кп/264/94/2013
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.11.2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя під головуванням судді Іванченко А.М., при секретарі Верескун Г.Г., за участю прокурора Рябушка С.А., обвинуваченого ОСОБА_1М, захисника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3 представника потерпілого ОСОБА_4, представника позивача ПАТ ММК «Ім. Ілліча» розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який має середню технічну освіту, одруженого, має на утримані неповнолітню дитину, не працюючого, не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
21.05.2012 року о 15-00 год. ОСОБА_1 керуючи технічно-справним автомобілем «DAF XF95.430», | реєстраційний номер НОМЕР_1 с полу причепом рефрижератором SCHMSTZ SKO24 реєстраційний номер СА 7727ХТ, який належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, рухався по проїжджої частині пр..Карпова в Іллічівському районі м. Маріуполя з боку автодороги Словянськ-Донецьк-Маріуполь у напрямку вул.. Новосибирської. Перебуваючи в районі примикання з вул..Новосибирської, водій ОСОБА_1 проявив неуважність і необережність порушивши вимоги п.12.3, п.12.4, п.12.9 (б), п.13.1 ПДР України.
Рухаючись по проїжджій частині пр. Карпова в м. Маріуполі, водій ОСОБА_1 перевищив допустиму швидкість руху, не дотримувався безпечної дистанції і безпечного інтервалу , при виникненні небезпеки для руху, яку обєктивно спроможний виявити, не зменшив швидкість та не зупинився , перебуваючи в районі примикання з вул.. Новосибірською скоїв зіткнення з навантажувачем фронтальним «ТО-18Б» реєстраційний номер Т3288ДЦ під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався попереду в попутному напрямку пр..Карпова.
В результаті зіткнення потерпілому ОСОБА_6 згідно висновку експерта судово-медичної експертизи за №519/414 від 25.10.2012 року були причинені тілесні ушкодження в виді: відкритої черепно-мозкової травми: рани теменно-потиличної області ліворуч, лінійний перелом потиличної кістки з переходом на підставу черепа, важкий удар головного мозку, крововилив у шлуночки мозку, субарахноїдальний крововилив, пластична епідуральна гематома, перелом кісток носа, розрив лівого грудино-ключичного зчленування, які у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
В причинному звязку з настанням події полягає порушення водієм гр.. ОСОБА_1 вимог п.12.3, п.12.4, п.12.9(б), п.13.1 ПДР України, де зазначено:
« У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших руху обїзду перешкоди.»
«У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.»
«Водієві забороняється:
б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлені дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до п.п. «і» п. 30.3 ПДР України»
«Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечну дистанцію і безпечний інтервал».
Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України визнав повністю та пояснив, що 21.05.2012 року о 15-00 годині він керував автомобілем «DAF XF95.430», | реєстраційний номер НОМЕР_1 с полу причепом рефрижератором SCHMSTZ SKO24 реєстраційний номер СА 7727ХТ, який належить ОСОБА_5 рухався по проїжджої частині пр..Карпова в Іллічівському районі м. Маріуполя з боку автодороги Словянськ-Донецьк-Маріуполь у напрямку вул.. Новосибирської. Перебуваючи в районі примикання з вул..Новосибирської, він скоїв зіткнення з навантажувачем фронтальним «ТО-18 Б» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався попереду в попутному напрямку пр.. Карпова. Попросив у потерпілого вибачення в залі судового засідання, пояснивши, що в цей день почував себе добре, алкогольні напої не вживав, та не бажав настання дорожньо- транспортної пригоди та таких тяжких наслідків для здоров»я потерпілого. Сплатив потерпілому матеріальну шкоду у повному обсязі у сумі 2700 гривень, від сплати потерпілому моральної шкоди не відмовляється. Просив не позбавляти його волі, та права керування транспортним засобом, так як має дружину та дитину, та працює водієм це його заробіток.
Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєні злочину передбаченого ст.. 286 ч.2 КК України повністю підтверджується наступними доказами.
Протоколом міста огляду міста скоєння дорожньо-транспортної події від 21.05.2012 року.
Висновком комплексної судово-автотехнічної експертизи № 529 від 17.12.2012 року встановлено, що ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п.12.3, 12.4, 12.9 (б) та 13.1 ПДР України. Та ОСОБА_7 мав технічну можливість попередити дану дорожньо-транспортну пригоду, виконуючи вимоги п.п. 12.3, 12.4, 12.9 (б) та 13.1 ПДР України. Дії водія ОСОБА_7 не відповідали вимогам п.п. 12.4 та 12.9 (б) ПДР України з технічної точки зору та знаходились у причинному звязку з виникненням подій вказаної ДТП.
Висновком №519/414 Маріупольського відділення судово-медичної експертизи Донецького обласного бюро СМЕ, яку було проведено 25.10.2012 року по факту заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8, встановлено, що в останнього були виявлені тілесні ушкодження: відкритої черепно-мозкової травми: рани теменно-потиличної області ліворуч, лінійний перелом потиличної кістки з переходом на підставу черепа, важкий удар головного мозку, крововилив у шлуночки мозку, субарахноїдальний крововилив, пластична епідуральна гематома, перелом кісток носа, розрив лівого грудино-ключичного зчленування, спричинений діями тупих предметів, які у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися в результаті ДТП.
Враховуючи, що ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в висунутому проти нього кримінальному обвинуваченні визнав повністю, суд, розцінюючи його показання як об'єктивні, та такі що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, і, вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку у відповідності з ч.3 ст.349 КПК України, вважає за можливе розглянути кримінальне провадження без дослідження доказів, що відносяться до фактичних обставин провадження і які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та представника позивача в частині позовних вимог,дослідженням протоколу міста огляду, проведених по справі експертиз та даних характеризующих особу обвинуваченого.
Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, що своїми необережними діями, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, вчинений з необережності, особу винного, який характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має дитину, обставини справи, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння в його розкритті і повне, добровільне відшкодування потерпілому завданої матеріальної шкоди.
Обставин, що обтяжують його покарання не встановлено.
Окрім наведеного, суд враховує і думку потерпілого ОСОБА_3, який не наполягав на суворості покарання.
Враховуючи наведене, особу обвинуваченого ОСОБА_1 пом'якшуючі і відсутність обтяжуючих обставин по справі, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і призначає йому покарання у виді позбавлення волі, звільнивши відповідно до ст. 75 КК України від відбуття покарання із випробуванням.
При цьому суд не застосовує до нього додаткове покарання у виді позбавленням прав керування транспортними засобами, оскільки ОСОБА_1 одружений , має дитину та працює водієм, і транспортний засіб використовується ним не тільки як засіб пересування, а також і утримання сім'ї.
В судові засідання, які призначалися неодноразово відповідач ОСОБА_5 тп пр.. відповідача ПАТ страхової компанії «Княжа Вієнна ОСОБА_9» жодного разу нез»являлися, про розгляд справи повідомлені, надали до суду письмові заперечення, просили розглянути справу за їх відсутністю.
Цивільний позов ПАТ ММК «Ім Ілліча» до ОСОБА_5, ПАТ страхової компанії «Княжа Вієнна ОСОБА_9», третя особа ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.
В судовому засіданні було встановлено, що власником автомобіля «DAF XF95.430», | реєстраційний номер НОМЕР_1 с полу причепом рефрижератором SCHMSTZ SKO24 реєстраційний номер СА 7727ХТ, є ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, також судом встановлено що ОСОБА_5 є фізичною особою підприємцем, перебуває на загальній системі оподаткування та має право на здійснення таких видів діяльності як діяльність автомобільно вантажного транспорту. Між фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладеного договір на роботу ОСОБА_1 у якості водія-експедитора вантажного автомобіля міжнародних перевезень. (а.с. 125,173)
21.05.2012 року в м. Маріуполь Донецької області ОСОБА_1 виконуючи обов»язки водія -експедитора вантажного автомобіля міжнародних перевезень був учасником дорожньо-транспортної пригоди, та своїми необережними діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, та ушкодження транспортних засобів тобто злочин передбачений ч.2 ст. 286 КК України.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «DAF XF95.430», | реєстраційний номер НОМЕР_1 с полу причепом рефрижератором SCHMSTZ SKO24 реєстраційний номер СА 7727ХТ його власником є ОСОБА_5 (а.с.18)
Згідно копіїї свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу погрузчик фронтальний ТО-18Б державний номер НОМЕР_2 його власником є ПАО «ММК ім.. Ілліча» (а.с.128)
Потерпілий ОСОБА_3 перебував у трудових правовідносинах з ПАО «ММК Ілліча», та 21.05.2012 року виконував завдання згідно дорожнього листа (а.с. 127-130).
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1, який на той час працював водієм- експедитором вантажного автомобіля міжнародних перевезень на фізичну особу- підприємця ОСОБА_5 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в страховій компанії «Княжа Вієнна ОСОБА_9», що підтверджується полісом № АВ / 1873557, № АВ /1873558 строк якого є з 02.02.2012 року до 01.02.2013 року включно. Згідно цього полісу встановлені ліміти відповідальності за шкоду спричинену майну 50000 гривень, розмір франшизи становить 500 гривень. (а.с. 20,21)
Відповідно до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту транспортного засобу № 582 зареєстрованого 30.11.12 року вартість відновлювального ремонту погрузчика ТО 18 Б державний номер НОМЕР_2 склала 89604,36 гривні. За вказані послуги згідно платіжного доручення № 31876 від 19.11.2012 року було сплачено 4000 гривень. На день винесення вироку відновлювальний ремонт погрузчика ТО 18 Б державний номер НОМЕР_2 не зроблено. ПАТ «ММК ім.. Ілліча» згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100319548 є платником податку на додану вартість.
Згідно ст.ст.1166, 1167 ЦК України обов'язок по відшкодуванню майнової та моральної шкоди завданої неправомірними діями особи , покладається на особу, яка цю шкоду завдала.
Відповідно до ст.1187 ч.2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно Постанови № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 р. « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - ст. 5 . Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, повязану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно ст.4. вищевказаного Пленуму - Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обовязок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Відповідно до ст.1188 ч.1 п.1 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст.. 1192 ЦК України суд, з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого може зобов»язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно Постанови № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України зрозгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 р. « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - ст.16. - Оскільки відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обовязку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обовязку зясовується судом першої інстанції, у звязку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.
При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обовязку письмового надання страховику, з яким укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.
Відповідно до ст..988 ЦК України, страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Судом встановлено , що умовами виплати відшкодувань відповідно до Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є умови , визначені в договорі страхування : страховик зобовязаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Підставою для виплат страхового відшкодування є страховий випадок.
Відповідно до ст..6 Закону України « Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи , відповідальність якої застрахована за договором.
Абз.2 ст.8 Закону України «Про страхування» - страховий випадок подія , передбачена договором страхування або законодавством , яка відбулася і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми / страхового відшкодування / страхувальнику , застрахованій або іншій третій особі.
Суд вважає , якщо відповідно до законодавства , підставою виплати страхового відшкодування є страховий випадок , а страховим випадком є подія із настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми , то саме «подія» є підставою для виплати страхового відшкодування . Потерпілого закон визначає як субєкта , якому повинна відшкодовуватись шкода у разі настання страхового випадку за договором.
Відповідно до ст..28 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «, шкода , заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода , повязана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу .
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, як водія фізичної особи- підприємця ОСОБА_5 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в страховій компанії «Княжа Вієнна ОСОБА_9». До теперішнього часу страховою компанією «Княжа Вієнна ОСОБА_9»страхове відшкодування ПАТ «ММК ім.. Ілліча» не сплачено.
Згідно ст.. 22 Закону страховик відшкодовує в установленому Законом порядку шкоду, яка була спричинена у наслідок ДТП, майну третьої особи.
Таким чином , враховуючи вимоги ч.2 ст.12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, яка відповідно до договору становить 500 грн., то суд дійшов до висновку про те , що страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_9» має сплатити страхове відшкодування позивачу ПАТ «ММК ім.. Ілліча» як власнику транспортного засобу у розмірі 49500 гривень.
Згідно до ст.. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності і страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням. (93604,36-49500= 44104,36)
Цивільний позов прокурора в інтересах держави до ОСОБА_5 в особі комунального закладу міської лікарні № 5 : за знаходження потерпілого ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні, на суму 4246,12 гривень підлягає задоволенню в силу ст. 1187 , 1206 ЦК України , так як підтверджені документами. (а.с. 131)
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на стягнення моральної шкоди, нанесеної в результаті порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою відносно неї самої, членів його сімї близьких родичів; в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Моральна шкода стягується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.
Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд визнає законною вимогу потерпілого оскільки, як встановлено судом, то потерпілий зазнав моральних страждань, втратив нормальний ритм життя, втратив здоров»є та роботу, отримав третю групу інвалідності, та ступінь втрати ним професійної працездатності складає 30%, порушені його та його сім»ї життєві плани, він ще під час винесення вироку знаходиться на лікарняному та не може працювати, а тому з врахуванням глибини фізичних та душевних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає моральну шкоду в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень. Стосовно позовних вимог ОСОБА_10 до ОСОБА_5 в частині матеріальної шкоди у розмірі 2628,52 гривні потерпілий відмовився від позову в цій частині і відмова прийнята судом. (а.с. 44-45,166).
Речові докази по справі: погрузчик ТО 18 Б державний номер НОМЕР_2 який знаходиться на зберіганні у власника Публічного Акціонерного Товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» залишити власнику. Автомобіль «DAF XF95.430», | реєстраційний номер НОМЕР_1 с полу причепом рефрижератором SCHMSTZ SKO24 реєстраційний номер СА 7727ХТ який знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_5- залишити власнику.
Керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
В силу ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання , якщо він протягом двох років не скоїть злочину та виконає покладені на нього обов'язки: не виїздити за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично туди з'являтися на реєстрацію, повідомляти вказану інспекцію про зміну місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави у дохід міської лікарні №5 м. Маріуполя (р/р 35427004001709 в УДКСУ м. Маріуполя в Донецькій області, ОКПО 01990631, МФО 834016 код платежу 24060300) суму матеріального збитку в розмірі 4246 грн. 12 коп. (чотири тисячі двісті сорок шість гривень дванадцять коп. ) витрачену на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: 19644, Черкаська область, Черкаський район, с. Сагунівка, вул.. Леніна,будинок 48 на користь ОСОБА_3 який мешкає за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пос. Сартана, вул.. Папаніна , будинок 24 суму у розмірі 30000 в рахунок відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_9» , що знаходиться за адресою 040050 м. Київ, вул.. Глибочицька, 44 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», що знаходиться за адресою 87504, Донецька область, м. Маріуполь, пр.. Металургів, 231 матеріальну шкоду у розмірі 49500 гривень (сорок дев»ять тисяч п»ятьсот гривень).
Стягнути з ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: 19644, Черкаська область, Черкаський район, с. Сагунівка, вул.. Леніна,будинок 48 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», що знаходиться за адресою 87504, Донецька область, м. Маріуполь, пр.. Металургів, 231 матеріальну шкоду у розмірі 44104,36 гривень (сорок четирі тисячи сто чотирі гривні 36 коп.)
Речові докази по справі автомобіль «DAF XF95.430», | реєстраційний номер НОМЕР_1 с полу причепом рефрижератором SCHMSTZ SKO24 реєстраційний номер СА 7727ХТ залишити ОСОБА_5. Погрузчик ТО 18 Б державний номер НОМЕР_2 залишити Публічному Акціонерному Товариству «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» .
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя :Іванченко А. М.
Судове рішення № 35217601, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 12.11.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 264/2192/13-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: