Постанова № 35216559, 23.09.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1816/13-a

23 вересня 2013 року

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі

головуючої судді Подлісна І.М.

при секретарі судового засідання Субтельній Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою ТзОВ"Компанія ЛАН" до Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області про визнання податкового рішення нечинним, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛАН» звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області про визнання протиправними дій по проведенню перевірки, результати якої відображені в акті № 6220/23-422/32941987 від 25 червня 2010 року та скасування податкових повідомлень-рішень від 9 липня 2010 року № 0001102304/0, № 0001142304/0 та № 0001172304/0, посилаючись на те, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог чинного податкового законодавства та порушують права позивача, а тому підлягають скасуванню. Крім того, є неправомірними дії Тернопільської ОДПІ по проведенню невиїзної позапланової перевірки, оскільки проведена перевірка є незаконною та за її результатами складений документ, які не передбачені чинним законодавством України.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лан" в судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити,

Представник відповідача Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області позов не визнав проти позову заперечив, мотиви виклав в поданому суду письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності та перевіривши їх доказами, на підставі чинного законодавства, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛАН» зареєстроване управлінням у справах торгівлі, побуту та реєстрації Тернопільської міської ради 25.05.2004 р. та взято на податковий облік в органах податкової служби 11.06.2004 р.

Тернопільською ОДПІ проведено перевірку ТОВ «Компанія ЛАН» за результатами якої складено Акт № 6220/23-422/32941987 від 25.06.2010 р. «Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Компанія Лан» з питання дотримання вимог чинного податкового законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ «Бернат», в т.ч. : по податку на прибуток за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2009 р.; по податку на додану вартість за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 р.».

На підставі вказаного Акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.07.2010 р. № 0001102304/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в загальній сумі 2891584 грн., в тому числі 1 445 792 грн. фінансових санкцій, за порушення п. 5.1, п. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; №0001142304/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 294 886,5 грн., в тому числі 98 295,5 грн. фінансових санкцій, за порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; № 0001172304/0 , яким зменшено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість в сумі 972 920 грн. та визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 344 159 грн. та фінансові санкції в розмірі 172 079,5 грн., за порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач оскаржив дані рішення в адміністративному порядку за результатами якого 07.02.11 року отримав рішення ДПА України від 04.02.11 року за № 2378/6/25-0515, яким скарга ТОВ «Компанії ЛАН» залишена без задоволення, а податкові повідомлення рішення Тернопільської ОДПІ від 9 липня 2010 року - без змін.

Судом встановлено, що у травні 2010 року, на підставі постанови Тернопільського міськрайонного суду від 6 травня 2010 року, Тернопільська ОДПІ отримала дозвіл на проведення позапланової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Компанія «Лан» за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року. Однак податковий орган не зміг провести таку перевірку, оскільки посадові особи ТОВ «Компанія Лан» або були відсутні за юридичною адресою, або не допускали інспекторів до проведення перевірки.

Не провівши позапланову виїзну перевірку, Тернопільська ОДПІ провела невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Компанія Лан» з питання дотримання вимог чинного податкового законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ «Бернат».

Нікчемність правочину вчиненого між ТОВ «Компанія ЛАН» та ТОВ «Бернат», відповідачем не обґрунтована та недоведена, а відтак вказані висновки податкового органу є помилковими.

Доводячи нікчемний характер правочину поставки, податковий орган посилається на письмові пояснення громадянина ОСОБА_3, який значився засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Бернат», прізвище якого вказане у видаткових та податкових накладних, виписаних від імені вказаного товариства, щодо його непричетності до діяльності та реєстрації товариства; письмові пояснення директора ПП «Спрінгс-АЙ» ОСОБА_4, якими спростовується факт надання в оренду ТОВ «Бернат» приміщення за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних вказаного як місцезнаходження ТОВ «Бернат» в реєстраційних документах.

Жодних відомостей, які б стверджували, що саме ПП «Спрінгс-Ай» є власником приміщення за адресою м. Київ, вул. СоснінихД з якого часу і на підставі яких правовстановлюючих документів в акті перевірки не зазначено, як і не зазначено, що громадянка ОСОБА_4 є директором вказаного підприємства і з якого часу. Крім цього, відповідно до листа ФО-П ОСОБА_5 від 15.07.2010 р. ТОВ «Бернат» знаходилося за юридичною адресою (м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних,3) з 17.12.2007 року по 28.11.2009 року на підставі укладених договорів про співробітництво на тимчасове спільне користування частиною приміщення № 06/04/ССД/08 від 17.12.2007 р. та №120/04/ССД//08 від 08.12.2008 р., що взагалі виключає його правовідносини з ПП «Спрінгс-Ай» та гр. ОСОБА_4 зокрема.

Наведена в акті перевірки інформація про те, що гр. ОСОБА_3 наміру здійснювати підприємницьку діяльність і створювати ТОВ «Бернат» не мав, що будь-які документи, які стосуються діяльності ТОВ «Бернат» він не підписував, участі в управлінні справами не брав спростовується поясненням ОСОБА_3 від 14.07.2010 року, наданим працівникам ГВ ПМ Тернопільської ОДПІ. У цьому поясненні ОСОБА_3 заперечив раніше надане пояснення, пояснивши причину відображення в ньому недостовірної інформації, та одночасно повідомив, що реєстрацію підприємства проводив особисто, директором підприємства є з часу створення і дотепер, що підприємство до цього часу перебуває на обліку як платник податків, у т.ч. ПДВ, та звітується до податкового органу. Більше того, у своєму поясненні ОСОБА_3 повідомив, що ТОВ «Бернат» свого часу мало стосунки із ТОВ «Компанія ЛАН», а також те, що проведені господарські операції відображені в обліку і податковій звітності підприємства.

Зазначені обставини були предметом перевірки ГВ ПМ Тернопільської ОДПІ, за наслідками якої постановою від 23.07.2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.212, ч.5 ст.191 КК України відносно посадових осіб ТОВ «Компанія ЛАН» по взаеморозрахунках з ТОВ «Бернат». Таким чином, перевіркою податкової міліції не тільки не встановлено факт узгодженості дій ТОВ «Компанія ЛАН» з недобросовісним постачальником з або його постачальника чи сприяння ухиленню постачальником від виконання податкових зобов'язань, а й спростовано сам факт недобросовісності ТОВ «Бернат».

Судом вживались передбачені КАС України заходи щодо виклику в судове засідання для допиту в якості свідка гр. ОСОБА_3, однак останній в суд не з'явився, надіслав суду письмові нотаріально завірені пояснення про те, що факти викладені ним в поясненні від 26.11.2009 р. не відповідають дійсності. Причини та обставини їх надання зазначені ним в поясненнях від 14.07.2010 р., якими також в повному обсязі підтверджуються факти взаємовідносин із ТОВ "Компанія" ЛАН".

В будь-якому випадку, порушення постачальником товару [робіт, послуг) податкової дисципліни чи правил створення підприємства та ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат та податкового кредиту.

Платник податків (покупець товару), який дотримався вимог Законів щодо формування валових витрат та податкового кредиту, не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником товару (робіт, послуг), відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та який перебуває на обліку в податковому органу, в тому числі зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати та податковий кредит за порушення контрагентом правил ведення фінансово-господарської діяльності та податкової дисципліни. У разі, коли контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже Законами іншого не передбачено. Лише доведення податковим органом факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати чи податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що висновок спеціаліста Служби безпеки України від 14.10.10 р.№ 204, згідно якого електрографічні зображення підписів на частині первинних документів, виписаних за господарськими операціями ТОВ "Бернат" з позивачем, не відповідають підпису ОСОБА_3, що є доказом нікчемності правочину вчиненого між ТОВ «Компанія ЛАН» та ТОВ «Бернат»,

При цьому судом встановлено, що вказаний висновок зроблено в межах розслідування іншої кримінальної справи, про що повідомила суду представник відповідача. Крім цього висновок спеціаліста немає наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, він підлягає перевірці та оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має грунтуватись на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності. З огляду на викладне сам по собі факт наявності спірного висновку не є доказом нікчемності правочину.

Як вбачається із листа Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 20.08.2013 р. по матеріалах документальної перевірки ТОВ "Компанія "ЛАН" (акт від 25.06.2010 р. № 6220/23-422/32941987) 09.07.2010 р. ГВПМ Тернопільської ОДПІ відмовлено в порушенні кримінальної справи з підстав передбачених п. 2 ст. 6 КПК України, а висновок спеціаліста Служби безпеки України .№ 204 складено 14.10.10 р., тобто поза межами розслідування даної кримінальної справи зі змісту самого висновку вбачається, що з УПМ ДПА в Тернопільській обл. надійшло відношення № 1596/10/26-03/558 від 14.10.2010 р. на почеркознавче дослідження, тобто вже після винесення постанови про відмову у порушенні кримінальної справи.

Пунктом 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року за № 53/5 (надалі - Рекомендацій) передбачено, що для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів. Для проведення досліджень орган, який призначив експертизу (залучив експерта), повинен надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації (пункт 1.3 Рекомендацій). Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів (пункт 1.8 Рекомендацій).

Висновки спеціаліста в дослідженні від 14.10.2010 № 204 ґрунтуються на копіях документів, а оригінали підписів посадових осіб спеціалістом не досліджувались. Оригінали вищевказаних документів позивачем не надавалися. Про вказане зазначено в абзаці б с.1 Акту перевірки та безпосередньо у висновку спеціаліста. Крім цього, спеціалісту не були надані вільні та експериментальні зразки почерку, а тільки умовно-вільні в кількості 8 аркушів, що менше рекомендованих Мінюстом (15). Оскільки дослідження проводилось на підставі електрографічних зображень підписів, спеціаліст, який робив дослідження зазначив у висновку про можливість монтажу та ідентифікацію виключно підписів, з яких зроблені копії.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Господарські операції підтверджуються не тільки товарно-транспортними накладними, але й іншими документами, якими є договір, специфікація, видаткова накладна. В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю «первинні документи», що визначені у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України». Відповідна правова позиція щодо встановлення фіктивності договору поставки викладена в ухвалі ВАСУ від 26.06.12 р. у справі № К-27230/10.

Крім цього, відповідно до преамбули Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року №363, ці правила визначають права, обов'язки і відповідальність перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників. Згідно із п.1 цих Правил замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів, тобто цей нормативний акт регулює виключно правовідносини, які випливають з договору перевезення.

Відповідно до п.6.1 договору поставки N 21/05-08 від 21.05.2008 року укладеного між ТОВ «Компанія ЛАН» та ТОВ «Бернат» поставка товару здійснюється транспортом покупця (ТОВ "Компанія ЛАН»).

26.01.2008 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6 посвідчено договір найму (оренди) транспортних засобів, укладеного між ОСОБА_7 та ТОВ «Компанія ЛАН» відповідно до якого позивач отримав у тимчасове платне володіння та користування транспортні засоби типу фургони малотоннажні-В, марки VOLKSWAGEN ( САDDУ 1,9 SD- дві одиниці та один TRANSPORTER). Відповідно до п.2.1 вказаного договору транспортні засоби передаються в найм для службових поїздок персоналу підприємства та здійснення вантажних перевезень.

Використовуючи малотоннажний фургон VOLKSWAGEN TRANSPORTER позивач самостійно, не залучаючи стороннього перевізника, в липні - вересні 2008 року здійснив перевезення товару, отриманого від ТОВ «Бернат». Зазначене підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля № 1107-01 від 11.07.2008 року, № 2407-01 від 24.07.2008 року, № 2108-01 від 21.08.2008 року, № 2509-01 від 25.09.2008 року, № 2609-01 від 26.09.2008 року, № 2909-01 від 29.09.2008 року, посвідченнями про відрядження від вказаних дат, в яких місцем відрядження зазначено: м. Київ, вул. Сім'ї СоснінихД тобто місце, яке відповідно до п. 8.1 договору поставки зазначене як місце поставки товару.

На кожну партію товару ТОВ «Бернат» була складена видаткова накладна, на підставі якої відбулося оприбуткування товару на складі позивача, а також видана належним чином оформлена податкова накладна, на підставі якої сплачені в ціні товару суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду. Зокрема, ТОВ «Компанія ЛАН» в період липня-вересня 2008 року отримала видаткові та податкові накладні, номера та дати яких співпадають: від 11.07.2008 року за № 0.1107 на суму 715 838,40 грн., від 24.07.2008 року за № 1247 на суму 390 979,68 грн., від 21.08.2008 року за № 1218 на суму 2 394 044,89 грн., від 25.09.2008 року за № 01229 на суму 520 772,98 грн., від 25.09.2008 року за № 01259 на суму 463 930,08 грн., від 25.09.2008 року за № 2259 на суму 371 144,06 грн., від 26.09.2008 року за № 01239 на суму 520 772,98 грн., від 26.09.2008 року за № 02239 на суму 520 772,98 грн., від 29.09.2008 року за № 01249 на суму 520 772,98 грн., від 29.09.2008 року за № 02249 на суму 520 772,98 грн. Всього за вказаний період отримано товару на суму 6 939 802,01 грн.

Крім зазначених документів підтвердженням факту поставки та, в цілому, реальності господарських операцій ТОВ «Компанія ЛАН» та ТОВ «Бернат» є укладений договір поставки N 21/05-08 від 21.05.2008 року, який ні на момент проведення перевірки, ні на час розгляду даної справи в суді не визнаний недійсним та складені на його виконання замовлення товару у вигляді специфікацій, які є додатками до договору. Предметом вказаного договору є поставка запасних частин та комплектуючих до сільськогосподарської техніки, номенклатура яких погоджена в специфікаціях до договору.

Розрахунки за отриманий в ТОВ «Бернат» товар проведено на підставі виставлених рахунків в безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 10.07.2008 року на суму 715 838,40 грн., від 25.07.2008 року на суму 390 979,68 грн., від 21.08.2008 року на суму 2 394 044,89 грн., від 18.02.2009 року на суму 371 144,06 грн., від 23.02.2009 року на суму 463 930,08 грн., від 04.03.2009 року на суму 5 207 772,98 грн., від 25.03.2009 року на суму 520 772,98 грн., від 31.03.2009 року на суму 520 772,98 грн., від 14.04.2009 року на суму 520 772,98 грн., від 07.05.2009 року на суму 320 772,98 грн, від 07.05.2009 року на суму 200 000 грн.

Дана позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Незважаючи на те, що представник відповідача заперечував проти позову, проте ним, як зазначалось раніше, належними доказами не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що оспорюваними податковим повідомленням-рішенням порушуються права позивача, а тому суд приходить до переконання про захист цих прав шляхом скасування податкових повідомлень-рішень Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 9 липня 2010 року № 0001102304/0, № 0001142304/0 та № 0001172304/0.

Таким чином суд приходить до переконання про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Тернопільської ОДПІ по проведенню перевірки, результати якої відображені в акті № 6220/23-422/32941987 від 25 червня 2010 року, оскільки їх наслідком є прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, які підлягають скасуванню.

Згідно ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем підлягають поверненню з Державного бюджету.

керуючись ст.ст. 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково. Податкові повідомлення рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області від 09.07.2010 року №0001102304/0, №0001142304/0 та №0001172304/0 - скасувати.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Подлісна І.М.

Копія вірна

Суддя Подлісна І.М.