Рішення № 35216172, 04.11.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2011/10981/12

Провадження № 2/638/633/13

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

4 листопада 2013 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Грищенко І.О.

при секретарях Самогньозд О. І., Бражнік Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

2 липня 2012 року 26 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь суму матеріальної шкоди в розмірі 8 150 грн, суму компенсації спричиненої моральної шкоди в розмірі 3 000 грн, судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11 травня 2012 року він на деякий час залишив належний йому автомобіль НОМЕР_1 за адресою: м. Харків, вул.. С.Есеніна, 14. Після повернення, побачив пошкодження на автомобілі у вигляді глибоких подряпин по переметру автомобіля та нецензурний, образливий напис на капоті, що привело до пошкодження лакофарбового покриття. В цей же день він звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів. Заподіяні пошкодження було зафіксовано в протоколі огляду місця події від 11.05.2012 року. В ході проведеної перевірки була встановлена вина особа- Головко О.В. 20.05.2012 року прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Спричинена матеріальна шкода становить 8 150 грн . Крім того, неправомірними діями відповідача завдано моральну шкоду, яка полягає в тім, що пережив душевні страждання, був позбавлений можливості використати повсякденно належний йому автомобіль, що змінило ритм життя, були принижені його честь та гідність, що випливало з нецензурного, образливого надпису на капоті належного йому автомобіля.

В судовому засіданні позивач та його уповноважений представник ОСОБА_3, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладене в позовні заяві.

Представник відповідача, який діє на підставі договору про надання правової допомоги, в особі адвоката ОСОБА_4 , в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні на підставі їх необґрунтованості.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, оглянувши матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом звернення ОСОБА_1 , дійшов наступного.

Судовим розглядом справи встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини, що підтверджуються наявними в справі доказами .

З матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що 11.05.2012 року в ЖРЗПЗ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області зареєстровано заяву ОСОБА_1, в якій він просить органи міліції прийняти міри до невідомих, які 11.05.2012 року в період часу з 14-00 до 17-00 години пошкодили ( подряпали) капот та дві бокові двері його автомобіля НОМЕР_2, який було припарковано біля будинку № 14 по вул.. С.Есеніна в м. Харкові.

20 травня 2012 року ДІМ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області за результатами розгляду матеріалу від 11.05.2012 року прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст.. ст.. 194 та 296 КК України. ОСОБА_1 було рекомендовано звернутися до суду в порядку приватного обвинувачення.

З змісту вказаної постанови вбачається, що в ході виконання матеріалу було встановлено свідків, які повідомили, що вказаний автомобіль пошкодила ОСОБА_2, допитати яку не представилось можливим через її відсутність за місцем проживання. В ході розгляду матеріалу ОСОБА_1 в ОВС не представив довідку про суму нанесеної шкоди, що не дало можливості прийняти об"єктивне та всебічне рішення по даному питанню. За даними протоколу огляду місця події від 11.05.2012 року, що складений слідчим СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області в присутності понятих та експерта, в результаті огляду встановлено, що на капоті автомобіля надряпано нецензурний надпис , мається подряпина з правої та лівої сторони.

Відповідно до вимог ст.. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.. ст..58 та 59 ЦПК України докази повинні бути належними та допустимими.

В обгрунтування своїх позовних вимог в частині відшкодування йому матеріальної шкоди в розмірі 8 150 грн , позивачем представлено довідку № 16 про вартість ремонтно - відновлювальних робіт від 18.05.2012 року на вказану суму, яка видана ФОП ОСОБА_5 Акт виконаних робіт позивачем наданий з пропуском строку подання доказів, при цьому поважності причин пропуску такого строку позивачем не зазначено.

Відтак, довідка про вартість ремонтно - відновлювальних робіт від 18.05.2012 року не є належним доказом на підтвердження суми матеріальної шкоди, яка нібито спричинена позивачеві. Щодо доказу у вигляді акту виконаних робіт від 18.05.2012 року, суд не приймає його до уваги на тій підставі, що вказаний акт викликає сумнів щодо виготовлення його саме тією датою, що зазначена в ньому, тому що позивачем цей акт не був первісно наданий до матеріалів справи при звернення до суду, так й не було цей акт представлено в процесі розгляду справи. Тільки після роз"ясеня позивачу про те, яким належним та допустимим доказом може бути підтверджено той факт, що заявлені ним роботи дійсно було виконано, вказаний акт представлений суду.

Також на час прийняття постанови ДІМ від 20.05.2012 року позивачем не було представлено довідки про суму спричиненої йому матеріальної шкоди, хоча станом на 18.05.2012 року такі документи були в його розпорядженні, ремонтно- відновлювальні роботи було виконано.

Вказане також викликає сумніви в доказах, наданих стороною позивача в обгрунування заявлених ним вимог. Враховуючи те, що письмові докази, надані позивачем в обґрунтування своїх вимог є суперечливими, при цьому мають лише імовірний характер, суд оцінює їх критично , через що підстав вважати їх належними та допустимими не має.

Вимогами ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, заподіяна майну громадянина підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду в повному обсязі, якщо особа, яка завдала шкоду, не доведе, що шкода спричинена не з її вини.

В процесі розгляду справи представник відповідача не навів суду переконливих даних, які б свідчили про те, що його довіритель не є тією особою, яка вина в пошкодженні автомобіля, що належить позивачеві. Відтак, суд визнає такими, що мають обгрунтованість та довіденість твердження представника відповідача стосовно того, що позивачем не надано доказів на підтвердження суми ремонтно- відновлювальних робіт.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення визначеної ним суми матеріальної шкоди не обгрунтовані, не підтверджені належними доказами, вони не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач стверджує , що в результаті неправомірних дій з боку відповідача, йому завдано моральної шкоди, що виразилася в моральних стражданнях, які викликали суттєві зміни укладу його життя, принизили його честь та гідність, як людини. Суму моральної шкоди оцінює в 3 000 грн.

Згідно з положеннями ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини.

Позивачем наведено розрахунок заявленої ним суми, крім того, з матеріалів справи вбачається, що ремонтні роботи вже 18.05.2012 року було проведено, тобто за період з 11.05.2012 року по 18.05.2012 року пройшло 7 днів, а тому цей занадто короткий строк не міг привести до зміни ритму життя позивача та інших негативних наслідків, про які він заявляє.

Ті докази, на які посилається позивач , як на підставу своїх позовних вимог, не є належними доказами та ніяким чином не доводять ті обставини, що мають значення для вирішення справи.

Суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення на його користь з відповідача грошової компенсації суми моральної шкоди в розмірі 3 000 грн не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 10, 11, 57-60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст..ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України , Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року із змінами Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через суд 1 інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:І.О.Грищенко