Рішення № 35214993, 13.11.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 листопада 2013 р.

Справа № 902/1298/13

Провадження № 19/902/69/13

за позовом:Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" ( пров. Щорса,24, м. Вінниця, 21012)

до:Державного вищого навчального закладу "Могилів-Подільський монтажно-економічний коледж" (вул. В. Стуса,58, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., 24000)

про стягнення 55803,45 грн. заборгованості

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Діхтярук Т.А.

Представники

позивача : Бобко Т.Є.,

відповідача : Куйбіда М.М.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до державного вищого навчального закладу "Могилів-Подільський монтажно-економічний коледж" про стягнення 55803,45 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 16.09.2013 року порушено провадження у вказаній справі № 902/1298/13 .

27.09.2013 року від представника позивача надійшла заява № 07-152962 від 25.09.2013 року про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 54 365, 18 грн. у зв'язку зі сплатою боргу в цій сумі та просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 1438, 27 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1720, 50 грн.

Суд долучив вказану заяву до матеріалів справи.

В судове засідання 13.11.2013 року з'явились представники обох сторін.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив, в якому останній зазначив, що позовні вимоги визнає повністю.

З огляду на те, що такі дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем.

Частиною 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.01.2013 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та державним вищим навчальним закладом "Могилів-Подільський монтажно-економічний коледж" було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/ТП-Б-МП-200136.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг в розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.3. договору постачальник забезпечує постачання газу в пункти призначення в обсягах, підтверджених оператором, де передає газ споживачу.

Відповідно до п. 2.6 договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до договору.

Відповідно до п. 2.7 договору постачальник до 5 числа, наступного за звітним за місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника.

Відповідно до п. 4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем 100% авансовим платежем, який має бути здійснений споживачем не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку місяця поставки газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу. У раз збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

На підставі вищезазначеного договору відповідачу було поставлено природний газ, а саме: в лютому 2013 року 24 292 куб.м.

Відповідно до договору п.4.2. сторони погодили, що вартість 1000 куб.м природного газу з врахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2% тарифу на постачання природного газу, тарифу на транспортування природного газу розподільчими та магістральними трубопроводами, податку на додану вартість з складає 4707,936 грн.

Таким чином, загальна вартість природного газу спожитого відповідачем складає 114 365,18 грн.

Свої зобов'язання позивач виконав, даний факт підтверджується: двостороннім актом подачі-прийомки і реалізації газу за лютий 2013 року, в якому зазначено, що відповідачем прийнято газу в об'ємі 24 292 куб.м. Даний акт обопільно підписаний сторонами та скріплений мокрими печатками.

Відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково, саме 08.07.2013 року останнім було проплачено 60 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку.

10.06.2013 року позивач звернувся до відповідача з листом № 280 з вимогою погасити існуючу заборгованість, який відповідач отримав 20.06.2013 року, про що свідчить поштове повідомлення наявне в матеріалах справи. Відповіді на даний лист відповідач не надав.

Станом на день подання позову до суду заборгованість відповідача становила 54 365,18 грн. Внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань відповідачу було нараховано 1438,27 грн. 3% річних.

Разом з тим, як видно з матеріалів справи відповідачем було здійснено проплату в розмір 54 365,18 грн., що підтверджується випискою банку.

Натомість представник позивача в судовому засіданні пояснює, що про даний факт йому відомо не було, тому від останнього надійшла заява № 07-152962 від 25.09.2013 року про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 54365, 18 грн. у зв'язку зі сплатою боргу в цій сумі та просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 1438, 27 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1720, 50 грн.

Відповідач позов визнає повністю, про що зазначено у відзиві на позов від 13.11.2013 року.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з Договору, між сторонами склались правовідносини щодо постачання та транспортування природного газу, що регулюються параграфом 3 глави 54, главою 63 Цивільного кодексу України "Поставка" та главою 32 Господарського кодексу України.

Частинами 1,2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 306 Господарського кодексу України, транспортування продукції трубопроводами відноситься до господарської діяльності з перевезення вантажів.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноважений на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 307 ГК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За змістом п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі. (16.09.2013р. Ухвалою господарського суду Вінницької області порушено провадження у справі №902/1298/13)

Оскільки станом на час розгляду справи в суді основна заборгованість відповідача за спожитий природний газ погашена в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 54 365,18 грн. основного боргу задоволенню не підлягають.

Разом з тим, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань пред'явлено до стягнення з відповідача 1438,27 грн. 3% річних.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок 3 % річни прийшов до висновку про правильністьїх нарахування. З урахуванням наведеного, позовні вимоги в цій частині стягнення 1438,27 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Як зазначалось вище, суд прийшов до висновку про відмову у позові в частині стягнення основного боргу в розмірі 54 365,18 грн., однак відповідно до приписів ч. 2 ст. 49 ГПК України та п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір в частині стягнення основної заборгованості підлягає покладенню на відповідача, так як спір виник внаслідок неправильних дій відповідача. Позивач подав позовну заяву до суду 13.09.2013 року, що підтверджується відміткою штемпеля суду та на момент подання позовної заяви до суду не міг знати про проведення відповідачем розрахунку.

Враховуючи вище наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. В сумі основного боргу в розмір 54 365,18 грн. слід відмовити. До стягнення підлягає 1438,27 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 83, 82-84, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного вищого навчального закладу "Могилів-Подільський монтажно-економічний коледж" (вул. В. Стуса,58, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., 24000, код ЄДРПОУ 04760727) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації " Вінницягаз" (пров. Щорса,24, м. Вінниця, 21012, р/р 26002070357002 в ПАТ КБ "Надра" у м. Києві, МФО 380764, код ЄДРПОУ 03338649) 1438,27 грн. 3% річних, 1720,50 грн. судового збору.

Відмовити в стягненні 54365,18 грн. основного боргу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14 листопада 2013 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи