Постанова № 35212758, 30.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2013 р. Справа №805/14421/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі судового засідання Мангуш З.В.

за участю

представника позивача Коваль Т.О.,

представника відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділу Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльність неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області звернулось до суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльність неправомірною зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що у провадженні відповідача знаходиться на примусовому виконанні вимога № Ф 2у, видана Управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 04.04.12р. про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 4169,08 грн., вимога № Ф 2у, видана Управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 05.11.12р. про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 48,58 грн., вимога № Ф 2у, видана Управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 04.12.12р. про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 240,12 грн., вимога № Ф 2у, видана Управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 04.01.13р. про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 29,74 грн., вимога № Ф 2у, видана Управлінням Пенсійного фонду України у волноваському районі Донецької області 05.03.13р. про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 4572,42 грн., вимога № Ф 2у, видана Управлінням Пенсійного фонду України у волноваському районі Донецької області 07.05.13 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 1194,03 грн., вимога № Ф 2у, видана Управлінням Пенсійного фонду України у волноваському районі Донецької області 05.08.13р. про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 1194,03 грн., виконавчий лист, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 16.05.13р. у сумі 6853,50 грн. для стягнення боргу в примусовому порядку з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь управління ПФУ у Волноваському районі Донецької області.

При ознайомленні зі станом реалізації виконавчого провадження боржника ОСОБА_2 був складений протокол ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження від 30.09.2013 року, в якому були виявлені порушення, а саме: ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» порушено строки надсилання копії постанови про відкриття виконавчого провадження, на вимогу від 05.08.2013 року відсутня копія постанови про відкриття виконавчого провадження, ч.2 ст.33 - не приєднано виконавчі документи до зведеного виконавчого провадження, ч.1 ст.61 - не реалізоване арештоване майно, ст.11 - виконавчі дії проводяться в неповному обсязі - не здійснено виїзд за місцем здійснення підприємницької діяльності та вилучення готівки, не здійснено вихід за місцем мешкання боржника, а також не здійснено привід боржника через орган внутрішніх справ.

Таким чином, державним виконавцем у порушення ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» не приймаються заходи з примусового виконання вищевказаної вимоги про сплату недоїмки, не вчиняються у повному обсязі виконавчі дії.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду надав письмові заперечення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову та розглянути справу за відсутності представника.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України. Органом державної виконавчої служби, зокрема, є районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 606) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання вимоги № Ф 2у від 03.05.2012 року за № 32542413 на суму 4169,08 грн., від 28.11.2012 року за № 35642536 на суму 48,58 грн., від 25.12.2012 року за № 35940397 на суму 240,12 грн., від 28.01.2013 року за № 36252057 на суму 29,74 грн., від 04.04.2013 року за № 37445150 на суму 4572,42 грн., від 27.05.2013 року за № 38176004 на суму 1194,03 грн., виданих Управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області та примусове виконання виконавчого листа від 24.07.2013 року за № 39108104 на суму 6853,50 грн., виданого Донецьким окружним адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь управління ПФУ у Волноваському районі Донецької області.

04.04.2013 року державним виконавцем було об'єднано виконавчі провадження у зведене виконавче провадження, в якому стягувачами виступили управління ПФУ у Волноваському районі Донецької області та юридичні особи.

19.11.2009 року, 19.01.2010 року та 30.03.2012 року державним виконавцем були здійснені запити до ДПІ щодо відкритих рахунків боржника у банківських установах. Згідно відповіді ДПА за боржником у банківських установах значаться відкриті розрахунки, боржник не працевлаштований.

Згідно відповіді ВРЕР м. Волноваха на запити державного виконавця, за боржником значиться причіп марки ОДАЗ 97725, державний номер НОМЕР_1.

19.01.2010 року державним виконавцем був спрямований запит до ДЗК у Волноваському районі щодо реєстрації земельних ділянок за боржником. Згідно отриманої відповіді від 18.03.2010 року за № 237 відомості про належність боржнику земельних ділянок відсутні.

Також державним виконавцем був направлений запит до Державної сільськогосподарської інспекції щодо встановлення наявності зареєстрованої за боржником сільськогосподарської техніки (будівельної).

07.12.2010 року до Волноваського районного суду було направлено подання про тимчасове обмеження у праві виїзду без вилучення паспортного документа за межі України - ОСОБА_2 Згідно ухвали Волноваського районного суду від 19.09.2011 року боржнику тимчасово обмежено виїзд за кордон.

13.05.2010 року, 28.05.2010 року, 18.03.2011 року, 19.09.2012 року державним виконавцем сумісно з боржником був здійснений вихід за адресою боржника.

При здійснені виходу за місцем здійснення підприємницької діяльності державним виконавцем було складено акт опису майна боржника, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (за зазначеною адресою розташований магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1») згідно вищезазначеного акту було описано 77 предметів - будівельних матеріалів. Державним виконавцем було визначено вартість описаного майна, про що зазначено у акті опису майна боржника. В подальшому державним виконавцем у відповідності до вимог чинного законодавства усі дії, щодо реалізації арештованого майна, а саме відповідно до договору № 0512040 від 08.02.2013 року на реалізацію до Донецької філії 05 ПП «Нива-В.Ш.» було передане арештоване майно, а саме: 77 найменувань господарського майна, що є власністю ОСОБА_2.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що державним виконавцем виконуються заходи примусового виконання у відповідності з діючим законодавством.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 606).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч.1 ст.11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ст. 32 Закону № 606 заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

У відповідності до статті 52 Закону № 606, якою визначений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, містить, в тому числі, наступні приписи: звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації; стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів; готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються; на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту; у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Як вбачається з письмових заперечень відповідача, державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Відповідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд зазначає, що позивачем не доведено неналежне здійснення відповідачем своїх обов'язків.

Крім того, під бездіяльністю слід розуміти пасивну поведінку суб,єкта владних повноважень, коли законодавством на нього покладений обов,язок до вчинення за певних обставин визначених дій. При цьому такі обставини настали, а суб,єкт не вживає заходів до виконання покладених на нього функцій.

З огляду на досліджені у судовому засіданні матеріали виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем здійснений ряд заходів по виконавчому провадженню. Проте, невиконання виконавчого документу на користь позивача пов'язано не з будь-якими протиправними діями чи бездіяльністю відповідача, а з недостатністю грошових коштів та майна в боржника.

Таким чином, з урахуванням викладеного, враховуючи те, що державним виконавцем вживались необхідні заходи з виконання виконавчого документу, позовні вимоги про визнання бездіяльності державного виконавця відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції є безпідставними.

Також, позивач у своєму позові зазначає, що державним виконавцем не здійснено виклик боржника, не здійснено виїзд за місцем мешкання та місцем здійснення підприємницької діяльності боржника, вилучення у нього готівкових коштів за місцем здійснення підприємницької діяльності, не винесено постанову про привід через органи внутрішніх справ. Усі ці вимоги є необґрунтованими в частині зобов'язання державного виконавця в повному обсязі вчинити виконавчі дії направлені на стягнення з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 11 Закону № 606 визначені права державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження. Отже, реалізацію таких прав державний виконавець здійснює за власним розсудом відповідно до вимог закону та згідно змісту виконавчого документу.

За таких умов судовий захист прав стягувача у виконавчому провадженні не може полягати у визначенні судом та зобов'язанні судовим рішенням державного виконавця здійснювати певні виконавчі дії, які він повинен здійснювати відповідно до вимог закону.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділу Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльність неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 30 жовтня 2013 року у присутності представника позивача.

Повний текст постанови буде виготовлений 04 листопада 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Стойка В. В.