Рішення № 35211918, 05.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13142/13 05.11.13

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", м. Київ

до комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у м. Києві адміністрації, м. Київ

про стягнення 3 138 117,98 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Яковлевій К.А.

за участю представників:

позивача: Пясецька Г.О. (дов. №255 від 07.10.2013р.);

відповідача: Мотренко В.В. (дов. №60/13 від 03.01.2013р.)

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом публічного акціонерного товариства « Акціонерна компанія «Київводоканал» до комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення 3 138 117,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору на послуги постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 08207-А/2-09 від 01.04.2008 року відповідачем не сплачена позивачу вартість послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, наданих на підставі цього Договору за період 01.05.2011 року по 31.03.2013 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3 138 117,98 грн., в тому числі 2 826 282,91 грн. заборгованості за надані з 01.05.2013 року по 31.01.2013 року послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, 2 682,91 грн. інфляційних втрат, 83 171,54 грн. 3% річних, 84 666,47 грн. пені, 141 314,15 грн. штрафу .

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що договір з водопостачання регулює лише надання послуг з холодного водопостачання та водовідведення, а тому оплата обсягів води, яка використовується для виготовлення гарячої води, заявлена позивачем безпідставно, за наданими позивачем документами неможливо встановити обсяги поставленої води, а також прийнятих в каналізацію стоків, до складу тарифу на гарячу воду входить і холодна вода, тарифи на воду, застосовані позивачем в своєму розрахунку, не зареєстровані в установленому порядку в органах юстиції, а отже є нечинними, документів на оплату послуг позивач в порушення умов договору до установи банку відповідача не направляв.

Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - Дирекція) направило до суду клопотання про залучення його у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, з огляду на те, що воно є балансоутримувачем будинків, які розташовані в Солом'янському районі міста Києва. Судом клопотання відхилене, враховуючи те, що Дирекція не є стороною договору на водопостачання між сторонами процесу, питання надання послуг безпосередньо мешканцям житлових будинків у даному процесі не досліджуються.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві

В судовому засіданні в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі ст. 4, ст. 19 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання» між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», (далі - Позивач) та комунальним підприємством «Батиївське» Солом'янської районної у м. Києві ради, перейменованим на Комунальне підприємство «Батиївське» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, (далі - Відповідач) укладено договір від 01 квітня 2008 року № 08207-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - Договір).

Договірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» (далі - Закон), сферу дії якого визначено статтею 2 Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону його дія поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти. окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом нейтралізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого Абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (далі - місцеві Правила приймання), а Абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України 01.07.1994 № 65, які втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку із введенням в дію нових Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерством з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (далі - Правила приймання).

Згідно п. 2.1.1 Договору облік поставленої води здійснюється за показниками лічильника, зареєстрованого у Постачальника. У випадку наявності у Абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за Абонентом.

Відповідно до п. 2.1.4 Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування та місцевих Правил приймання.

Зняття показань з лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника у присутності представника Абонента. У разі, якщо Абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті Постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг (п. 2.1.2 Договору).

Згідно п. 2.2.1 договору Постачальник щомісячно направляє до банківської установи Абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебітові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги - доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Згідно п. 2.2.2 оплата вартості послуг здійснюється Абонентом щомісячно у безготівковій формі у 10-тиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документа до банківської установи Абонента, письмово повідомити про це Постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтованими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною (п. 2.2.4 Договору).

Відповідач в установлений Договором термін жодних документів щодо відмови від оплати отриманих послуг, передбачених п. 2.2.4 Договору, не надав, представника для проведення звіряння не направляв.

Так, вказаними вище документами підтверджується надання Абоненту послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 01.05.2011 по 31.03.2013 на суму 16 910 790,71 грн., з яких Відповідачем було сплачено 13 996 279,93 грн., внаслідок чого утворилася заборгованість розміром 2 826 282,91 грн. (з урахуванням перерахунків на суму 88 227,87 грн.). Додатково сплачену Відповідачем суму розміром 1 757 541,61 грн. відповідно до вказаного призначення платежу було зараховано в погашення боргу, що утворився в попередній період.

Умовами п.п. 12.5 та 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 року за № 165/374 передбачено, що рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. За твердженням представника позивача відповідачу надаються послуги - як споживачу 11 групи.

Відповідно до п. 12.6 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 року за № 165/374. рахунки за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення виставляються абоненту за допомогою автоматизованих систем на базі ЕОМ.

Наявними матеріалами справи в їх сукупності, а саме відомостями зняття показань водолічильників і актами про зняття показань з приладу обліку, підтверджується надання позивачем та споживання відповідачем послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, наданих на підставі цього Договору за період 01.05.2011 року по 31.03.2013 року

За розрахунком позивача вартість наданих відповідачу послуг з водопостачання водовідведення становить 16 910 790,71 грн., з яких відповідачем сплачено 13 996 279, 93 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 2 826 282,91 грн. (з урахуванням перерахунків на суму 88 227,87 грн.), яка розрахована за тарифами, встановленими Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28.08.2007 р., № 516 від 29.04.2009 р., № 980 від 31.08.2009 р., № 1332 від 30.11.2009 року та постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 58 від 20.01.2011 року і № 82 від 10.02.2012 року.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього за період з 01.05.2011 року по 31.03.2013 року виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2 826 282,91 грн.

Доказів на підтвердження сплати вартості отриманих послуг в більшому розмірі, ніж це зазначено позивачем, відповідачем суду не надано.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що договір з водопостачання регулює лише надання послуг з холодного водопостачання та водовідведення, а тому оплата обсягів води, яка використовується для виготовлення гарячої води, заявлена позивачем безпідставно, за наданими позивачем документами неможливо встановити обсяги поставленої води, а також прийнятих в каналізацію стоків, до складу тарифу на гарячу воду входить і холодна вода, тарифи на воду, застосовані позивачем в своєму розрахунку, не зареєстровані в установленому порядку в органах юстиції, а отже є нечинними, документів на оплату послуг позивач в порушення умов договору до установи банку відповідача не направляв.

Заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Тобто стаття 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачає надання послуг з питного водопостачання на підставі договору з підприємством питного водопостачання.

Згідно з п. 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання (згідно із Законом - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води) та водовідведення (згідно із Законом - це господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом). При цьому, вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству. На сьогоднішній день в Україні вимоги до якості питної води встановлені Державними санітарними нормами та правилами "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12.05.2010 року № 400.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 вказаних ДСанПіН 2.2.4-171-10, вода питна, призначена для споживання людиною (питна вода), - вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства (з водопроводу - водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води.

Таким чином, відповідач є споживачем послуг з постачання питної води, якість якої відповідає зазначеним ДСанПіН 2.2.4-171-10, та водовідведення (згідно із Законом - це юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб).

Пунктом 3.13. цих Правил передбачено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреб, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Твердження відповідача про те предметом договору № 08207-А/2-09 є забезпечення абонента послугами з постачання питної води, якість якої повинна відповідати чинним стандартам та водовідведення без розподілу постачання питної води на категорії в залежності від того, для яких потреб ця послуга буде використана відповідачем в своїй господарській діяльності: чи для надання послуг з холодного водопостачання, чи для надання послуг з гарячого водопостачання, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідачем не надано доказів того, що він уклав договір і оплачує послуги будь-якої особи, крім позивача, з постачання питної води для підігріву або послуги з постачання гарячої води.

Судом встановлено, що комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" здійснює на замовлення відповідача обробку та розщеплення платежів споживачів житлово-комунальних послуг на складові по видам житлово-комунальних послуг та перераховує розщеплені кошти із транзитного рахунку комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на рахунки виробників та виконавців житлово-комунальних послуг.

Розрахунки за надані послуги з водопостачання та водовідведення (з кінцевим споживачем - населенням), здійснюються Відповідачем через транзитний рахунок КП «ГІОЦ». Зведені відомості розщеплення сплат КП «ГІОЦ» передбачають три види призначення платежу: «холодна вода», «водовідведення гарячої води», «вода для підігріву» і при надходженні коштів на розрахунковий рахунок Позивача, кошти зараховуються в рахунок сплати за надані послуги відповідно до зазначеного призначення платежу.

Між ПАТ «АК «Київводоканал» та ПАТ «Київенерго» не існує договірних відносин, відповідно до яких ПАТ «Київенерго» купувало б у ПАТ «Київводоканал» питну воду, яка в подальшому використовувалася б ПАТ «Київенерго» для виготовлення гарячої води та її продажу.

Обсяги поставленої Позивачем питної води визначається в кубічних метрах, а ПАТ «Київенерго» здійснює підігрів води, яку Відповідач використовує в подальшому для потреб гарячого водопостачання. Обсяги наданих послуг ПАТ «Київенерго» визначається в Гігакалоріях (Гкал).

Відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженого Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України від 09.01.1997 N 8 Гігакалорія являється одиницею вимірювання теплотехніки.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі- продажу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутні підстави вважати, що відповідач звільнений від обов'язку оплатити послуги позивача з постачання питної (холодної) води, яка в подальшому була використана відповідачем для її підігріву і надання послуг з гарячого водопостачання своїм споживачам.

Наведеним спростовуються заперечення відповідача щодо безпідставності стягнення заборгованості за спожиту ним питну воду, в тому числі і ту, що використовується відповідачем за первісним позовом у його господарській діяльності з надання послуг споживачам.

Наведені відповідачем у своєму розрахунку дані не підтверджені жодними належними доказами, зокрема щодо обсягів наданих послуг, щодо яких містяться розбіжності, а сам розрахунок суперечить нормам чинного законодавства в галузі ведення бухгалтерського обліку, а саме Закону України "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність України".

Відповідно до положень наведених нормативно-правових актів у галузі ведення бухгалтерського обліку реквізит "призначення платежу" заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Відповідальність за правильність платежу покладається на платника.

Однак, при здійсненні розрахунку відповідачем самовільно зменшено розмір заборгованості за питну (холодну) воду шляхом зарахування коштів, сплачених населенням за питну воду, що використовується для приготування гарячої, в рахунок оплати послуг з водопостачання та водовідведення, тобто змінено призначення платежу коштів, сплачених населенням за послугу з постачання гарячої води і частина яких зараховується на рахунки позивача як виробника питної води, яка використовується відповідачем за первісним позовом у його господарській діяльності для надання послуг з гарячого водопостачання.

Вищий господарський суд України у постановах від 15.01.2013 № 5011-22/10286-2012 та від 03.04.2013 у справі № 5011-16/11467-2012 визначив дії щодо зарахування коштів, сплачених за питну воду, що використовується для підігріву, в оплату за постачання питної води та водовідведення такими, що суперечать нормам Закону України "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність України", Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, Інструкції про безготівкові рахунки України в національній валюті.

Сума, зазначена в контррозрахунку Відповідача, що виставлена Абоненту за кодом 9-1568 навмисно занижується Відповідачем, при чому, КП «Батиївське» зазначає об'єми послуг нижче спожитих, відповідно і зазначена сума, що виставлялась за спірний період щомісячно не відповідає дійсності.

Відповідно до п. 1.4. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України 19.02.2002 №37 (далі - Правила №37) та п. 2.1.4 Договору, кількість стічних вод, що приймаються ПАТ «АК «Київводоканал» мають відповідати кількості води, що надходять з комунального водопроводу згідно з показаннями лічильників води. Отже, кількість поставленої питної води та кількість прийнятих стічних вод має бути однаковою.

Відповідач визнає та приймає надану послугу з приймання стоків питної води, що використовувалась для підігріву, яка з 01.05.2011 по 31.02.2012 обліковувалась за кодом 9-1568, а з 01.03.2012 і по теперішній час обліковується за кодом 9-51568 .

Однак, за контррозрахунком Відповідача, по-перше, об'єми поставленої питної води та прийнятих стоків води занижені, по-друге кількість прийнятих стоків не дорівнює кількості поставленої питної води, по-третє кількість поставленої води та прийнятих стоків не відповідає даним визначеним в актах зняття показань засобів обліку.

Відтак розрахунок позовних вимог ПАТ «АК «Київводоканал» відображає об'єми наданих послуг зазначених в актах зняття показань обліку, які складаються відповідно до п. 2.1.2 Договору, та наявні в матеріалах справи, а дані контр розрахунку не підтверджуються жодними доказами.

Варто звернути увагу на те, що Відповідачем у своєму розрахунку безпідставно зараховано кошти, що сплачені за питну воду, яка використовується для приготування гарячої в якості оплати за питну воду та водовідведення, а також безпідставно не враховано обсяги стоків питної води, що використана для приготування гарячої.

Щодо визначення розміру наданих послуг за листопад 2012 року, то слід зазначити наступне.

Датою підписання актів приймання-передачі будинків за адресами вул. Кривоноса, буд. № 3, 12, 12А, вул. Освіти, буд. № 18, 22/8, пр-т Червонозоряний, буд. № 23 в комунальну власність територіальної громади міста Києва до сфери управління Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації затверджених Розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації 29.11.2012 № 2131) є 31.10.2012 року.

Таким чином з 31.10.2012 року вказаний житловий фонд вже не обслуговувався ПАТ «ХК «Київміськбуд», а знаходився в комунальній власності територіальної громади м. Києва та був переданий до сфери управління Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець житлово-комунальних послуг це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробник це суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Таким чином Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація) та Солом'янська районна державна адміністрація у випадку перебування спірного житлового фонду у власності або в управлінні не може надавати житлово-комунальні споживачам.

У такому випадку при передачі житлового фонду на обслуговування КП «Батиївське» до Відповідача передбачає одночасну передачу всіх прав та обов'язків попереднього власника, користувача тощо до КП «Батиївське».

Як вже зазначалось, Позивачем оплата за надані житлово-комунальні послуги за листопад 2012 року, по будинках за адресами вул. Кривоноса, буд. № 3, 12, 12А, вул. Освіти, буд. № 18, 22/8, пр-т Червонозоряний, буд. № 23 здійснювалась відповідно до виставлених в грудні 2012 рахунків із зазначенням назви житлової організації ВСП «Батиївський».

Отже, фактично виконавцем житлово-комунальних послуг в листопаді 2012 року був Відповідач, і кошти, що надходили як сплата за їх надання за призначенням зараховувались для КП «Батиївське» на транзитному рахунку КП «ГІОЦ».

Також згідно Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва, які передаються на відповідальне зберігання в КП «Батиївське» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (доповнення до додатку 2 до договору на утримання житлових і прибудинкових територій від 31.03.2008р) КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янського району передало спірний житловий фонд із залишковою вартістю станом на 01.11.2012р.

Таким чином ПАТ «АК «Київводоканал» здійснював перерахунки за надані послуги з водопостачання та водовідведення за листопад 2023 року КП «Батиївське», як суб'єкту, який в цей період був фактичним виконавцем житлово-комунальних послуг та в подальшому отримував плату за їх надання.

Згідно ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 140 Конституції України та ч. 2 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами про міста Київ і Севастополь.

Статтею 10 Закону України "Про столицю України - місто герой Київ" визначено, що Київська міська та районні в місті ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про столицю України - місто герой Київ" встановлено, що міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Таким чином, виходячи з положень ст.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та особливостей здійснення місцевого самоврядування в місті Києві, які визначаються Законом України "Про столицю України - місто герой Київ", виконавчий орган створюється Київською міською радою.

Так, рішенням Київської міської ради від 20.06.2002 року № 28/28 "Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної численності" був утворений виконавчий орган Київради, який відповідно до пункту 2 розділу VII Прикінцевих положень Закону України "Про столицю України - місто герой Київ" паралельно виконує функції органу державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті Києві, із збереженням існуючої назви "Київська міська державна адміністрація". Вказане рішення має юридичну силу та діє до вказаного часу.

Таким чином, особливістю виконавчого органу у місті Києві є те, що Київська міська державна адміністрація та виконавчий орган Київради є фактично одним органом, хоча мають різні повноваження та порядок діяльності.

Розглядаючи конституційність цього положення Конституційний Суд України своїм рішенням від 25.12.2003 року № 21-рп/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві) надав тлумачення ст. 10 Закону України "Про столицю України - місто герой Київ" де зазначив: Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.

Виходячи з наведеного, Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади.

Таким чином, Київська міська державна адміністрація, як виконавчий орган Київської міської ради, наділена повноваженнями органу місцевого самоврядування і як орган виконавчої влади - повноваженнями органу державної влади.

Щодо компетенції виконавчого органу Київради на встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, слід зазначити наступне.

Згідно п. 2 ч. "а" ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (в даному випадку - Київської міської ради) віднесене встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Основні правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою, визначає Закон України "Про питну воду та питне водопостачання".

Згідно з абз. 8 ст. 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води та питного водопостачання належить, зокрема, встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення (крім тарифів на ці послуги, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України).

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Виходячи з наведеного, до повноважень Київської міської державної адміністрації як виконавчого органу Київської міської ради, згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та п. 2 ч. "а" ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на момент існування спірних правовідносин були віднесені повноваження встановлювати ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, тарифи на послуги централізованого водопостачання і водовідведення, а тому виконавчим органом Київради (Київської міської державної адміністрації) були прийняті оскаржувані розпорядження в межах його повноважень та у спосіб, що встановлений законами України.

Спірні розпорядження прийняті з посиланням на Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", що вказує на прийняття їх відповідачем як виконавчим органом місцевого самоврядування, а не виконавчим органом державної влади.

Щодо відсутності реєстрації оскаржуваних розпоряджень в Міністерстві юстиції України, суд зазначає наступне.

З метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій видано Указ Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992 року №493/92.

Статтею 1 Указу установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Статтею 3 вищевказаного Указу передбачено, що нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Відповідно до п.15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731, органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Однак, відповідно до преамбули та п. 1 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та п. 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, до предмета регулювання цих актів не віднесено акти органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів.

Таким чином, акти Київської міської державної адміністрації, як виконавчого органу Київради, щодо встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги не підлягають державній реєстрації.

Аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.12.2012 року у справі № К/9991/16573/11.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" при здійсненні розрахунку заборгованості за надані послуги в періоді з 01.05.2011 року по 31.03.2013 року тарифів, встановлених наведеними у розрахунку розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Як зазначалось вище, за приписами статті 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", тарифи на послуги централізованого водопостачання і водовідведення затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Законом України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" (набрав чинності з 22 липня 2010 року) внесено зміни до ряду законодавчих актів у сфері надання комунальних послуг.

Зокрема, у пп. 2 п. "а" ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження із встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.

Згідно з абз. 5 п. 2 частини першої та п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" ця Комісія встановлює тарифи на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією, а також визначає суб'єктів природних монополій, діяльність яких регулюється відповідно до цього Закону, та складає і веде галузеві реєстри таких суб'єктів господарювання.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" є суб'єктом природних монополій у сфері централізованого водопостачання і водовідведення та його включено до відповідного галузевого реєстру.

Таким чином, із 22 липня 2010 року з повноважень органів місцевого самоврядування виключено право встановлювати тарифи на теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення для суб'єктів природних монополій, яким є відповідач у цій справі.

Відповідно до п. 2 ст. 19 Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України", Національна комісія регулювання електроенергетики України виконує функції державного регулювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до закінчення процесу формування Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, що має бути завершено до 1 січня 2011 року. До встановлення Національною комісією регулювання електроенергетики України тарифів на теплову енергію, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) мережами, постачання теплової енергії, а також тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення діють тарифи, що встановлені відповідно органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Керуючись наданими цим Законом повноваженнями, НКРЕ 20.01.2011 року прийняла постанову № 58, що набрала чинності з 01.02.2011 року, якою встановлено тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Пунктом 13 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 21.04.1998 року № 335/98, діючого на момент виникнення правовідносин, встановлено, що НКРЕ в межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства приймає рішення у вигляді постанов і розпоряджень, які є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності.

Отже, враховуючи, що із 22.07.2010 року КМДА не може встановлювати тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для суб'єктів природних монополій, а НКРЕ в межах повноважень, наданих Законом, 20.01.2010 року затвердила тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", відповідачем за зустрічним позовом при визначенні вартості наданих позивачу послуг в періоді після 01.02.2011 року правомірно застосовано тарифи, встановлені постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України від 20.01.2011 року № 58 та від 10.02.2012 року № 82.

Аналогічна правова позиція стосовно правомірності застосування тарифів, встановлених Національною комісією регулювання електроенергетики України для суб'єктів природних монополій наведена в постанові Верховного Суду України від 28.05.2013 року у справі № 5011- 64/2345-2012.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" при здійсненні розрахунку заборгованості тарифів, встановлених наведеними у розрахунку розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, а з 01.02.2011 року - постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України від 20.01.2011 року № 58 та від 10.02.2012 року № 82.

Станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за послуги з водопостачання та водовідведення, надані за період з 01.05.2011 року по 31.03.2013 року на підставі Договору № 08207-А/2-09 від 01.04.2008 року, становить 2 826 282,91 грн.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 2 826 282,91 грн. грн. за послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, спожиті у період з 01.05.2011 року по 31.03.2013 року включно на підставі Договору № 08207-А/2-09 від 01.04.2008 року, на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність та розмір заборгованості відповідачем не спростовано, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 2 826 282,91 грн. за послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2 682,91 грн. інфляційних втрат, які нараховані за період з травня 2011 року по березень 2013 року включно, і 83 171,54 грн. 3% річних, нарахованих за той самий період.

Згідно з п. 3.7. Правил № 190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання боржник зобов'язаний сплатити кредитору неустойку. Позивач просить стягнути з відповідача 84 666,47 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, посилаючись на п. 4.2. Договору № 08207-А/2-09 від 01.04.2008 року

Відповідно до п. 4.2. Договору № 08207-А/2-09 від 01.04.2008 р. за несвоєчасну оплату послуг відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Розрахунок пені, здійснений судом згідно зі ст. 3 Закону України від 22.11.2996 р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» з додержанням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, розмір пені становить 69 216,63 грн. , вимога Позивача про стягнення з Відповідача є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню в сумі 69 216,63 грн.

Також Позивачем заявлено вимогу на підставі п. 4.6 Договору про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 141 314,15 грн., яка підлягає задоволенню з огляду на те, що згідно п. 4.6 Договору за безпідставну відмову оплатити рахунок, або вимогу щодо оплати, Абонент сплачує Постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 33, код 35756966) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код 03327664) 2 826 282,91 грн. (два мільйони вісімсот двадцять шість тисяч двісті вісімдесят дві грн. 91 коп.) заборгованості за надані з 01.05.2013 року по 31.01.2013 року послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, 2 682,91 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят дві грн. 91 коп.) інфляційних втрат, 83 171,54 грн. (вісімдесят три тисячі сто сімдесят одну грн. 54 коп.) - 3% річних, 69 216,63 грн. (шістдесят дев'ять тисяч двісті шістнадцять грн. 63 коп.) пені, 141 314,15 грн. (сто сорок одна тисяча триста чотирнадцять грн. 15 коп.) штрафу .

Стягнути з комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 33, код 35756966) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код 03327664) 62 453,36 грн. (шістдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят три грн. 36 коп.) витрат по сплаті судового збору.

2. В іншій частині позову - відмовити

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.11.2013 р.

Суддя Л.М. Шкурдова