Рішення № 35211201, 11.11.2013, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Cправа № 254/181/13-ц

Провадження № 2/254/555/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючого - судді: Данилів С.В.,

за секретаря: Доброреза А.А.,

представника позивача: Абрамової О.В.,

представника відповідачів: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Д002/СК-190.08.1 від 17 червня 2008 року та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ПАТ КБ «РОДОВІД БАНК» Болхова А.В. звернулась до Будьоннівського районного суду м. Донецька із вищезазначеним позовом, вказавши, що 17 червня 2003 року, між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та відповідачем ОСОБА_6 укладено кредитний договір № ДОО2/СК-190.08.1, відповідно до умов якого, позивач надав відповідачу кредит на споживчі цілі у сумі 130 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 15 % річних, з кінцевим терміном повернення 17 червня 2018 року.

Позивач вказує, що для забезпечення виконання вищезазначеного кредитного договору між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та відповідачем ОСОБА_4 17 червня 2008 року було укладено договір поруки № ДОО2/СК-190/2.08.1, згідно умов якого ОСОБА_4 добровільно взяв на себе зобов'язання за своєчасне та повне виконання ОСОБА_6 своїх зобов'язань за кредитним договором.

Крім того, позивач зазначає, що для забезпечення виконання кредитного договору між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та відповідачем ОСОБА_4 17 червня 2008 року було укладено договір іпотеки № ДОО2/СК-190/1.08.1, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_4 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будівлі загальною площею 615,4 кв. м.: літ.А-1 - адміністративна будівля, загальною площею 169,0 кв. м., літ. Б-1 - будівля майстерень, загальною площею 314,2 кв. м., літ. В-1 - будівля складу, загальною площею 132,2 кв. м., що розташовані по АДРЕСА_1

Позивач зазначає, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, станом на 24 грудня 2012 року загальна сума заборгованості відповідачів перед банком становить 5 058 571 гривень 19 копійок, з яких:- 865 753 гривень 88 копійок, заборгованості по процентам за користування кредитом - 338 021 гривень 97 копійок, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 3 835 125 гривень 08 копійок, відповідальність за порушення грошового зобов`язання - 19 670 гривень 26 копійок.

З метою досудового врегулювання спору позивач надсилав відповідачам вимогу про погашення заборгованості за Кредитним договором № Д002/СК-190.08.1 від 17 червня 2008 року, однак відповідачі до теперішнього часу заборгованість не погасили.

З огляду на вищенаведене, позивач просить суд ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі,стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитним договором у сумі 5 058 571 гривень 19 копійок, в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, визначивши спосіб його реалізації шляхом продажу з прилюдних торгів, та стягнути судові витрати у сумі 3 219 гривень 00 копійок.

У судовому засіданні представник позивача ПАТ «РОДОВІД БАНК» Абрамова О.В. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просила суд позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, подали через канцелярію суду заяву з клопотанням розглядати справу за їх відсутності.

Представник відповідачів ОСОБА_2 позов визнав частково, а саме: визнав заборгованість за кредитом у сумі 108 314 гривень 01 копійок, прострочену заборгованість за нарахованими процентами у сумі 42 289 гривень 75 копійок, відповідальність за порушення грошового зобов'язання у сумі 19 670 гривень 26 копійок. Що стосується пені за розстрочку у сумі 3 835 125 гривень 08 копійок, просив застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки така сума пеня є не співрозмірною із загальною заборгованістю за кредитним договором, а саме просив зменшити суму пені до загальної суми заборгованості.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконувались належним чином відповідно до вимог договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Положення ст.1048 ЦК України, передбачають, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виходячи з положень ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1052 ЦК у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 17 червня 2003 року, між ВАТ «Родовід Банк» та відповідачем ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № ДОО2/СК-190.08.1 від 17 червня 2008 року, відповідно до умов якого, позивач надав відповідачу кредит у сумі 130 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 17 червня 2008 року еквівалентно 631 059 гривень 00 копійок, а відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно та у повному обсязі виплатити позивачу проценти за користування кредитом у розмірі 15 % річних, виконати інші умови договору та повернути кредит банку відповідно до графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх сукупних послуг, не пізніше 17 червня 2018 року (а.с. 6-8 ).

Для забезпечення виконання ОСОБА_6 основного зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором, 17 червня 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №№ Д002/СК-190/2.08.1 (а.с. 24-25).

Відповідно до Договору поруки № Д002/СК-190/2.08.1, ОСОБА_4 зобов'язується солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором № Д002/СК-190/2.08.1 від 17 червня 2008 року, укладеним між ОСОБА_6 та Банком. Поручитель свідчить проте, що він ознайомлений з умовами Кредитного договору та бере на себе відповідальність у тому ж обсязі, на тих же умовах, в ті ж строки, що й ОСОБА_6.

Також, для забезпечення виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором ДОО2/СК-190.08.1 від 17 червня 2003 року було укладено договору іпотеки № Д002/СК-190/2.08.1, відповідно до умов якого, в якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 - ОСОБА_4 надав ВАТ «РОДОВІД БАНК» у заставу нерухоме майно, а саме: будівлі загальною площею 615,4 кв. м.: літ.А-1 адміністративна будівля, загальною площею 169,0 кв. м., літ. Б-1 будівля майстерень, загальною площею 314,2 кв.м., літ. В-1 будівля складу, загальною площею 132,2 кв. м., що розташовані по АДРЕСА_1.

Згідно Витягу № 19185949 від 17 червня 2008 року про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек, Приватним нотаріусом ОСОБА_8 внесено реєстраційний запис, параметрами якого є будівлі АДРЕСА_1, яку відповідач ОСОБА_6 надала в іпотеку ВАТ «Родовід Банк» в якості забезпечення грошового зобов`язання.

Згідно Витягу № 19185767 від 17 червня 2008 року про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на будівлі під АДРЕСА_1 накладено заборону на відчуження нерухомого майна.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 серпня 2007 року, будівлі, загальною площею 615,4 кв. м, під АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15861349 від 10 вересня 2007 року, власником вищезазначених будівель є ОСОБА_4

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виходячи з положень ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач добросовісно виконав свої зобов'язання за кредитним договором, а саме відповідно до умов кредитного договору надав ОСОБА_6 в день підписання договору грошові кошти у повному розмірі, що підтверджується заявою на видачу готівки № 494-49 від 17 червня 2008 року та відповідачами не оспорюється (а.с 9), однак, відповідач порушив свої зобов'язання, порушивши строки повернення кредиту та відсотків, визначених умовами кредитного договору; від неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором відповідач ухиляється, у зв'язку із чим позивач поставив вимогу про дострокове повернення усієї суми отриманого кредиту, процентів за користування кредитом та штрафних санкцій.

Зокрема, позивач, керуючись п.п. 4.1, 4.3, 4.6, 4.8, 4.11 та іншими положеннями кредитного договору, у зв'язку із невиконанням відповідачами своїх зобов'язань по кредитному договору, направляв на їх адресу вимогу про усунення порушень з вимогами про сплату заборгованості по кредитному договору та вимогу про те, що у разі не усунення порушень по оплаті, банк буде здійснювати звернення стягнення на майно, що передане в іпотеку у відповідності до договору іпотеки, укладеного між банком та відповідачем ОСОБА_4 (а.с. 30).

Як вбачається із матеріалів справи, на вищевказану вимогу відповідачем не відреаговано та заборгованість не погашено, у зв'язку із чим загальна сума заборгованості відповідачів перед банком станом на 24 грудня 2012 року становить 5 058 571 гривень 19 копійок, з яких: заборгованості за основною сумою кредитом - 865 753 гривень 88 копійок, заборгованості за процентами за користуванням кредитними коштами - 338 021 гривень 97 копійок, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 3 835 125 гривень 08 копійок, відповідальність за порушення грошового зобов'язання - 19 670 гривень 26 копійок (а.с. 13-15 ). Такий розрахунок ніким із сторін не оспорюється.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки, а тому, суд правильно встановив, що відповідно до положень ст. 554 ЦК України останні відповідають за зобов'язаннями як солідарні боржники.

З огляду на те, що відповідач ОСОБА_6 свої зобов'язання за кредитним договором щодо вчасного погашення кредиту належним чином не виконала, що призвело до утворення заборгованості за кредитним договором, відтак суд приходить до висновку, що заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню в користь позивача солідарно з відповідачів ОСОБА_6, як позичальника, та ОСОБА_4, як поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_4 допущено прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором, тому на підставі ст.ст. 526, 546, 549 ЦК України та умов кредитного договору з них підлягає стягненню: заборгованості за основною сумою кредиту - 865 753 гривень 88 копійок, заборгованості за процентами за користуванням кредитними коштами - 338 021 гривень 97 копійок, відповідальність за порушення грошового зобов'язання - 19 670 гривень 26 копійок. Разом з тим в частині стягнення з відповідачів пені у сумі 3 835 125 гривень 08 копійок позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу.

Оскільки загальна сума боргу за тілом кредиту, з нарахованими процентами та відповідальністю за порушення грошового зобов'язання становить 1 223 443 гривень 11 копійок , а розмір пені становить 3 835 125 гривень 08 копійок, що значно перевищує розмір збитків, суд вважає, що розмір неустойки підлягає зменшенню до розміру заподіяних збитків, тобто з відповідача слід стягнути на користь позивача пеню у сумі 2 446 886 гривень 22 копійки, що відповідає вимогам розумності та справедливості і не суперечить вимогам ст. 551 ЦК України.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно із ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 1, 3, 4, 7 Закону України «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном. При цьому іпотекодержатель за рахунок предмета іпотеки має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати зобов'язань в повному обсязі за основним зобов'язанням та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки /це ж саме передбачено і договором іпотеки.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання на підставі рішення суду задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4.2 Договору іпотеки № Д002/СК-190/2.08.1 від 17 червня 2008 року, сторонами визначено, що у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань, передбачених п.п. «б», «в», «ж», «з» п. 3.2. за цим договором та/або основним зобов'язанням, Іпотекодержатель має право вимагати від Позичальника дострокового виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором, а у разі його відмови виконати вказані вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до розділу 4 договору та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставного майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Відповідно до частини 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю, а боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Позивачем ці вимоги Закону дотримані. Відповідачам ОСОБА_6, яка є боржником та ОСОБА_4, який є іпотекодавцем і одночасно боржником, позивачем ВАТ «РОДОВІД БАНК» 18 жовтня 2012 року було направлено письмову вимогу про усунення порушень кредитних зобов'язань (вих. № 151.6-11-б.б/1704), та відповідачі попереджалися про те, що в разі не задоволення вимог протягом тридцятиденного строку, Банк вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, а також ураховуючи те, що основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість та те, що кредитний договір не може змінюватися в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за його користування.

Суд приходить до висновку, що слід звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: будівлі загальною площею 615,4 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, з яких: літ.А-1 адміністративна будівля, загальною площею 169,0 кв.м.; літ.Б-1 будівля майстерень, загальної площею 314,2 кв.м.; літ.-В-1 будівля складу, загальною площею 132,2 кв.м., які належать на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4, в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «РОДОВІД БАНК» за № Д002/СК-190.08.1 від 17 червня 2008 року в сумі 2 446 886 гривень 22 копійки, яка складається з: заборгованості за кредитом - 865 753 гривні 88 копійки; простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у сумі - 338 021 гривню 97 копійок; пені за прострочення виконання грошових зобов'язань - 1 223 466 гривень 11 копійок; 3% річних за прострочення виконання зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту у сумі 5 460 гривень 32 копійки; 3% річних за прострочення виконання зобов'язань зі своєчасної сплати нарахованих відсотків у сумі 14 209 гривень 94 копійки, а також, встановити, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно договору іпотеки від 17 жовтня 2008 року, укладеним між позивачем та відповідачем ОСОБА_4, оціночна вартість предмету іпотеки - будівлі загальною площею 615,4 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 243 (сто вісімдесят чотири тисячі двісті сорок три) долара США 23 цента, що станом на 17 червня 2008 року еквівалентно 894 371 (вісімсот дев'яносто чотири тисячі триста сімдесят одна ) гривні 89 копійок (4,8543 гривень за 1 долар США).

Водночас представник позивача у позовній заяві та у судовому засідання наполягав на застосуванні судом офіційного курсу Національного банку України станом на 24 грудня 2012 року, а саме 1 долар США дорівнює 7, 9930 гривень, відтак, оціночна вартість предмету іпотеки еквівалентно 1 472 656 (один мільйон чотириста сімдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят шість) гривень.

Зазначена оціночна вартість предмету іпотеки під час судового розгляду справи сторонами не оскаржувалася, а тому суд вважає, що початковою ціною предмета іпотеки, а саме: будівлі загальною площею 615,4 кв.м. для їх подальшої реалізації слід вважати її оціночну вартість, що зазначена у договорі іпотеки, яка становить 184 243 (сто вісімдесят чотири тисячі двісті сорок три) долара США 23 цента, що станом на 24 грудня 2012 року за офіційним курсом Національного Банку України еквівалентно 1 472 656 (один мільйон чотириста сімдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят шість) гривень.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 216, 218 ЦПК України, ст. ст. 11, 13, 15, 16, 509, 525, 526, 543, 546, 547, 548, 549, 550, 551, 553, 554, 572, 583, 585, 589, 590, 610-6О1, 624, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст.ст.3, 11, 33,35, 39,41 Закону України «Про іпотеку» суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Д002/СК-190.08.1 від 17 червня 2008 року та звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712, кореспондентський рахунок №32008171201 у Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024) заборгованість за Кредитним договором № Д002/СК-190.08.1 від 17 червня 2008 року в сумі 2 446 892 (два мільйонна чотириста сорок шість тисяч вісімсот дев'яносто дві) гривні 22 копійки, яка складається з: заборгованості за кредитом - у сумі 108 314 (сто вісім тисяч триста чотирнадцять) доларів США 01 цент, що станом на 24 грудня 2012 року, згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 865 753 (вісімсот шістдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят три) гривні, 88 копійки; простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у сумі - 42 289 (сорок дві тисячі двісті вісімдесят дев'ять ) доларів США 75 центів, що станом на 24 грудня 2012 року, згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 338 021 (триста тридцять вісім тисяч двадцять одну) гривню 97 копійок; пені за прострочення виконання грошових зобов'язань - 1 223 466 (один мільйон двісті двадцять три тисячі чотириста сорок шість) гривень 11 копійок; 3% річних за прострочення виконання зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту у сумі 5 460 (п'ять тисяч чотириста шістдесят) гривень 32 копійки; 3% річних за прострочення виконання зобов'язань зі своєчасної сплати нарахованих відсотків у сумі 14 209 (чотирнадцять тисяч двісті дев'ять) гривень 94 копійки.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 перед Публічним акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК» за кредитним договором № Д002/СК-190.08.1 від 17 червня 2008 року звернути стягнення за договором іпотеки № ДОО2/СК-190/1.08.1 від 17 червня 2008 року, укладеним між ОСОБА_9 та Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК», посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованим у реєстрі за № 918 на будівлі загальною площею 615,4 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, з яких: літ.А-1 адміністративна будівля, загальною площею 169,0 кв. м.; літ.Б-1 будівля майстерень, загальної площею 314,2 кв.м.; літ.-В-1 будівля складу, загальною площею 132,2 кв. м., які належать на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації 184 243 (сто вісімдесят чотири тисячі двісті сорок три) долара США 23 цента, що станом на 24 грудня 2012 року за офіційним курсом Національного Банку України еквівалентно 1 472 656 (один мільйон чотириста сімдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят шість) гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712, кореспондентський рахунок №32008171201 у Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024) судовий збір у сумі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржено сторонами до апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Будьоннівського

районного суду м. Донецька С.В. Данилів