Постанова № 35210519, 21.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 р. Справа № 804/12238/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області до Верхньодніпровського виробничого об`єднання житлово-комунального господарства про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Верхньодніпровського виробничого об`єднання житлово-комунального господарства щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень, серпень 2013 року у розмірі 497, 32 грн.

Позов обґрунтовано тим, що у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за липень, серпень 2013 року в сумі 497, 32 грн., який добровільно останнім не погашений, у зв'язку з чим просить суд стягнути суму заборгованості в примусовому порядку.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи, не надав до суду заперечень проти позову та позов не визнав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Верхньодніпровське виробниче об`єднання житлово-комунального господарства зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до абзацу четвертого пункту першого статті другої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У відповідності до статі 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-Х11 від 01.11.1991 року підприємства вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах до досягнення працівником загального пенсійного віку, встановленого ст. 12 цього Закону.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Законом України № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 п. 1 ст. 2 цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 19.12.22003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За приписами п. 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточною року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

У відповідності до п. 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат па виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.9 Інструкції встановлено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Так, Верхньодніпровському виробничому об'єднанню житлово-комунального господарства необхідно було покрити витрати на виплату та доставку пенсій ОСОБА_2 за липень 2013 р. в сумі 248, 66 грн. та за серпень 2013 р. в сумі 248, 66 грн.

Зазначені суми підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які містяться у матеріалах справи.

На підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та відсутністю доказів сплати узгоджених зобов'язань, суд доходить висновку, що позов Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області до Верхньодніпровського виробничого об`єднання житлово-комунального господарства щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень, серпень 2013 року у розмірі 497, 32 грн. підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Верхньодніпровського виробничого об'єднання житлово-комунального господарства (код ЄДРПОУ 02128201, р/р №26006038027401 в «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 21909453, р/р №25600010751296 у Дніпропетровській філії ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482) заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за липень, серпень 2013 року у розмірі 497, 32 грн. (чотириста дев'яносто сім гривень тридцять дві копійки).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.А. Барановський