Постанова № 35210487, 06.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 р. Справа № 804/13138/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Тертишної К.О. Ваховської Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Хліб» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Хліб» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення №0001091520 та №0001081510 від 27.05.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, вважає, що пода ткові повідомлення-рішення, винесені за результатами перевірки, суперечать діючому пода тковому законодавству та підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що висновки про вчинені позивачем порушення, зроблені в акті перевірки, відповідають фактичним обставинам, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Хліб» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «ТК «Урожай» (код за ЄДРПОУ 34940079) за період грудень 2012 року, за результатами якої складено акт від 11.04.2013 року №376/150/381545.

Згідно висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п.198.3 ст.198 та п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України .

27.05.2013 року на підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0001081510, відповідно до якого занижено податок на прибуток у розмірі 1 012 506,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001091520, відповідно до якого завищено податковий кредит за платежем податок на додану вартість в сумі 803 575,50 грн.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою. Державна податкова служба у Дніпропетровській області розглянула скаргу та залишила податкові повідомлення-рішення без змін, а скаргу ПАТ «Хліб» - без задоволення.

ПАТ «Хліб» використало право на адміністративне оскарження та звернулось до Міністерства доходів і зборів України зі скаргою про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, проте Рішенням про результати розгляду скарги від 19.09.2013 року №11421/6/99-99-10-01-15 податкове повідомлення-рішення №0001091520 від 27 травня 2013 року та податкове повідомлення-рішення №0001081510 від 27 травня 2013 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового кодексу України, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість).

Таким чином, за нормами Податкового кодексу України та правилами бухгалтерського обліку (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід"; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати") для визначення доходу або збитку від операції необхідно суму доходу від продажу (без ПДВ) зменшити на розмір собівартості товару (без ПДВ).

Підпунктом 14.1.228. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III Податкового кодексу України - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно з приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 136.1 статті 136 Податкового кодексу України для визначення об'єкта оподаткування не враховуються суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.

Отже, за нормами Податкового кодексу України та правилами бухгалтерського обліку для визначення доходу збитку від операції необхідно суму доходу від продажу без ПДВ зменшити на розмір собівартості товару без ПДВ.

Відповідно до пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно підпункту 138.1.1. пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, Податковий кодекс України передбачає право платника податків віднести витрати до складу валових витрат за фактом сплати коштів за товари, які придбаються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і, як наслідок, у платника податку виникає право на формування податкового кредиту. При цьому, податок на додану вартість, включений до ціни товару (робіт, послуг), що придбаються платником податку для виробничого або невиробничого використання, не включається до складу витрат.

Судом встановлено, що ПАТ «Хліб» уклало з ТОВ «ТК «Урожай» договір купівлі-продажу від 03.12.2012 року №1073, на виконання якого поставлено товар та складено первинну документацію.

Так, ТОВ «ТК «Урожай» передало, а ПАТ «Хліб» прийняло товар в кількості 298,45 тонн олії соняшникової нерафінованої не вимороженої (суміш пресового і екстракційного масел) сорт 1 за ціною 2 678 588,75 грн. без ПДВ (ПДВ 535 717,75 грн.).

Постачання відбулось до ж/д станції Жовтнева-експорт Ніколаєв відповідно до умов договору. ПАТ «Хліб» проведено розрахунок з ТОВ «ТК «Урожай» в безготівковій формі в сумі 2 280 432,56 грн., ПДВ 461 273,98 грн. (загалом з ПДВ 2 741706,54 грн.).

ПАТ «Хліб» укладено зовнішньоекономічний контракт з LAUFFER SA на поставку олії соняшникової нерафінованої не вимороженої (суміш пресового і екстракційного масел) сорт 1.

На виконання прийнятих на себе зобов'язань ПАТ «Хліб» експортовано товар на користь LAUFFER SA на суму 338 102,10 доларів США (2 702 450,09 грн.). Транспортування товару здійснювалось за рахунок покупця LAUFFER SA. Розрахунки між суб'єктами за реалізований товар проводились у безготівковій формі.

За результатами господарської операції з поставки олії соняшникової нерафінованої не вимороженої (суміш пресового і екстракційного масел) сорт 1 за зовнішньоекономічним контрактом ПАТ «Хліб» отримано прибуток в сумі 23 861, 34 грн.

Акт перевірки не містить обставин про встановлення будь-яких недоліків вказаних первинних бухгалтерських документів публічного акціонерного товариства «Хліб» та обставин, які б свідчили про факт відмови позивача від надання перевіряючим відповідних документів.

Враховуючи викладене, документи, які були досліджені судом, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують відсутність збитків від реалізації товару на експорт.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та викласти позовні вимоги в іншій редакції для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, такими, що спростовуються матеріалами справи, а отже підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2294,00 грн. підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Хліб» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001091520 та №0001081510 від 27.05.2013 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Хліб» судові витрати у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні нуль копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 листопада 2013 року.

Суддя В.В. Степаненко