Постанова № 35208208, 06.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2013 р. Справа № 909/720/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Бойко С.М.,

суддів Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.,

при секретарі Томкевич Н.,

за участю представників:

від позивача: з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: з'явився,

розглянув апеляційну скаргу департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації №1148/01-04 від 02.09.2013 року,

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2013 року, суддя Калашник В.О.

у справі за №909/720/13

за позовом: приватного підприємства «Рембудсервіс-Газ», м.Івано-Франківськ

до відповідача: головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації, м.Івано-Франківськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, м.Івано-Франківськ

про: розірвання договору №33 від 27.06.2012 року на закупівлю підрядних робіт за державні кошти,

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2013 року позовні вимоги приватного підприємства «Рембудсервіс-Газ» задоволено повністю та розірвано договір №33 від 27.06.2012 року «Про закупівлю підрядних робіт за державні кошти», укладений між Головним управлінням регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації та ПП «Рембудсервіс-Газ».

Рішення суду мотивоване посиланням на ст.848 ЦК України, відповідно до якої, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків. Оскільки між сторонами не було досягнуто згоди щодо доцільності та умов продовження будівельних робіт за вказаним договором, суд визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі скаржник (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) просить рішення місцевого суду скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі і вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, апелюючи тим, що суд першої інстанції невірно застосував ст.848 ЦК України, оскільки підрядник може припинити роботи тільки у випадку виявлення ним обставин, що загрожують знищенням об'єкту. І навіть у цьому випадку, підрядник має право на відмову від договору, а не на його розірвання.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору невірно застосовано і ст.651 ЦК України, щодо істотного порушення умов договору, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо доцільності та умов продовження будівельних робіт. При цьому, скаржник зазначає, що факт істотного порушення умов договору не доведено позивачем, оскільки істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала. А при укладенні договору позивач знав, що роботи будуть виконуватися на другому поверсі.

Скаржник також вказує, що наявність заборгованості по оплаті виконаних робіт в розмірі 35752,80 грн. є незначною і складає всього 1,3% від суми договору та не є істотним порушенням умов договору.

Скаржник вказує і на те, що місцевий господарський суд неправильно вирішив питання щодо належного відповідача по справі. Головне управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної адміністрації перебуває в стані припинення, що підтверджується витягом з ЄДРЮФОП, а тому згідно ст.105 ЦК України з моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Відтак, вимога щодо розірвання договору та стягнення судових витрат повинна подаватися до ліквідаційної комісії Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що неможливість виконання позивачем, як підрядником, своїх зобов'язань по договору №33 та передбачене право останнього відмовитися від договору підряду (ст.848 ЦК України) виникли у зв'язку з тим, що замовником не змінено вказівок про спосіб виконання робіт по договору, не усунено інших обставин (пошкоджено перший поверх шляхом залиття ), що загрожують якості та придатності результату робіт, виконання яких покладено на підрядника. Відтак, позивач просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В додаткових поясненнях до відзиву позивач зазначає, що сума заборгованості за виконані роботи по договору №33 від 27.06.2012 року станом на 21.03.2013 року становила 111714,04 грн, що є істотним порушенням умов договору. Окрім того, укладений договір передбачав поетапний розрахунок на підставі підписаних актів виконаних робіт, проте відповідач розрахунку після виконаних робіт не провів, що є підставою для розірвання спірного договору.

Клопотання представника Ліквідаційної комісії Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської облдержадміністрації про залучення до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ліквідаційну комісію Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської облдержадміністрації не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про припинення Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської облдержадміністрації як юридичної особи, то Головне управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської облдержадміністрації є відповідачем у справі, а надавати Ліквідаційній комісії Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської облдержадміністрації статусу третьої особи у справі немає жодних підстав.

Суд, розглянувши апеляційну скаргу та дослідивши наявні докази по справі, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

В судове засідання представник відповідача повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, а тому суд розцінює його неявку як без поважних причин та вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов'язки сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.06.2012 між сторонами був укладений договір №33 від 27.06.12 на закупівлю підрядних робіт за державні кошти, фактично договір підряду. За умовами вказаного договору, позивач, як підрядник, зобов'язувався виконати роботи впродовж 2012-2014 років на замовлення відповідача, як замовника робіт з реконструкції та розширення терапевтичного відділення з влаштуванням кардіологічних палат Долинської ЦРЛ по вул.О.Грицея в м.Долина Івано-Франківської області, відповідно до проектної документації та умов цього договору.

Відповідач, в свою чергу зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані роботи після підписання сторонами актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

Додатком №1 до договору №33 від 27.06.2012 сторони конкретизували умови договору відповідно до Постанови КМ України №668 від 01.08.2005.

Додатковою угодою №58/Д до договору підряду №33 від 27.06.12 було передбачено, що підрядник виконує роботи з реконструкції та розширення терапевтичного відділення Долинської ЦРЛ, власними силами і засобами, здає об'єкт замовнику в експлуатацію, ліквідовує недоробки та дефекти, що виникли з його вини і виявлені, як в ході прийняття робіт, так і в гарантійні строки експлуатації об'єкта.

Виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2012; №2 за листопад 2012; №3 за грудень 2012 та довідками про вартість виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2012; №2 за листопад 2012; №3 за грудень 2012 підписаними уповноваженими представниками сторін, без зауважень, щодо якості виконаних робіт.

Однак, внаслідок затікання дощових вод був пошкоджений перший поверх реанімаційного відділення лікарні, який не входив до предмету договору №33 та не надавався позивачу, як об'єкт будівництва, ремонтно-будівельні роботи в цих приміщеннях не проводились.

Проте, своїм листом за №1421/04-01 від 13.11.2012, заступник начальника головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації визначив, що причиною пошкодження приміщень першого поверху існуючої будівлі ЦРЛ в м.Долина стало виконання позивачем будівельно-монтажних робіт з порушенням технології робіт в жовтні 2012 по надбудові другого поверху реконструкції з розширенням терапевтичного відділу лікарні. В зв'язку з цим вважав за необхідне складання дефектних актів спільно з експлуатаційною організацією з визначення обсягів робіт по усуненню пошкоджень і за власні кошти виконати ці роботи.

Позивач, в свою чергу, надіслав відповідачу заперечення за №132/11 від 22.11.2012, в яких, зокрема, свою провину в пошкодженні першого поверху ЦРЛ м.Долина в наслідок затікання дощових вод не визнав, та вважає, що відповідно до ст. 841 ЦК України несе відповідальність тільки за те майно, яке йому було передано, згідно договору №33 від 27.06.12.

Суд першої інстанції посилаючись на ст. 848 ЦК України, з тих підстав, що сторонами не було досягнуто згоди щодо доцільності та умов продовження будівельних робіт за вказаним договором, оскільки дощовими потоками спричинено залиття першого поверху будівлі, що унеможливило виконання якісно робіт на другому поверсі розірвав договір за №33 від 27.06.2012 року , укладений між Головним управлінням регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації та ПП «Рембудсервіс-Газ». Ця підстава розірвання договору не знайшла підтвердження в судовому засідання і позивач не довів належними та допустимими доказами по справі наявності цієї підстави. Покликання позивача на ті обставини, що залиття дощовими потоками першого поверху унеможливило виконання робіт на другому поверсі будівлі базується на припущеннях, доводиться доказами, що потребують спеціальних знань в галузі будівельно-технічної експертизи (можливість проведення якої втрачена в зв'язку з перебігом тривалого часу і об'єктивними змінами, що відбуваються) відноситься до спеціальних знань, а тому пояснення позивача в цій частині вимог не доведено допустимими доказами по справі.

Іншою правовою підставою розірвання спірного договору між сторонами було порушення вимог ст.651 ЦК України щодо оплати вказаних робіт за договором підряду відповідачем і ця підстава розірвання договору правомірно задоволена судом першої інстанції та знайшла підтвердження як в суді першої інстанції так і апеляційному суді.

Відповідно до вимог п.4.1 договору №33 від 27.06.2012 року розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акта виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 проміжними платежами в міру виконання робіт за повністю завершені роботи.

Пунктом 6.1.1. договору №33 від 27.06.2012 року передбачений обов'язок замовника своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи.

Згідно з додатком №1 до договору №33 від 27.06.2012 сторони в п.14.1 зазначили, що проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більше, як 95% їх загальної вартості за договірною ціною. Пунтком 14.5 сторони передбачили, що кінцеві розрахунки здійснюються протягом 10 календарних днів після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та підписання акта державної (робочої комісії) з прийняття об'єкта в експлуатацію, затвердженого у встановленому порядку.

Зокрема, пунктом 14.9 додатку №1 до договору №33 від 27.06.2012 сторони передбачили, що замовник здійснює розрахунки за виконані роботи на підставі актів форми КБ-2 та довідки КБ-3 щомісячними проміжними платежами в міру виконання робіт. У разі невикористання наданих підряднику замовником авансових платежів протягом часу, передбаченого для виконання робіт, аванс підлягає поверненню в 10-денний термін з дня подачі вимоги замовником.

Виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2012; №2 за листопад 2012; №3 за грудень 2012 та довідками про вартість виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2012; №2 за листопад 2012; №3 за грудень 2012 підписаними уповноваженими представниками сторін, без зауважень, щодо якості виконаних робіт.

Загальна вартість виконаних та прийнятих замовником будівельних робіт по спірному договору становить 482 394,00 грн.

Отже, з наведеного вбачається, що у замовники відповідно до умов договору існували зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, термін сплати яких настав після підписання акту виконаних робіт КБ-2 та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3, що передбачено умовами договору.

Проте відповідач взяті на себе зобов'язання по договору №33 та додатку до договору №58/д щодо повної оплати виконаних будівельних робіт не виконав, а сума заборгованості станом на момент надіслання позивачем відповідачу пропозиції щодо розірвання договору, становила 111 714,04 грн, що є істотним порушенням умов договору та підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків, складеним станом на 14.06.2013 року.

Як на підставу звернення до суду позивачем в позовній заяві також визначено невиконання відповідачем обов'язку щодо вчасного та повного розрахунку за виконані роботи. Станом на момент подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 35 752,80 грн, що підтверджується актом звіряння розрахунків від 14.06.2013 року (а.с.37) та не заперечується сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

21 березня 2013 року позивач звернувся до відповідача з листом про розірвання договору у зв'язку із нестабільним фінансуванням та не прийняттям рішення з сторони відповідача щодо доцільності та умов продовження будівництва.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд апеляційної інстанції виходить з того, що істотним порушенням відповідачем умов договору слід вважати припинення та невчасне фінансування передбачених спірним договором робіт, оскільки сторони домовилися, що відповідач зобов'язаний проводити поетапну оплату проміжними платежами на підставі підписаних актів виконаних робіт. Позивач розраховував на поступлення коштів за виконані роботи, тривалий час не отримує того, на що він розраховував укладаючи договір. Обов'язку авансування робіт на себе позивач не брав, вправі був розраховувати на оплату виконаних ним робіт, а невиконання відповідачем взятих по договору обов'язків по оплаті суд розцінювати як істотне порушення умов договору та вважає правовою підставою для розірвання цього договору на вимогу позивача в судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 N 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, рішення місцевого господарського суду про розірвання договору підряду підлягає залишенню без змін, проте з правової підстави передбаченої ст. 651 ЦК України. Наведена судом першої інстанції підстава розірвання договору згідно ст.848 ЦК України не знайшла підтвердження в суді апеляційної інстанції, а тому підлягає виключенню з мотивувальної частини рішення з вищенаведених підстав і не тягне за собою скасування резолютивної частини рішення, якою спірний договір розірвано.

У відповідності до вимог п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XI Господарського процесуального кодексу України» N 7 від 17.05.2011року не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Зважаючи на те, що апеляційним судом відмовлено в задоволенні апеляційної скарги Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України залишаються на скаржнику.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2013 року у справі №909/720/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації №1148/01-04 від 02.09.2013 року - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б. Бонк

Г.Г. Якімець

Повний текст постанови

виготовлено 11.11.2013р.