Рішення № 35206655, 29.10.2013, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/3774/13-ц

Провадження № 2/654/1009/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2013 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Охтень А.А.,

при секретарі Данилевич В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 17 жовтня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» правонаступником якого є позивач та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 8121,60 грн., зі сплатою 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Оскільки ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, позивач просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 52174,50 грн., що складається з 7748,79 грн. - заборгованість за кредитом; 578,40 грн. - заборгованість за відсотками; 3118,72 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 37767,90 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 2.4.5.5. Умов та правил надання банківських послуг; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2460,69 грн. - штраф (процентна складова) та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставах вказаних в позові та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду свої письмові заперечення в яких просить відмовити в задоволенні позову. Вважає, що угода укладена між ним та банком не може прийматися, як кредитний договір, оскільки не було додержано письмову форму даного правочину. Крім цього, посилається на пропущення позивачем строків позовної давності з даними вимогами.

Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 17 жовтня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитно-заставний договір у вигляді заяви позичальника №DNABRX15420062, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 8121,60 грн., зі сплатою відсотків за користування коштами у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 24 місяці.

Згідно умов договору, позичальник повинен щомісяця надавати банку грошові кошти в сумі 577,86 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами згідно Умов.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідач порушив умови Кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту, сплати процентів та інших обов'язкових платежів внаслідок чого, станом на 11.06.2013 рік виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 52174,50 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору, які складаються з тіла кредиту - 7748,79 грн., заборгованості по процентам - 578,40 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі - 3118,72 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 37767,90 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення на користь позивача штрафів за несвоєчасне виконання боржником своїх договірних зобов'язань в порядку п.2.4.5.5 Умов і правил надання банківських послуг, то суд вважає, що зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України різновидами неустойки є штраф та пеня, які обчисляються у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання та у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, відповідно.

Відповідно до п. 2.4.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 90 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500грн.+5% від суми заборгованості

Враховуючи, що в порядку ч.2 ст.549 ЦК України штраф обчислюється лише у відсотках, то суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за порушення зобов'язання за договором у розмірі 2460,69 грн. (процентної складової) підлягають задоволенню.

Разом з цим, що стосується вимог про стягнення штрафу у розмірі 500 грн. (фіксованої частини), то дані вимоги суперечать положенням ч.2 ст.549 ЦК України, а тому задоволенню не підлягають.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строку позовної давності, суд не може прийняти до уваги виходячи з наступного.

У відповідності до положень ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється у три роки.

В силу ч.5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 1048 ч. 1 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 1.7.3.1 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що строк позовної давності стосовно вимог по поверненню кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагород, неустойки, пені, штрафів, витрат банку по пунктам 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.5.1, 2.5.2, 2.1.6, 3.1, 3.1.7 Умов та правил складає 50 років, а тому погодившись на дані умови ОСОБА_2 добровільно дав згоду на збільшення строку позовної давності.

Також не відповідають обставинам справи та встановленим в судовому засіданні фактам заперечення відповідача стосовно не укладання кредитного договору між сторонами внаслідок не дотримання його письмової форми, оскільки, як вбачається з заяви позичальника, ОСОБА_2 погодився, що дана заява разом із запропонованими ПриватБанком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), Тарифами складає між сторонами кредитно-заставний договір. Дана угода підписана сторонами та скріплена печаткою і тим самим виконано вимоги ст. 203, 207, 1055 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Встановивши вищевикладене, суд вважає заперечення відповідача недоведеними та такими, що не спростовують обґрунтованість вимог позивача.

На підставі ст.88 ЦПК України на користь ПАТ КБ «Приватбанк» також підлягають стягненню судові витрати понесені позивачем за сплату судового збору у розмірі 516 грн. 75 коп. пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10, 60, 179, 208, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 553, 554, 555, 559, 623, 1048-1052, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 паспорт НОМЕР_2 виданий Голопристанським РВ УМВС України в Херсонській області від 04.10.2007р. на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" 49094 м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги 50 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 р.р.29092829003111 заборгованість за кредитним договором від 17.10.2007 року у сумі 51674 (п'ятдесят одна тисяча шістсот сімдесят чотири) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 паспорт НОМЕР_2 виданий Голопристанським РВ УМВС України в Херсонській області від 04.10.2007р. на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" 49094 м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги 50 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 р.р.64993919400001 судові витрати у сумі 516 (п'ятсот шістнадцять) грн. 75 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через Голопристанський районний суд протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя: А. А. Охтень