Ухвала суду № 35205888, 05.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 р.Справа № 1570/5498/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Федусик А. Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ДПІШолар О.Ю. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центр підготовки моряків - «Авант»» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу від 08.08.2012 року №277, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2012 року №0001712200, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу від 08.08.2012 року №277, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2012 року №0001712200.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» №277 від 08.08.2012 року. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр підготовки моряків - «Авант»» з питань правових відносин з ПП «Одеська будівельна компанія» за період серпень 2010 року, ТОВ «ВСТК» за період вересень 2010 року, та зі складання акту перевірки №1442/22-0304/32334224 від 17.08.2012 року. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби №0001712200 від 31.08.2012 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр підготовки моряків - «Авант»» податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 33130 грн., в тому числі 26504 грн. за основним платежем, та 6626 грн. за штрафними санкціями.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони по справі, сповіщені належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, в суд апеляційної інстанції не з'явились та своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги Одеським апеляційним адміністративним судом не скористались.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ зареєстроване 07.04.2003 року виконкомом Іллічівської міськради Одеської області та перебуває на обліку в ДПІ як платник податку на додану вартість (т.1 а.с. 24-40).

10.08.2012 року ДПІ була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ з питань правовідносин з ТОВ «Одеська будівельна компанія» за період серпень 2010 року, та з ТОВ «ВСТК» за період вересень 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №1442/22-0304/32334224 від 17.08.2012 року, в якому зазначено про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми ПДВ у серпні та вересні 2010 року на загальну суму 26504 грн. (т.1 а.с.51-66).

Такі висновки обґрунтовано тим, що позивачем у серпні та вересні 2010 року було включено до свого податкового кредиту ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Одеська будівельна компанія», на суму 18367,60 грн., а також отриманим від ТОВ «ВСТК» на суму 8136,45 грн.. Разом з тим, в ході проведення перевірки вказаних підприємств було встановлено, що у них відсутні умови для здійснення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, вони не знаходяться за юридичними адресами, а тому їх взаємовідносини з ТОВ мають безтоварний характер, що свідчить про укладання ними угод без наміру настання юридичних наслідків, у зв'язку з чим, згідно з ст.203, ст.215, ст.228 ЦК України угоди позивача з ТОВ «Одеська будівельна компанія» та ТОВ «ВСТК» є нікчемними. Вказане також підтверджується матеріалами кримінальних справ, порушених за фактами організації створення фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності. З зазначених підстав ДПІ прийшла до висновку, що ТОВ незаконно віднесло ПДВ по правовідносинам з вказаними контрагентами до свого податкового кредиту у серпні та вересні 2010 року.

На підставі вказаного акту ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.2012 року №0001712200, яким ТОВ було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів в розмірі 33130 грн., в тому числі 26504 грн. за основним платежем та 6626 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с. 67).

Згідно ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ, в редакції що діяла до 02.12.2010 року, - посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Право органів ДПС на проведення перевірок визначено п.1 ч.1 ст.11 Закону України № 509-ХІІ. Згідно цієї норми органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно п.79.1. ст.79 Податкового Кодексу України (далі ПК) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п.1.1. «Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків», затверджених наказом ДПА України N 213 від 14.04.2011 року, відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II ПК про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.

Згідно п.2.3. цих Методичних рекомендацій при організації документальних планових та позапланових невиїзних перевірок необхідно враховувати особливості проведення, визначені статтею 79 розділу II ПК. Так, документальна планова та позапланова невиїзна перевірка здійснюється на підставі наказу про проведення, оформленого з дотриманням вимог, передбачених розділом I цих Методичних рекомендацій, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 розділу II ПК.

В порушення вказаних вимог, ані спірний наказ ДПІ про призначення перевірки ТОВ №277 від 08.08.2012 року, ані повідомлення про проведення перевірки, ані акт перевірки №1442/22-0304/32334224 від 17.08.2012 року не містять в собі визначених ст.ст.77, 78 ПК підстав для проведення цієї перевірки (т.1 а.с. 51, т.2 а.с.16, 20).

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК та п.2.4 вказаних Методичних рекомендацій документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п.17.1.6., п.17.1.8 ст.17 ПК платник податків має право:

- бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом;

- вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.

З аналізу вказаних норм вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка може бути проведена лише за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, і таке повідомлення, з метою забезпечення прав платника податків, повинно бути здійснено до початку проведення перевірки.

Між тим, з наданих відповідачем документів вбачається, що спірна перевірка була призначена наказом від 08.08.2012 року, проведена за один день 10.08.2012 року, а повідомлення про проведення цієї перевірки було отримано ТОВ лише 14.08.2012 року, тобто вже після завершення перевірки (т.1 а.с. 51, т.2 а.с.15-16, 20).

Крім цього, відповідно до п.75.1.2. ст.75 ПК документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.83.1. ст.83 ПК для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

83.1.1. документи, визначені цим Кодексом;

83.1.2. податкова інформація;

83.1.3. експертні висновки;

83.1.4. судові рішення;

83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до ст.85 ПК, в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

З аналізу зазначених норм вбачається, що невиїзні документальні перевірки проводяться податковим органом не тільки на підставі наданих платником податків декларацій, а й шляхом витребування у платника та вивчення інших документів, в тому числі регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а висновок такої перевірки повинен бути наслідком аналізу вказаних документів. У такому випадку лише платник податків, тобто особа, яка проводила нарахування та сплату податків, може надати документи первинного бухгалтерського обліку у повному обсязі, без чого неможливо зробити обґрунтовані та правильні висновки.

В суді першої інстанції встановлено, що в порушення вказаних норм, відповідачем при здійсненні спірної перевірки взагалі не витребовувалися від ТОВ будь-які бухгалтерські та інші первинні документи та будь-які пояснення по його господарським операціям з вказаними контрагентами, що підтверджується і актом спірної перевірки, а висновки цього акту перевірки були зроблені на підставі документів, отриманих ДПІ до початку перевірки.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано і жодного доказу намагання ДПІ отримати від ТОВ вказані бухгалтерські та інші первинні документи, а також неможливості їх отримання.

Таким чином, спірна позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ з питань правовідносин з ТОВ «Одеська будівельна компанія» за період серпень 2010 року, та з ТОВ «ВСТК» за період вересень 2010 року, була призначена та проведена відповідачем з грубим порушенням встановленого законом порядку її проведення, у зв'язку з чим ця перевірка не може вважатися законною.

Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що з метою здійснення передбаченої Статутом господарської діяльності, у вересні 2010 року ТОВ прийняло рішення про придбання ліцензійних програмних продуктів «Windows» та «Office».

03.09.2010 року ТОВ отримало від ТОВ «ВСТК» рахунок на оплату вартості вказаних програмних продуктів, 08.09.2010 року цей рахунок був оплачений, а 22.09.2010 року ТОВ отримало ці програмні продукти (т.1 а.с.69-79, 81).

Також 01.06.2010 року між позивачем та ВАТ «Чорномортехфлот» був укладений договір оренди нерухомого майна, а саме приміщень третього поверху будинку №4 по вул.10 Квітня у м. Одесі. В той же день вказані приміщення були передані орендарю - ТОВ у стані, що потребує ремонту, здійснення якого відповідно до п.4.1.7 договору оренди було покладено на орендаря (т.1 а.с. 184-189).

З метою виконання передбачених договором оренди обов'язків та з метою використання орендованих приміщень у господарській діяльності, 02.08.2010 року позивачем було укладено з ТОВ «Одеська будівельна компанія» договір підряду №17, відповідно до якого останнє прийняло на себе обов'язок здійснити ремонт покрівлі будинку №4 по вул.10 Квітня у м.Одесі, а ТОВ зобов'язалося прийняти та оплатити ці роботи (т.1 а.с. 190-194, т.2 а.с.145-146).

За наслідками виконання ТОВ «Одеська будівельна компанія» передбачених вказаним договором підряду ремонтних робіт було складено акт приймання цих робіт, а ТОВ сплатило їх вартість (т.1 а.с. 203-206, 211-212).

За наслідками вказаних господарських операцій ТОВ «ВСТК» та ТОВ «Одеська будівельна компанія» видали на адресу ТОВ відповідні податкові накладні, які були включені позивачем у податкову звітність з ПДВ у перевіряємому періоді (т.1 а.с. 80, 210).

При цьому, в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів визнання вказаних податкових накладних недійсними.

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ, який діяв на момент вказаних правовідносин), право па нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, якими були позивач та його контрагенти ТОВ «ВСТК» та ТОВ «Одеська будівельна компанія» на момент здійснення вказаних господарських операцій, що не оспорював в судовому засіданні представник ДПІ.

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:

- транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами;

- касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п.п.7.5.1 п.7.2 ст.7 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, відповідно до зазначених норм, з моменту оплати коштів за товар і виконані роботи та отримання ТОВ податкових накладних від ТОВ «ВСТК» і ТОВ «Одеська будівельна компанія» у позивача виникло право на віднесення ПДВ по цим операціям до складу свого податкового кредиту, що він і зробив у податкових деклараціях у перевіряємому періоді.

З акту перевірки вбачається, що його висновки стосовно правовідносин позивача з ТОВ «ВСТК» ґрунтуються на тому, що згідно з отриманим від ДПІ у Приморському районі м. Одеси актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВСТК» від 12.04.2012 року останнє не знаходиться за місцем реєстрації, дані його податкової звітності свідчать про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у підприємств відсутні трудові та виробничі ресурси. Крім цього, в ході досудового слідства по кримінальній справі, порушеній відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших по факту фіктивного підприємництва, було встановлено, що останні протягом 2010-2011 років створили «конвертаційний центр» шляхом створення та придбання фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, до складу якого входило також і ТОВ «ВСТК», яке фактично будь-якої господарської діяльності не здійснювало (т.2 а.с.21-74, 108-113). З урахуванням вказаних фактів ДПІ прийшло до висновку, що угода між ТОВ та ТОВ «ВСТК» була укладена без мети настання передбачених цією угодою реальних юридичних наслідків, вона мала безтоварний характер, у зв'язку з чим позивач не мав права відносити ПДВ по цим правовідносинам до складу свого податкового кредиту.

Разом з тим, як було встановлено самими органами ДПС, ТОВ «ВСТК» не знаходилося за місцезнаходженням за адресою: м. Одеса, пров. Вознесенський 2/а з грудня 2010 року, а за адресою: м. Одеса, пров. Волзький 3 - з березня 2011 року, а з матеріалів кримінальної справи вбачається, що це підприємство було придбано ОСОБА_7 та іншими з метою здійснення фіктивної підприємницької діяльності у березні 2011 року (що підтверджується і актом про неможливість перевірки ТОВ «ВСТК» від 12.04.2012 року, з якого вбачається значне збільшення фінансових операцій саме з березня 2011 року), і в ході розгляду справи відповідачем не було надано обґрунтування того, яке відношення мають зазначені факти до правовідносин між ТОВ та ТОВ «ВСТК» у вересні 2010 року (т.2 а.с.24, 30-74, 135-137).

Крім цього, такі висновки ДПІ, в тому числі щодо безтоварності правовідносин між ТОВ та ТОВ «ВСТК», спростовуються також і іншими матеріалами справи, а саме видатковою накладною, ліцензійними документами на придбані програмні продукти Microsoft, реєстром отриманих податкових накладних, документами щодо оприбуткування придбаного програмного забезпечення та введення його в оборот (т.1 а.с. 81-183).

В обґрунтування висновків спірного акту перевірки щодо правовідносин ТОВ з ТОВ «Одеська будівельна компанія» відповідач посилався на те, що згідно з отриманим від ДПІ у Приморському районі м. Одеси актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Одеська будівельна компанія» від 07.04.2011 року останнє не знаходиться за місцем реєстрації, дані його податкової звітності свідчать про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у підприємств відсутні трудові та виробничі ресурси. Крім цього, в ході досудового слідства по кримінальній справі, порушеній відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших по факту фіктивного підприємництва, було встановлено, що останні протягом 2010-2011 років створили «конвертаційний центр» шляхом створення та придбання фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, до складу якого входило також і ТОВ «Одеська будівельна компанія», яке фактично будь-якої господарської діяльності не здійснювало (т.2 а.с.75-107, 114-128). З урахуванням вказаних фактів ДПІ також прийшло до висновку, що угода між ТОВ та ТОВ «Одеська будівельна компанія» була укладена без мети настання передбачених цією угодою реальних юридичних наслідків, вона мала безтоварний характер, у зв'язку з чим позивач не мав права відносити ПДВ по цим правовідносинам до складу свого податкового кредиту.

Разом з цим вказані висновки ДПІ спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме розрахунком договірної ціни будівельних робіт, кошторисом ремонтних робіт, відомістю ресурсів, актом виконаних робіт за формою КБ-2, платіжним дорученням на оплату виконаних робіт, реєстром отриманих податкових накладних, виписками з рахунків 311 та 631, довідкою з ЄДР, відповідно до якої основними видами діяльності ТОВ «Одеська будівельна компанія» є будівельні роботи, виданою відповідними державним органом ліцензією на здійснення будівельних робіт (т.1 а.с.195-216, т.2 а.с. 156-164, 185).

Крім цього, висновки ДПІ про протиправне включення вказаного ПДВ до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді ґрунтуються також на тому, що укладені між позивачем і ТОВ «ВСТК» та ТОВ «Одеська будівельна компанія» угоди є нікчемними, оскільки вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Разом з тим, відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями діючим законодавством не наділені.

Відповідачем не надано суду доказів щодо визнання угод між ТОВ та ТОВ «ВСТК» і ТОВ «Одеська будівельна компанія» у встановленому законом порядку недійсними.

Також в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду вироки суду по кримінальним справам, порушеним за фактами використання ТОВ «ВСТК» і ТОВ «Одеська будівельна компанія» у незаконній діяльності, які набрали законної сили та містили встановлені судом факти фіктивного підприємництва та безтоварності операцій цих підприємств з ТОВ.

При цьому відповідачем фактично не заперечувалися наявність у ТОВ придбаного вказаного програмного забезпечення та здійснення робіт з ремонту покрівлі в орендованому ТОВ будинку №4 по вул.10 Квітня у м. Одесі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що висновки спірного акту перевірки не ґрунтуються на належних доказах, а тому є безпідставними.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Отже, при призначенні і проведенні спірної перевірки, а відповідно і при складанні акту цієї перевірки, та приймаючи податкове повідомлення-рішення від 31.08.2012 року №0001712200, яким ТОВ було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів в розмірі 33130 грн., в тому числі 26504 грн. за основним платежем та 6626 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з порушенням права ТОВ на участь у прийнятті рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на пояснення свідка ОСОБА_8, який в суді першої інстанції пояснив, що як директор ТОВ «Одеська будівельна компанія» не підписував договір підряду з ТОВ, оскільки як з його пояснень в суді першої інстанції, так і з пояснень в ході досудового слідства (т.2 а.с. 114-127) вбачається, що він підписував деякі бухгалтерські та інші документи, пов'язані з діяльністю ТОВ «Одеська будівельна компанія», але не пам'ятає які конкретно та їх зміст, у зв'язку з чим такі пояснення цього свідка не можуть бути беззаперечним доказом обґрунтованості донарахування позивачу податкових зобов'язань по правовідносинам з цим контрагентом.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ч.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмовою форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Відповідачем також не було надано доказів щодо визнання вказаної угоди між ТОВ та ТОВ «Одеська будівельна компанія» у встановленому порядку недійсною з підстав підписання цієї угоди неповноважною особою з боку ТОВ «Одеська будівельна компанія».

Інших, заслуговуючих на увагу суду доказів правомірності спірної перевірки та прийнятого за її наслідками податкового повідомлення-рішення в ході розгляду справи відповідачем також надано не було.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року по справі № 1570/5498/2012, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 06 листопада 2013 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль