Постанова № 35202748, 05.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1Вн. № 1/296

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 листопада 2013 року 17:19 № 2а-7372/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Солекс" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001502330/0 від 06.04.2009, за участі представників сторін:

представник позивача Кондратюк С.В.;

представник відповідача Котляр А.С.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Солекс" (далі - позивач, ПП "Солекс") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Святошинському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001502330/0 від 06.04.2009 на суму 5 830,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2009 суддею Смолієм І.В. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-7372/09/2670.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2009 у справі № 2а-7372/09/2670 суддею Смолієм І.В. позовні вимоги задоволено частково; визнано нечинним рішення ДПІ в Святошинському р-ні м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001502330/0 від 06.04.2009 в частині накладення штрафних санкцій за порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265 в сумі 5 100,00 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 апеляційну скаргу ДПІ в Святошинському р-ні м. Києва задоволено; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2009 в частині задоволених позовних вимог скасовано з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.09.2013 касаційну скаргу ПП "Солекс" задоволено частково; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2009 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

До відділу документального обігу та контролю суду 07.10.2013 надійшла справа № 2а-7372/09/2670, яка згідно автоматичного розподілу справ між суддями була передана судді Клочковій Н.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2013 справу № 2а-7372/09/2670 прийнято до свого провадження суддею Клочковою Н.В. та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем 03.03.2009 проведено перевірку залу гральних автоматів, який розташований за адресою: м. Київ, б-р І. Лепсе, 51 та належить ПП "Солекс", щодо контролю за здійсненням позивачем розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт № 0271/26/57/23/24102644 від 03.03.2009 (далі - Акт перевірки).

За висновками Акта перевірки позивачем порушено вимоги п.п. 1, 3, 6, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), а саме встановлено, що на момент перевірки в залі гральних автоматів знаходились 15 гральних автоматів, підключених до електроенергії та функціонуючих, обладнаних купюроприймачами, але не обладнаних запам'ятовуючим пристроєм (фіскальною пам'яттю), не зберігання останньої використаної КОРО, незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків в КОРО, невідповідність суми готівки на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній в денному звіті РРО у розмірі 10,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001502330/0 від 06.04.2009 на суму 5 830,00 грн.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, тому звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ПП "Солекс", виходячи з наступних мотивів.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг встановлені Законом № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їхні господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (абзац 4 статті 2 Закону № 265/95-ВР).

Аналіз наведених положень Закону № 265/95-ВР дає підстави вважати, що метою застосування реєстраторів розрахункових операцій є контроль за обігом готівкових та безготівкових коштів при реалізації товарів (послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг.

У пункті 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України № 121 від 07.02.2011 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» наведено перелік автоматів для реалізації товарів (послуг), використання яких можливе у випадку обладнання їх реєстратором розрахункових операцій. Зокрема, такими автоматами є автомати з продажу квитків на приміському залізничному транспорті, гральні, з обліку жетонів в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені, з продажу дозованих і штучних товарів, іншого призначення.

Правовий аналіз цієї норми права дає підстави вважати, що наведений невичерпний перелік автоматів вказує на автомати, які здійснюють розрахункові операції, тобто операції з приймання готівкових коштів або їхніх замінників (жетонів) за реалізований товар або надану послугу.

Такі автомати для реалізації товарів (послуг) при здійсненні розрахункової операції можуть приймати готівкові кошти або їхні замінники.

Якщо в розрахунковій операції використовується замінник готівкових коштів, то у будь-якому випадку повинна мати місце операція заміни готівкових коштів на їхні замінники (жетони, талони тощо).

Операція із заміни готівкових коштів на їхні замінники може бути розрахунковою, якщо при цьому надається платна послуга.

Закон № 265/95-ВР не містить визначення терміну «послуга», воно наведено в іншому документі - Законі України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01.12.2005 № 3164-IV. Відповідно до цього законодавчого акта послуга - це результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій.

Таким чином, автомати, які здійснюють розрахункові операції, приймаючи від покупця жетони як замінники готівкових коштів за надання послуги або товару, мають бути обладнані реєстраторами розрахункових операцій.

Будь-яка розрахункова операція за допомогою реєстратора розрахункових операцій реєструється один раз за надання послуги чи товару.

Надання послуги заміни готівкових коштів на їхні замінники відрізняється від послуги, яка в подальшому отримується з використанням такого замінника (жетону).

У зв'язку з цим відповідь на питання, яка фактично послуга надана, міститься в розрахунковому документі, виданому реєстратором розрахункових операцій.

Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 23.09.2013 № К-30785/10 (Т. 1, арк. 126 - 129) було зазначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (абзац 15 статті 2 Закону № 265/95-ВР).

Цей документ вказує на сутність наданої послуги. Зокрема, стосовно послуг, які надаються з використанням автоматів, це може бути право на проїзд у приміському залізничному транспорті, право на гру, право на проїзд у метрополітені або на отримання замінника готівкових коштів (жетонів), які можуть бути використані в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені.

У випадку коли при видачі жетонів у розрахунковому документі вказується на набуте право на послугу чи товар, а не на обмінну операцію готівкових коштів на їхні замінники, жетон не набуває статусу замінника грошей і подальше використання жетону для початку гри на гральному автоматі не може вважатися розрахунковою операцією, оскільки у цьому випадку не відбувається приймання автоматом для гри готівкових коштів або їхніх замінників.

Таким чином, гральні автомати, які не здійснюють приймання готівкових коштів або їхніх замінників, не здійснюють розрахункові операції, а тому не мають бути обладнані реєстраторами розрахункових операцій.

Так, судом встановлено, що у фіскальному чеку № 3194 від 03.03.2009 (Т. 1, арк. 14) зазначено про продаж кредитів на суму 845,00 грн., тобто про здійснення гравцем ставки на зазначену суму.

Аналогічно у фіскальному звітному чеку (Z-звітах № 2145 від 04.03.2009) (Т. 1, арк. 13) зазначено про суми кредитів (розміри ставок) гравців та виграші, виплачені гравцям.

Водночас, судом встановлено, що позивач не здійснював реалізації фішок, жетонів, будь-яких інших замінників грошових коштів. Натомість, касир приймав кошти як оплату кредитів, тобто в якості оплати послуги у сфері грального бізнесу, та видавав розрахункові документи у відповідності до положень чинного станом на момент проведення перевірки законодавства, що регламентувало порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій. Відтак, судом встановлено, що обмінні операції не здійснювалися при прийманні грошей.

Наведений вище алгоритм цілком узгоджується з чинним станом на момент проведення перевірки Порядком обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 20.10.2003 № 494, відповідно до пункту 5 якого придбання особами фішок, жетонів, отримання інших документів, які засвідчують прийняття ставок для участі в азартній грі, здійснюється через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з видачею чеків, які повинні зберігатися фізичною особою-гравцем до закінчення її участі в азартній грі.

Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку, що в процесі надання послуг у сфері грального бізнесу позивач чітко дотримувався чинного станом на момент проведення перевірки законодавства, що регламентувало порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій, приймав від гравців готівкові кошти, тобто здійснював розрахункові операції, використовуючи зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку і переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій та видаючи гравцям фіскальні чеки, які фіксували, зокрема, інформацію про розмір здійсненої ставки (кредиту), тобто про вартість послуги у сфері грального бізнесу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про те, що висновок відповідача про порушення позивачем пунктів 1, 3, 6, 9, 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР є протиправним, тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001502330/0 від 06.04.2009 на суму 5 830,00 грн. підлягає скасуванню.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ПП "Солекс" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов приватного підприємства "Солекс" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001502330/0 від 06.04.2009.

3. Присудити з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на користь приватного підприємства "Солекс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2013.