Рішення № 35202150, 12.11.2013, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька)

2/258/2698/13 258/8978/13-ц

Провадження № 2/258/2698/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року Кіровський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Леонова О.С.

при секретарі Ярошенко І.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровської районної в м. Донецьку ради «про визнання права власності в порядку спадкування»,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточненим під час розгляду справи, до Кіровської районної в м. Донецьку ради «про визнання права власності в порядку спадкування». Свої позовні вимоги мотивує наступним.

Згідно договору на право забудови вільної земельної ділянки від 07.07.1948 р. реєстр № 1552, виданого ОСОБА_3 (батько позивача) на підставі рішення виконкому № 0,4 від 13.10.1947 р., за адресою: АДРЕСА_1, було побудовано житловий будинок.

Договір на право забудови вільної земельної ділянки був посвідчений державною нотаріальною конторою міста Рутченкове, Кіровського району, Сталінської області 07 липня 1948 року за реєстром № 1352, зареєстрований в бюро технічної інвентаризації міста Донецька 26 серпня 1980 р. за № 42517.

Згідно акту приймання в експлуатацію індивідуального домоволодіння, затвердженого рішенням виконкому Кіровської райради народних депутатів м. Донецька № 13 від 09 липня 1980 р., забудова садиби ОСОБА_3, яка знаходиться в АДРЕСА_1, комісією була прийнята в експлуатацію з оцінкою задовільно.

Зазначена вище садиба була побудована батьками позивача: ОСОБА_3 в період шлюбу з ОСОБА_4, зареєстрованого 22 лютого 1941 року (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1).

Від зазначеного шлюбу 03 вересня 1949 р. народився позивач - їх син ОСОБА_1 (свідоцтво серії НОМЕР_2).

ІНФОРМАЦІЯ_3 батько позивача - ОСОБА_3 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3).

27 вересня 1967 р. мати позивача ОСОБА_4 зареєструвала другий шлюб з ОСОБА_5 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4). Від другого шлюбу у його матері дітей не було. Після реєстрації шлюбу з матір'ю позивача ОСОБА_5 став проживати за адресою: АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_4 мати позивача ОСОБА_6 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5). Спадкоємцями за законом першої черги до майна матері позивача ОСОБА_6 були позивач і її другий чоловік ОСОБА_5.

Позивач своєчасно після смерті матері подавав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини та про видачу йому свідоцтва про право на спадщину.

Оскільки позивач не міг пред'явити правовстановлюючих документів на садибу, відповіді від нотаріуса в 2003 році позивач не отримав. У зазначеній садибі після смерті матері позивача став проживати ОСОБА_5, який потребував постійного стороннього догляду і допомоги. Оскільки ОСОБА_5 потребував постійної допомоги, позивач став з ним спільно проживати в садибі. ОСОБА_5 вважав його своєю сім'єю. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 помер. Позивач його поховав.

Постановою державного нотаріуса Четвертої донецької державної нотаріальної контори від 29 липня 2013 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену вище садибу через відсутність документа, який підтверджує право власності його матері ОСОБА_6

У зв'язку із зазначеними обставинами позивач змушений звертатися до суду, де просить визнати за ним право власності на домоволодіння АДРЕСА_1

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, позов просили задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, однак надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Згідно договору на право забудови вільної земельної ділянки від 07.07.1948 р. реєстр № 1552, виданого ОСОБА_3 (батько позивача) на підставі рішення виконкому № 0,4 від 13.10.1947 р., за адресою: АДРЕСА_1, було побудовано житловий будинок.

Згідно акту приймання в експлуатацію індивідуального домоволодіння, затвердженого рішенням виконкому Кіровської райради народних депутатів м. Донецька № 13 від 09 липня 1980 р., забудова садиби ОСОБА_3, яка знаходиться в АДРЕСА_1, комісією була прийнята в експлуатацію з оцінкою задовільно.

Зазначена вище садиба була побудована батьками позивача: ОСОБА_3 в період шлюбу з ОСОБА_4, зареєстрованого 22 лютого 1941 року (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1).

Від зазначеного шлюбу 03 вересня 1949 р. народився позивач - їх син ОСОБА_1 (свідоцтво серії НОМЕР_2).

ІНФОРМАЦІЯ_3 батько позивача - ОСОБА_3 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3).

27 вересня 1967 р. мати позивача ОСОБА_4 зареєструвала другий шлюб з ОСОБА_5 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4). Від другого шлюбу у його матері дітей не було. Після реєстрації шлюбу з матір'ю позивача ОСОБА_5 став проживати за адресою: АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_4 мати позивача ОСОБА_6 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5). Спадкоємцями за законом першої черги до майна матері позивача ОСОБА_6 були позивач і другий чоловік померлої ОСОБА_5.

Як вбачається з відповіді Четвертої Донецької нотаріальної контори, згідно Спадкового реєстру (спадкові справи) від 11.09.2013 року за №35079602 до майна гр. ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкову справу заведено Четвертою донецькою державною нотаріальною конторою від 13.11.1980 року за №382/1980, яку передано на зберігання до Донецького обласного державного нотаріального архіву, який розташован за адресою: 83014, м.Донецьк, вул. Нижнєудинська, буд. 3.

Крім того, згідно Спадкового реєстру (спадкові справи) від 11.09.2013 року за №35079732 до майна гр. ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 спадкову справу не заведено Четвертою донецькою державною нотаріальною конторою. Згідно Спадкового реєстру (спадкові справи) від 11.09.2013 року за №35079671 до майна гр. ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкову справу заведено Четвертою донецькою державною нотаріальною конторою від 20.08.2003 року за №695/2003. У спадковій справі знаходиться заява про прийняття спадщини від 20.08.2003 року за законом від сина померлої гр. ОСОБА_1. Свідоцтво про право на спадщину до майна гр. ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 не видавалось.

Постановою державного нотаріуса Четвертої донецької державної нотаріальної контори від 29 липня 2013 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену вище садибу через відсутність документа, який підтверджує право власності на неї його матері ОСОБА_6

Так, згідно ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації цього майна.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Таким чином, до даних правовідносин застосовується раніше діюче законодавство.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 р. об'єктами права приватної власності є ... будинки.

Згідно зі ст. 128 ЦК УРСР 1964 право власності ... виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до довідки № 257542 від 11.09.2013 року виданою КП БТІ м. Донецька домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_6 з 14.11.1980 року.

Згідно ч.1 ст.549 ЦК України (в редакції 1961 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Позивач своєчасно після смерті матері подавав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини та про видачу йому свідоцтва про право на спадщину.

Оскільки позивач не міг пред'явити правовстановлюючих документів на садибу, відповіді від нотаріуса в 2003 році він не отримав. У зазначеній садибі після смерті матері позивача став проживати ОСОБА_5, який потребував постійного стороннього догляду і допомоги. Оскільки ОСОБА_5 потребував постійної допомоги, позивач став з ним спільно проживати в садибі. ОСОБА_5 вважав його своєю сім'єю. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6). Позивач його поховав.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання права власності в порядку спадкування доведені і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі наведеного, ст.ст. 1261, 1264, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 128, 549 Цивільного кодексу УРСР, керуючись ст.ст. 10, 11, 58- 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кіровської районної в м. Донецьку ради «про визнання права власності в порядку спадкування» - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з: А-1 - житловий будинок (загальною площею 51,4 кв.м., житловою площею 31,2 кв.м.), а - прибудова, а1 - тамбур, А1-1 - жила прибудова, а2 - погреб, Б - гараж, В - літня кухня, Д - сарай, Е - сарай, Ж - убиральня, З - сарай, И - сарай, №1-5 - огородження, Т - тротуар.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: О.С. Леонов