Рішення № 35201776, 28.05.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/10208/13-ц

Провадження №2/522/8029/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

(повне)

"28" травня 2013 року

Приморський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого - судді Погрібного С.О.

за секретаря - Малини-Муравенко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вимогою про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на обґрунтування своїх вимог на таке. Згідно свідоцтва про право власності на житло від 22 квітня 2004 року квартира АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить позивачу та членам його сім'ї. Для обслуговування квартири позивачу в користування наданий сарай, площею 45,37 кв.м.який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Здійснюючи своє право володіння та користування на вказаний сарай позивач провів реконструкцію та добудову приміщення АДРЕСА_1. Реконструкція не призвела, на думку позивача, до порушення несучої здатності конструкцій будинку, втім відповідач не визнає за позивачем права власності на реконструйоване під житлове приміщення, чим порушує права та інтереси позивача. У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на положення ст. ст. 319, 328 ЦК України.

Представник Одеської міської ради, у судове засідання не з'являвся, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв'язку з його неявкою та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути позов за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного. Судом установлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторони, представлених письмових доказів.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 22 квітня 2004 року квартира АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить позивачу та членам його сім'ї: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках.

Для обслуговування квартири позивачу в користування наданий сарай, площею 45,37 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за користування яким ОСОБА_1 проводив щомісячну оплату згідно рахунків-повідомлень КП ЖКС «Порто-Франковский».

Здійснюючи своє право володіння та користування на вказаний сарай, ОСОБА_1 на протязі 2011 - 2012 років провів реконструкцію та добудову приміщення АДРЕСА_1 і в результаті реконструкції були утворені наступні приміщення: «1» - душева кімната, площею 3,55 кв.м., « 2» - санвузол, площею 1,38 кв.м., « 3» - кладова, площею 5,18 кв.м., « 4» - коридор, площею 1,90 кв.м., « 5» - кухня, площею 4,74 кв.м., « 6» - житлова кімната, площею 17,67 кв.м., « 7» - житлова кімната, площею 6,81 кв.м., « 8» - коридор, площею 4,14 кв.м., загальна площа домоволодіння складає 45,37 кв.м.

Розташування цієї споруди та склад приміщень визначено технічним висновком від 12.10.2012 року. Зазначеним технічним висновком вказано, що технічний стан житлового приміщення на момент обстеження, згідно класифікації чинних норм, може бути охарактеризований як задовільний, що дозволяє зберегти його для подальшої експлуатації; цим висновком не встановлено порушень у питаннях архітектури, обраних конструктивних рішень, протипожежної безпеки та охорони навколишнього середовища.

Таким чином суд вважає виконаними вимоги ч. 3 ст. 375 ЦК України, відповідно до якої право на забудову здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил. При спорудженні зазначеної будови дотримано будівельних, санітарних, протипожежних та інших норм та правил, але враховуючи, що будівництво проведено без належним чином затвердженого проекту, ввести його в експлуатацію є неможливим. При цьому в результаті проведеного будівництва позивачем створено споруду, яке відповідає певним нормам, що висуваються до подібного роду будівель, та може бути самостійним об'єктом права власності, перебуває в особистому користуванні позивача. Таким чином, враховуючи, що побудована споруда є ізольованою, річ, отримана після реконструкції та будівництва - відповідає всім нормам та правилам, беручи до уваги обставини справи, зокрема, неможливість вирішення цього питання в іншому порядку, ніж судовому, суд вважає за можливе захистити право позивача шляхом визнання за ним права власності на отримане реконструйоване житлове приміщення - квартиру.

Відповідно до п. 1.1 рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року №4-рп/2004 «У справі за конституційним зверненням ОСОБА_5 та інших громадян про офіційне тлумачення положень п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»» та за конституційним поданням народних депутатів України про офіційне тлумачення положень ст. ст. 1, 10 цього Закону, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення будь-яких додаткових дій.

Суд вважає виконаними вимоги ч. 3 ст. 375 ЦК України, відповідно до якої право на забудову здійснюється за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Суд також враховує, що реконструйоване приміщення зведено на прибудинковій території; згідно абз. 4 п. 19 постанови Пленум Верховного Суду України 16.04.2004 року № 7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" при приватизації громадянами одно- або багатоквартирного будинку державного житлового фонду порядок користування закріпленою за ним прибудинковою територією згідно з п. 5 ст. 10 Закону від 19 червня 1992 року № 2482-XII "Про приватизацію державного житлового фонду" здійснюється в порядку та на умовах, передбачених ч. 3 ст. 42 ЗК.

Вирішуючи питання про дотримання прав землевласника при здійсненні реконструкції, судом враховано, що реконструйоване приміщення зведено на прибудинковій території будинку, в якому розташована реконструйована квартира, позивач тривалий час використовує спірне приміщення під житло, сплачуючи за користування комунальними послугами для побутових потреб, суміжні власники квартир.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Правила статті 376 ЦК України підлягають застосуванню до спірних правовідносин за аналогією закону, оскільки відсутня норма, що регулює безпосередньо ці правовідносини, а також це відповідатиме принципу справедливості та добросовісності.

Керуючись ст. ст. 8, 16, 183, 331, 365, 367 ЦК України, ст. 10 Закону від 19 червня 1992 року № 2482-XII "Про приватизацію державного житлового фонду", ст.ст. 11, 213, 215, 224, 226 Цивільного процесуального кодексу України, п. 19 постанови Пленум Верховного Суду України 16.04.2004 року № 7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", СУД -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 45,37 кв.м., яка складається з наступних приміщень: « 1» - душева кімната, площею 3,55 кв.м., « 2» - санвузол, площею 1,38 кв.м., « 3» - кладова, площею 5,18 кв.м., « 4» - коридор, площею 1,90 кв.м., « 5» - кухня, площею 4,74 кв.м., «6» -житлова кімната, площею 17,67 кв.м., «7» - житлова кімната, площею 6,81 кв.м., «8» -коридор, площею 4,14 кв.м.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: С.О. Погрібний

28.05.2013