Постанова № 35200575, 12.11.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року справа № 823/3370/13-а

м. Черкаси

16 год. 25 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мишенка В.В.,

при секретарі - Гордієнку Ю.П.,

за участю сторін:

представника позивача - Стрільник А.Г.(за довіреністю);

представника позивача - Ткаченко Г.В.(за довіреністю);

представника відповідача - Дубини О.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Черкаси - ФАРМА» до Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови № 40302781 від 17.10.2013р. про зупинення виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду, звернулося дочірнє підприємство «Черкаси - ФАРМА» (далі - позивач) з позовною заявою до Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (далі-відповідач) в якій просить суд визнати незаконною та скасувати постанову № 40302781 від 17.10.2013р. про зупинення виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач своїми діями порушив норми ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 8 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки у ДП «Черкаси-ФАРМА» зобов'язання з виконання постанови в частині сплати виконавчого збору в сумі 1360 грн. виникло з 22.10.2013р.(тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство позивача та введення мораторію), тому дія мораторію, встановленого ухвалою Господаського суду Черкаської області від 03.11.2011р., не поширюється на вказане зобов'язання перед відповідачем. Також позивач зазначає, що відповідач своїми діями не надав можливості сплатити вказаний виконавчий збір добровільно, про що свідчить постанова про відкриття та зупинення виконавчого провадження однією датою - 17.10.2013р.

Представники позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечував, оскільки відповідно до заявлених позовних вимог по справі у зв'язку з закінченням виконавчого провадження відсутній як такий предмет позову.

Вислухавши доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Дочірнє підприємство «Черкаси - ФАРМА» зареєстроване 12.10.1998 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ідентифікаційний код - 30200532.

У провадженні державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Дубини О.О. знаходилось виконавче провадження ВП 35846174, відкрите на підставі наказу Господарського суду Черкаської області № 08/5026/1207/2012 від 13.12.2012р. про виселення дочірнього підприємства «Черкаси-ФАРМА» з нежитлової будівлі 105 корпусу з переходом (цех виробництва медичних препаратів) літ. Ш-5, Ш-2 та віварій літ. К-2, загальною площею 7639,9 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 122/30.

17.10.2013р. державним виконавцем Дубиною О.О. винесено постанову про закінчення вищевказаного виконавчого провадження, у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду, згідно виконавчого документа на підставі актів б/н від 15.04.2013р., 06.06.2013р. Проте, в даній постанові зазначено, що виконавчий збір боржником не сплачено, тому постанова про стягнення з боржника виконавчого збору виділяється в окреме провадження.

17.10.2013р. у відповідності до постанови про закінчення виконавчого провадження № 35846174 державним виконавцем Дубиною О.О. постановою № 40302781 було відкрито виконавче провадження про стягнення з ДП «Черкаси-ФАРМА» на користь держави виконавчого збору в сумі 1360 грн. В даній постанові в другому пункті резолютивної частини постанови зазначено: «Боржнику самостійно виконати: Строк для самостійного виконання не встановлюється».

В подальшому, того ж числа державним виконавцем винесено постанову № 40302781 про зупинення виконавчого провадження, з підстав викладених в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 03.11.2011р. у справі № 01/5026/2490/2011 в якій порушено провадження про банкрутство ДП «Черкаси-ФАРМА» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і накладено арешт на все майно боржника.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку являється Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV)

Відповідно до ст. 1 Закон № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1-2 ст. 2 Закон № 606-XIV зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом(ч. 1, 2 ст. 11 Закону № 606-XIV ).

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону № 606-XIV підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 8 ч.1 ст. 37 Закону № 606-XIV порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах - є підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Проте, відповідно до ст. 19 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. № 2343-XII Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV).

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає що у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення згідно виконавчого документу, в справі відсутній предмет спору, оскільки скасування постанови про зупинення виконавчого провадження автоматично потягло б за собою поновлення виконавчого провадження, проте під час розгляду справи державним виконавцем винесена постанова про поновлення виконавчого провадження та постанова про закінчення виконавчого провадження від 08.11.2013р. - тому суд вважає, що позовна вимога щодо визнання незаконною та скасування постанови № 40302781 від 17.10.2013р. про зупинення виконавчого провадження не може бути задоволена.

Проте відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Вихід за межі позовних вимог є не лише правом, а й обов'язком суду, оскільки, суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, а у випадку, якщо обраний позивачем спосіб захисту є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів.

Крім того, відповідно до принципу диспозитивності сторони вільно розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Такими правами є насамперед: право на звернення до суду за захистом. Однак принцип диспозитивності в адміністративному судочинстві обмежений і його реалізація підконтрольна суду, що обумовлено іншим принципом - офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (частини четверта, п'ята статті 11, частина друга статті 69, частина п'ята статті 71 КАС України) і має на меті забезпечення більш ефективного судового захисту прав і свобод осіб у стосунках з державою.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З огляду на те, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права, а задоволення позовних вимог є неможливим, суд правильно вирішив питання про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження, з огляду на те, що предметом даного спору по суті є неправомірна діяльність відповідача.

Звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, суд при розгляді справи з'ясував, що винесена постанова про зупинення виконавчого провадження винесена з порушенням законодавства України, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Проте в постанові № 40302781 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ДП «Черкаси-ФАРМА» на користь держави виконавчого збору в сумі 1360 грн. в резолютивній частині не зазначено строк для самостійного виконання вимог.

Тому, суд прийшов до висновку, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження № 40302781 від 17.10.2013р. є неправомірними.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.(Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012р. №5).

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,86,89,94,128,159 - 163, 181, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця в частині винесення постанови про зупинення виконавчого провадження № 40302781 від 17.10.2013р.

В решті заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства «Черкаси - ФАРМА» 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлений 14.11.2013р.