Рішення № 35199154, 31.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17995/13 31.10.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/17995/13

за позовом державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА»;

до державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»

про стягнення 975600,10 грн.

Представники сторін:

від позивача: Гуменна Г.А., довіреність № 562-35 від 17.01.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось державне підприємство «Львівський державний завод «ЛОРТА» (надалі - позивач) з позовом до державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» (надалі - відповідач) про стягнення 975600,10 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 172/12-12 від 21.12.2012р. не розрахувався за виготовлені та передані йому деталі, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 975600,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2013р. порушено провадження у справі № 910/17995/13 та призначено її розгляд на 17.10.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013р., на підставі ст. 89 ГПК України, виправлено описку в даті судового засідання та призначено розгляд справи на 31.10.2013р.

Присутнім у судовому засіданні 31.10.2013р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі, та подано витребувані судом докази.

Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження від 18.09.2013р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав, представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 18.09.2013р. та ухвала від 23.09.2013р. були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві. Відповідач отримав зазначені ухвали 24.09.2013р. та 30.09.2013р. відповідно.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2012р. між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) було укладено Договір № 172/12-12, у відповідності з п. 1.1. якого виконавець зобов'язується виконати і здати замовнику, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виготовлення деталей за кресленнями замовника. Найменування деталей, їх кількість вказано у Специфікації (Додаток № 1), що є невід'ємною часиною договору.

Пунктами 2.1., 2.2. договору передбачено, що виконавець виготовляє деталі на протязі 30 календарних днів з моменту підписання договору. Датою виконання зобов'язань за цим договором є дата затвердження сторонами акту приймання-передачі деталей згідно специфікації.

Згідно п.п. 3.1., 3.2. договору, замовник приймає готові деталі за накладними виконавця. Прийом-передача деталей по кількості, якості і комплектності здійснюється уповноваженими представниками сторін з оформленням акту приймання-передачі.

За умовами п.п. 4.1., 4.2. договору робота, що виконується за договором, оплачується замовником по договірній ціні, вказаній у Специфікації. Після затвердження акту приймання-передачі, замовник перераховує 100% коштів за поставлені деталі на розрахунковий рахунок виконавця.

Договір набирає чинності після його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.3. договору).

Відповідно до умов договору, сторонами було підписано Додаток № 1 до Договору № 172/12-12 від 21.12.2012р. - Специфікацію № 1, в якій визначено найменування, кількість та вартість деталей, які позивач зобов'язується виготовити для відповідача. Сума договору за специфікацією становить 975600,10 грн.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем за товарно-транспортними накладними № 45 від 29.12.2012р. на суму 774 360,04 грн., № 2 від 25.01.2013р. на суму 36 589,10 грн. № 7 від 19.02.2013р. на суму 128 061,86 грн., № 11 від 19.03.2013р. на суму 36 589,10 грн., що підписані та скріплені печатками підприємств, передав відповідачу ввиготовлені згідно з його замовленням деталі на загальну суму 975600,10 грн. Копії зазначених товарно-транспортних накладних залучено до матеріалів справи.

Також, на підтвердження факту отримання відповідачем виготовлених позивачем деталей до матеріалів справи додано довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 319 від 27.12.2012р., № 117 від 20.03.2013р. та акти приймання-передачі від 25.01.2013р., від 20.03.2013р.

В порушення взятих на себе за договором зобов'язань відповідач виконані роботи та виготовлені деталі не оплатив, що також вбачається з акту звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами станом на 30.06.2013р.

05.07.2013р. позивач рекомендованою поштою надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 558-1287 від 04.07.2013р. з вимогою погасити заборгованість у сумі 975600,10 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Отже, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за виготовлені та отримані деталі становить 975600,10 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Виходячи з умов укладеного між сторонами Договору № 172/12-12 від 21.12.2012р., відносини, які виникли між позивачем та відповідачем, пов'язані з виконанням умов договору підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, встановлено порядок оплати за договором підряду, а саме: якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Факт виконання робіт позивачем та передання її результатів відповідачу підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

З огляду на вищенаведене та підписання відповідачем товарно-транспортних накладних, за якими передано замовлений і виготовлений товар, без будь-яких зауважень чи заперечень щодо обсягу та якості виконаних робіт, свідчить про прийняття останнім цих робіт та, відповідно, породжує у відповідача обов'язок по їх оплаті у строки, визначені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача з претензію за вих. № 558-1287 від 04.07.2013р. з вимогою погасити заборгованість у сумі 975600,10 грн., проте відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечений факт виготовлення та передачі замовлених деталей за представленими накладними та не надано доказів повної оплати переданого товару на суму 975600,10 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» (03057, м. Київ, вул. В.Гетьмана, 6; код ЄДРПОУ 34297075) на користь державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» (79040, м. Львів, вул. Патона, 1; код ЄДРПОУ 30162618) 975 600 грн. 10 коп. - боргу, 19 512,00 грн. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05.11.2013р.

Суддя А.І. Привалов