Рішення № 35198792, 05.11.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 32 Головуючий у 1 інстанції Епель О.В.

Доповідач Маширо О.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Маширо О.П.

суддів Биліни Т.І., Хейло Я.В

при секретарі Мишко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляціях відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька та ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 березня 2013 року у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька до ОСОБА_1, державного відкритого акціонерного товариства «Шахта Бутівка-Донецька» про визначення розміру середньої заробітної плати у розрахунковому періоді для призначення страхових виплат, зобов»язання повернути надмірно сплачену суму страхового відшкодування; зустрічним позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька, державного відкритого акціонерного товариства «Шахта Бутівка-Донецька» про визначення розміру середнього заробітку та розрахункового періоду для призначення страхових виплат, зобов»язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

у с т а н о в и в :

До апеляційного суду з апеляційними скаргами звернулись відділення виконавчої дирекції Фонду у Київському районі м. Донецька та ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Донецька, яким було встановлено, що середній заробіток ОСОБА_1 за розрахунковий період для нарахування страхових виплат становить 00 грн. 00 коп.

У решті вимог відділенню виконавчої дирекції Фонду та ОСОБА_1 у його зустрічному позові було відмовлено.

Суд першої інстанції установив, що ОСОБА_1 працював у державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта Бутівка-Донецька» 24 роки 5 місяців, у тому числі, на підземній роботі в умовах впливу шкідливих факторів 20 років 1 місяць: гірником очисного забою - 6 років 2 місяці, гірником підземним - 6 років, гірником з ремонту гірничих виробок - 5 років 3 місяці.

Він був звільнений з шахти 20 вересня 1996 року за п.1 ст.40 КЗпП України за скороченням штату.

12 вересня 2011 року висновком Донецької обласної профпатологічної медико-експертної комісії ОСОБА_1 уперше було встановлено 40% стійкої втрати професійної працездатності через набуте професійне захворювання - пневмоконіоз та третю групу інвалідності строком на один рік, а при переогляді у МСЕК 08 листопада 2012 року вказана група інвалідності та стійка втрата працездатності були встановлені ОСОБА_1 безстроково.

Суд також встановив, що ОСОБА_1 за останні шість місяців перед звільненням з роботи повний місяць (з першого по перше число) не працював, оскільки: у березні 1996 року 21 день був у черговій відпустці, 5 днів - на лікарняному; у квітні - 5 днів працював, решту - знаходився у відпустці без збереження заробітної плати; травень-серпень - також знаходився у відпустці без збереження заробітної плати; з 01 по 20 вересня - працював, мав заробітну плату.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заробітна плата ОСОБА_1 за останні шість місяців перед звільненням з роботи становить 00 грн. 00 коп.

Відмовляючи відділенню виконавчої дирекції фонду у задоволенні позовних вимог про повернення надмірно сплаченої страхової суми, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів про те, що страхова сума була сплачена ОСОБА_1 незаконно, що саме ОСОБА_1 надав неправдиві відомості щодо розміру його заробітку, з якого була розрахована одноразова допомога.

Суд першої інстанції також установив, що вимоги відповідача ОСОБА_1 у його зустрічному позові не ґрунтуються на законі та не доведені ним документально.

Так, судом встановлено, що протягом останніх шести місяців перед звільненням з роботи ОСОБА_1 не мав заробітку за повний робочий місяць, що його заробітна плата становить 00 грн. 00 коп., тому підстав для донарахування одноразової допомоги, а також для відновлення сплати щомісячних платежів немає.

В апеляційній скарзі представник відділення фонду просить рішення суду частково скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги фонду у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 на користь фонду надмірну сплачену страхову суму у розмірі 46 480 грн., оскільки вважає, що рішення суду в цій частині є незаконним.

Не заперечуючи проти права відповідача на соціальний захист у зв»язку з ушкодженням здоров»я на виробництві, відділення фонду вважає, що у даному конкретному випадку застрахована особа позбавлена можливості отримати усі належні страхові виплати, оскільки така особа не мала заробітку у встановленому законом розрахунковому періоді.

Довідка про заробіток ОСОБА_1, видана підприємством, не відповідає його фактичному заробітку, що було встановлено у ході перевірки, проведеної працівниками відділення фонду, та підтверджено цим рішенням суду, тому відповідач має повернути безпідставно сплачені йому страхові виплати, хоча його вина у помилковому нарахуванні заробітної плати насправді відсутня.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги та зобов»язати відділення фонду нарахувати та сплачувати йому страхові виплати, виходячи з середнього заробітку по його професії, оскільки вважає, що рішення суду є незаконним та не обґрунтованим.

Апелянт вважає, оскільки його страховий випадок не передбачений постановою № 1266 від 26 вересня 2001 року, при нарахуванні йому страхових виплат слід виходити з аналогії закону та провести розрахунки, виходячи з середнього заробітку за відповідний період по його професії.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити частково, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, відділенню виконавчої дирекції фонду у задоволенні вимог відмовити, з таких підстав.

Зі справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з 14 липня 1976 року працював на підземній роботі на шахті ім.О.Ф.Засядька.

06 вересня 1986 року він звільнився по переводу на шахту «Бутівка-Донецька», де також працював на підземній роботі. 20 вересня 1996 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи у зв»язку зі скороченням штату за п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.214-218).

Загальний трудовий стаж відповідача становить 24 роки 5 місяців, у тому числі, на підземній роботі в умовах впливу шкідливих факторів - 20 років 1 місяць.

Після звільнення з роботи було встановлено, що ОСОБА_1, працюючи на підземних роботах, набув професійного захворювання - пневмоконіоз, про що 01 вересня 2011 року був складений відповідний акт № 1 розслідування хронічного професійного захворювання (а.с.5).

Висновком МСЕК від 12 вересня 2011 року ОСОБА_1 уперше було встановлено 40% стійкої втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності строком на один рік (а.с.6), а при повторному огляді 08 листопада 2012 року вказана група інвалідності та ступінь втрати професійної працездатності були встановлені безстроково (а.с.219).

Постановою відділення виконавчої дирекції фонду від 28 вересня 2011 року даний страховий випадок був взятий на облік та зареєстрований у встановленому законом порядку (а.с.37), ОСОБА_1 була нарахована та сплачена одноразова допомога у зв»язку зі стійкою втратою професійної працездатності у сумі 46 480 грн. 80 коп., а також було нараховане та сплачувалось щомісячне страхове відшкодування у сумі 464 грн. 81 коп. (а.с.38, 39).

При цьому, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для нарахування вказаних страхових виплат у відповідності до п.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (надалі Порядок № 1266), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров»я у зв»язку з раніше отриманим ушкодженням здоров»я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової працездатності).

Проводячи нарахування страхових виплат, відділення фонду виходило із заробітку потерпілого, вказаного у довідці ДВАТ «Шахта «Бутівка-Донецька» № 1/7-325 від 22 вересня 2011 року (а.с.7).

Згідно з цієї довідкою заробіток ОСОБА_1 за березень 1996 року становить 182 грн. 30 коп., за квітень 1996 року - 43 грн. 34 коп., а решту часу - по 01 вересня 1996 року включно - потерпілий перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

14 жовтня 2011 року при перевірці достовірності даних довідки про середню заробітну плату, яка була проведена працівниками відділення фонду, було встановлено, що відомості, викладені у цій довідці, не відповідають дійсності, бо в період з 01 березня по 01 вересня 1996 року ОСОБА_1 не мав жодного повного місяця роботи, як того вимагає Порядок № 1266, про що був складений відповідний акт (а.с.103-104), тому відділення виконавчої дирекції фонду своєю постановою припинило виплату йому щомісячних страхових відшкодувань з 09 вересня 2011 року та звернулось до суду з позовом про повернення виплаченої одноразової допомоги (а.с.40).

Частково задовольняючи вимоги відділення фонду, суд першої інстанції встановив, що, оскільки потерпілий не мав повного відпрацьованого місяця роботи за останні шість календарних місяців в період з 01 березня по 01 вересня 1996 року, його заробіток для нарахування страхових відшкодувань становить 00 грн. 00 коп., а відтак - припинення виплат щомісячних нарахувань є законним.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна.

Дійсно, для визначення середньої заробітної плати при нарахуванні страхових виплат потерпілому береться тільки розрахунковий період, визначений Порядком № 1266, тобто шість останніх повних місяці роботи перед настання страхового випадку.

Разом з тим, відповідно до п.10 Порядку № 1266 якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку (грошового забезпечення) з поважних причин, що зазначені у п.4 цього Порядку, або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата (грошове забезпечення) для розрахунку страхових виплат … визначається, виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент розрахункового періоду.

Поважними причинами у відповідності до вимог п.4 Порядку № 1266 є тимчасова непрацездатність, відпустка у зв»язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та шестирічного віку за медичним висновком.

Крім того, згідно з роз»ясненнями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 23 вересня 2013 року № 616-06-13 суд може визнати поважними інші причини перебування потерпілого у відпустці без збереження заробітку (а.с.248-249).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у березні 1996 року 21 день знаходився у черговій відпустці, 5 днів - на лікарняному; з 01 квітня по 31 серпня він перебував у відпустці без збереження заробітку, а з 01 вересня по день звільнення - 20 вересня 1996 року - працював.

В апеляційному суді ОСОБА_1 пояснив, що відпустка без збереження заробітної плати була йому потрібна для поглибленого лікування наслідків компресійного перелому хребта. Цей нещасний випадок на виробництві стався з ним у 1979 році, 23 серпня 1979 року йому була встановлена 3 група інвалідності у зв»язку з цією виробничою травмою.

У подальшому група інвалідності була знята, бо він не пройшов переогляд, продовжував працювати, однак повного одужання не настало, тому він періодично лікувався, а потім взагалі змушений був звільнитись з шахти 20 вересня 1996 року.

Дійсно, згідно з наказом по шахті від 31 травня 1996 року № 428-к відпустка без збереження заробітної плати була надана ОСОБА_1 з 01 червня по 31 серпня 1996 року у зв»язку з необхідністю тривалого лікування.

Наведене відповідачем підтверджується наданими ним та дослідженими в апеляційному суді: амбулаторною карткою позивача та наказом № 428-к від 31 травня 1996 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

За таких обставин апеляційний суд вважає можливим визнати поважними причини, з яких ОСОБА_1 перебував у відпустці без збереження заробітку.

Оскільки протягом розрахункового періоду з 01 березня по 01 вересня 1996 року ОСОБА_1 з поважних причин не мав повного відпрацьованого місяця роботи, розмір середнього заробітку для нарахування йому страхових виплат слід визначати, виходячи з місячної тарифної ставки, встановленої на момент настання страхового випадку працівникові аналогічної спеціальності (п.10 Порядку № 1266).

Згідно запису у трудовій книжці відповідача з 05 липня 1995 року по день звільнення з роботи - 20 вересня 1996 року - він працював гірничим робочим з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем у шахті, мав 4 розряд (а.с.216).

З довідки державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Бутівка-Донецька», яке є правонаступником шахти «Бутівка-Донецька» виробничого об»єдання з видобутку вугілля «Донецьквугілля», тарифна ставка гірничого робочого з ремонту гірничих виробок, підземного, з повним робочим днем у шахті, 4-го розряду, у серпні 2011 року становила 3 067 грн. 68 коп. (а.с.251).

Апеляційний суд вважає, що саме з цієї тарифної ставки слід було розрахувати та сплатити ОСОБА_1 одноразову страхову допомогу у зв»язку зі стійкою втратою професійної працездатності через професійне захворювання, а також розрахувати та сплачувати йому з 09 вересня 2011 року щомісячні страхові виплати з подальшим корегуванням у відповідності до вимог закону.

Оскільки відповідачеві у жовтні 2011 року було виплачено 46 480 грн. 80 коп. у відшкодування одноразової допомоги та у вересні-жовтні того ж року були сплачені щомісячні страхові нарахування - по 464 грн. 81 коп. на місяць, апеляційний суд вважає, що при проведенні перерахунку отримані потерпілим страхові відшкодування слід відрахувати із загальної суми нового нарахування.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити частково, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким частково задовольнити позовні вимоги відповідача ОСОБА_1 за його зустрічним позовом, зобов»язавши відділення виконавчої дирекції фонду провести перерахунок одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат, виходячи з тарифної ставки робітника аналогічної професії та кваліфікації у розмірі 3 067 грн. 68 коп., при цьому, з нарахованих сум слід відрахувати одноразову допомогу та щомісячні платежі, отримані ОСОБА_1 у вересні-жовтні 2011 року.

В іншій частині вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки його позовні вимоги про відшкодування на його користь матеріальної та моральної шкоди не ґрунтуються на законі.

З тих же підстав не підлягає задоволенню також позовна заява відділення виконавчої дирекції фонду.

Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

в и р і ш и в :

Апеляційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 березня 2013 року скасувати.

Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов»язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька перерахувати та сплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу та сплачувати щомісячні страхові виплати, починаючи з 09 вересня 2011 року та виходячи з тарифної ставки у розмірі 3 067 грн. 68 коп. за серпень 2011 року гірничого робітника з ремонту гірничих виробок, підземного, з повним робочим днем у шахті, 4-го розряду, державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Бутівка-Донецька», з відрахуванням страхових виплат, фактично сплачених ОСОБА_1 у вересні-жовтні 2011 року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: