Постанова № 35195998, 25.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2013 р. Справа № 804/13260/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі Шкуті А.А.

за участю:

представників позивача Костіної Ю.І., Родіної О.А.

представника відповідача Герасіка В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОИ» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень від 20 грудня 2012 року № 0000572202, від 20 грудня 2012 року № 0000582202, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОИ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2012 року № 0000572202 Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, що винесено на загальну суму 4 375 грн. 00 коп., у тому числі - 3500 грн. - за основним платежем (податок на прибуток приватних підприємств) та 875 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2012 року № 0000582202 Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, що винесено на загальну суму на загальну суму 4 166 грн. 00 коп., у тому числі 3333 грн. - за основним платежем (податок на додану вартість) та 833 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- присудити на користь ТОВ «ЛОИ» всі здійсненні судові витрати з Державного бюджету України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковою інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.05.2012 року по 31.05.2013 року по взаємовідносинам з ПП «Снаб-Трейд», за результатами якої був складений акт від 06.12.2012 року за № 5056/22-2/34562891, на підставі якого були прийняті вищевказані оспорювані податкові повідомлення-рішення, у зв'язку з тим, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ПП «Снаб-Трейд». Позивач не погоджується з такими висновками податкового органу, вважає обґрунтування акту перевірки безпідставними, з огляду на те, що позивачем під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських відносин, які оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Твердження податкового органу, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей носять нереальний характер, є безпідставними. Крім того, факт отримання позивачем товару саме від ПП «Снаб-Трейд» у травні 2012 року на підставі договору від 12.05.2012 року № д 3/05 податковим органом в акті перевірки не заперечується.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, до суду надав письмові заперечення, в яких свою позицію обґрунтовував не підтвердженням факту придбання, транспортування товару від ТОВ «ЛОИ» до ПП Снаб-Трейд». На думку представника відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню, оскільки висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи та є правомірними, отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із положеннями Податкового кодексу України основним завданням та функцією органів державної податкової служби є здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Відділом особливо важливих перевірок управління податкового контролю згідно із п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 та ст.79 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, та наказу ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська від 04.12.2012 року № 1042 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОИ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ПП «Снаб - Трейд» (код ЄДРПОУ 36458749) за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р.

За результатами перевірки складено Акт від 06.12.2012 року за № 5056/22-2/34562891.

На підставі зазначеного Акту відповідачем було встановлено порушення:

- п.п. 185.1 ст. 185, п. 198.1., п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2012 року на суму 3 333 грн.;

- ст. 134, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 3500 грн.

В ході перевірки позивача було встановлено наступне.

При проведенні перевірки використано наступні документи:

- податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ «ЛОИ» за травень 2012 року від 18.06.12р. №9034187150;

- Додаток №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації з ПДВ за травень 2012 року від 18.06.12р. за №9034179980;

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства ТОВ «ЛОИ» за 1 півріччя 2012 року від 31.07.12р. №9044972317;

- акт №298/15-314/36458749 від 30.07.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Снаб-Трейд», щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2012р.», складений Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС;

- дані інформаційних ресурсів податкових органів (АІС "Облік податків та платежів", АІС "Облік платників", АІС "Податки", АРМ «БЕСТ - Звіт», АІС „Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів").

Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ПП «Снаб-Трейд» за травень 2012 року суб'єктом господарювання було надано наступні документи:

- рахунок-фактура;

- податкова накладна та видаткова накладна за травень 2012року;

- договір постачання;

- відомість на відпустку товару палива за травень 2012 року;

- боротно-сальдові відомості по рахунках 631 за травень 2012року.

Перевіркою взаємовідносин ТОВ «ЛОИ» з ПП «Снаб-Трейд» встановлено наступне.

За період з 01.05.2012р. по 31.0.5.2012р. ТОВ «ЛОИ» згідно договору постачання від 12.05.2012р. № д 3/05, придбано у ПП «Снаб-Трейд» паливо на загальну суму 20 000 грн. т.ч. ПДВ - 3 333,33грн.), у тому числі у травні 2012 року - 20 000грн. (ПДВ - 3 333,33грн.) згідно видаткових та податкових накладних.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за реалізований товар проводились у безготівковій формі, що підтверджено банківською випискою.

Вартість отриманих матеріалів включена до складу валових витрат в сумі 3 333,33 грн., у тому числі за 1 півріччя 2012 року - 3 333,33грн.

Товар, отриманий від ПП «Снаб-Трейд», був використаний у власній діяльності.

ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська були отримані матеріали перевірок ПП «Снаб-Трейд», проведені Західної МАПІ м.Харкова ХО ДПС (Ленінський район):

- акт №298/15-314/36458749 від 30.07.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Снаб-Трейд», щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2012р.», складений Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС.

Згідно вищезазначеного акту перевірки встановлено, що в ході проведення перевірки ПП «Снаб Трейд» директору був наданий запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень по взаємовідносинам з контрагентами за травень 2012р. від 17.07.2012р. № 4483/10/15-311. З метою вручення запиту співробітниками відділу податкової міліції було здійснено виїзд, за яким встановлено відсутність підприємства за адресою: м. Харків, вул. Малиновського, 5. В зв'язку з викладеним, на адресу підприємства поштою було направлено запит, на який відповідь не отримана. Таким чином, відповідь підприємством щодо господарських відносин за вищезазначений період з контрагентами та підтверджуючи документи до податкового органу не надходили. У зв'язку з чим, перевірити наявність господарських відносин ПП «Снаб Трейд» з контрагентами не має можливості.

Згідно ст. 1 Закону України від 15.05.2003р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон) - «Місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені». За юридичною адресою ПП «Снаб-Трейд» директор відсутній, фактичне місце здійснення діяльності ПП «Снаб-Трейд» встановити немає можливості.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Дані, надані ВПМ Західної МДПІ м. Харкова, свідчать, що у ПП «Снаб-Трейд» відсутні виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, керівні особи та працюючий персонал відсутні за місцем реєстрації підприємства.

У зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ «ЛОИ» відсутнє право на формування валових витрат податкового кредиту по операціях з придбання послуг у постачальника ПП «Снаб- Трейд».

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податок на прибуток.

Таким чином, операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) ТОВ «ЛОИ» порушують ч.н.1.5 ст.203, ч.ч.1.2 ст.215, ст. 228 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідачем був зроблений висновок, що у ТОВ «ЛОИ» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з постачальником ПП «Снаб-Трейд» в розумінні ст.22, ст.185 Податкового Кодексу України.

Також до перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОИ» не було надано товарно-транспортних накладних, що підтверджують факт транспортування (перевезення) вантажу.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Нормами підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ передбачено, що постачання товарів - це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

У відповідності до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платника податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг - п.198.1 ст. 198 ПКУ.

Пунктом 198.2 ст. 198 вказаного вище Кодексу, визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними). Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, саме такі підстави можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Під час судового розгляду справи з'ясовано, що спірні суми податкового кредиту та валових витрат сформовані позивачем за взаємовідносинами з ПП «Снаб-Трейд», що мали місце у травні 2012 року на підставі договору поставки від 12.05.2012 року № д 3/05 з поставки останнім позивачу паливно-мастильних матеріалів, а саме - дизпалива.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки від 06.12.2012 року № 5056/22-2/34562891, податковим органом не заперечується факт отримання позивачем товару саме від ПП «Снаб-

Трейд» у травні 2012 року на підставі договору від 12.05.2012 року № д 3/05. Факт поставки позивачу зазначеним контрагентом товару - дизпалива, суми ПДВ, у ціні за який позивач включив до податкового кредиту у травні 2012 року та витрати, було сформовано на підставі первинних документів: відповідного договору поставки від 12.05.2012 року, видаткової накладної №3110 від 31.05.2012 року, рахунку-фактури №3109 від 31.05.2012 року, податкової накладної №3110 від 31.05.2012 року, платіжних доручень, які були досліджені у судовому засіданні, та які підтверджують отримання позивачем товару та здійснення оплати, отриманих від ПП «Снаб-Трейд» паливно - мастильних матеріалів.

Крім того, як було зазначено в судовому засіданні представником відповідача, в основу Акту перевірки від 06.12.2012 року № 5056/22-2/34562891 покладено акт перевірки контрагента позивача, а саме акт №298/15-314/36458749 від 30.07.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Снаб-Трейд», щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2012р.», складений Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС. Також, представником відповідача було зазначено, що фактичні обставини придбання палива відповідно до договору від 12.05.2012 року № д 3/05 під час перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОИ» не досліджувались.

Щодо доводів відповідача в Акті перевірки стосовно відсутності у позивача таких первинних документів на підтвердження реальності правочину між позивачем та ПП «Снаб- Трейд» як товарно-транспортних накладних, суд зазначає наступне.

Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку покупця (позивача) підтверджувати право на формування податкового кредиту та валових витрат товарно-транспортними накладними. Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» та наказу Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.98 №128/2568, обов'язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія. Законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. А тому, безпідставним є твердження відповідача про те, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей носять нереальний характер.

Стосовно твердження відповідача щодо нікчемності правочину між позивачем та ПП «Снаб-Трейд» суд зазначає наступне. За змістом ст.215 ЦК України нікчемним правочином визнається лише той правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Суд відмічає, що фактів, за наявністю яких законодавець визначає правочин нікчемним, наведених в ст.ст. 219, 220, 221, 224, 226, 228 ЦК України, податковим органом в обґрунтування своєї позиції не наведено.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визначений судом недійсним (оспорюваний правочин). Зазначаючи про не спрямованість правочину між позивачем та ПП «Снаб-Трейд» на реальне настання правових наслідків, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом. Між тим, рішення суду про визнання правочину між позивачем та його контрагентом недійсним ДПІ до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено.

За викладених обставин суд приходить до висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсними правочину, за яким платником податків був сформований податковий кредит з ПДВ та визначені валові витрати, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки висновків про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином, а відображення податковим органом в акті перевірки висновків про вчинення позивачем порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином є безпідставним.

Отже, з огляду на реальний характер операції між позивачем та ПП «Снаб-Трейд», за наслідками виконання якої позивачем сформована спірна сума податкового кредиту, оприбуткований відповідний товар та визначені валові витрати, порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності не може бути підставою для позбавлення платника податку - позивача права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 19 червня 2013 року №К/9991/63643/12.

Також, податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого. Дана позиція відображена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2012 року №К/9991/32048/12.

Згідно положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20 грудня 2012 року № 0000572202, від 20 грудня 2012 року № 0000582202 на відповідність частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про їх протиправність та наявність підстав для їх скасування, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОИ» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень від 20 грудня 2012 року № 0000572202, від 20 грудня 2012 року № 0000582202 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2012 року № 0000572202 Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, що винесено на загальну суму 4 375 грн. 00 коп., у тому числі - 3500 грн. - за основним платежем (податок на прибуток приватних підприємств) та 875 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2012 року № 0000582202 Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, що винесено на загальну суму на загальну суму 4 166 грн. 00 коп., у тому числі 3333 грн. - за основним платежем (податок на додану вартість) та 833 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОИ» (код ЄДРПОУ 34562891) витрати по сплаті судового збору в сумі 114,70 грн. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 27 жовтня 2013 року.

Суддя В.В. Кальник