Рішення № 35195674, 24.10.2013, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1587/13-ц

Номер провадження 2/570/994/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Штогуна О.С.

при секретарі Соломицька Л.М.

за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1

представника відповідача - Воробей О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась у Рівненський районний суд Рівненської області з позовною заявою до Обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне" в якій, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 24.10.2013 року, просить стягнути з відповідача на її користь 6281 грн. 66 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 7000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона 28.08.2012 року була звільнена з Обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне". На момент звільнення підприємство повного розрахунку з нею не провило. За порушення термінів проведення розрахунку при звільненні відповідач зобов'язаний сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

Окрім цього, невиплата заробітної плати спричинила їй моральні страждання та втрату нормальних життєвих зав'язків, що є підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди.

Позивач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилась, уповноважила представляти свої інтереси адвоката ОСОБА_1.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги довірителя підтримала повністю, пославшись на обґрунтування викладенні в позовній заяві, додатково пояснила, що не погоджується із посиланнями представника відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності. Вважає, що строк позовної давності необхідно відраховувати з моменту коли роботодавець повідомив звільненого працівника про проведення повного розрахунку. Про проведення повного розрахунку позивач дізналась під час розгляду даної цивільної справи, з довідки №616 від 22.08.2013 року, яка була долучена до матеріалів справи представником відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю вказавши, що позивач не надала жодних доказів спричинення їй моральної шкоди. Окрім цього, нею пропущено строк позовної давності встановлений ст.233 КЗпПУ, в зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Суд, не погоджується із посиланням представника відповідача на те, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Статтями 256-258 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Статтею 233 КЗпПУ передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до рішення Конституційного суду України № 4-рп/2012 від 22.02.2012 року положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 2371 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

В силу вимог ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Оскільки про суму заборгованості та дату фактичного розрахунку позивач дізналась після звернення до суду, із довідки №616 від 22.08.2013 року поданої представником відповідача, суд приходить до переконання, що ОСОБА_3 строк позовної давності не пропустила і її порушене право підлягає захисту в суді.

Так, 28.08.2012 року ОСОБА_3 була звільнена з посади диспетчера СОП Обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне", що підтверджується записами в трудовій книжці позивача, серія НОМЕР_2.

Відповідно до довідки №616 від 22.08.2013 року, виданої Обласним комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Рівне", при звільненні позивача з вищевказаної посади у відповідача перед нею була наявна заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 14972 грн. 63 коп., виплата якої проведена 14.12.2012 року. Середньомісячний заробіток ОСОБА_3 на момент звільнення становив 1837 грн. 09 коп..

Статтями 116, 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум при звільненні працівника, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи, що відповідач повний розрахунок з позивачем провів 14.12.2012 року, а не в день звільнення 28.08.2012 року, суд приходить до переконання, що з ОКП "Міжнародний аеропорт Рівне" підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку.

Суд погоджується із розрахунком ОСОБА_3 відповідно до якого середній заробіток за час затримки розрахунку при її звільненні становить 6281 грн. 66 коп. з яких: 1837 грн. 09 коп. за вересень 2012 року; 1837 грн. 09 коп. за жовтень 2012 року; 1837 грн. 09 коп. за листопад 2012 року та 770 грн. 39 коп. за 13 днів грудня 2012 року.

Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпПУ відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В обґрунтування вимоги про стягнення моральної шкоди ОСОБА_3 посилається на те, що по причині невчасної виплати заробітної плати нею були втрачені нормальні життєві зв'язки, оскільки вона не могла оплачувати комунальні послуги, придбати продукти харчування, не мала коштів на проїзд у транспорті, не могла надати фінансової допомоги для своєї дочки, яка такої потребувала. Однак, на підтвердження вказаних обґрунтувань позивач не посилається на жодний із доказів, а в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки, в матеріалах справи відсутні будь-які докази спричинення позивачу моральної шкоди суд вважає, за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог стосовно стягнення моральної шкоди.

В силу вимог ст.88 ЦПК України якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнений від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Оскільки позивач, відповідно до п.1. ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

На підставі ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 225-228, 294, 296 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - задоволити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне", ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31620337 на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 6281 (шість тисяч двісті вісімдесят одну) грн. 66 коп..

В решті позовних вимо відмовити.

Стягнути з Обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Рівне", ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31620337 на користь держави (рахунок 31217206700295, МФО:833017, ЄДРПОУ одержувача:38012756, код доходів 22030001, Банк ГУДКУ в Рівненській області ЄДРПОУ суду 26406260) 229 грн. 40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Штогун О.С.