Ухвала суду № 35194528, 06.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/6207/13-а

06.11.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Омельченка В. А. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 27.08.13 у справі № 801/6207/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (вул. Узлова, буд.6,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95047)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим (правонаступник якої є Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби) №0000044110 від 24.01.13р. на суму 4297217грн.76коп., з яких за основним платежем - 2864811грн.84коп., за штрафними санкціями - 1432405грн.92коп.

Стягнуто судовий збір в розмірі 2294,00грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (95053, Україна, АР Крим, м. Сімферополь,вул. М. Залки, 1/9; ЄДРПОУ 36822070; рахунки невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (97530, Україна, АР Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова,19; ЄДРПОУ 36499654; р/р 2600716690 в КРД АТ "Райфайзен Банк Аваль", м. Сімферополь, МФО 324021, або на інший рахунок).

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" з питань виплат доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України за період з 01.04.2012р. по 30.09.2012р.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 09.01.2013р. №1/41-10/36499654 (далі-Акт) (а.с.15-21), яким виявлені порушення позивачем п. 160.2 ст. 160 розділу ІІІ Податкового Кодексу України, що виразилося у неутриманні податку на доходи нерезидентів з джерелом його походження з України у сумі 2864811,84грн. та сплаті до бюджету України цього податку під час здійснення виплати доходу на адресу нерезидентів.

На підставі зазначеного Акту Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №0000044110 від 24.01.13р. на суму 4297217грн.76коп., з яких за основним платежем - 2864811грн.84коп., за штрафними санкціями - 1432405грн.92коп. (а.с.29).

Рішенням Окружної ДПС центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС від 28.03.2013р. податкове повідомлення-рішення №0000044110 від 24.01.13р. залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с.32-34).

Рішенням Міністерства доходів та зборів України від 30.05.2013р. податкове повідомлення-рішення №0000044110 від 24.01.13р. та рішення Окружної ДПС центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС, прийняте за розглядом скарги залишені без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с.36-36).

Як вбачається з матеріалів справи, у період що перевірявся (з " 01" квітня 2012 року по " 30" вересня 2012 року) ТОВ "Кримська водочна компанія" мало взаємовідносини з фірмою Forsdell Developments Limited (Кіпр), згідно субліцензійних договорів № 01/09-11МY/02 від 01.09.2011 року та 01/09-11МF від 01.09.2011 року.

Відповідно до Сертифікату від 07.02.2012, Forsdell Developments Limited (м. Нікосія) є резидентом Кіпру та у відповідності до уникнення подвійного оподаткування прибутків і майна між урядом Республіки Кіпр і урядом СРСР, підписаної в Москві 29.10.1982 р., яка продовжує діяти між Республікою Кіпр і Україною, вищенаведений резидент підлягає оподаткуванню в Кіпрі по відношення до прибутків всіх ресурсів, починаючи з 11.05.2011р., дата його реєстрації в бюро Реєстрації Компанії і офісі Офіційного Ліквідатора майна (а.с.38-41).

Згідно з умовами Субліцензійного договору № 01/09-11МY/02 від "01" вересня 2011 року, Субліцензіар (Forsdell Developments Limited) надав Субліцензіату (ТОВ "Кримська водочна компанія") право на використання торгової марки, як на зареєстрований знак для товарів та послуг свідоцтвами України: №47015 "МІРНА", № 47016 "МЕRNAУА", № 37247 "МЕРНАЯ" № 37250 "МЪРНАЯ",та зареєстрованих свідоцтвами Міжнародним Бюро всесвітньої організації Інтелектуальної Власності (ВОІВ):№ 924787 "МЕRNAУА", № 923156 "МЪРНАЯ" (а.с.42-45).

З матеріалів справи вбачається, що право на використання торгової марки було надано Субліцензіару (Forsdell Developments Limited) на підставі субліцензійного договору від 01 вересня 2011 року № 01/09-11 МY /01 від Raywood Holding Limited, яке набуло це право за основним ліцензійним договором № 01/09-11МF від 01/09/2011 року (а.с.46-53).

Зі змісту Субліцензійного договору № 01/09-11МF/02 від 01 вересня 2011 року вбачається, що Субліцензіар (Forsdell Developments Limited) надав Субліцензіату (ТОВ "Кримська водочна компанія") право на використання зареєстрованих знаків для товарів та послуг, зареєстрованих свідоцтвами України №55331 "МЕДОФФ", № 45272 "МЕDОFF", зареєстрованих свідоцтвами Міжнародним Бюро всесвітньої організації Інтелектуальної Власності № 831910 "МЕDОFF" (а.с.54-64).

Вищенаведене право на використання зареєстрованих знаків для товарів та послуг, було надано Субліцензіару (Forsdell Developments Limited) на підставі субліцензійного договору від 01 вересня 2011 року № 01/09-11 МF /01 від Raywood Holding Limited, яке набуло це право за основним ліцензійним договором № 01/09-11МF від 01/09/2011 року.

За умовами вищенаведених договорів, Субліцензіар надає Субліцензіату право і субліцензію, без права видавати наступні субліцензії, на використання торгового знаку у якості торгового знаку у зв'язку з виробництвом, рекламою, просуванням, продажем та дистрибуцією продукції по всій території, на якій існують юридичні права на торговий знак та на якій виробляється, реалізується або рекламується продукція або товарний знак. Ліцензія надається терміном до 30.10.12р., якщо її не буде припинено достроково або продовжено. Протягом дії ліцензії Субліцензіат виплачує Субліцензіару винагороду (ліцензійний платіж) розмір якого та термін сплати узгоджується у додатковій угоді до даного договору.

Колегія суддів зазначає, що обсяги та вартість продукції, яка реалізована під вищенаведеними торговими марками за спірний період не оспорюється сторонами.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який набрав чинність з 01.01.2011 р.

Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПК України, роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених в абзаці першому цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або, якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об'єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України.

Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

При визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення, зокрема, витрати (крім тих, що підлягають амортизації), пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, витрати з нарахування роялті та придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. (абз. 1 пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК України).

При цьому, відповідно до абз. 2 пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК України, до складу витрат не включаються нарахування роялті у звітному періоді на користь: нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента, яке підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 160.8, нарахувань, що здійснюються суб'єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а для банків - в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному, а також у випадках, якщо виконується будь-яка з умов, зокрема, особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати таку винагороду іншим особам.

Відповідно до п. 160.1 ст. 160 ПК України, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Приписами п. 160.2 ст. 160 ПК України встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Як встановлено п. 103.3 ст. 103 ПК України, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що якщо договір, який укладено правовласником та платником податків, не є договором комісії, доручення та агентським договором, для оподаткування платежів, які нараховуються на користь нерезидента, платник податку може застосовувати положення ст. 103 ПК України і міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування.

Згідно з п. 3.2 ст. 3 ПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Оподаткування доходів резидентів Республіки Кіпр регулюється положеннями Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 29.10.1982.

Як встановлено ст. 7 Закону України "Про правонаступництво України", Україна є правонаступником прав і обов'язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки.

Таким чином, Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набуття чинності новими договорами.

Згідно зі ст. 6 вказаної Угоди, платежі за авторськими правами і ліцензіями, які нараховуються із джерел в одній із Договірних країн із особою із постійним місцезнаходженням в іншій Договірній країні, не підлягають оподаткуванню у першій країні.

Документом, який підтверджує, що нерезидент, якому виплачуються роялті, є їх бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником), є договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Стаття 1107 ЦК України встановлює декілька видів договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, серед яких: 1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) ліцензійний договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1108 ЦК України, може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Згідно з ч. 1 ст. 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Під час апеляційного розгляду справи колегією суддів встановлено, що власником знаків для товарів і послуг ТОВ "Кримська водочна компанія" виключне право їх використання було передане компанії Forsdell Developments Limited терміном до 30.10.12р., тобто власник не має права використовувати зазначені торговельні марки на території України, як і надавати право на їх використання іншим особам. За таких умов, у зазначених правовідносинах компанія Forsdell Developments Limited є особою, що має право на отримання доходів, тобто для позивача є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у розумінні п. 103.2 та п. 103.3 ст. 103 ПКУ.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивач правомірно не здійснював утримання податку з доходу, що був виплачений ним на користь резидента Республіки Кіпр компанії Forsdell Developments Limited, з урахуванням чого у відповідача були відсутні належні правові підстави для висновку про порушення позивачем п. 160.2 ст. 160 ПК України, та відповідно, для винесення спірного податкового повідомлення-рішення №0000044110 від 24.01.13р. на суму 4297217грн.76коп.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 09.01.2013р. №1/41-10/36499654 про порушення платником податків вимог Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від №0000044110 від 24.01.13р.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.13 у справі № 801/6207/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва