Постанова № 35194520, 05.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8740/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія Т» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія Т» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати неправомірним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби від 06 лютого 2013 року №0000022204, №0000012204 та від 01 червня 2013 року №00022204.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач вказує на те, що висновки відповідача про відсутність реального характеру господарських операцій, здійснених ним з контрагентами ТОВ «КФ «Горизонталь», ПП «Фактор», ТОВ «Еліт Консалт», ТОВ «Агентство Віасат», ТОВ «Промелектро-75» не відповідають дійсності. Витрати понесені ним під час здійснення господарських операцій з даними контрагентами є його витратами в розумінні Податкового кодексу України, а податкові накладні даних контрагентів є належною підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає доведеними.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги, позивач вказав на реальний характер господарських операцій з його контрагентами ТОВ «КФ «Горизонталь», ПП «Фактор», ТОВ «Еліт Консалт», ТОВ «Агентство Віасат», ТОВ «Промелектро-75».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову частково.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та приймає нову постанову з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Глорія Т» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Так, Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «Глорія Т» з питань фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Горизонталь», ТОВ «Еліт Консал», ТОВ «Агентство «Віасат», ПП «Фактор», ТОВ «Промелектро 75» за період з 01 січня 2011 року по 31 липня 2012 року, за результатами якої складено акт від 29 січня 2013 року №110/22-4/31571463.

В проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем порушено вимоги п.п.138.2 ст.138 п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено суму податку на прибуток в розмірі 780 392 грн., яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду; п.198.3, 196.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 843 488 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 06 лютого 2013 року: №0000012204, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 843 488,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 150 771,25 грн.; №0000022204, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 780 392,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5308,25 грн.

Також, відповідачем 01 червня 2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0002224, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 575,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомлення - рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що господарські операції, здійснені позивачем та вищевказаними контрагентами здійснені ними поза межами правового поля. Витрати понесені позивачем при здійсненні таких господарських операцій не є його витратами в розумінні Податкового кодексу України, а податкові накладні вказаних контрагентів не є підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 14.1.27. витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України.

Витрати платника податку - це є будь-які його витрати, понесені ним при здійсненні господарської діяльності. Здійснення господарських операцій має бути підтвердженого первинними документами.

Так, в період, що перевірявся позивач мав господарські відносини з такими контрагентами як ТОВ «Горизонталь», ТОВ «Еліт Консал», ТОВ «Агентство «Віасат», ПП «Фактор», ТОВ «Промелектро 75».

Між позивачем (Замовник) та ПП «Фактор» (Виконавець) укладено договір №1 від 08 червня 2011 року, відповідно до п.1 якого Виконавець приймає на себе зобов'язання за завданням Замовника надавати на постійній основі консультаційні послуги з питань комерційної діяльності та управління підприємства Замовника, який зобов'язується прийняти дану послуги та сплатити їх вартість (а.с.120 том.1).

Між ТОВ «Глорія-Т» (Замовник) та ПП «Фактор» (Виконавець) укладено договір №1ЮР від 01 липня 2011 року, відповідно до умов якого Виконавець приймає на себе зобов'язання за завданням Замовника надавати на постійній основі юридичні послуги, який зобов'язується прийняти дану послуги та сплатити їх вартість (а.с.124 том.1).

Також, між ТОВ «Глорія-Т» (Замовник) та ПП «Фактор» (Виконавець) укладено договір №1УБ від 01 липня 2011 року. Відповідно до умов якого Виконавець приймає на себе зобов'язання за завданням Замовника надавати на постійній основі послуги з прибирання ринку за адресою м. Київ, вул. Електротехнічна, 2А (а.с.125 том.1).

На виконання умов даних договорів його сторонами складені акти про надання послуг (з зазначенням назви наданих послуг), додаткові угоди, податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з штатного розкладу ПП «Фактор» в даному товаристві наявні такі посади як директор - 1, завідувач господарською частиною - 1, прибиральник території - 12, секретар - 1 чол.

Також, в матеріалах справи наявні копії наказу №2к від 30 червня 2011 року, №03к від 30 червня 2011 року, наказу №1/к від 27 червня 2011 року, відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) за 2011, 2012 роки вбачається, що в період, що перевірявся з ПП «Фактор» в турових відносинах з перебували працівники: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ніші.

Наведене свідчить про наявність у даного контрагента позивача трудових ресурсів для надання послуг за вищевказаними договорами з ТОВ «Глорія Т».

З таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції, здійснені між позивачем та ПП «Фактор» мали реальний характер. Отже, витрати позивача, понесені ним при здійснення таких господарських операцій є його витратами в розумінні Податкового кодексу України.

Відповідачем зроблені помилкові висновки про необхідність віднесення суми 1 914 924,95 грн. до складу доходів на нарахування податку на прибуток підприємств за 2,3,4 квартали 2011 року.

Відповідно до реєстру анульованих свідоцтв платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства доходів і зборів України, свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Фактор» анульовано 06 березня 2012 року.

Тобто, на час виписання позивачу податкових накладних за період з червня 2011 року по лютий 2012 року ПП «Фактор» було зареєстроване як платник податку на додану вартість. Позивачем правомірно віднесено до складу його податкового кредиту з податку на додану вартість сум ПДВ сплачену ним при здійсненні господарських операцій з контрагентом ПП «Фактор» в сумі 533 392,00 грн.

Встановлені Державної податкової інспекцією у Обухівському районі Київської області в акті від 31 травня 2012 року №140/220/32152842 порушення чинного законодавства в даному випадку не можуть свідчити про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ПП «Фактор» за період з 01 січня 2011 року по 31 липня 2012 року.

Слід зазначити, що відповідно до витягу з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія якого наявна в матеріалах справи, місцезнаходженням ПП «Фактор» є 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, б.16/1. Даний витяг не містить записів про не підтвердження місцезнаходження ПП «Фактор».

Так, предметом перевірки позивача стали податкові декларації позивача: №3 від 31.01.2012 р. на суму 50000 грн., ПДВ 10000 грн.; №2 від 31.01.2012 р. на суму 250000 грн., ПДВ 50000 грн.; №1 від 30.01.2012 р. на суму 45000 грн., ПДВ 9000 грн.; №3 від 30.06.2011 р. на суму 235342,29 грн., ПДВ 47068,46 грн.; №195 від 29.06.2011 р. на суму 41666,67 грн., ПДВ 8333,33 грн.; №181 від 29.07.2011 р. на суму 14377,50 грн., ПДВ 2875,50 грн.; №104 від 04.07.2011 р. на суму 75991,04 грн., ПДВ 15198,21 грн.; №2 від 29.07.2011 р. на суму 308333,33 грн., ПДВ 61666,67 грн.; №1 від 28 07.2011 р. на суму 50000 грн., ПДВ 10000 грн.; №1 від 30.08.2011 р. на суму 50000 грн., ПДВ 10000 грн.; №2 від 30.08.2011 р. на суму 231250 грн., ПДВ 46250 грн.;№4 від 30.09.2011 р. на суму 197500 грн., ПДВ 39500 грн.; №3 від 30.09.2011 р. на суму 50000 грн., ПДВ 10000 грн.; №5 від 31.10.2011 р. на суму 50000 грн., ПДВ 10000 грн.; №6 від 31.10.2011 р. на суму 222500 грн., ПДВ 44500 грн.; №8 від 30.11.2011 р. на суму 210000 грн., ПДВ 42000 грн.; №7 від 30.12.2011 р. на суму 50000 грн., ПДВ 10000 грн.; №12 від 30.12.2011 р. на суму 210000 грн., ПДВ 42000 грн. №11 від 30.12.2011 р. на суму 50000 грн., ПДВ 10000 грн.; №11 від 29.02.2012 р. на суму 50000 грн., ПДВ 10000 грн.; №10 від 29.02.2012 р. на суму 42000 грн., ПДВ 8400 грн.; №9 від 24.02.2012 р. на суму 40000 грн., ПДВ 8000 грн.; №8 від 21.02.2012 р. на суму 49000 грн., ПДВ 9800 грн., №7 від 15.02.2012 р. на суму 48000 грн., ПДВ 9600 грн.; №6 від 10.02.2012 р. на суму 49000 грн., ПДВ 9800 грн., №5 від 09.02.2012 р. на суму 48000 грн., ПДВ 9600 грн.; №4 від 03.02.2012 р. на суму 49000 грн., ПДВ 9800 грн.

З даних податкових декларацій вбачається, що позивачем за період, що перевірявся при взаємовідносинах з ПП «Фактор» сплачено податку на додану вартість всього в сумі 533 392, 17 грн., з них: за червень 2011 року - 55402,00 грн. (за січень - червень 2011 рік штрафні санкції - п.6, п.7 підрозділу 10, розділу 20 Податкового кодексу України - 1 грн.); за липень 2011 року - 89740,00 грн., штраф 22435,00 грн.; за серпень 2011 року - 56250,00 грн., штраф 14062,5 грн.; за вересень 2011 року - 49500,00 грн., штраф 12375 грн.; за жовтень 2011 року - 54500,00 грн., штраф 13 625 грн.; за листопада 2011 року - 42000,00 грн., штраф 10 500 грн.; за грудень 2011 року - 62000,00 грн., штраф 15 500 грн.; за січень 2012 року - 69000,00 грн., штраф 17 250 грн.; за лютий 2012 року - 75000,00 грн., штраф 18 750 грн.

Отже, податкове повідомлення - рішення від 06 лютого 2013 року №0000012204 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму основного платежу 553 392,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 124 497,5 грн. слід визнати протиправним та скасувати. В іншій частині дане податкове повідомлення рішення - залишити без змін.

Відповідно до положень Податкового кодексу України ставка податку на прибуток в 2011 році становила 23%.

Відповідно до акту перевірки від 29 січня 2013 року №110/22-4/31571463 позивач в період, що перевірявся, при взаємовідносинах з ПП «Фактор» поніс витрати в сумі 1 914 924,25 грн., з них: за 2 квартал 2011 року - 235 341,95 грн. ( сума податку на прибуток - 54 128, 65 грн.); за 3 квартал 2011 року - 887 083 грн. ( сума податку на прибуток - 204 029 грн.); за 4 квартал 2011 року - 792 500 грн. ( сума податку на прибуток - 182 275 грн.).

Всього відповідачем визначено суму податку на прибуток по контрагенту ПП «Фактор» в розмірі 440 432,65 грн. Відповідно до положень п.6 , п.7 підрозділу 10 розділу 20 Податкового кодексу України штрафні санкції за вказаний період відповідачем не застосовувались.

Отже, податкове повідомлення - рішення від 06 лютого 2013 року №00022204 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 440 432,65 грн. визнати протиправним та скасувати. В іншій частині дане податкове повідомлення - рішення залишити без змін.

Що стосується господарських взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ «Еліт Консалт», ТОВ «Агентство Віасат», ТОВ «Промелектро-75» то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Актом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 26.10.2011 р. № 1396/23-9/3 7240498 про результати невиїзної документальної перевірки TOB «Еліт Консалт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.03.2011 р. по 31.07.2011 р. зафіксовано, що згідно службової записки ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, якою надано висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України на Південно-західній залізниці від 21.09.2011 р. № 353, підписи від імені директора TOB «Еліт Консалт» в податковій звітності за період з 01.03.2011 р. по 31.07.2011 р. та реєстраційних документах виконані іншою особою.

Також, при перевірці використано акт нікчемності від 15.08.2011 р. №1121/2305/34415153 по основному постачальнику TOB «Еліт Консалт» - TOB «ІНОВА». В ході аналізу податкової звітності встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чк іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Актами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 22.12.2011 р. №884/23-1/36862548, від 01.09.2011 р. № 611/23-1/36862548, від 18.10.2011 р. №734/23-1/36862548, від 09.09.2011 р. №625/23-1/36862548 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Агенство «Віасат» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий 2010 p.- жовтень 2011 p., травень 2011 року, серпень 2011 року, червень 2011 року зафіксовано, що у TOB «Агентство Віасат», відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до ч.І, 5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, угоди укладені TOB «Агентство Віасат» мають ознаки нікчемності.

Актом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 13.11.2012 р. №7593/22-7/37889322 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «КФ «Горизонталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2011 р. по 30.06,2012 р. зафіксовано, що керівник підприємства - громадянин Російської Федерації у 2011 році державний кордон України не перетинав. Місцезнаходження платника податків не встановлено. Отже діяльність підприємства направлена на здійснення протиправної діяльності направленої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів.

В ході проведеного аналізу з використанням Системи співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ланцюга постачання до TOB «Промелектро-75» встановлено: відсутність підприємства за місцезнаходженням; неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність у суб'єкта господарювання основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт/послуг); у підприємства відсутні бухгалтерські та податкові документи (договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, банківські виписки тощо) та не надані відповідно до пункту 85.2 статті 85 розділу II Податкового кодексу України до перевірки. Отже, у діях посадових осіб TOB «Промелектро-75» вбачається умисел на проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб та ухилення від сплати податків.

Вивчивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що вони не містять належних доказів на спростування викладених висновків в вищевказаних актах та доказів на підтвердження реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «Еліт Консалт», ТОВ «Агентство Віасат», ТОВ «Промелектро-75» за період з 01 січня 2011 року по 31 липня 2012 року.

Отже, в задоволенні адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06 лютого 2013 року №0000012204 в частині основного платежу на суму 290 096 грн. (843 488 - 553 392) та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 26 273,75 грн. (150 771,25- 124497,5) слід відмовити.

В задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішенням від 06 лютого 2013 року №000002224 в частині визначення основного платежу з податку на прибуток за в сумі 339 959,35 грн. (780 392 - 440 432,65) та частині застосування штрафних (санкцій) в розмірі 5308,25 грн., частині слід відмовити з огляду на його необґрунтованість.

Також, слід відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 01 червня 2013 року №0002224.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ТОВ «Глорія Т» підлягає частковому задоволенню. Оскаржувану постанову суду слід скасувати з прийняттям нової про часткове задоволення адміністративного позову.

Податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби від 06 лютого 2013 року №0000012204 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму основного платежу 553 392,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 124 497,50 грн. слід визнати протиправним та скасувати. В іншій частині дане податкове повідомлення рішення - залишити без змін.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби від 06 лютого 2013 року №0000022204 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 440 432,65 грн. В іншій частині дане податкове повідомлення - рішення залишити без змін.

В задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби від 01 червня 2013 року № 00022204 - відмовити.

Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія Т» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2013 року скасувати.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби від 06 лютого 2013 року №0000012204 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму основного платежу 553 392,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 124 497,50 грн. В іншій частині дане податкове повідомлення рішення - залишити без змін.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби від 06 лютого 2013 року №0000022204 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 440 432,65 грн. В іншій частині дане податкове повідомлення - рішення залишити без змін.

В задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби від 01 червня 2013 року № 00022204 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 11.11.13 року.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.