ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/462/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м.Луганську
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.08.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010
у справі №2а-5117/10/1270
за позовом Приватного підприємства «Ремус-Топ»
до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м.Луганську
про визнання дій незаконними, акта недійсним та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.08.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано акт ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська від 19.05.2010 №138 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Ремус-Топ». В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акта документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 19.05.2010 №788/160/35937528 підготовлено акт (форма №6-ПДВ) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Ремус-Топ» від 19.05.2010 №138 згідно «в» пункту 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Правовою підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість став припис п.3 розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість» від 09.09.2009 №1120-р, згідно якого у разі встановлення факту виписки податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов?язання органи державної податкової служби мають право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість».
Правомірність застосування зазначеного припису відповідач обґрунтовував положеннями норми підпункту «в» пункту 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до підпункту «в» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація платника податку діє до дати її анулювання, яка відбувається, якщо особа, яка зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.
Згадані у наведеній нормі Закону інші причини стосуються виключно можливих підстав, із яких платник податку звільняється від сплати податку на додану вартість. Відповідними причинами можуть бути судове рішення, нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обов'язок з нарахування та/або сплати цього податку.
Наведена законодавча норма, щодо інших причин, що є підставою для анулювання реєстрації платника податку, не може розглядатися як підстава для розширеного тлумачення обставин, за яких відбувається анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, порівняно з тими, що згадані в пункті 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Жодних доказів на підтвердження підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, встановлених наведеною нормою, так само як і нормами інших підпунктів цього пункту статті 9 відповідач суду не надав.
З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що оскільки приписами пункту 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено вичерпний перелік підстав анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, застосування відповідачем пункту 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1120-р, яке до того ж втратило чинність на час прийняття оспорюваного акта (розпорядження КМУ від 19.05.2010 №1071-р) є неправомірним, а отже акт ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська від 19.05.2010 №138 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Ремус-Топ» є таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених мотивів.
За таких обставин, враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції судових рішень, визначені ст.220 КАС України, з огляду на те, що судові рішення в іншій частині оскаржені не були, судова колегія не знаходить підстав для скасування постановлених у справі рішень, з мотивів наведених у касаційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м.Луганську відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.08.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун
Судове рішення № 35193826, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 04.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5117/10/1270. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: