Постанова № 35192000, 31.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р. справа № 2а-0870/1486/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.О.

представника відповідача - Лисенко О.В. ( довіреність від 01.07.2013)

прокурора - Волкогон Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Спеціалізованої держаної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів та прокурора Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року по адміністративній справі №2а- 0870/1486/11 за позовом Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг» акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів за участю прокуратури Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Дочірнє підприємство «Імідж Холдинг» акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС» ( далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів ( далі-Відповідач), за участю прокуратури Запорізької області, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000990804/0 від 11.08.2010, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 41 094 300 грн., в тому числі за основним платежем - 27 396 200 грн. та за фінансовими санкціями - 13 698 100 грн. , та податкове повідомлення-рішення № 0001000804/0 від 11.08.2010, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 69 147 257,80грн., в тому числі: за основним платежем - 34 590 912 грн. та за штрафними санкціями - 34 556 345,80 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка Підприємства, висновки якої стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, проведена Відповідачем з порушенням порядку та строків її проведення, а висновки щодо відсутності реальної господарської операції не відповідають фактичним обставинам справи, а ґрунтуються лише на поясненнях ОСОБА_3, отриманих в межах кримінальної справи №471001 та припущеннях перевіряючих. ДП "Імідж Холдинг", маючи відносини з ТОВ "ТГ "Хорда", повністю пересвідчився у наявності у контрагента свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. В той же час податковим органом не доведено того, що товари Підприємством не придбавалися, оскільки жодним законодавчим актом з питань оподаткування не визначено ніякого переліку розрахункових, платіжних або інших документів, обов'язковість ведення яких передбачено податковим обліком, а приписи статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначають, що не належать до складу валових витрат витрати платника податків, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами взагалі. При цьому, з огляду на індивідуальність відповідальності, будь-які порушення чинного законодавства контрагентами платника податків не можуть бути підставою для визначення податкового зобов'язання чи застосування фінансової відповідальності до самого платника податків. Оскільки ДП "Імідж Холдинг", маючи відносини з ТОВ "ТГ "Хорда", пересвідчилося у наявності у контрагента свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та правоздатність вчинення діяльності з постачання поліграфічної продукції та зі своєї сторони повністю виконало умови договору, то і підстав для висновків про нікчемність угод у податкового органу не було.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року позовні вимоги Дочірнього підприємства «Імідж Холдін» акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС» задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що Позивач мав у наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованих витрат. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за звітний податковий період. А при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування валових витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. При цьому, у разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цих підприємств. Щодо висновків податкового органу про нікчемність правочів між Позивачем та ТОВ «Торгова група «Хорда», то жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Більш того, на підтвердження реальності угод та використання отриманої від ТОВ "ТГ Хорда" поліграфічної продукції у власній господарській діяльності позивачем надано договір №б/н -М від 01 жовтня 2006 року, укладеного між останнім (Замовник) та ТОВ "Бренд Бенд" (Виконавець), за умовами якого Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню Замовнику маркетингових та мерчендайзингових послуг по просуванню та стимулюванню продажу товарів (продукції), під торговими марками, вказаними в Додатках до даного Договору, а Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю надані послуги на умовах передбачених вказаним Договором. Правомірність таких угод підтверджена також і судовими рішеннями, як-то: набравшим законної сили рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 24 березня 2010 року у справі №2-816/2010, яким ОСОБА_4 відмовлено у позові про визнання недійсним договору поставки №26/03-09 від 26.03.2009, укладеного між Позивачем та ТОВ "Торгова група "Хорда"; рішенням Господарського суду Запорізької області від 19 квітня 2010 року у справі №15/123/10, залишеним без змін рішенням Донецького апеляційного господарського суду від 14 грудня 2010 року, яким ТОВ "Торгова група "Хорда" відмовлено у позові до Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг" акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" про стягнення 16 653,99грн., при цьому цим же рішенням встановлено поставку Дочірньому підприємству "Імідж Холдинг" акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" поліграфічної продукції на суму 164 377 200,00грн. за договором поставки №26/03-09 від 26.03.2009, що підтверджується видатковими накладними, та проведення розрахунків між сторонами. ( а.с.155-174 т.5)

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, СДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів та прокуратура Запорізької області подали апеляційні скарги, відповідно до яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просять скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, СДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів посилається на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що продукція, що була предметом договорів, укладених між Позивачем та TOB «ТГ Хорда», є видавничою продукцією. Статутними документами TOB «ТГ «Хорда» не передбачено провадження видавничої діяльності, виготовлення та розповсюдження видавничої продукції, основні засоби, необхідні для виготовлення, зберігання, перевезення продукції в обсягах, вражених у документах податкового обліку, у ТОВ «ТГ «Хорда» також відсутні, що у своїй сукупності дозволяє дійти висновку про не причетність ТОВ «ТГ «Хорда» до виготовлення та поставки поліграфічної продукції. При цьому Позивачем не надано відомостей щодо виробника придбаної видавничої продукції (зокрема, номеру і дати видачі документа про внесення видавця до Державного реєстру України видавців), що свідчить про відсутність реальної господарської операції з придбання зазначеного товару. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги, не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності нормально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. По взаємовідносинах Позивача з ТОВ "Торгова група "Хорда" відсутність факту придбання товару, тобто, відсутність реальності господарської операції, підтверджена постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.09.2012 у кримінальній справі № 70/2012. Вважають безпідставним висновок суду про те, що нібито отримана поліграфічна продукція була використана Позивачем у господарській діяльності, підтвердженням чого слід вважати договір з ТОВ «Бренд-Бенд» б/н від 01.10.2006. Матеріалами справи достовірно підтверджено, що листівки ТМ «Хортиця» та скотч ТМ «Хортиця» передано Позивачем в обсязі, більшому, ніж отримано у ТОВ «ТГ «Хорда». Крім того, згідно актів приймання-передачі, наданих Позивачем до перевірки, TOB «Бренд Бенд» передано листівки TM «BLAGOFF», ТМ «Медовуха», скотч TM \GOFF», плакати TM «Медовуха», які Позивачем у TOB «ТГ «Хорда» не придбавались взагалі. Отже, у справі відсутні будь-які докази того, що передане на адресу ТОВ «Бренд Бенд» за вказаним договорм майно є саме тим, що було отримано у TOB «ТГ «Хорда». Також зазначають, що розрахунки Позивача з ТОВ «ТГ «Хорда» здійснювались шляхом безготівкових розрахунків - перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «ТГ Хорда» у сумі 5 858 700 грн. та шляхом емісії простих векселів ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг» на загальну суму 518 524 грн. (векселі емітовані 23.06.2009.p., після пред'явлення до виконання ТОВ «ТБ Мегаполіс» 25.09.2009 р. частково погашені на суму 50 000 000 грн.). Доказів погашення векселів в іншій частині Позивачем до перевірки, а також до суду, не надано. В той же час, відповідно до абзацу третього пункту 4.8 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів. ( а.с.179-190 т.5).

Аналогічні доводи зазначені і у апеляційній скарзі Прокуратури Запорізької області ( а.с. 201-207 т. 5)

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник податкового органу та Прокурор вимоги апеляційних скарг підтримали та просили їх задовольнити із підстав, у них зазначених.

Позивач - Дочірнє підприємство «Імідж Холдін» акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС», будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили. Направлене ними по факсу клопотання про зупинення провадження у справі для витребовування додаткових доказів ( вироку по кримінальній справі стосовно ОСОБА_4.) задоволенню не підлягає, оскільки не узгоджується з приписами статті 156 КАС України.

Заслухавши представника відповідача та прокурора, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими фахівцями податкового органу проведено документальну невиїзну перевірку Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" щодо правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Хорда" за період з 01.01.2009 по 30.09.2009.

За результатами перевірки складений Акт №273/08-04/32096432 від 22.07.2010 , з висновками про допущені Позивачем порушення: п. 1. 32 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп.7.6.1, 7.6.3, 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; ч.2 ст. 205, ч.1-3, 5, 6 ст. 203, ч. 1, 2, ст. 215, ч.1 ст. 216 ЦК України, підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 34 590 912 грн., у тому числі по періодах: за півріччя 2009 року в сумі 34 245 250грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 34 590 912 грн., та пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 Закону України "Про податок на додану вартість", ч. 2 ст. 205, ч. 1-3, 5, 6 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ч.1 ст. 216 ЦК України підприємством занижено податок на додану вартість в розмірі 27 396 200грн., у т.ч. по періодам: квітень 2009 року в сумі 15 046 200 грн., травень 2009 року в сумі 12 350 000 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001000804/0 від 11.08.2010, яким Підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 69 147 257,80грн., в тому числі: за основним платежем - 34 590 912 грн. та за штрафними санкціями - 34 556 345,80 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000990804/0 від 11.08.2010, яким ДП "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 41 094 300 грн., в тому числі за основним платежем - 27 396 200 грн. та за фінансовими санкціями - 13 698 100 грн.

Скасування вказаних податкових повідомлень - рішень було предметом судового позову.

Задовольняючи позовні вимоги ДП "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС", суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції Позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Хорда" за період з 01.01.2009 по 30.09.2009 мали реальний характер, понесені витрати на придбання товарів в наступному призвели до отримання підприємством прибутку, як наслідок, валові витрати та податковий кредит пов'язані з господарською діяльністю Позивача.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Щодо фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, а саме: укладення між Позивачем та ТОВ «ТГ «Хорда» договору доставки товару від 26.03.2009 № 26/03-09, за наслідками якого ТОВ «ТГ «Хорда» виписано додаткові та податкові накладні та відображення у податковому обліку Позивача отримання поліграфічної продукції, як- то - листівок ТМ «Хортиця» у кількості 21 265 000 шт. за ціною 1000 грн./тис. шт. з 01.04.2009р. 13.05.2009 р.; цінників ТМ «Хортиця» у кількості 20 000 000 шт. за ціною 450 грн./тис. шт. з 02.04.2009 р. по І5.2009 р.; некерів ТМ «Хортиця» у кількості 32 000 000 шт. за ціною 450 грн./тис. шт. з 01.04.2009 р. по 05.2009 р.; шелфтокерів пластикових у кількості 3 152 000 шт. за ціною 21250 грн./тис. шт. з 01.04.2009р. 07.05.2009 р.; шелфтокерів картонних ТМ «Хортиця» у кількості 4 560 000 шт. за ціною 2950 грн./тис. шт. з 1.04.2009 р. по 06.05.2009 р.; скотчу ТМ «Хортиця,-; 48x100 мм у кількості 80 000 шт. за ціною 12000 грн./тис. шт. з 04.2009 р. по 06.05.2009 р.; воблерів ТМ «Хортиця» у кількості 3 740 000 шт. за ціною 2600 грн./тис. шт. з 03.04.2009 р. по 95.2009 р.; плакатів А2 інформаційних ТМ «Хортиця» у кількості 150 000 шт. за ціною 8000 грн./тис. шт. 1.04.2009 р. по 05.05.2009, - заперечень у сторін не виникало.

За позицією Позивача ( з якою погодився суд першої інстанції) з огляду на реальність зазначених господарських операцій та належне їх документальне оформлення, Позивачем включено до податкового кредиту з ПДВ за квітень 2009 р. 15046200 грн. та за травень 2009 р. 12350000 грн. (загальна сума - 27396200 грн.), а також до валових витрат ІІ кварталу 2009 р. 136981000 грн..

За позицією податкового органу, оскільки у контрагента Позивача не було ні основних засобів, ні трудових ресурсів , ні відповідних ліцензій та дозволів на видання та розповсюдження поліграфічної продукції, за відсутності доказів транспортування такої продукції та використаннння саме цієї продукції у господарській діяльності, господарські операції з таким контрагентом є безтоварними та нереальними, а оформлені таким контрагентом документи не несуть доказової сили первинних документів. З огляду на це первинні документи, у тому числі і податкові, видаткові накладні, не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність укладених правочинів, наданих послуг.

Розглядаючи по суті спірні правовідносини, колегія суддів зазначає, що згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Закон №334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР).

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Закон №168/97-ВР), датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати прибуток від придбаних послуг.

Отже, сама по собі наявність у підприємства лише належним чином засвідчених видаткових та податкових накладних, рахунків - фактури, виписок банківських рахунків щодо руху з поточного рахунку за 01.02.2011, 09.02.2011, 18.02.2011, 22.02.2011, 01.03.2011 не може бути безумовною підставою для підтвердження реальності здійснення господарських операцій та факту поставок товарів ( послуг), оскільки має оцінюватись у всій сукупності обставин щодо видання первинних документів правосуб'єктним контрагентом, наявності зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

За умовами договору, укладеного між Позивачем та TOB «ТГ «Хорда», Постачальник (TOB «ТГ «Хорда») зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність Покупцю ( Позивачу) поліграфічну продукцію, перелік якої зазначено вище.

Дійшовши висновку про реальність господарських операцій за даним договором та висновку про те, що поставляєма контрагентом Позивача поліграфічна продукція не є видавничою, суд першої інстанції залишив поза увагою, хто взагалі є виробником зазначеної продукції , яке її походження та призначення, які маються належні докази того, що вона взагалі отримувалась та знаходилась у віданні TOB «ТГ «Хорда» .

Відповідно до установчих документів TOB «ТГ «Хорда» видами діяльності підприємства є: оптова торгівля будівельними матеріалами; виробництво виробів з бетону для будівництва; виробництво виробів з гіпсу для будівництва; діяльність автомобільного вантажного транспорту; посередництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами; будівництво будівель; оптова торгівля іншими машинами і устаткуванням; інше фінансове посередництво; інша допоміжна діяльність у сфері фінансового посередництва; дослідження і розробки в галузі виробничих наук; консультування з питань комерційної діяльності та управління; виробництво інших машин та устаткування загального призначення.

Отже, статутними документами TOB «ТГ «Хорда» не передбачено провадження видавничої діяльності, виготовлення та розповсюдження видавничої продукції.

Позивачем не надано відомостей щодо виробника придбаної видавничої продукції (зокрема, номеру і дати видачі документа про внесення видавця до Державного реєстру України видавців).

В той же час, постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.09.2012 у кримінальній справі № 818/70/2012 за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, встановлено, що останній протягом 2009 - 2010 років від імені неналежних керівників ТОВ «Комфорт Макс» та ТОВ «Радіокомсервіс» оформлювались документи первинного бухгалтерського обліку на поставку товару (зокрема, і поліграфічної продукції) в адресу ТОВ «Хорда» та ТОВ «Інтерком Запоріжжя», без здійснення будь-яких операцій поставки даного товару, його перевезення та використання в господарській діяльності зазначених підприємств.

Крім того, роблячи висновок щодо реальності господарських операцій, у тому числі і реальності поставки зазначеного товару, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що обов'язок оформлення товарно-транспортних накладних покладається саме на TOB «ТГ «Хорда», щодо Позивача відсутня необхідність документального підтвердження поставки отримуваного товару, виходячи з наступного.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997року та зареєстрованих у Міністерстві юстиції Україні 20.02.1998 за № 128/2568, встановлено, що комплектом юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, є транспортна документація, а єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку шляхом їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, є товарно-транспортна накладна, яка відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Виходячи з положень розділу 11 «Правил оформлення документів на перевезення» слідує, що товарно-транспортна виписується у кількості не менше чотирьох екземплярів, другий екземпляр якої в обов'язковому порядку передається вантажоодержувачу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною 2 статті 9 цього Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне виконання послуг зазначений документ може підтверджувати у бухгалтерському обліку за умови виконання наведених вище умов.

Відсутність у Позивача, як вантажоодержувача, товарно-транспортних накладних, які відноситься до первинних документів, тобто, до документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, з урахуванням вищевказаних обставин щодо походження поставляємої позивачу продукції, у своїй сукупності дають підстави дійти висновку про відсутність реальності поставки товару, а отже, і про відсутність документального обґрунтування правильності формування платником податків валових витрат та податкового кредиту.

Висновок суду першої інстанції про те, що доказом підтвердження реальності угод та використання Позивачем отриманої від ТОВ "ТГ Хорда" поліграфічної продукції у власній господарській діяльності є договір №б/н -М від 01 жовтня 2006 року, укладений між Позивачем (Замовник) та ТОВ "Бренд Бенд" (Виконавець), за умовами якого Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню Замовнику маркетингових та мерчендайзингових послуг по просуванню та стимулюванню продажу товарів (продукції), під торговими марками, вказаними в Додатках до даного Договору, а Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю надані послуги на умовах передбачених вказаним Договором та що равомірність таких угод підтверджена також і судовими рішеннями, колегія суддів також вважає помилковим, оскільки він здійснений без врахування наступних обставин.

Співставлення даних податкового обліку Позивача щодо отримання ним від ТОВ "ТГ Хорда" поліграфічної продукції та актів приймання-передачі майна, долучених Позивачем до матеріалів справи на підтвердження виконання умов договору №б/н -М від 01 жовтня 2006 року, укладеного між Позивачем та ТОВ "Бренд Бенд" , свідчать про те, що ТОВ «Імідж Холдинг» деякі з видів поліграфічної продукції передано ТОВ «Бренд Бенд» не в повному обсязі, без будь-якого посилання на напрямок використання решти, а листівки ТМ «Хортиця» та скотч ТМ «Хортиця» передано в обсязі більшому, ніж отримано у ТОВ «ТГ «Хорда». В той же час, Позивачем були передані листівки TM «BLAGOFF», ТМ «Медовуха», скотч TM \GOFF». плакати TM «Медовуха», які у TOB «ТГ «Хорда» не придбавались взагалі.

Аналізуючи наявні у справі докази з огляду на обов'язковість встановлення факту поставки товарів, та їх використання у господарській діяльності, як на підставу для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, колегія суддів приходить до висновку про відсутність таких доказів , а отже, і відсутність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи та має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невірне застосування норм матеріального права, постанова суду першої інстанції, відповідно до приписів статті 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг» акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС».

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, 205,207 КАС України, суд,-

постановив :

Апеляційні скарги Спеціалізованої держаної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів та прокурора Запорізької області - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року по адміністративній справі №2а- 0870/1486/11 - скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг» акціонерної компанії «Імідж Холдинг Апс» - відмовити у повному обсязі.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку і строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст постанови складено 08 листопада 2013 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко