Ухвала суду № 35191557, 03.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 р.Справа № 820/4276/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2013р. по справі № 820/4276/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова

до Державного підприємства "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції"

про стягнення суми,

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова( далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції" ( далі - відповідач) в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню різниці у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників за період з січня по березень 2013 року у сумі 103.121,42 грн. на користь Державного бюджету України.

У порядку забезпечення адміністративного позову позивач просить постановити ухвалу про накладення арешту на майно боржника.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2013 у задоволені клопотання Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова про забезпечення адміністративного позову - відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду від 29.05.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова подано апеляційну скаргу в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати дану ухвалу суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволені клопотання про забезпечення позову дійшов неправомірного висновку про відсутність існування очевидних ознак. Позивачем було наведено повне обґрунтування та важливість забезпечення реального виконання судового рішення в майбутньому, у зв"язку з тим, що органи Пенсійного фонду України мають щоденно забезпечувати своєчасну та в повному обсязі виплату пенсій (підвищень, допомог). Відсутність з боку відповідача дій, які б свідчили про наміри погашення всієї заборгованості перед бюджетом Фонду, підтверджує ймовірність докладання управлінням значних зусиль та витрат для забезпечення реального стягнення заборгованості, яка є предметом розгляду в цій справи. Таким чином скаржник вважає, що є всі підстави для вжиття судом визначених процесуальним законом заходів забезпечення позову шляхом, оскільки непоодинокими випадками є вчинення боржниками дій із відчуження майнових активів з метою недопущення звернення стягнення на майно кредиторами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження обставин, вказаних позивачем у клопотанні, та інших доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів. Водночас, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Тягар доказування покладається на особу, яка подала таку заяву.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів , або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З наведених процесуальних норм та у кореспонденції з приписами ст.86 КАС України слідує, що розглядаючи питання про забезпечення позову, суду необхідно, з урахуванням доказів, наданих особою в обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративний справі.

Суд першої інстанції дійшовши висновку про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову зазначив, що не може погодитися з даними доводами позивача, оскільки не вважає їх обґрунтованими та не вбачає існування причинно-наслідкового зв'язку між припущенням позивача щодо можливого відчуження майна, яке знаходиться на праві власності у відповідача та виконанням рішення суду у даній справі, подальшої реалізації права на задоволення вимог у повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що факти підтвердження необхідності забезпечення позову позивачем також не було надано під час апеляційного розгляду.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова - про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є безпідставними з вище зазначених підстав і висновків суду не спростують.

Згідно до п.1ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

З огляду на вищезазначене, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2013р. по справі № 820/4276/13-а залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 10.09.2013 р.