Рішення № 35188929, 29.10.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/10018/13

Справа № 522/20004/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л. В.,

при секретарі - Герасименко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ПАТ «Дельта Банк» 06.08.2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 779 049,57 грн. та судового збору у розмірі 3 441,00 грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача ПАТ «Дельта Банк» зазначив, що 12.05.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11003380000, згідно з умовами якого Банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 63 300 дол. США, строком з 12.05.2006 року до 13.05.2013 року, зі сплатою відсоткової ставки в розмірі 13 % річних. 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором № 11003380000 від 12.05.2006 року та забезпечувальними договорами. Відповідач ОСОБА_1 свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, про що неодноразово повідомлявся в тому числі шляхом направлення поштової вимоги про виконання зобовязань за кредитним договором. У звязку з чим, станом на 14.05.2013 року, за ним перед Банком утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 779 049,57 грн..

В судове засідання 29.10.2013 року представник позивача ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 20.03.2011р.) не зявився, але надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та проти винесення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не зявився, хоча повідомлявся належним чином у встановленому порядку про час, дату та місце судового засідання, поважних причин щодо неявки суду не представив, чим позбавив суд можливості вислухати його думку по суті.

Суд, у звязку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у їх відсутність, згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, у порядку ст.ст. 224-225 ЦПК України при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ст.197 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.05.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (надалі позивач, кредитор) та ОСОБА_1 (надалі відповідач, позичальник) було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 110033800000, згідно з умовами якого Банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 63 300 дол. США, строком на з 11.05.2006 року до 12.05.2013 року, зі сплатою відсоткової ставки в розмірі 13 % річних (відповідно до п.1.3.1. договору) (а.с.5-17).

Зі змістом, умовами та правовими наслідками зазначеного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений та згодний, про що свідчать його підписи на кожній сторінці договору.

Також відповідач ОСОБА_1 підписав Додаток № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 110033800000 від 12.05.2006 року, яким встановлено графік погашення кредиту (а.с.18-21). З зазначеним додатком відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений та згодний, про що свідчать його підписи на кожній сторінці додатку.

З позову вбачається, що позивач умови кредитного договору виконав та надав відповідачу кошти, які зазначені у кредитному договорі.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором № 110033800000 від 12.05.2006 року, боржником за яким є відповідач ОСОБА_1, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом прийому-передачі документації за Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року та випискою з зазначеного договору (а.с.26, 27-28).

З позову вбачається, що відповідач ОСОБА_1 свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі згідно графіку погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини кредиту кредитор (Банк) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

У звязку з неналежним виконанням зобовязань за кредитним договором № 110033800000 від 12.05.2006 року у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ПАТ «Дельта Банк», станом на 14.05.2013 року виникла заборгованість, загальна сума якої складає - 97 466,48 дол. США, що згідно курсу НБУ на 14.05.2013 року становить 779 049 (сімсот сімдесят девять тисяч сорок девять) гривень 57 (пятдесят сім) копійок, з яких:

- сума заборгованості за тілом кредиту 57 276 дол. США, що згідно курсу НБУ на 14.05.2013 року, становить 457 807 (чотириста пятдесят сім тисяч вісімсот сім) грн. 07 коп.;

- сума заборгованості відсотків за користування кредитом 40 190,48 дол. США, що згідно курсу НБУ на 14.05.2013 року, становить 321 242 (триста двадцять одна тисяча двісті сорок дві) грн. 50 коп..

Розрахунок заборгованості зазначений у позові (а.с. 24).

Також судом встановлено, що позивач направляв відповідачу досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, за вих. № 31.4-08/1989/13 від 18.03.2013 року (а.с.25), проте заборгованість так і не була погашена.

Жодних доказів щодо сплати коштів за цим договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав.

Таким чином, на момент розгляду справи доказів погашення кредиту та сплати комісій, відсотків, пені, штрафу, інфляційних збитків у суду не має.

Отже, допустивши прострочення кредиту, відповідачі порушили не тільки свої договірні зобовязання, а й вимоги законодавства України.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення всієї суми заборгованості є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязаний повернути кредит та сплатити проценти.

В разі прострочення повернення чергової частини кредиту позикодавець (Банк) відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Судом встановлено, що згідно п. 3.1.1. кредитного договору № 110033800000 від 12.05.2006 року Банк зобовязується надати кредит Позичальнику, тобто відповідачу відповідно до умов зазначеного договору, а Позичальник, згідно п. 4.1., 4.2. зобовязується використати кредит на цілі, зазначені у договорі, повернути одержаний кредит та сплатити нараховані Банком відсотки, комісії та інші платежі у порядку та терміни, встановлені договором (а.с.8).

Згідно п. 9.5. зазначеного кредитного договору строк дії договору встановлюється з дня укладання цього договору і до повного погашення суми кредиту, сплати нарахованих відсотків, комісій та/або пені у разі її нарахування (а.с.13).

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення всієї суми заборгованості обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та ст.1050 ЦК України.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями статей 530, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведеного суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача всієї суми заборгованості за вищезазначеним кредитним договором є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитного договору та ст.1050 ЦК України.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказами.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору № 110033800000 від 12.05.2006 року, позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 441,00 (три тисячі чотириста сорок одна) гривня, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 48561769 від 24.07.2013 року, на зазначену суму (а.с.1).

Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо необхідності повного задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними, а також такими, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 10, 57, 60, 79, 88 ч.1, 169 ч.4, 179, 208-209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України; ст.ст.. 1, 3, 509, 524, 525, 526, 530, 533, 536, 546, 610-612, 626, 627-629, 631, 638, 639, 1046-1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікайний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020, р./р. 373980009, МФО 380236) суму заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 110033800000 від 12.05.2006 року, в розмірі 97 466,48 дол. США, що згідно курсу НБУ на 14.05.2013 року становить 779 049 (сімсот сімдесят девять тисяч сорок девять) гривень 57 (пятдесят сім) копійок, з яких:

- сума заборгованості за тілом кредиту 57 276 дол. США, що згідно курсу НБУ на 14.05.2013 року, становить 457 807 (чотириста пятдесят сім тисяч вісімсот сім) грн. 07 коп.;

- сума заборгованості відсотків за користування кредитом 40 190,48 дол. США, що згідно курсу НБУ на 14.05.2013 року, становить 321 242 (триста двадцять одна тисяча двісті сорок дві) грн. 50 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 441,00 (три тисячі чотириста сорок одна) гривня.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, згідно ч.1 ст.294 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.

29.10.2013