Рішення № 35187309, 13.11.2013, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/856/2013 р.

130/2592/13-ц р.

РІШЕННЯ

Іменем України

13.11.2013

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Саландяк О.Я.,

секретаря Кащенко Г.Р.,

за участю: позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Жмеринці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання співвласником 1/2 частини автомобіля, придбаного під час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі та визнання права власності на половину цього автомобіля, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання співвласником 1/2 частини автомобіля, придбаного під час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі та визнання права власності на половину цього автомобіля. Позовні вимоги мотивувала тим, що з 25.11.2006 року вони із відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі, у якому у них 03.06.2007 року народилась дочка ОСОБА_3»я Богданівна, яка проживає із позивачкою. Під час шлюбу за спільні кошти вони із відповідачем придбали автомобіль CHERY KIMO SQR7 130S12, легковий комбі В, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, який 16.10.2012 року в Вінницькому ВРЕР УДАІ України у Вінницькій області згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО 359147 зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 Вартість автомобіля - 36800 грн., вартість 1/2 - 18400грн. Оскільки сторони не досягли згоди щодо користування спірним майном, просить визнати її співвласником автомобіля CHERY KIMO SQR7 130S12, легковий комбі В, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО 359147 зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на його 1/2 ідеальну частку.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала із підстав, що в ньому викладені. Погодилась із вказаною нею у позовній заяві вартістю автомобіля у сумі 36800 грн., оскільки саме за таку суму коштів вони із відповідачем його придбали. Від проведення призначеної судом авто товарознавчої експертизи з метою визначення вартості спірного автомобіля, із якою позивачка не погоджувалась, відмовилась. Додатково та на запитання суду пояснила, що дійсно перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем та під час шлюбу ними було придбано спірний автомобіль. У купівлю автомобіля вона також вкладала власні кошти, оскільки працювала. Автомобіль був придбаний в інтересах сім»ї та є у наявності у відповідача. Шлюбного договору чи будь-якої домовленості щодо поділу автомобіля сторони не укладали. Іншого спірного майна, яке б підлягало поділу у сторін немає. Категорично відмовилась від отримання компенсації за частку спірного автомобіля, про що заявила у судовому засіданні, просить визнати за нею право власності на його 1/2 частку та вважає, що після винесення рішення судом вона зможе встановити порядок користування автомобілем із відповідачем помісячно. Із відповідачем у неї не найкращі відносини. Вказала що не буде заперечувати щодо продажу автомобіля із її дозволу та розподілу виручених коштів. Вказала, що вирішити спір будь-яким іншим мирним шляхом неможливо.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково. Надані раніше письмові заперечення підтримав частково. Суду пояснив, що вважає, що спільне користування автомобілем неможливе, оскільки позивачка може його пошкодити, а він готує автомобіль до продажу. Дійсно він перебував у шлюбі із ОСОБА_1 та під час шлюбу ними було придбано автомобіль. У купівлю даного автомобіля він вклав кредитні кошти, які виплачував із заробітної плати. Кредит ним отримано та виплачено під час перебування у шлюбі. Автомобіль було придбано в інтересах сім»ї. Автомобіль є в наявності. Шлюбного договору чи будь-якої домовленості щодо поділу автомобіля сторони не укладали. Він намагався домовитись із позивачкою, проте вона вимагала більшу компенсацію, ніж коштує 1/2 частка автомобіля. Так як автомобіль є неподільною річчю, він готовий виплатити позивачці ОСОБА_1В 1/2 частку вартості автомобіля та вніс на депозитний рахунок суду 18400 грн. вартість майна на яке претендує позивачка, про що надав квитанцію. Із вартістю спірного автомобіля в загальній сумі 36800 грн. погоджується, оскільки саме за таку суму коштів він був придбаний. Просив стягнути на користь позивачки компенсацію вартості 1/2 частки спірного автомобіля та не визнавати за нею право власності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, суд встановив наступні обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача та заперечення відповідача та докази, якими вони підтверджуються.

У судовому засіданні відповідно до пояснень сторін, доказів, що містяться в матеріалах справи, встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.11.2006 року (а.с.4), який рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.09.2013 року розірвано (а.с.32-33).

У шлюбі у сторін 03.06.2007 року народилась дочка ОСОБА_3»я Богданівна (а.с.5), яка проживала із позивачкою на час подачі позову до суду в м.Жмеринка по провул. Фрунзе, 22 (а.с.7), на час розгляду справи в м.Жмеринка по вул. Комарова 23/42, що не оспорено відповідачем.

Під час шлюбу сторонами за спільні кошти в інтересах сім»ї було придбано автомобіль CHERY KIMO SQR7 130S12, легковий комбі В, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, який 16.10.2012 року в Вінницькому ВРЕР УДАІ України у Вінницькій області згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО 359147 зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 (а.с.6) Вказаний автомобіль є в наявності у відповідача.

Сторонами досягнуто погодження щодо вартості спільного майна: загальної вартості спірного автомобіля у сумі 36800 грн. та вартості його 1/2 частки 18400 грн.

Шлюбного договору чи іншої домовленості щодо спільного майна сторони не укладали.

Встановленим фактичним обставинам відповідають правовідносини, повязані з правом спільної сумісної власності подружжя та регулюються Главою 8 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 61 СК України, об»єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Оскільки судом достовірно встановлено, що спірний автомобіль є об»єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому позовна вимога ОСОБА_1 про визнання її співвласником автомобіля підлягає задоволенню, а також він підлягає поділу. Дані обставини сторонами не оспорюються. Належних та допустимих доказів вважати спірний автомобіль особистою приватною власністю будь-кого із подружжя суду не надано.

Відповідно до роз»яснень Пленуму Верховного Суду України наведених в постанові від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням подружжя, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (п.22). Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, зясовувати джерело і час його придбання (п.23).

Відповідно до роз»ясень, викладених у п. 25 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК України, щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У тому разі, коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток без застосування грошової компенсації і припинення права власності одного з подружжя на його частку в такому майні, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Відповідачем в межах розгляду даної цивільної справи заявлено вимогу про стягнення з нього на користь позивачки 18400 грн. вартості 1/2 спірного автомобіля, які внесені ним на депозитний рахунок суду (а.с.31). Проте позивачка категорично заперечила проти отримання такої компенсації, про що заявила у судовому засіданні, вказавши що хоче бути власником 1/2 автомобіля, а тому суд дійшов висновку, що реальний поділ чи присудження неподільної реч одному із подружжя, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя - автомобіля CHERY KIMO SQR7 130S12, легковий комбі В, неможливий, у зв»язку з чим за сторонами слід визнати право власності на ідеальні частки в цьому майні та залишити майно у їх спільній частковій власності.

Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Суд не приймає вимоги відповідача про стягнення з нього на користь позивачки 18400 грн. вартості 1/2 спірного автомобіля, які внесені ним на депозитний рахунок суду, оскільки позивачкою не надана згода на отримання такої компенсації.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, аналізуючи всі обставини по справі, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись ст.71 СК України, яка передбачає способи та порядок поділу майна що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, відповідно до роз»ясень, що містяться у вищевказаній Постанові Пленуму № 11 від 21.12.2007 року, суд вважає необхідним визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку автомобіля CHERY KIMO SQR7 130S12, легковий комбі В, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, який 16.10.2012 року в Вінницькому ВРЕР УДАІ України у Вінницькій області згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО 359147 зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 із залишенням даного автомобіля у спільній частковій власності сторін без його реального поділу.

Щодо судових витрат то відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України суд розподіляє судові витрати пропорційно до розміру задоволених сторонам позовних вимог. Так із відповідача необхідно стягнути на користь позивачки 229,40 грн. судових витрат у вигляді судового збору, понесених нею при зверненні до суду (а.с.1).

Відповідно до ст.ст. 60, 61, 69-72 СК України, Постанови №11 Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212- 215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання співвласником 1/2 частини автомобіля, придбаного під час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі та визнання права власності на половину цього автомобіля задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. 31668610541) співвласником автомобіля CHERY KIMO SQR7 130S12, легковий комбі В, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, який 16.10.2012 року в Вінницькому ВРЕР УДАІ України у Вінницькій області згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО 359147 зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. 31668610541) право власності на 1/2 ідеальну частку автомобіля CHERY KIMO SQR7 130S12, легковий комбі В, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, який 16.10.2012 року в Вінницькому ВРЕР УДАІ України у Вінницькій області згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО 359147 зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2

Залишити у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль CHERY KIMO SQR7 130S12, легковий комбі В, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, який 16.10.2012 року в Вінницькому ВРЕР УДАІ України у Вінницькій області згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО 359147 зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 без його реального поділу.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 229 (двісті двадцять дев»ять) грн. 40 коп. судових витрат, понесених нею при зверненні до суду із позовною заявою.

Зобов"язати Управління казначейської служби України у Вінницької області повернути ОСОБА_2 кошти в сумі 18400 грн., що внесені ним на рахунок 37310009000080, отримувач ДСАУ, МФО 802015, код отримувача 26286152, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Вінницькій області, що внесені ним12.11.2013 о 15.08 відповідно до квитанції ПАТ КБ "Приватбанк" №100490.391.1 від 12.11.2013 , дата валютування:13.11.2013

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: