Постанова № 35187170, 12.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 листопада 2013 р. № 820/9594/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Горшкової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дергачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 684 297,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за ФОП ОСОБА_1 станом на час звернення до суду мається податковий борг у загальному розмірі 684 297,00 грн., що виник внаслідок несплати у встановлений строк суми податкового зобов'язання, яка була визначена на підставі податкових повідомлень-рішень № 0001691722/0 від 16.08.2007 року (№ 0001691722/1 від 10.09.2007 року; № 0001691722/2 від 14.11.2007 року) та № №0002051722 від 25.10.2007 року (№ 0001691722/1 від 23.11.2007 року). У зв'язку з тим, що платником податків в добровільному порядку не було сплачено суму податкового боргу, а вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення заборгованості, дана сума підлягає стягненню у примусовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув, підстав неявки не повідомив, заперечень на позов не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) було направлено копію ухвали про відкриття провадження, інформацію про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі та судову повістку. У відповідності до запису співробітників поштового відділення, поштовий конверт було повернуто із зазначенням підстав -за закінченням терміну зберігання.

Згідно ч.11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно із ч.2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно приписів ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведені процесуальні приписи, а також зважаючи на те, що матеріали справи містять докази, які у своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою підприємцем та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Дергачівській ОДПІ.

Під час розгляду справи встановлено, що податковим органом у період з 18.07.2007 року по 31.07.2007 року проведено виїзну планову перевірку ФРП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.07.2004 року по 31.03.2007 року, за наслідками якої складено акт № 782/17-209/149/НОМЕР_1 від 03.08.2007 року.

Відповідач для ознайомлення та підпису акту перевірки не з'явився, в зв'язку з чим, він був направлений платнику податків засобами поштового зв'язку, про що податковим органом було складено відповідні акти.

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення

- № 0001691722/0 від 16.08.2007 року, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 683277 грн., у т.ч. за основним платежем 453818 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 229459 грн.;

- №0002051722 від 25.10.2007 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 1020 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0001691722/0 від 16.08.2007 року було направлено відповідачу засобами поштового зв'язку, проте не були отримані із зазначенням підстав "за закінченням терміну зберігання", про що свідчать наявна в матеріалах справи копія відповідного акту.

Також, матеріалами справи підтверджується, що за наслідками проведеної відповідачем процедури адміністративного оскарження, податковим органом, з метою встановлення відповідачу нових граничних термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, були винесені податкові повідомлення-рішення № 0001691722/1 від 10.09.2007 року та № 0001691722/2 від 14.11.2007 року (на ту ж саме суму грошового зобов'язання, що і податкове повідомлення-рішення № 0001691722/0 від 16.08.2007 року), та № 0001691722/1 від 23.11.2007 року (на ту ж саме суму грошового зобов'язання, що і податкове повідомлення-рішення № №0002051722 від 25.10.2007 року).

В зв'язку з тим, що платником податків в добровільному порядку не було сплачено суму податкового боргу у загальному розмірі 684 297,00 грн., а вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення заборгованості, податковий орган звернувся до суду із даним позовом.

При вирішенні справи суд бере до уваги те, що як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідач в силу ч.1 ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Водночас з цим, відповідач зобов'язаний дотримуватись також і приписів ч.1 ст.68 Конституції України, де вказано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Пунктом 30 статті 2 Бюджетного Кодексу України податкові органи визначені як органи стягнення, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення подання контролюючого органу, судом враховується, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в судовому порядку.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2008 року по справі №2-а-1240/08, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008 року по справі №22-а-7009/08, адміністративний позов було задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.08.2007 року № 0001691722/0 та від 25.10.2007 року № 0002051722/1.

В свою чергу, постановою Вищого адміністративного суду України від 16.01.2013 року по справі К-3487/09 задоволено касаційну скаргу позивача, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008 року у справі № 2-а-1240/08 (22-а-7009/08) скасовано, прийняти нову постанову, якою у позові відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких відповідачу визначено суму грошового зобов'язання є узгодженими.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановлені ПК України строки не було самостійно сплачено суму податкового зобов'язання на підставі вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з непогашенням платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у законодавчо встановлені строки, податковою інспекцією 30.07.2013 року було прийнято податкову вимогу №5296-17 на суму 684297 грн., яка була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку, проте не була отримана із зазначенням підстав "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового конверту.

Як було встановлено під час розгляду справи, з дати формування податкової вимоги та на час розгляду справи податковий борг відповідача не переривався.

Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 ПК України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

У той же час, податковою інспекцією надано суду належне документальне підтвердження того, що податковий борг відповідача після надіслання (вручення) йому зазначеної податкової вимоги існував не припиняючись.

Пунктом 95.1 ст.95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У п.95.2 цієї ж статті зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість звернення податкового до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача суми податкового зобов'язання.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому, питання правомірності застосування фінансових санкцій не може бути предметом доказування, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Відтак, зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на правові приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми податкового боргу.

Доказів, які б спростували вищенаведені обставини, або довели відсутність існуючого податкового боргу станом на день розгляду справи, відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31115029700200, МФО 851011, отримувач УДКСУ в Дергачівському районі, код отримувача 37981703) суму податкового боргу у загальному розмірі 684 297 (шістсот вісімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто сім) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Горшкова О.О.