Постанова № 35185810, 12.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2013 року Справа № 812/8169/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1768,80 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1768,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований у ВК Брянківської міської ради та управління Пенсійного фонду України в м.Брянці як суб'єкт підприємницької діяльності 20.05.2003 року.

В порушення вимог ст.ст.14,15,20 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , у зв'язку з чим станом на 10.09.2013 року утворилась заборгованість по внескам за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 1768,80 грн.

Згідно зі ст.106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» УПФУ в м.Брянці Луганської області відповідачу було направлено вимогу №Ф-201 від 08.10.2012 року про сплату боргу на загальну суму 1768,80 грн.

Відповідач отримав зазначену вимогу, про що свідчить конверт який повернувся на адресу управління, не оскаржив її та не узгодив з управлінням ПФУ в м.Брянці суму боргу.

До цього часу в добровільному порядку сума боргу не сплачена.

У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача недоїмку зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1768,80 грн.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Ухвалою суду від 25 вересня 2013 року справу призначено до розгляду у скороченому провадженні.

30 жовтня 2013 року на адресу суду повернувся конверт із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання» .

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ні заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно -правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню "адміністративної справи ".

Відповідач - ОСОБА_1, і.н.НОМЕР_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець ВК Брянківської міської ради , дата реєстрації 20.05.2003 року (а.с.7), перебуває на обліку в УПФУ в м.Брянці Луганської області ( а.с.8).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 3 статті 11 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( ЗУ №1058, в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. До членів сімей фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю.

Відповідно до пункту 5 статті 14 Закону України №1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Страхувальники згідно із частиною 6 статті 20 Закону України №1058-IV зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 відповідно до статей 14, 15 Закону України №1058-IV ( на час виникнення спірних правовідносин) є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України №1058-IV " фізична особа - підприємець ОСОБА_1 повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України №1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями зі сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

У відповідності із частиною 6 статті 20 Закону України №1058-IV базовим звітним періодом для відповідача є квартал.

Згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону України від 08 липня 2010 року №2461-VІ "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно із статтею 1 Закону України №1058-IV " мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Згідно картки особового рахунку відповідача ( а.с.4) за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 01.04.2011 року за 2010 рік на загальну суму 1768,80 грн.

Відповідно до вимог частини 3 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року №1058- позивачем на підставі облікових даних з картки особового рахунку страхувальника сформована вимога від 08 жовтня 2012 року №Ф-201 про сплату простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 1768,80 грн.( а.с.5).

Вимога від 08 жовтня 2012 року №Ф-201 про сплату боргу надіслана відповідачу у відповідності із вимогами пункту 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але повернута поштовою службою без вручення адресату, про що свідчить копія поштового конверту та у відповідності до вимог Інструкції вважається належним чином врученою (а.с. 6).

Вимогу про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

Оскільки відповідач у добровільному порядку прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків ( недоїмку) за 2010 рік на суму 1768,80 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VІ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1768,80 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області ( 94105, Луганська обл.., м.Брянка, вул.Котовського,6,код ЄДРПОУ 21792364, р/р 25603301729, ЛОУ «Ощадбанк», м.Луганськ,МФО 304665) недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1768,80 грн.( одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень 80 коп.).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Чиркін