Постанова № 35185540, 29.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року 11:39

Справа № 808/7709/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.,

при секретарі Чистяковій К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердянськ-Курорт-Буд»,

м. Бердянськ Запорізької області,

до: Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Бердянськ Запорізької області,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участі представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бердянськ-Курорт-Буд» (далі позивач, ТОВ «Бердянськ-Курорт-Буд») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі відповідач, Бердянська ОДПІ), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0001061504 від 29.04.2013.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно зменшив суму від’ємного значення з податку на додану вартість за вересень-грудень 2012 року, оскільки у акті позапланової документальної виїзної перевірки від 15.04.2013 за №8/15-4/35875158, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, він необґрунтовано дійшов висновку про відсутність документального підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «Бердянськ-Курорт-Буд» та ТОВ «Азовекспресбуд» у період вересень-грудень 2012 року. Позивач наполягає на тому, що господарська діяльність між ним та ТОВ «Азовекспресбуд» реально здійснювалась, про що свідчать наявні у нього первинні документи.

Ухвалою суду у судовому засіданні 16.10.2013 на підставі ст. 55 КАС України було здійснено заміну відповідача його правонаступником - Бердянською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні. Під час надання пояснень суду та у своїх письмових запереченнях (вх.№40518 від 16.10.2013) представник відповідача обґрунтував свою позицію тими обставинами, які були встановлені Бердянською ОДПІ під час проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Бердянськ-Курорт-Буд».

Вивчивши наявні у справі документи, суд з’ясував наступне.

На підставі наказу №480 від 27.03.2013, у період з 02.04.2013 по 08.04.2013, Бердянською ОДПІ була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Бердянськ-Курорт-Буд» з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 01.09.2012 по 31.12.2012, за наслідками якої відповідачем складений акт №8/15-4/35875158 від 15.04.2012 (далі акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки, відповідачем встановлено, що позивачем порушені вимоги п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту по деклараціях з податку на додану вартість за вересень-грудень 2012 року, що призвело до завищення від’ємного значення на суму 7766 грн.

Не погоджуючись із таким висновком, позивач 19.04.2013 звернувся до Бердянської ОДПІ із письмовими запереченнями на акт перевірки. Однак, своїм листом №7573/10/15-4 від 26.04.2013, відповідач підтвердив обґрунтованість висновків акту перевірки.

29 квітня 2013 року Бердянською ОДПІ, на підставі акту перевірки, прийняте податкове повідомлення рішення №0001061504, яким позивачу був зменшений розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість (далі ПДВ) за вересень 2012 року на 2833 грн., за жовтень 2012 року на 1550 грн., за листопад 2012 року на 1550 грн., за грудень 2012 року на 1833 грн.

Позивач звертався до Державної податкової служби в Запорізькій області та міністерства доходів і зборів України із скаргами №12 від 03.05.2013 і №16 від 05.07.2013, у яких просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0001061504 від 29.04.2013. Проте, рішеннями Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 20.06.2013 та Міністерства доходів і зборів України від 04.09.2013 позивачу було відмовлено у задоволенні цих скарг.

Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо зменшення розміру від’ємного значення суми ПДВ за вересень-грудень 2012 року, позивач 26.09.2013 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення повідомлення-рішення №0001061504 від 29.04.2013.

Вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 (далі Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до ваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону №996-XIV також визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов’язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товару (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом з’ясовано, що 30.08.2012 між ТОВ «Бердянськ-Курорт-Буд» (Замовник) та ТОВ «Азовекспресбуд» (Виконавець) укладено договір №19, згідно якого Замовник доручав, а Виконавець зобов’язувався виконати роботу з надання адміністративно-побутових послуг: проведення досліджень на предмет пошуку інвестиційної сторони для продовження будівництва об’єкту, проведення аналізу розміщуваних по регіону об’яв купівлі об’єктів незавершеного будівництва санаторно-курортного напрямку, проведення аналізу доцільності та ефективності рекламних акцій, періодична ревізія та підтримка тимчасових інженерних мереж будівельного майданчика у робочому стані, здійснення поточного ремонту огородження будівельного майданчика, здійснення періодичного візуального обстеження збереження матеріальних цінностей, які знаходяться на будівельному майданчику за адресою: м. Бердянськ, вул. Макарова, 52-Ж.

Згідно п. 2.1, п. 2.2 цього договору, Виконавець зобов’язаний власними силами та з власних матеріалів, на власній матеріальній базі виконувати необхідні дії для безумовного здійснення надання адміністративно-побутових послуг, а також за письмовою вимогою Замовника надавати звіт виконаних робіт.

Відповідно до розділу 4 Договору, ціна послуг складає 8500,00 грн. у тому числі ПДВ 1416,67 грн. на місяць, розрахунки за виконану роботу здійснюються Замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виконавця або надання готівкою 100% передплати.

На підтвердження здійснення зазначеної господарської операції, позивачем надані суду, а також відповідачу під час перевірки, копії податкових накладних №5 від 27.09.2012, №2 від 16.10.2012, №2 від 16.112012, №1 від 14.12.2012 у яких номенклатура послуг продавця (графа 3 податкової накладної) зазначена як передплата за адміністративно-побутові послуги; копії актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 30.09.2012, 31.10.2012, №ОУ-000077 від 30.11.2012, №ОУ-000102 від 31.12.2012, №ОУ-0000006 від 31.01.2013; копії платіжних доручень на підтвердження переказу коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Азовекспресбуд» за виконані роботи (надані послуги) №31 від 27.09.2012 на суму 17000 грн., №33 від 16.10.2012 на суму 9300 грн., №35 від 16.11.2012 на суму 9300 грн., №36 від 14.12.2012 на суму 11000 грн.

Позивач вважає, що зазначені документи у достатньому обсязі підтверджують реальність господарських взаємовідносин між ТОВ «Бердянськ-Курорт-Буд» та ТОВ «Азовекспресбуд» у період вересня-грудня 2012 року.

Вивчивши зміст вищезазначених документів суд не погоджується із позицією позивача та вважає обґрунтованими висновки відповідача, викладені ним у акті перевірки, оскільки, по-перше, надані позивачем суду та до перевірки акти здачі-прийму робіт та інші документи не містять конкретного змісту і обсягу, характеру та результатів виконаних робіт чи/або отриманих послуг, не підтверджують зв’язок понесених позивачем витрат з підготовкою, організацією та веденням господарства. Не надано позивачем до перевірки і інших документів, які б дали змогу чітко відстежити , що є результатом виконаних робіт (послуг) а також встановити, яким чином результати таких робіт (послуг) позивач використовує у власній господарській діяльності.

В ході перевірки відповідачем позивачеві було направлено лист №6105/10/15-4 від 03.04.2013 щодо надання пояснень, обґрунтованих доказів та їх документального підтвердження (належним чином завірені копії документів) відносно переліку отриманих послуг від ТОВ «Азовекспресбуд» та їх пов’язаність з господарською діяльністю підприємства за період вересень-грудень 2012 року, на що ТОВ «Бердянськ-Курорт-Буд» листом від 04.042013 за №7 повідомило зокрема, що у зв’язку з тим, що при періодичному візуальному обстеженні з боку керівництва ТОВ «Бердянськ-Курорт-Буд» зауважень до виконання предмету договору не виявлялося, факт виконання послуг щомісячно підтверджувався актами виконаних робіт, які до перевірки були надані.

Аналогічні пояснення щодо змісту та обсягу виконаних адміністративно-побутових робіт були надані представником позивача суду. Однак, як вже було зазначено судом, акти здачі-прийняття робіт та податкові накладні не містять переліку виконаних робіт, їх обсягу, змісту, у зв’язку з чим неможливо перевірити як сам факт виконання робіт, так і встановити факт пов’язаності таких робіт із господарською діяльністю позивача. Інших документів позивачем суду не надано. Крім того, представник позивача у судовому засіданні не зміг пояснити суду, яким чином визначався розмір щомісячно сплачених передплат на користь ТОВ «Азовекспресбуд», оскільки договором передбачена фіксована ціна послуг 8500,00 грн. на місяць, відповідні суми зазначені у актах здачі-прийняття робіт, а у податкових накладних зазначені інші суми.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011, для з’ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011, судам слід враховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Суд вважає, що сукупність вищенаведених обставин підтверджує правомірність висновку відповідача про не підтвердження наданими позивачем документами факту реального отримання від ТОВ «Азовекспресбуд» робіт, послуг та не підтвердження зв’язку понесених позивачем витрат з його господарською діяльністю, у зв’язку з чим зазначені суми ПДВ безпідставно віднесені позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів, внаслідок чого було завищено від’ємне значення податку на додану вартість.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення є законним, обґрунтованим, а отже скасуванню не підлягає.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення, у зв’язку з чим позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтею 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердянськ-Курорт-Буд» до Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова