Постанова № 35185496, 17.09.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2013 р. (16:36) Справа №2а-13497/12/0170/18

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого Панова О.І., при секретарі Карпенко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Осавіахім"

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування недійсними податкових повідомлень-рішень

представники сторін:

представник відповідача: Чакал Айше Реджепівна;

представник позивача: Дехтярьова Світлана Анатоліївна.

Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача № 0002632301 від 19.11.12 р. та № 0002622301 від 19.11.12 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомленя-рішення від 19.11.2012 року № 0002632301 та № 0002622301 винесені відповідачем з порушенням чинного законодавства.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АРК від 30.11.2012 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 30.01.2013 року провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням експертизи до одержання результатів експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 02.09.2013 року провадження у справі поновлено.

Представник позивача у судовому засіданні 17.09.2013 року на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав до суду заперечення на адміністративний позов, у якому зазначає, що податкові повідомленя-рішення від 19.11.2012 року № 0002632301 та № 0002622301 винесені відповідачем на підставі діючого законодавства без допущення його порушень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, оцінюючи правомірність визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 43 279 грн. та штрафних санкцій у сумі 191 448,71 грн., застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 456 530,50 грн., суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Осавіахім» є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи - 31578500), зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим 31.08.2001 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи А00 №441464, довідкою з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №009578.

Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 1259 від 05.09.2001.

ТОВ «Осавіахім» зареєстроване як платник податку на додану вартість у Сімферопольській МДПІ з 10.09.2001, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №00720847 від 10.09.2001, індивідуальній податковий № 3157850001246, анульоване 06.02.2009 у зв'язку із реєстрацією суб'єктом спеціального режиму оподаткування.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100186030 від 06.02.2009, індивідуальній податковий №3157850001246, скасовано 29.10.2009 у зв'язку із перереєстрацією.

Позивач зареєстрований платником податків, у тому числі податку на додану вартість, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100251818 від 29.10.2009, індивідуальній податковий №3157850001246.

З 18.09.2012 року по 29.10.2012 року Сімферопольською МДПІ АР Крим проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Осавіахім» (ЄДРПОУ 31578500) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

За результатами перевірки складений акт № 2011/22-00/31578500 від 05.11.2012, відповідно до висновків якого встановлено порушення:

- п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (надалі ЗУ 168), п. 44.1 ст. 44, п. 193,1 ст. 193, п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14,п. 185.1 ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п.п. 187.1.а п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6,ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПКУ із змінами та доповненнями (надалі ПКУ) у результаті чого встановлено заниження показників рядку 18 скороченої декларації з ПДВ в яких відображаються операції з постачання сільськогосподарських товарів (послуг) у сумі 271915 грн., що призвело до неправомірного (необґрунтованого) застосування пільги з податку на додану вартість яка передбачена п. 209.2 ст. 209 ПКУ у сумі 271 915 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 193,1 ст. 193, п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п.п. 187.1.а п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у сумі 43 279 грн.;

- п.1, п.2., п.3 наказу від 25.01.11р. №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.11р. за №197/18935 «Про затвердження форм та порядку заповнення і надання податкової звітності з податку на додану вартість» р. ІХ «Порядок заповнення уточнюючого розрахунку»: встановлено заниження ризниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту по рядку 18 скороченої декларації з ПДВ, в яких відображаються операції з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), вироблених (наданих) у результаті діяльності за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 встановлено його заниження зі знаком «+» всього у сумі 495733 грн.;

- п. 203.2 ст. 203 ПКУ із змінами та доповненнями (надалі ПКУ) у результаті чого встановлено недотримання податкового законодавства по перерахуванню ТОВ «Осавіахім» сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) з поточного рахунка на спеціальний рахунок по декларації (спеціальній) з податку на додану вартість, а саме несвоєчасне перерахування коштів на спеціальний рахунок у сумі 191 448,71 грн.;

- п.п.4.3.25 п'. 4.3. п.п. 4.2.1. п.4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб №889-ІV від 22.05.2003 року, п.п. 165.1.36 п.165.1 ст.165 п.п.164.2.1 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-У1 зі змінами та доповненнями донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 120,15 грн.;

- п.167.1 ст.167. п.п. 170.9.1, п.п. 170.9.2. п.170 ст.170 ПКУ, п.7.1 ст.7, п.п.9.10.1.. п.п.9.10.2 п.9.10 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб " від 22.05.03 р. № 889-1У донараховано податок з доходів фізичних осіб у загальній сумі 516,97 грн.

За висновками акту винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0002632301 від 19.11.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 499 809,50 грн., в тому числі за основним платежем - 43 279,00 грн., штрафні санкції - 456 530,50 грн.;

- № 0002622301 від 19.11.2012 про стягнення до бюджету штрафних санкцій відповідно п. 209.2 ст. 209 ПКУ із змінами та доповненнями у розмірі 191 448,71 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд зважає на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку з прийняттям таких повідомлень-рішень, якими збільшено грошове зобов'язання позивачу з податку на додану вартість у розмірі 499 809,50 грн. та призначено стягнення до бюджету штрафних санкцій у розмірі 191 448,71 грн.

Стосовно заниження ТОВ «Осавіахім» податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 по загальній інформації в сумі 43 279,00 грн., у тому числі за березень 2011 року у сумі 1 465,00 грн., за квітень 2011 року - 31 076,00 грн., за липень 2011 року - 4 258,00 грн., за серпень 2011 року - 6 480,00 грн., про що зазначено в акті перевірки № 201/22-00/31578500 від 05.11.2012 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, заниження ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 по загальній інформації в сумі 43 279,00 грн., у тому числі за березень 2011 року в сумі 1 465,00 грн., за квітень 2011 року - 31 076,00 грн., за липень 2011 року - 4 258,00 грн., за серпень 2011 року - 6 480,00 грн. виникло у результаті порушення п. 44.1 ст. 44, п. 193,1 ст. 193, п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14,п. 185.1 ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п.п. 187.1.а п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 ПКУ, а саме в результаті невизнання Сімферопольською МДПІ податкового кредиту по загальній податковій декларації.

Під час аналізу формування сум податкового кредиту по загальній податковій декларації ТОВ «Осавіахім» судом встановлено розбіжність даних платника податку та даних перевірки в сумі 43 279 грн., у тому числі: за березень 2011 року в сумі 1 465,00 грн., за квітень 2011 року - 31 076,00 грн., за липень 2011 року - 4 258,00 грн., за серпень 2011 року - 6 480,00 грн.

Вказана розбіжність виникла в результаті невизнання Сімферопольською МДПІ наступних сум податкового кредиту:

- 12 203 грн. ПДВ, сформованого по взаємовідносинам з ПП "Агентство маркетингових досліджень". Причина виключення сум зі складу податкового кредиту - у ПП "Агентство маркетингових досліджень" придбані послуги, не пов'язані з господарською діяльністю;

- 31 076 грн. ПДВ, сформованого по взаємовідносинам з ТОВ "КМІС-Торгмаш МК". Причина виключення сум зі складу податкового кредиту - визнання Сімферопольською МДПІ взаємовідносин з ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" нікчемним правочином.

Стосовно частки правовідносин, що виникла до набрання законної сили Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI, які регулював Закон України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 г., суд зазначає наступне.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій під час формування позивачем податкового кредиту за вересень 2011 року були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (надалі Закон).

Суд зазначає, що згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.3.4 ст. 3 наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997р. "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054, із змінами, що діяли під час виникнення спірних правовідносин, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Інша частка спірних правовідносин регулюється Податковим кодексом України, що вступив в дію з 01.01.11 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з цією нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість", до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, що перевірявся, позивач мав господарські відносини з ПП "Агентство маркетингових досліджень", ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" на підставі договорів.

Судом встановлено, що Податковий кредит на суму 12 203 грн. сформований по взаємовідносинам з ПП "Агентство маркетингових досліджень".

Перевіряючи реальність виконання господарських операцій між позивачем та ПП "Агентство маркетингових досліджень" (ЄДРПОУ 30487219), суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Осавіахім» та ПП "Агентство маркетингових досліджень" укладено договір на надання послуг № 26 від 21.01.2011, відповідно якому Виконавець (ПП «Агентство маркетингових досліджень») зобов'язується надати Замовнику (ТОВ «Осавіахім») послуги (перелік та вид послуг є у додатку до договору), а Замовник зобов'язується прийняти послуги та сплатити їх на умовах та у порядку визначених цим договором, (сторінка 133-158 тому 1 справи)

На виконання умов зазначеного договору ПП "Агентство маркетингових досліджень" надало, а ТОВ «Осавіахім» прийняло та сплатило маркетингові дослідження на загальну суму 1 780 700,00 грн., у тому числі вартість без ПДВ 1478916,66 грн. та ПДВ 301 783,34 грн., що підтверджується:

1. Актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг):

№ 025036 від 31.03.2011 на загальну суму 7 780,00 грн., сума без ПДВ 6 483,33 грн., ПДВ 1 296,67 грн.;

№ 015019 від 28.02.2011 на загальну суму 409 410,00 грн., сума без ПДВ 336175,00 грн., ПДВ 73 235,00 грн.;

№ 003047 від 31.01.2011 на загальну суму 307 230,00 грн., сума без ПДВ 503133,33 грн., ПДВ 51 205,00 грн.;

№ 068005 від 31.07.2011 на загальну суму 603 760,00 грн., сума без ПДВ 256025,00 грн., ПДВ 100 626,67 грн.;

№ 060022 від 30.06.2011 на загальну суму 452 520,00 грн., сума без ПДВ 377100,00 грн., ПДВ 75 420,00 грн.

До зазначених актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) надаються звіти про проведенні фокус-групові дослідження.

2. Податковими накладними:

- від 31.01.2011 року, отримана 01.03.2011 року на загальну суму 307 230,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 307 230,00, № у реєстрі отриманих податкових накладних 17;

- від 28.02.2011 року, отримана 01.03.2011 року на загальну суму 439 410,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 73 235,00, № у реєстрі отриманих податкових накладних 18;

- від 31.03.2011 року, отримана 01.04.2011 року на загальну суму 7 780,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 1 296,67, № у реєстрі отриманих податкових накладних 24;

- від 06.06.2011 року, отримана 01.07.2011 року на загальну суму 12 060,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 2 010,00, № у реєстрі отриманих податкових накладних 71;

- від 30.06.2011 року, отримана 01.07.2011 року на загальну суму 440 460,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 73 410,00, № у реєстрі отриманих податкових накладних 72;

- від 19.07.2011 року, отримана 01.08.2011 року на загальну суму 10 000,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 1 666,67, № у реєстрі отриманих податкових накладних 48;

- від 21.07.2011 року, отримана 01.08.2011 року на загальну суму 12 060,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 2 010,00, № у реєстрі отриманих податкових накладних 49;

- від 31.07.2011 року, отримана 01.08.2011 року на загальну суму 581 700,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 96 950,00, № у реєстрі отриманих податкових накладних 50.

Судом встановлено, що зазначені податкові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону № 996, а саме мають всі необхідні обов'язкові реквізити.

При проведені дослідження встановлено, що податковий кредит повністю сформований з вимогами діючого законодавства та підтверджений належним чином оформленими податковими накладними.

3. Платіжними дорученнями.

Операції з формування податкового кредиту здійснені на підставі податкових накладних. Суму ПДВ по операціям з ПП "Агентство маркетингових досліджень" відносились до складу податкового кредиту наступним чином:

- 12 202,83 грн. до загальної податкової декларації, у тому числі 1 464,70 грн. за березень 2011 року, 4 257,78 грн. за липень 2011 року, 6 480,35 за серпень 2011 року.

- 289 520,51 грн. до скороченої декларації, у тому числі 122 915,30 за березень 2011 року, 1 296,67 за квітень 2011 року, 71 162,22 грн. за липень 2011 року, 94 146,32 грн. за серпень 2011 року.

Судом встановлено, що Податковий кредит на суму 31 076 грн. сформований по взаємовідносинам з ТОВ "КМІС-Торгмаш МК".

Перевіряючи реальність виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" (ЄДРПОУ 37740366), суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Осавіахім» та ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" було укладено договір купівлі-продажу № 30/03 від 30.03.2012, відповідно якому Продавець (ТОВ «МКИС ТОРГМАШ МК») зобов'язується передати товар (пшениця 3 класу), що належить йому, у власність Покупця (ТОВ «Осавіахім»), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити його на умовах, визначених цим договором, (а.с. 183-184 т. 1)

Відповідно умов зазначеного договору ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" надало, а ТОВ «Осавіахім» прийняло та сплатило пшеницю на загальну суму 186 454,80 грн., у тому числі вартість без ПДВ 155 379,00 грн. та ПДВ 31 075,80 грн., що підтверджується:

1. Податковою накладною №124 від 30.03.2011 року на загальну суму 186 454,80 грн., у тому ПДВ 31 075,80 грн., № у реєстрі отриманих податкових накладних 14.

2. Видатковою накладною № РН-0000208 від 30.03.2011 на загальну суму 186 454,80 грн., сума без ПДВ 155 379,00 грн., сума ПДВ 31 075,80 грн.

3. Товарно-транспортними накладними:

- від 31.03.2011 року:

БЗС № 16;

БЗС№17;

БЗС №18.

4. Платіжними дорученнями:

- № 358 від 30.03.2011 на загальну суму 184 240,00 грн., у тому числі ПДВ 30706,67 грн.;

- № 389 від 30.04.2011 на загальну суму 2 214,80 грн., у тому числі ПДВ 369,13 грн.

Таким чином, отримання товару (пшениця) ТОВ «Осавіахім» від ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" підтверджено у повному обсязі.

Оплата за отримані товари здійснена у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Заборгованість ТОВ «Осавіахім» перед ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" відсутня.

Зазначена пшениця була придбана ТОВ «Осавіахім» для використання у власній господарський діяльності, а саме для переробки та подальшої реалізації.

Згідно з Актом про зачистку виробничого корпусу та результатах переробки зерна за період з 19.03 по 18.04.2012 року було перероблено товар, придбаний у ТОВ "КМІС-Торгмаш МК".

Реалізація товару з переробленого зерна відбулася відповідно до договору постачання № 28295 від 01.01.2011 з ТОВ «АТБ-Маркет», відповідно якого Постачальник (ТОВ «Осавіахім») зобов'язується в у порядку та у строки, встановлені цим договором, передати товар у власність Покупця (ТОВ «АТБ-Маркет»), а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити його (а.с. 224-229 т. 1), що підтверджується:

1. Видатковими накладними:

- № 732 від 16.05 2012 на загальну суму 54 354,24 грн., сума без ПДВ 6 483,33 грн., ПДВ 1 296,67 грн.;

- № СХ-0000731 від 16.05 2012 на загальну суму 10 920,00 грн., сума без ПДВ 9 100,00 грн., ПДВ 1 820,00 грн.;

- № СХ-0000735 від 17.05 2012 на загальну суму 40 262,40 грн., сума без ПДВ 33 552,00 грн., ПДВ 6 710,40 грн.;

- № СХ-0000736 від 17.05 2012 на загальну суму 22 144,32 грн., сума без ПДВ 18 453,60 грн., ПДВ 3 690,72 грн.;

- № СХ-0000737 від 17.05 2012 на загальну суму 21 840,00 грн., сума без ПДВ 18 200,00 грн., ПДВ 3 3 640,00 грн.;

- № СХ-0000738 від 17.05 2012 на загальну суму 48 470,40 грн., сума без ПДВ 40 392,00 грн., ПДВ 3 8 078,40 грн.;

- № СХ-0000717 від 12.05 2012 на загальну суму 55 037,76 грн., сума без ПДВ 45 864,80 грн., ПДВ 3 9 172,96 грн.

2. Відповідними товарно-транспортними накладними.

Отже, реальність здійснених операцій підтверджується фактичним отриманням товару, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Таким чином, суд робить висновок про те, що зазначені види послуг брали участь в господарській діяльності позивача, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, придбання ТОВ «Осавіахім» зерна у ТОВ "КМІС-Торгмаш МК", його транспортування, переробка та подальша реалізація, повністю підтверджується первинними документами, а саме: договорами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актом про зачистку виробничого корпусу та результатах переробки зерна. Що свідчить про реальність господарських операцій здійснених ТОВ «Осавіахім» по взаємовідносинам з ТОВ "КМІС-Торгмаш МК".

Операції з формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" здійснені на підставі отриманої податкової накладної.

Судом встановлено, що зазначена податкова накладна відповідає вимогам ст.9 Закону № 996, а саме має всі необхідні обов'язкові реквізити.

З огляду на наведене судом встановлено, що податковий кредит повністю сформований з вимогами діючого законодавства та підтверджений належним чином оформленими податковими накладними.

Щодо висновків відповідача стосовно нікчемності правочина ТОВ «Осавіахім» з ТОВ "КМІС-Торгмаш МК", неможливості підтвердження реального надання Товариством з обмеженою відповідальністю "КМІС-Торгмаш МК" товариству з обмеженою відповідальністю «Осавіахім» послуг у зв'язку з тим, що останні мають ознаки "фіктивності" та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Так, під господарською діяльністю у статті 3 Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до статті 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Так, позивач та його контрагент ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" є суб'єктами господарювання, які з положень Конституції України та ст. 6 Господарського Кодексу, знаходяться під охороною держави, яка забороняє незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, визнаючи свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом та вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.

Податкова політика, визнана державою відповідно до ст. 10 Господарського кодексу України, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Суб'єкти господарювання згідно частини 1 статті 19 ГК України мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України визначає, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України є лише підставою для визнання правочинів недійсними. При чому, відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, правочин дійсність якого заперечується, або стороною, або іншою заінтересованою особою може бути визнаний недійсним тільки судом.

відповідач позбавлений права самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання під час їх укладення вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним (нікчемним) судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується їх вимоги чи заперечення, крім випадків, передбачених ст. 72 КАС України.

Відповідач, всупереч вимогам ч.ч.1, 2 ст. 72 КАС України, не надав суду доказів того, що правочин між позивачем та ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Разом з тим, відповідач, визнаючи існування договірних відносин, вважає, що правочин порушує публічний порядок і на цій підставі, керуючись ст. 228 ЦК України, визнав його недійсним (нікчемним).

Твердження відповідача про фактичну відсутність господарських операцій за договорами, укладеними між ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" і позивачем спростовуються як поясненням позивача, так і документами, що знаходяться у матеріалах справи, які свідчать про фактичне виконання правочину, фактичну наявність його результатів та використання отриманих за цим правочином ТМЦ у господарській діяльності позивача.

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою формування податкового кредиту є підставою для його формування та відображення у податковій звітності з податку на додану вартість, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

З огляду на зазначене, відсутні ознаки нікчемності у правочинах, укладених між позивачем з ТОВ "КМІС-Торгмаш МК", оскільки вказані правочини мають реальний характер, були направлені на досягнення правових наслідків з набуттям сторонами правочину відповідних прав та обов'язків.

Виходячи з наведеного, висновки Акту Сімферопольської МДПІ щодо нікчемності правочину ТОВ «Осавіахім» з ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" не є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

Щодо правильності розрахування штрафних санкцій у сумі 456 530,50 грн. у податковому повідомленні-рішенні № 0002632301 від 19.11.2012 року суд зазначає наступне.

У зв'язку з визнанням у позовній заяві суми по взаємовідносинам з ПП "Кіт 97" у розмірі 533,00 грн. за грудень 2011 року, а саме позивач ТОВ «Осавіахім» визнає подвійне включення, а отже визнає штрафну санкцію у розмірі 266,50 грн., та відповідно суму 533,00 грн., що стягується як неправомірне (необґрунтоване) застосування пільги з податку на додану вартість.

У іншій частині даними податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Осавіахім» не підтверджено донарахування податку на додану вартість та неправомірне (необґрунтоване) застосування пільги з податку на додану вартість, а отже застосування штрафних санкцій відносно даних порушень є невірним та необґрунтованим.

Таким чином, штрафні санкції у сумі 456 530,50 грн. у податковому повідомленні-рішенні № 0002632301 від 19.11.2012 розраховані невірно.

Щодо недотримання податкового законодавства по перерахуванню позивачем сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) з поточного рахунка на спеціальний рахунок по декларації (спеціальній) з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 встановленого порушення, а саме несвоєчасне перерахування коштів на спеціальний рахунок у сумі 191 448,71 грн. суд зазначає наступне.

Сімферопольською МДПІ встановлено порушення, це несвоєчасне перерахування коштів у порушення п. 203.2 ст. 203 ПКУ.

Пунктом 203.2 ст. 203 ПКУ передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПКУ Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, відповідно Податкового кодексу України останній день кожного місяця для перерахування коштів на спеціальний рахунок це 30-те число кожного місяця.

Відповідно до наданої інформації (платіжні доручення та банківська виписка), перерахування коштів ТОВ «Осавіахім» на спеціальний рахунок за березень, квітень, травень 2012 року здійснено своєчасно у повному обсязі.

При визначені зазначеного порушення, Сімферопольською МДПІ було зазначено, що причиною визнання вказаного порушення (а.с. 70 т. 1) є несвоєчасне подання копій платіжних доручень. Однак слід зазначити, Податковим кодексом України (п. 203.2 ст. 203) не передбачено строки подання копій платіжних доручень до податкової служби.

Оскільки перерахування коштів ТОВ «Осавіахім» на спеціальний рахунок за березень, квітень, травень 2012 року здійснено своєчасно у повному обсязі, порушення п. 203.2 ст. 203 ПКУ виявлене Сімферопольською МДПІ є безпідставним.

Таким чином, висновки Сімферопольської МДПІ АРК ДПС, викладені в акті перевірки №201/22-00/31578500 від 05.11.2012 щодо недотримання податкового законодавства по перерахуванню позивачем сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) з поточного рахунка на спеціальний рахунок по декларації (спеціальній) з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 встановленого порушення, а саме несвоєчасне перерахування коштів на спеціальний рахунок у сумі 191 448,71 грн. не підтверджуються матеріалами справи, а саме банківськими виписками, платіжним дорученням та Картками рахунку 313 «Інші рахунки в банку у національній валюті».

У зв'язку з тим, що висновки Сімферопольської МДПІ АРК ДПС щодо недотримання податкового законодавства по перерахуванню позивачем сум податку на додану вартість, а саме несвоєчасне перерахування коштів на спеціальний рахунок у сумі 191 448,71 грн. не підтверджуються матеріалами справи, штраф у сумі 191 448,71 грн. у податковому повідомлені-рішенні №0002622301 від 19.11.2012 року розраховано невірно.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що висновки, викладені відповідачем в акті перевірки № 201/22-00/31578500 від 05.11.2012 р., не підтверджуються матеріалами справи, а отже, у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 43279 грн. та штрафних санкцій у сумі 191 448,71 грн.

У зв'язку з цим, також необґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 456 530,50 грн.

Зазначене також підтверджується матеріалами висновку судово-економічної експертизи №45/13 від 27.08.2013 року.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 у резолютивній частині судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.09.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ у повному обсязі постанову складено 23.09.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС №0002632301 від 19.11.2012 року в частині нарахування податкових зобов'язань за основним платежем 43 279 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 455 731,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС №0002622301 від 19.11.2012 року.

4. Стягнути на користь ТОВ "Осавіахім" (ідентифікаційний код юридичної особи - 31578500) судові витрати в сумі 25 698 грн., що складається з 2 146,00 грн. судового збору та 23 552,00 грн. оплати експертного висновку.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Панов О.І.