Постанова № 35182856, 06.11.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

06 листопада 2013 року справа № 814/4357/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув у порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовомДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИНОМИР", пр-т Жовтневий, 39/а, м. Миколаїв, 54042

простягнення податкового боргу в сумі 5 410, 86 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "КИНОМИР", про стягнення податкового боргу в сумі 5 410, 86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не сплатив в установлені строки єдиний податок з юридичних осіб, у зв'язку із порушення термінів сплати цього податку до нього застосований штраф, внаслідок чого виник податковий борг.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечення суду не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі, проте остання повернулася до відправника без вручення адресату.

З врахуванням положень частини 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.

Відповідач зареєстрований як юридична особа, узятий на облік в органах державної податкової служби з 03.11.2000 за № 00233475 (арк. справи 7-11).

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

За змістом пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291. 3 статті 291 Податкового кодексу України).

Платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (пункт 295. 3 статті 295 Податкового кодексу України). Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (пункт 296. 4 статті 291 Податкового кодексу України).

На виконання зазначено вище відповідач подав податкову декларацію платника єдиного податку-юридичної особи від 22.04.2013 № 9022670873, в якій самостійно визначив суму до сплати у розмірі 2 260, 47 грн (арк. справи 13).

Всупереч вимогам Податкового кодексу України відповідач своєчасно не сплатив єдиний податок.

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (пункт 300.1 статті 300 Податкового кодексу України).

Так, 11.09.2013 фахівцем позивача проведено камеральну перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з єдиного податку відповідачем.

Під час перевірки було встановлено порушення позивачем пункту 295.3 статті 295 та пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено Акт від 11.09.2013 № 190/15-02/31192470, який відповідач отримав 13.09.2013 (арк. справи 14-16).

На підставі даних, отриманих за наслідками перевірки, винесено податкове повідомлення-рішення від 23.09.2013 № 0005331502, яким нараховано суму штрафу у розмірі 3430, 82 грн (арк. справи 17).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Таким чином, станом на 09.10.2013 податковий борг відповідача становить 5410, 86 грн (з врахуванням переплати у розмірі 456, 76 грн та нарахованої пені у розмірі 176, 33 грн), що підтверджується довідкою (арк. справи 6).

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункти 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

На виконання зазначеного вище відповідачу надісланий корінець податкової вимоги форми "Ф" від 15.07.2013 №136-19 на суму 1980, 04 грн (арк. справи 12).

При цьому, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5 статті 59 Податкового кодексу України).

Позивач, як контролюючий орган, має право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами пункту 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався, станом на день розгляду справи доказів погашення боргу суду не подав.

Як наслідок, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та їх належить задовольнити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИНОМИР" (пр-т Жовтневий, 39/а, м. Миколаїв, 54042, код за ЄДРПОУ 31192470) в рахунок погашення податкового борг у сумі 5 410, 86 грн (п'ять тисяч чотириста десять гривень 86 к.) на користь Держави.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Є. В. Марич