Постанова № 35180634, 05.11.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"05" листопада 2013 р. Справа № 903/853/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Дужич С.П.

суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Чекеренда Т.М.

за участю представників сторін:

позивача- Пасічник О.О. (довіреність № б/н від 05.11.2013р.);

відповідача- не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача-Приватного підприєм-ства "Флора" на рішення господарського суду Волинської області від 17 вересня 2013 року у справі №903/853/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплантеко"

до Приватного підприємства "Флора"

про стягнення 126 632 грн. 43 коп. заборгованості по розрахунках пені і річних,-

Судом роз'яснено представнику позивача права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Волинської області від 17.09.2013р. у справі №903/853/13 (суддя Дем'як В.М.) Товариства з обмеженою ваідповідальністю "Агроплантеко" (надалі в тексті - ТзОВ "Агроплантеко") до Приватного підприємства "Флора" (надалі в тексті - ПП "Флора") про стягнення 126 632 грн. 43 коп. заборгованості по розрахунках, пені та річних.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість на підставі дого-вору поставки №64 від 27.05.2013р. на день розгляду спору становить 122 353 грн. 40 коп. основного боргу; 936 грн. 04 коп. пені; 3 342 грн. 99 коп. -50% річних. Заявлені вимоги підтверджуються догово-ром поставки №64 від 27.05.2013р.; видатковими нак-ладними №177 від 26.06.2013р., №185 від 02.07. 2013р.; довіреностями №26/6 від 26.07.2013р., №2/7 від 02.07.2013р. та претензією від 24.07.2013р, а також карткою бухгалтерського рахунку 361 за період з 01.01.2013р. по 02.09.2013р., випискою банку по особовому рахунку за 21.06.2013р., подорожнім листом автомобіля від 02.07.2013р., договором на-йму автомобіля, податковою наклад-ною від 02.07.2013р., рахунком на оплату №73 від 02.07.2013р., рахунком на оплату №57 від 02.06.2013р., податковою накладною від 21.06.2013р., квитанцією №2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2013р., виданою податковим органом.

Доводи Відповідача стосовно ненадання Позивачем належних та допустимих доказів, які б міс-тили відомості про невиконання відповідачем умов договору поставки №64 від 27.06.2013р. судом до уваги не взято .

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 17.09.2013р. ПП "Флора" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийня-ти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТзОВ "Агроплантеко" відмовити повністю.

Скаржник вважає, що при винесенні рішення судом першої інстанції не дотримано вимог ма-теріального та процесуального права і доводи, викладені у цьому рішенні, не є законними та обґрун-тованими, зазначаючи, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність факту постав-ки позивачем 02.07.2013р. товару - засобів захисту рослин та добрив відповідачу.

Апелянт стверджує, що задовольняючи позов, місцевий господарький суд не врахував, що ви-даткова накладна №185 від 02.07.2013р. не відповідає вимогам п.2.4 та п.2.5 Положення про доку-ментальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фі-нансів України №88 від 24.05.1995р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №27 від 02.07.2013р. оформлена з порушенням вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, поверну-тих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінан-сів України №99 від 16.05.1996р., а також господарський суд Волинської області не прийняв до уваги положення Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р. та Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної доку-ментації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, зат-вердженої Наказом Міністества статистики України №228/253 від 07.08.2013р.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.10.2013р. у даній справі апеля-ційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк.справи 60).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 05.11.2013р. представник Позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав свої пояснення. Рішення господарського суду Волинської області у справі №906/634/13 від 17.09.2013р. вважає прийнятим із дотриманням усіх встановлених норм чинного законодавства та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вва-жаючи її мотиви безпідставними та необґрунтованими.

Відповідач явку свого представника в призначене на 05.11.2013р. судове засідання не забезпе-чив. Проте, така неявка не перешкоджає розгляду справи, оскільки, ухвалою Рівненського апеляцій-ного господарського суду у даній справі від 14.10.2013р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою і колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті за наявних у справі мате-ріалів.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2013р. між ТзОВ "Агроплантеко"(продавець) та ПП "Флора"(покупець) було укладено договір поставки №64 (надалі в тексті - Договір поставки), згід-но п.п. 1.1, 2.1 якого продавець зобов'язувався поставити покупцеві товар, а покупець - прийняти та оп-латити його на умовах, визначених в договорі. Асортимент, ціна, кількість, місце передачі та термін поставки визначаються в додатках до договору, рахунках та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Покупець здійснює оплату товару за ціною вказаною в додатку та/або рахунку фактурі. Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця у національній валюті до 20.07.2013р.(п.5 Договору поставки).

Договір поставки підписано директорами ТзОВ "Агроплантеко" та ПП "Флора", скріплено від-биктами печаток сторін. Договір поставки чинний, в судовому порядку недійсним не визнавався.

Матеріали справи, а саме - рахунок №57 від 20.06.2013р., накладна №177 від 26.06.2013р. та до-віреність №26 від 26.06.2013р., видана на ім'я Мигеля М.О. свідчать, що покупець отримав мінераль-ні добрива на суму 80 805 грн., які 21.06.2013р. були оплачені ним в повній сумі. Даний факт підтвер-джується платіжним дорученням №3988760 від 21.06.2013р. та випискою по банківському рахунку від 21.06.2013р. Аналогічними документами: рахунком на оплату №73 від 02.07.2013р., видатковою нак-ладною №185 від 02.07.2013р., довіреністю №2/7 від 02.07.2013р., виданою на ім'я Мигеля М.О. під-тверджується поставка засобів захисту рослин та добрив Позивачем Відповідачу. Факт доставки това-ру підтверджено також подорожнім листом вантажного автомобіля від 02.07.2013р. та договором орен- ди автомобіля від 18.04.2013р.

Крім того, матеріали справи містять докази облікування даної господарської операції у податко-вому обліку, про що свідчить податкова накладна від 02.07.2013р. та факт включення її до Єдиного державного реєстру податкових накладних, визначеному Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податко-вої накладної".

Перевіривши дотримання місцевим господарським судом вимог чинного законодавства при ух-валенні оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підля-гає задоволенню, з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'єкти гос-подарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язан-ня належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конк-ретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно став-ляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та за-безпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості за Договором поставки.

Стаття 712 ЦК України визначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який зді-йснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до пункту 2 ст.712 ЦК України до договору пос-тавки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.5 Договору поставки Відповідач у встанов-лений строк, а саме - до 20.07.2013р. оплату товару не здійснив, а тому позовна вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 122 353 грн. 40 коп. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Наявні у матеріалах справи документи первинного бухгалтерського обліку відповідають вимо-гам Закону України "Про бухгалтерський облік та фіноансову звітність в Україні", Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (надалі в тексті - Положення) та Інструкції про порядок реєст-рації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Нака-зом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р (надалі в тексті - Інструкція).

Таким чином, матеріалами справи стверджується факт здійснення сторонами господарської опе-рації поставки товару і виникнення у Відповідача зобов'язання з оплати вартості товару.

Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечува-тися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, пенею, штрафом, які борж-ник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді гро-шової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного вико-нання господарського зобов'язання.

Пенею, згідно ст.549 ЦК України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчас-но виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок Позивач вважає, правомірним висновок місцевого суду щодо правильності відповідно до п.8.2 Договору поставки нарахування пені за період з 21.07.2013р. по 09.08.2013р. в сумі 936 грн. 04 коп. .

Частина 2 ст.625 ЦК України втановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'зання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

У разі порушення терміну або умов оплати товару пуктом 8.2 Договору поставки передбаче-но сплату покупцем 50% річних від простроченої суми. З розрахунку Позивача вбачається, що сума 50% річних нарахованих за період з 21.07.2013р. по 09.08.2013р. становить 3 342 грн. 99 коп.

Матеріалами справи стверджується, що Відповідач - ПП "Флора" не виконало належним чином умов Договору поставки - не оплатило поставку товару у розмірі 122 353 грн. 40 коп., які підлягають стягненню разом із пенею в сумі 936 грн. 04 коп. та 50% річних від простроченої суми в сумі 3 342 грн. 99 коп., що разом складає 126 632 грн. 43 коп.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання Скаржника на невідповідність видаткової наклад-ної №185 від 02.07.2013р., вимогам Положення, оскільки п.2.5 Положення не встановлює обов'язко-вості скріплення підпису печаткою. Натомість пункт 2.4 Положення зазаначає, що первинні докумен-ти повинні мати такі обов'язкові рквізити як посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення гос-подарської операції і правильність її оформлення або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Видаткова накладна №185 від 02.07. 2013р. міс-тить підпис, а довіреність №2/7 від 02.07.2013р. дозволяє ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Безпідставними вбачаються посилання Відповідача на невідповідність довіреності №2/7 від 02.07.2013р. вимогам Інструкції, оскільки наявність у довіреності помарки при записі числового по-казника цифри "6" на цифру "5" підтверджена при його написанні прописом.

З огляду на вищевикладене, на підставі ст.ст. 526, 549, 625, 712 ЦК України, ст.230 ГК України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фіноансову звітність в Україні", Положенню про доку-ментальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фі-нансів України №88 від 24.05.1995р. та Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і вико-ристаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів Украї-ни №99 від 16.05.1996р. - колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до стяг-нення з Відповідача пілягає 126 632грн. 43 коп, з яких 122 353 грн. 40 коп. основного боргу, 936 грн. 04 коп. пені та 3 342 грн. 99 коп. річних.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пере-конанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх об-ставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм пра-вильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесу-ального права під час розгляду спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу Укра-їни, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача-Приватного підприємства "Флора" на рішення господарсь-кого суду Волинської області від 17.09.13р. у справі №903/853/13 залишити без задоволення, а рі-шення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кадексу України

3. Справу № 903/853/13 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Бучинська Г.Б.