Рішення № 35180507, 07.11.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.11.2013р. Справа № 905/6666/13

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Асманової Е.Е.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Державного архіву Донецької області, м. Донецьк

про стягнення 78662,68грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сагайдак Л.Ю. - за довіреністю;

від відповідача: Вакуленко А.В., Пиріжкова Н.В. - за довіреностями;

По справі була оголошена перерва з 03.10.2013р. на 17.10.2012р. на 09год 30хвил.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов, Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до Державного архіву Донецької області, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 78662,68грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору про закупівлю послуг фізичної охорони об'єктів за державні кошти №3/6250/Ка від 06.02.2013р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг охорони, однак у встановлений строк та належним чином їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 78662,68грн.

Через канцелярію суду позивачем 03.10.2013р. та 17.10.2013р. були надані заяві про зміну розміру позовних вимог та 07.11.2013р. заява про зменшення розміру позовних вимог, у яких позивач одночасно зменшував заборгованість, у зв'язку із її оплатою за травень та червень та частково за липень місяці та збільшував суму позову додавши до заявленої заборгованість борг за серпень 2013р.

Приписами п.3.11. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що нормами ГПКУкраїни, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому зазначені заяви, задоволенню не підлягають.

Розглянувши дані заяві суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню, оскільки за приписами ст.22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, одночасне збільшення та зменшення розміру позовних вимог ГПК України не передбачено, у зв'язку із чим суд дійшов висновку залишити дані заяви без задоволення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 02.10.2013р. зазначив, що архів є державною установою та утримується за коштів державного бюджету. Крім того, відповідач зазначив, що 07.02.2013р. сторонами була укладена додаткова угода та графік погашення наданих послуг та саме за цим графіком позивачем здійснюється сплата заборгованості та додатково зазначив, що послуги за травень 2013р. відповідачем вже погашені.

В письмових поясненнях від 17.10.2013р. відповідач зазначив, що надані послуги з охорони за червень 2013р. відповідачем повністю сплачені 03.10.2013р. як передбачено графіком оплати наданих послуг. Крім того відповідач зазначає, що згідно підписаного між сторонами графіку оплата наданих послуг з охорони а липень 2013р. передбачена у жовтні та листопаді 2013р., у зв'язку із чим позивач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В письмових пояснення від 07.11.2013р. відповідач зазначає, що виконує свої договірні зобов'язання у повному обсязі, сплачує надані послуги з охорони за графіком, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

За клопотанням представників сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) за усним клопотанням представників сторін справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд встановив:

Між Державним архівом Донецької області (Замовник) та Управлінням державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області (Учасник) 06 лютого 2013р. був укладений договір №3/6250/Ка про закупівлю послуг фізичної охорони об'єктів за державні кошти.

За умовами укладеного договору (п.1.1.) Учасник зобов'язується у 2013р. надати послуги з проведення розслідувань і забезпечення безпеки (послуги з фізичної охорони об'єктів) Замовникові, зазначені в Дислокації і позначені на Плані-схемі, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п.3.1. договору ціна цього договору становить 452541,60грн. у томі числі ПДВ - 75423,60грн.

Згідно умов п.4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред'явлення учасником рахунка на оплату послуг або після підписання сторонами акту прийому-здачі виконаних робіт. Оплата замовлених послуг здійснюється замовником за актом виконаних робіт шляхом виплати сум, вказаних в дислокації і п.3.3. договору протягом 15 календарних днів після закінчення місяця, в якому було надано послуги, але з урахуванням щомісячних планових призначень у кошторисі замовника(п.4.3. договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено строк надання послуг - з 01.01.2013р. по 31.12.2013р.

Цей договір набирає чинності з 06.02.2013р. і діє до 31.12.2013р. Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

До укладеного договору між сторонами були підписані Дислокація на січень 2013р., Дислокація на 01.02.2013р.-30.11.2013р. та Протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони.

07 лютого 2013р. між сторонами була укладена Додаткова угода №1 відповідно до якої п. 3.1. договору сторони виклали в новій редакції: ціна цього договору становить 267140,40грн., у т.ч. ПДВ 44523,40грн.

Пунктами 2, 3 сторонами були внесені зміни до Дислокації та Протоколу узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони.

Пунктом 4 Додаткової угоди сторони доповнили договір пунктом 4.8. наступного змісту: замовник почне здійснювати оплату замовлених послуг з травня 2013р. в наступному порядку на підставі графіку погашення та викладений Графік погашення по оплаті послуг фізичної охорони.

Так згідно графіку оплата послуг за травень здійснюється частково в липні, частково в серпні, оплата послуг за липень - частково в серпні-вересні, оплата послуг за липень - частково в жовтні листопаді.

До матеріалів справи сторонами були надані платіжні доручення, які підтверджують оплату відповідачем наданих послуг фізичної охорони, а саме: платіжне доручення №288 від 19.07.2013р. на суму 1307,00грн. за послуги з охорони за травень 2013р., платіжне доручення №2273 від 27.08.2013р. на суму 20460,34грн. за послуги з охорони за травень 2013р., платіжне доручення №388 від 29.08.2013р. на суму 6439,02грн. за послуги охорони за травень 2013р., платіжне доручення №626 від 30.09.2013р. на суму 20460,34грн. за послуги охорони за червень 2013р., платіжне доручення №501 від 03.09.2013р. на суму 5937,92грн. за послуги охорони за червень 2013р., платіжне доручення №809 від 08.10.2013р. на суму 22000,00грн. за послуги охорони за липень 2013р.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору та несплатою наданих послуги з охорони за період з травня 2013р. по липень 2013р. за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 78662,68грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст.12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

У даній справі Договір №3/6250/Ка про закупівлю послуг фізичної охорони об'єктів за державні кошти від 06.02.2013р. за своєю природою відноситься до договору по наданню послуг, а саме наданню охоронних послуг.

Частиною першою ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно вимог передбачених частиною 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній форм досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнута згода.

Частиною першою ст.903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно приписів статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до приписів ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно приписів частини 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Необхідно зазначити, що зміст договору саме і складається з пунктів договору, в яких відповідно до вимог діючого законодавства сторони обумовлюють свої права та обов'язки, домовляються щодо предмету договору, строку на який укладається договорів, ціна, згідно якої надаються та отримуються речі або послуги, умови щодо здійснення розрахунків між сторонами за отримані послуги згідно умов по спірному договору.

Відповідно до приписів статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, що саме співпадає з умовами п.3.1. Договору №3/6250/Ка про закупівлю послуг фізичної охорони об'єктів за державні кошти від 06.02.2013р.

Приписами частини 1 ст.34 Закону України «Про національний архівний фонд та архівні установи» визначено, що фінансування державних архівних установ здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Умовами п.4.3. Договору №3/6250/Ка про закупівлю послуг фізичної охорони об'єктів за державні кошти від 06.02.2013р. сторони визначили, що оплата замовлених послуг здійснюється Замовником за актами виконаних робіт шляхом виплат сум, вказаних в Дислокації (Додаток №1 до договору) і п.3.3. цього договору протягом 15 календарних днів після закінчення місяця, в якому було надано послуги, але з урахуванням щомісячних планових призначень у кошторисі Замовника.

Вимогами частини 1 ст.188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 1 ст.651 ЦК України також встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, між сторонами на наступний день, після укладення договору, 07.02.2013р. укладено Додаткову угоду до Договору №3/6250/Ка про закупівлю послуг фізичної охорони об'єктів за державні кошти від 06.02.2013р.

Сторони дійшли згоди, порозуміння та визначили умови п.4 Додаткової угоди до Договору №3/6250/Ка про закупівлю послуг фізичної охорони об'єктів за державні кошти від 06.02.2013р. наступним чином, що: Додати до розділу IV «Порядок здійснення оплати» п.4.8.: «Замовник почне здійснювати оплату замовлених послуг з травня 2013р. в наступному порядку на підставі графіку погашення:».

Графіком погашення по оплаті послуг фізичної охорони сторони визначили строк, лімітні призначення платежів, строк погашення наданих послуг та суму.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що сторони визначили порядок та строк здійснення платежів за послуги за спірним договором.

Умовами п.7 Додаткової угоди до Договору №3/6250/Ка про закупівлю послуг фізичної охорони об'єктів за державні кошти від 06.02.2013р. сторони визначили, що ця додаткова угода є невід'ємною частиною Договору, діє протягом дії Договору, складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно Графіка погашення по оплаті послуг фізичної охорони відповідач здійснив на користь позивача перерахування коштів за надані послуги та, як наслідок у останнього відсутня заборгованість відповідно до умов Договору №3/6250/Ка про закупівлю послуг фізичної охорони об'єктів за державні кошти від 06.02.2013р.та Додаткової угоду до Договору №3/6250/Ка про закупівлю послуг фізичної охорони об'єктів за державні кошти від 06.02.2013р., яка укладена 07.02.2013р.

Таким чином вбачається, що відповідачем сплачувались позивачу кошти за надані послуги згідно умов договору та Графіку погашення по оплаті послуг фізичної охорони, з урахуванням щомісячних планових призначень у кошторисі Замовника, тобто відповідач повністю і завчасно здійснював платежі згідно домовленостей між сторонами по спірному договору, що в свою чергу підтверджується, наданим відповідачем у якості доказів про здійснення оплати, платіжних доручень.

Відповідно до вимог передбачених пунктом 4 частини 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду зазначеної справи позивачем належним чином вимоги позовної заяви не доведено.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, суд вважає позовні вимоги належним чином не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи позивач звернувся до суду із позовом майнового характеру на суму 78662,68грн. судовий збір за який складає 1720,50грн., при цьому фактично сума сплаченого позивачем судового збору складає 4071,72грн. Таки чином переплачена сума судового збору підлягає поверненню за ухвалою суду.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.129 Конституції України, ст.34 Закону України «Про національний архівний фонд та архівні установи», п.3.11. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», ст.ст.6, 11-16, 202, 509, 526, 530, 626-629, 632, 638, 651, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 67, 173, 174, 188, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

У позові Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до Державного архіву Донецької області, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 78662,68грн., відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 08.11.2013р.

Суддя С.В. Тоцький