Постанова № 35178633, 17.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 р.Справа № 815/4081/13-а

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріДанюк А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановиЛА:

Публічне акціонерне товариство по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» (далі - ПАТ «Миколаївгаз») звернулося до суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі), про визнання протиправним рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі про відмову в списанні податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 02.06.2004 року № 0001772301/01046 ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва; зобов'язати СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі списати податкове зобов'язання в сумі 3703863,33 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням від 02.06.2004 року № 0001772301/01046 ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва.

Суд першої інстанції своєю постановою від 04 липня 2013 року у задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про відмову в списанні податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 02.06.2004 року № 0001772301/01046 державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва та зобов'язання спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби списати податкове зобов'язання в сумі 3703863,33 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням від 02.06.2004 року № 0001772301/01046 державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва - відмовив.

Публічне акціонерне товариство по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Публічне акціонерне товариство по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі із заявою про списання безнадійного податкового боргу, а саме у зв'язку із закінченням строку сплати грошових зобов'язань на підставі вимог ст. 101, 102 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України від 14.12.2012 року № 1329 «Про затвердження порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків».

В свою чергу, заява про списання податкового боргу на підставі п. 2- 1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі позивачем не надавалась. Відсутні також докази надання позивачем до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі документів на підтвердження статусу позивача як платника податку, що здійснює постачання природного газу за регульованим тарифом, що є визначальною умовою при вирішенні питання про прийняття рішення щодо списання податкового боргу відповідно до вказаної норми закону. Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції зазначив, що в межах розгляду поданої до СДПІ заяви останнім правомірно було відмовлено у списанні безнадійного боргу у зв'язку із закінченням строку давності. Крім того, позивачем не надані документи, що підтверджують фактичне здійснення ним постачання природного газу за регульованим тарифом. Наявність ліцензії є лише документом, що засвідчує право суб'єкта господарювання здійснювати певний вид господарської діяльності, однак не є безперечним доказом провадження позивачем такого виду діяльності.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися з наступних підстав.

Діяльність позивача з постачання газу за регульованим тарифом не заперечується відповідачем. В обліковій справі платника податків, яка ведеться відповідачем у відповідності до «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за № 1562/20300 наявна значна кількість підтверджень здійснення такого виду діяльності як постачання природного газу за регульованим тарифом, такі ж відомості є в матеріалах перевірок податкового законодавства. Колегія суддів вважає безпідставними доводами суду першої інстанції про те, що відсутні докази про постачання позивачем природного газу за регульованими тарифами, адже в мотивувальній частині свого рішення суд першої інстанції посилається на ліцензію серії АВ №527273 про постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованими тарифами, виданої ПАТ «Миколаївгаз» Національною комісією регулювання електроенергетики України. Відповідно до положень пункту 5 статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» № 2467-VІ від 08.07.2010 року (далі по тексту - Закон України № 2467-VІ) реалізація природного газу для задоволення потреб населення здійснюється гарантованими постачальниками за роздрібними цінами, встановленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону Україниу № 2467-VІ визначено, що гарантований постачальник - визначене у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, газопостачальне підприємство, яке не має права відмовити споживачу в укладенні договору на постачання природного газу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 705 від 25.07.2012 року «Про визначення гарантованих постачальників природного газу» встановлено, що гарантованими постачальниками природного газу є суб'єкти господарювання, що в установленому порядку отримали ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом та провадять діяльність на затвердженій Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, території з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом для споживачів України (крім промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії). З доводами суду першої інстанції про ненадання позивачем заяви про списання податкового боргу на підставі пункту 2-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, колегія суддів погодитись не може, адже такі висновки не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства. Умови та порядок списання податкового боргу визначенні статтями 101 та 102 Податкового кодексу України та «Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2012 року N 1329, яким не встановлено вимог до форми та змісту заяви платника податків про списання безнадійного податкового боргу. Зокрема пунктом 3.1 «Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків», затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2012 року № 1329 передбачено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється: на підставі даних інформаційних систем органів державної податкової служби (далі - ІС ДПС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу; за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

За таких обставин колегія суддів погоджується із доводами апелянта, що відповідач мав здійснити списання податкового боргу позивача в незалежності від того, містилося в заяві про списання безнадійного податкового боргу від 11.04.2013р., посилання на пункту 2-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України чи не містилося.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим рішення суду першої підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз», - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Визнати протиправним рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про відмову в списанні податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 02.06.2004 року № 0001772301/01046 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва.

Зобов'язати спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби списати податкове зрбовязання в сумі 3 703 863,66 гривень, визначене податковим повідомленням - рішенням від 02.06.2004 року № 0001772301/01046 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан