ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
П О С Т А Н О В А
Іменем України
12.12.06 Справа № 10/675ад.
Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування
акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА
України в Луганській області, місто Луганськ,
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,
місто Луганськ,
за участю Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на
предмет спору, на стороні позивача -Ленінської міжрайонної державної податкової
інспекції у місті Луганську, -
про
стягнення 8500 грн. 00 коп.,
при
секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в
присутності представників сторін:
від
позивача -Глазков
Ю.В. - головний спеціаліст, - довіреність №131/21-333 від 23.01.06 року;
від
відповідача - ОСОБА_2., - довіреність №НОМЕР_1;
від
третьої особи -Грех
О.В. -державний податковий інспектор, - довіреність №31440/10 від 16.10.06
року, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача не сплаченої ним суми фінансових санкцій у розмірі 8500 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 111 Кодексу
адміністративного судочинства України (далі -КАСУ) попереднє судове
засідання призначене та фактично відбулося 14.11.06 року.
На підставі ст. 150 КАСУ у судовому
засіданні оголошено перерву з 24 листопада по 12 грудня 2006 року -з метою
надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.
Розпорядженням голови господарського
суду Луганської області Зубової Л.В. від 11.12.06 року розгляд справи доручено
судді цього суду Середі А.П.
Представниками сторін не заявлено
клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами, що не суперечить вимогам ст.41 та пункту 2-1
розділу УІІ „Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, а тому судовий
процес зафіксовано шляхом ведення відповідного протоколу.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у
повному обсязі.
Представник третьої особи дотримується аналогічної думки (відзив на
позовну заяву №34328/10 від 14.11.06 року).
Відповідач позов не визнав, про що також
зазначив у своєму відзиві на нього №7/1 від 13.11.06 року, пославшись на те,
що:
1)позивач
звернувся до суду з позовом після закінчення однорічного терміну, встановленого
ст. 99 КАСУ для захисту в порядку адміністративного судочинства порушених прав,
свобод чи інтересів;
2)він
не довів наявності законних підстав для свого звернення до суду з позовом після
закінчення вищеназваного терміну;
3)вимоги
позивача суперечать нормам ст.ст. 238, 241 та 250 Господарського кодексу
України.
У доповненні до
заперечення на позовну заяву (вих. №57 від 12.12.06 року) представник
відповідача, крім того, послався на порушення позивачем вимог наступних законів:
1)Закону України
від 18.11.2004 року №2189-ІУ «Про внесення змін до деяких законів України
щодо впорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»,
який набрав чинності з 16.12.04 року та згідно з яким внесено зміни до абзаців
п'ятого та шостого частини 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних
напоїв та тютюнових виробів»;
2)наполягаючи на
стягненні фінансових санкцій з відповідача, позивач, з урахуванням викладеного
у попередньому абзаці, тим самим порушує вимоги ст. 58 Конституції України (про
зворотну дію законів у часі); рішення Конституційного Суду України від
09.02.1999 року №1-рп/99 по справі №1-7/99 «У справі за зверненням
Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої
статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію у часі законів та інших
нормативно-правових актів)», - у такий спосіб порушуючи також вимоги ст. 150
Конституції України;
3)позивачем, крім
того, порушуються вимоги статей 173, 223 та 250 Господарського кодексу України.
Заслухавши
представників сторін та третьої особи, дослідивши обставини справи та додатково
надані матеріали, суд дійшов наступного.
І.1. Згідно з
матеріалами справи 30.01.1998 року ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2,
у встановленому чинним законодавством порядку зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи (далі -СПД ОСОБА_1., - Відповідач), що підтверджується свідоцтвом про державну
реєстрацію №НОМЕР_3.
У 2004 році він мав
право на сплату єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом про сплату
єдиного податку, виданим Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією
у місті Луганську (далі -МДПІ; Ленінська МДПІ, - Третя особа) НОМЕР_4.
2. 04.02.2004 року фахівцями державної
податкової інспекції у Артемівському районі міста Луганська (далі -ДПІ у Артемівському районі), на підставі посвідчень на право проведення перевірки №НОМЕР_5, №НОМЕР_6 та №НОМЕР_7 здійснено
перевірку СПД ОСОБА_1. щодо додержання ним у своїй діяльності чинного
законодавства щодо наявності ліцензій на виробництво спирту етилового, на право
проведення роздрібної і оптової торгівлі алкогольними напоями і тютюновими
виробами; цільового використання спирту етилового, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів; виявлення порушень встановлених правил торгівлі підакцизними
товарами; наявності сертифікатів відповідності та якості або сертифікатів про
визнання; наявності свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької
діяльності; дотримання стандартів; маркування підакцизних товарів, а також з
інших питань, що регулюють виробництво та обіг спирту етилового, алкогольних
напоїв та тютюнових виробів в Україні - у належній йому господарській одиниці
-торговій точці -торговому кіоску, розташованому у місті Луганську, АДРЕСА_1.
В ході перевірки було
виявлено факти здійснення роздрібної
торгівлі:
товарами, у тому числі підакцизними, на суму
38,05 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) або
розрахункової книжки; особі, яка купила
та отримала товар, не видано розрахунковий документ встановленого зразка на всю
суму покупки;
без наявності
торгового патенту на право здійснення торгівельної діяльності;
алкогольними напоями
(1 пляшка горілки «Мускатна»ємністю 0,5 літра; 2 пляшки слабоалкогольного напою
«Ром-Кола»8% алк.) без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
тютюновими
виробами (2 пачки сигарет «Честерфілд») без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної
торгівлі тютюновими виробами;
алкогольними напоями
та тютюновими виробами без наявності сертифікатів відповідності або сертифікатів про визнання;
тютюновими
виробами без наявності декларації про
максимальні роздрібні ціни, встановлені виробником або імпортером.
За результатами
перевірки складено акт №НОМЕР_8, з яким того ж дня фахівцями ДПІ було
ознайомлено реалізатора кіоску ОСОБА_3 та приватного підприємця ОСОБА_1, які
підписали його без будь-яких заяв та застережень.
До нього складено додаток,
згідно якому під час перевірки виявлено 13 пляшок спиртних напоїв
різних найменувань на загальну суму 59,00 грн. та 90 пачок тютюнових виробів
різних найменувань на суму 170,10 грн.
Як вбачається з
доданих до акту письмових пояснень реалізатора ОСОБА_3. та СПД ОСОБА_1., вони
повністю, власноручно, підтвердили факти виявлених та зафіксованих у ньому
порушень.
3. 03.03.2004 року у зв'язку з виявленими
порушеннями чинного законодавства Регіональним управлінням Департаменту з
питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом
підакцизних товарів ДПА України в Луганській області (далі -РУ ДААК, - Позивач)
винесено рішення про застосування фінансових санкцій №НОМЕР_9,
згідно якому щодо СПД ОСОБА_1. за порушення вимог ст. 10, 10-1 та 15 Закону України від 19.12.95 року №481/95-ВР „Про державне
регулювання і виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі -ЗУ №481/95-ВР) на
підставі абзаців 5 та 6 частини 2 ст.
17 цього Закону застосовано
штрафні санкції у сумі 8500 грн., а саме за здійснення роздрібної торгівлі:
алкогольними напоями без наявності ліцензії на право здійснення такої
торгівлі -фінансові санкції у сумі 1700,00 грн.;
тютюновими виробами без наявності ліцензії на право здійснення
роздрібної торгівлі такими виробами -фінансові санкції у сумі 1700 грн.;
алкогольними напоями без наявності сертифіката відповідності або
сертифіката про визнання чи їх копій -1700 грн.;
тютюновими виробами без наявності сертифіката відповідності або
сертифіката про визнання чи їх копій -1700 грн.;
тютюновими виробами за відсутності у місці торгівлі засвідчених
виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні
ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі -1700 грн.
(Рішення щодо
виявлених під час перевірки інших порушень чинного законодавства не є предметом
спору по цій справі).
05.03.04 року, за
вих. №НОМЕР_10 це рішення, поштою, було спрямоване на адресу СПД ОСОБА_1. та
12.03.04 року ним особисто отримане, що підтверджується доданими до справи
доказами (листом та повідомленням про вручення поштового відправлення).
При цьому у
вищезгаданому супровідному листі до рішення СПД ОСОБА_1. було запропоновано
виконати його «протягом 30 днів».
4.Як
вбачається з наявних у справі доказів, відповідачем це рішення РУ ДААК було
оскаржено у судовому порядку.
Рішенням господарського суду Луганської області від 16.08.04 року (справа №1/244н) у
задоволенні позову відмовлено.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду 01.11.04 року
його залишено без змін.
Отже, суд вважає, що позивач дізнався або міг дізнатися про порушення
свого права з боку відповідача, починаючи з 11.11.04 року.
ІІ. Заслухавши
представників сторін та третьої особи, оцінивши наявні у справі докази, суд
вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з таких
підстав.
Що стосується
правомірності дій РУ ДААК при прийнятті вищезгаданого спірного рішення про застосування фінансових санкцій щодо
СПД ОСОБА_1., - суд виходить з наступного.
1.Сторонами по справі
не оспорюється правомірність перевірки, проведеної 04.02.04 року фахівцями ДПІ
у Артемівському районі міста Луганська щодо СПД ОСОБА_1.
2.При
здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами СПД
ОСОБА_1. повинен був дотримуватися вимог наступних статей Закону України від
19.12.95 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів»(далі - ЗУ №481/95-ВР):
статті 10, у частинах 1 та 2 якої сказано:
спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований
виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, алкогольні напої та тютюнові
вироби підлягають підтвердженню
відповідності в законодавчо врегульованій сфері шляхом сертифікації.
Відповідність спирту етилового, коньячного і плодового, спирту
етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів підтверджується наявністю у
їх виробника або імпортера сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання
відповідності;
статті 11-1, у частині 1 якої сказано:
встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на
тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх
виготовлення
статті 15, у частині 10 якої сказано:
роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами
підприємницької діяльності всіх форм
власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензії.
Крім того, відповідачу належало керуватися частиною 1 ст. 6
Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 року №18-92 «Про акцизний
збір»(далі - Декрет №18-92), в якій говориться:
суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками
самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за
встановленими ставками.
3.За порушення
цих вимог Закону та Декрету частиною другою статті 17 Закону України
№481/95-ВР передбачено сплату фінансових санкцій, а саме за здійснення:
абзац 5-й:
роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом
етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами
без наявності ліцензії -у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700
грн.;
цим же абзацом у редакції, яка набула чинності з 01.01.04
року, передбачено відповідальність у
вигляді сплати штрафу у такому ж розмірі
за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами у разі відсутності у
місці здійснення такої торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про
максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці
торгівлі;
абзац 6-й (у редакції частини 2 ст. 17 ЗУ №481/95-ВР, чинній до 18.11.04
року):
роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без
наявності сертифікату якості (відповідності) -у розмірі 200 відсотків вартості отриманої
партії товарів, але не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
4.З урахуванням
викладеного, аналізуючи доводи відповідача проти позову, а також чинне
законодавство, суд дійшов висновку, що всі вони спростовуються з огляду на
наступне.
4.1. Право Державної податкової
служби України в особі ДПІ у Артемівському районі міста Луганська на здійснення
перевірок стану додержання суб'єктами підприємницької діяльності вимог чинного податкового законодавства у сфері
торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами передбачено статтею 8 Закону
України від 04.12.1990 року №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні”
(далі -ЗУ №509-ХІІ).
4.2.На органи державної податкової служби України покладено функцію
щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування
та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) (пункт 1 ст.10 ЗУ
№509-ХІІ).
4.3.Згідно статті 11 Закону
України №509-ХІІ органи державної податкової служби (у т.ч. РУ ДААК), в межах
компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:
11)застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції...
у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
4.4.Право на звернення РУ ДААК з позовом до суду з приводу стягнення своєчасно не сплачених штрафних
санкцій, застосованих до СПД ОСОБА_1., прямо передбачене пунктом 17 ст.11 того
ж Закону.
4.5.Що стосується тверджень відповідача про те, що позивач звернувся
до суду з позовом після закінчення встановленого ст. 99 КАСУ однорічного
терміну з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про порушення своїх прав,
свобод чи інтересів, а тому, згідно зі
ст. 100 того ж Кодексу, ця обставина може бути підставою для відмови у задоволенні
позовних вимог, - суд не погоджується з відповідачем з огляду на наступне.
4.5.1.Буквальне тлумачення змісту частини 2 ст. 99 КАСУ вказує на те, що законодавець, викладаючи
цю норму Кодексу, мав на увазі захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,
прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від
порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування,
їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних
управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання
делегованих повноважень (частина 1 ст. 2 КАСУ).
У даному ж конкретному випадку мова йде про порушення інтересу
ДЕРЖАВИ, оскільки штрафні (фінансові) санкції РУ ДААК було застосовано на
підставі встановленої ДЕРЖАВОЮ норми відповідальності за порушення вимог ЗУ
№481/95-ВР та Декрету КМУ №18-92 (у даному випадку -з боку СПД ОСОБА_1.).
Крім того, суд також вважає, що норма частини 2 ст. 99 КАСУ не є
абсолютним та беззаперечним правилом, - про що свідчить правило частини 3 ст.
99 КАСУ.
4.5.2.Враховуючи цю
обставину, суд при вирішенні спору керується у своїх діях частиною 3 ст. 99 КАСУ, в якій сказано:
для захисту прав,
свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть
встановлюватися інші строки для
звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше,
обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про
порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
(Як сказано вище у
цій постанові, позивач дізнався або міг дізнатися про порушення свого права з
11 листопада 2004 року).
4.5.3.У частині 3 ст.17
Закону України №481/95-ВР передбачено, що штрафи, накладені на порушників на
її підставі, спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством.
А частиною 5 тієї ж
статті Закону визначено, що у разі невиконання суб'єктами підприємницької
діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума
штрафу стягується на підставі рішення суду.
При цьому названим
Законом не встановлено конкретного строку, впродовж якого податковий орган (у
даному випадку -РУ ДААК) має право чи повинен звернутися з цього приводу з
позовом до суду.
Суд вважає, що під дію правила, викладеного у частині 3 ст. 99 КАСУ, підпадає і випадок, який має місце по цій справі та
передбачений частиною 5 ст. 17 ЗУ
№481/95-ВР.
4.5.4.Крім того, суд у
даному випадку приймає до уваги частину 2 ст. 1 Цивільного кодексу України, в
якій сказано:
до майнових відносин,
заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї
сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне
законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
5.Суд вважає, що
наявними у справі доказами та чинним законодавством спростовуються також твердження відповідача про те, що
позивачем при вирішенні питання про стягнення штрафних (фінансових) санкцій з
відповідача застосовано закон, який не має зворотної діє у часі, а тому не
повинен застосовуватися, чим порушено рішення Конституційного Суду України від
09.02.1999 року №1-рп/99 по справі №1-7/99 «У справі за зверненням
Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої
статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію у часі законів та інших
нормативно-правових актів)», - та (на думку відповідача) вимоги ст. 150
Конституції України.
Так, згідно ЗУ №2189-ІУ від 18.11.04 року абзац шостий частини 2 ст. 17 ЗУ №481/95-ВР
дійсно виключено, але виключено ПІСЛЯ 18.11.04 року, - на час же здійснення
ДПІ у Артемівському районі перевірки (04.02.04 року) та винесення рішення РУ
ДААК, - тобто на 03.03.04 року, - абзац шостий частини 2 ст.17 ЗУ №481/95-ВР
був чинним.
Штрафні санкції до
відповідача станом на 18.11.04 року уже були застосовані РУ ДААК, але
він ухилився від їх сплати до державного бюджету.
Тобто доводи
відповідача про застосування щодо нього позивачем норм закону, який втратив
чинність, - не відповідають обставинам справи та чинному законодавству, а тому
є безпідставними, оскільки позивачем поставлення питання не про застосування
норми абзацу 6 частини 2 ст. 17 ЗУ №381/95-ВР щодо відповідача, а про стягнення
з нього своєчасно, законно та обґрунтовано застосованої до нього штрафної
(фінансової) санкції на підставі ЧИННОГО НА ТОЙ ЧАС абзацу 6 частини 2 ст. 17
ЗУ №481/95-ВР.
ІІІ. Отже,
вищенаведені докази та доводи дають суду підстави вважати, що РУ ДААК законно та обґрунтовано щодо відповідача
застосовано правило абзаців 5 та 6 частини 2 ст.17 ЗУ №481/95-ВР, - тобто застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальній сумі 8500
грн., - або ж у розмірі не менше 1700 грн. 00 коп. за кожний з п'яти фактів
порушень, зафіксованих у акті перевірки №НОМЕР_8.
Факт відсутності у відповідача ліцензій на право здійснення
роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами; сертифікатів
відповідності або сертифікатів про визнання, а також відсутності у місці здійснення роздрібної
торгівлі засвідчених виробником або
імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові
вироби, які продаються у такому місці торгівлі, - доведено матеріалами
справи, у тому числі актом перевірки.
ІУ. Що
стосується тверджень відповідача про те, що позивач при вирішенні цього спору
діє всупереч вимогам ст.ст.173, 223, 238, 241 та 250 Господарського кодексу України, то суд з
ними не погоджується, виходячи з наступного.
1.Позивач -РУ ДААК
належить до числа контролюючих органів (ст.ст. 1 та 2 Закону України від
04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»; підпункт
2.1.4 п. 2.1 ст. 2 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами»).
Звідси правомірним
є висновок суду про те, що правовідносини, які склалися між РУ ДААК та СПД
ОСОБА_1. у зв'язку з застосуванням щодо нього спірних штрафних (фінансових)
санкцій, належать до адміністративних, а не до господарських.
2.Згідно
статті 1 Господарського кодексу України (далі -ГК України):
цей Кодекс
визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські
відносини, що вникають у процесі організації та здійснення господарської
діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими
учасниками відносин у сфері господарювання.
Далі, у частині 1
ст. 4 ГК України визначено, що:
Не є предметом
регулювання цього Кодексу:
(…)
адміністративні та
інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган
державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним
господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює
організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
Виходячи з
викладеного, у суду при вирішенні цього спору немає підстав керуватися статтями
ГК України, на які посилається відповідач.
Таким чином, відповідач
позовні вимоги не спростував.
Приймаючи до уваги те, що позивач належним
чином документально довів суду наявність у відповідача несплачених фінансових
санкцій у вигляді штрафу у сумі 8500,00 грн., а також факт його ухилення від їх
сплати, - позовні вимоги є
обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.
Відповідно до частини 4 ст.94 КАС України суд не стягує з
Відповідача судові витрати.
Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету
Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито” при зверненні до суду з позовом звільнений
від сплати державного мита.
На підставі
викладеного, ст.ст.10,15 та 17 Закону України від 19.12.95 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва та
обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів”, керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
1.Позов
задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний
номер НОМЕР_2, який мешкає у місті Луганську, АДРЕСА_1, розрахунковий рахунок
відсутній, - на користь Державного бюджету України на розрахунковий рахунок
31118106600006 в установі банку УДК у
Луганській області, МФО 804013, одержувач -державний бюджет Ленінського району
міста Луганська, ідентифікаційний код 24046582, код платежу -23030300, - фінансові санкції у вигляді штрафу у
сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00
коп.
Відповідно до частини
4 ст. 167 КАС України за згодою
представників сторін та третьої особи у судовому засіданні 12.12.2006 року
оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного
судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної
інстанції викладаються в апеляційній
скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до
адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове
рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її
подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції
подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього
Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про
апеляційне оскарження.
Постанову у
повному обсязі складено та підписано 18.12.2006 року.
Суддя А.П.Середа
Часті запитання
Який тип судового документу № 351778 ?
Документ № 351778 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 351778 ?
Дата ухвалення - 12.12.2006
Яка форма судочинства по судовому документу № 351778 ?
Форма судочинства - Господарське
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 351778 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Дані про судове рішення № 351778, Господарський суд Луганської області
Судове рішення № 351778, Господарський суд Луганської області було прийнято 12.12.2006.
Форма судочинства - Господарське,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Судове рішення № 351778 відноситься до справи № 10/675ад
Це рішення відноситься до справи № 10/675ад. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!