Рішення № 35177659, 11.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19593/13 11.11.13За позовом Комунального підприємства "Оболонь-Ліфтсервіс"

до Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-7"

про стягнення 14241,59 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Безмощук Л.Е. - представник за довіреністю

від відповідача: Матвієнко А.І. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ :

Комунальне підприємство "Оболонь-Ліфтсервіс" (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-7" (далі - відповідач) 14241,59 грн. заборгованості, з яких 12531,77 грн. - основного боргу, 1271,04 грн. - пені, 438,78 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем підрядного договору № 86 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем від 01.02.2007р. відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати за виконані позивачем роботи, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути суму боргу, пені та нарахованих 3 % річних у судовому порядку.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.10.2013р, порушено провадження у справі №910/19593/13 та призначено справу до розгляду на 11.11.2013р.

У судове засідання 11.11.2013р. з'явилися представники сторін та надали пояснення по суті спору.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.11.2013 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

01.02.2007р. Комунальним підприємством "Оболонь-Ліфтсервіс" (підрядник за договором) та Житлово-будівельним кооперативом "Кристал-7" (замовник за договором) укладено підрядний договір № 86 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем, відповідно до умов якого відповідач, як замовник, доручив, а позивач, як підрядник, прийняв на себе організацію та виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів і диспетчерських систем на об'єктах замовника відповідно до додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору середньомісячна договірна вартість робіт з урахуванням ПДВ за повне технічне обслуговування ліфтів складає 718,40 грн. Середньомісячна договірна ціна і сума за технічне обслуговування ліфтів і диспетчерських систем протягом дії договору може бути змінена (п. 2.3. Договору). Зміна вартості робіт погоджується з замовником (п. 2.4. Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору замовник сплачує вартість виконаних робіт за місяць не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним відповідно до Актів виконаних робіт.

Згідно з п.п. 7.1., 7.2. Договору, договір діє з 01.02.2007р. до 31.01.2010р. Якщо за два місяці до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін не заявить про припинення його дії, він вважається продовженим на наступний рік з обов'язковим підтвердженням обсягу робіт.

Матеріали справи містять численні звернення позивача № 07/66 від 02.04.2007р., № 07/1082 від 24.12.2007р., № 07/506 від 27.11.2008р., № 07/668 від 07.10.2009р., № 07/23 від 13.01.2010р., № 07/538 від 24.11.2010р., № 07/551 від 07.12.2011р., з пропозиціями щодо внесення змін до підрядного договору на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем в частині збільшення вартості технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем у зв'язку зі збільшенням розміру тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій.

На вказані звернення позивача між сторонами у справі було погоджено та підписано у вигляді додатків до договору «Відомість обсягів робіт на щомісячне технічне обслуговування ліфтів по договору № 86 від 01.02.2007р.», відповідно до яких станом на 01.02.2007р. встановлена місячна вартість у розмірі 718,40 грн., станом на 01.05.2007р. - у розмірі 1132,87 грн., станом на 01.01.2008р. - у розмірі 1316,58 грн., станом на 01.01.2009р. - у розмірі 1316,58 грн., станом на 01.10.2009р. - у розмірі 2661,43 грн., станом на 01.01.2010р. - у розмірі 2661,43 грн., станом на 01.01.2011р. - у розмірі 2661,43 грн., станом на 01.01.2012р. - у розмірі 2661,43 грн.

На виконання умов договору позивач виконав підрядні роботи з технічного обслуговування ліфтів, що підтверджується актами № 09115086 від 30.09.2010р., № 07115086 від 31.07.2012р., № 05115086 від 31.05.2012р., № 03115086 від 30.03.2012р., № 01115086 від 31.01.2011р., № 10115086 від 31.10.2011р, № 12115086 від 31.12.2011р., № № 01115086 від 31.01.2012р., № 02115086 від 29.02.2012р., № 04115086 від 30.04.2012р., № 06115086 від 29.06.2012р. приймання виконаних робіт, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань (копії в матеріалах справи).

Відповідач умови договору належним чином не виконав, вартість виконаних робіт повністю добровільно не оплатив.

За розрахунком позивача наданим суду, заборгованість відповідача перед позивачем складає 12531,77 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837- ст.864 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Позивач підтвердив факт приймання виконаних робіт відповідачем та наполягає на невиконанні відповідачем договірних зобов'язань і наявності у нього несплаченої заборгованості в сумі 12531,77 грн.

Оскільки, відповідно до ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обов'язок підтвердити факт оплати вартості виконаних робіт покладається саме на відповідача.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали підтверджують обґрунтованість розрахунків позивача, а також те, що відповідач в установленому законом порядку обставин, підтверджених позивачем не спростував, господарський суд вважає доведеним факт наявності у відповідача перед позивачем, на час звернення позивача з позовом до суду, заборгованості по договору №86 від 01.02.2007р. в сумі 12531,77 грн.

Крім суми основного боргу за неналежне виконання договірних зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача 1271,04 грн. пені та 438,78 грн. 3% річних.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що у разі порушення строку оплати, вказаного в п. 5.1. договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, та збитки понесені підрядником в зв'язку зі збільшенням індексу інфляції, але не більше розміру, передбаченого чинним законодавством України.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Розрахунок суми пені та 3% річних, наведений позивачем, вимогам діючого законодавства відповідає, в зв'язку з чим суд дійшов висновку що вимоги позивача про стягнення з житлово-будівельного кооперативу "Кристал-7" пені у сумі 1271,04 грн. та 3% річних у сумі 438,78 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Кристал-7" (04211 м. Київ, вул. Приозерна, 2-А, код ЄДПРОУ 23378310) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь комунального підприємства "Оболонь-Ліфтсервіс" (04214, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 36-В, код ЄДРПОУ 32705552) 12531 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять одну) грн.. 77 коп. основного боргу, 1271 (одну тисячу двісті сімдесят одну) грн. 04 коп. пені, 438 (чотириста тридцять вісім) грн. 78 коп. 3% річних та судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.2013.

Суддя О. А. Грєхова