Постанова № 35171784, 05.11.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4499/13-А

Провадження № 2-А/638/718/13

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

4 листопада 2013 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого - судді Грищенко І.О.

При секретаріБражнік Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ Пирятинського РВ УМВС в Полтавській області ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

02.04.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконними дії інспектора ВДАІ Пирятинського РВ УМВС в Полтавській області ОСОБА_2. Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АА2 №804640 від 29 березня 2013р., складену Інспектором ВДАІ м.Пирятина Полтавської області ОСОБА_2 Провадження у адміністративній справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.04.2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто позивачу, в зв"язку з невиконанням ухвали від 05.04.2013 року про залишення позову без руху.

На ухвалу судді від 30.04.2013 року позивачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року скасовано ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.04.2013 року. Справу направлено до Дзержинського районного суду м. Харкова для продовження розгляду.

Позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 29.03.2013 року він, керуючи транспортним засобом HONDA CIVIC держ. номер НОМЕР_1 був зупинений особою в формі співробітника ДПС, яка представилась як старший лейтенант міліції ОСОБА_2, який стверджував, що він, нібито, перевищив швидкість встановлену в населеному пункті і їхав зі швидкістю 85 км/годину чим перевищив встановлену в населених пунктах швидкість, тим самим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України, при цьому посилався на показання приладу "Trucam" 000676 який знаходився у нього в руках. Рух його автомобіля відбувався у потоці автотранспорту. Факт фіксації перевищення швидкості не означає, що це порушення належить саме йому, оскільки застосованим інспектором ДПС приладом вимірювання швидкості технічно неможливо встановити, і що зафіксоване порушення було вчинене саме його автомобілем. Незважаючи на це, інспектором ВДАІ було складено протокол про адміністративне правопорушення та прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення, де його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП за порушення п. 12.4 ПДР України та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.. Крім того, при складанні протоколу та ухвалення постанови, відповідач не роз'яснив йому прав, не дав можливості ознайомитися з документами. Вважає протокол та постанову незаконними, винесеними з порушенням діючого законодавства України, тому, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки Правил дорожнього руху він не порушував.

Позивач ОСОБА_1 на судове засідання не з'явився, просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги задовольнити.

Відповідач інспектор ВДАІ Пирятинського РВ УМВС Полтавської області ОСОБА_2, на судове засідання не з'явився, про день та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Доказів, що підтверджують поважність причини неявки на судове засідання та письмових заперечень проти заявлених позовних вимог не надав. Заяву про розгляд справи у його відсутність не направив.

Справа розглядається у відсутність позивача, відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування позову, вважає, що позовні вимоги, заявлені позивачем, законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що 29.03.2013 року інспектором ВДАІ Пирятинського РВ УМВС Полтавської області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 №569016, з змісту якого вбачається, що ОСОБА_1, 29.03.2013 року 10-28 годині на 127 кілометрі автодороги Київ-Харків-м. Пирятин, керуючи автомобілем HONDA CIVIC держ. номер НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху більш ніж на 20 км/год, рухався зі швидкістю 85 км/год (швидкість вимірялася приладом Трукам 000876, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП.

За скоєння даного правопорушення, постановою від 29.03.2013 року серії АА2 №804640, складеною інспектором ВДАІ ОСОБА_2 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адмініс?тративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Позивач вважає дану постанову такою, що не відповідає обставинам справи, вимогам Закону, такою, що винесена за відсутності ознак порушення ПДР України, без урахування реальної дорожньо-транспортної ситуації.

Як стверджує позивач, 29.03.2013 року о 9 годині 25 хвилин він, проїжджав територією м.Пирятина при цьому не перевищуючи швидкість встановлену в населеному пункті. Був зупинений інспектором ВДАІ ОСОБА_2, який тримав в руках засіб фіксації швидкості руху, та пояснив зупинку автомобілю тим, що він, нібито, перевищив швидкість руху, тобто рухався зі швидкістю 85 км/год в населеному пункті.

Використання технічного засобу для виявлення порушення правил дорожнього руху «TruCam» здійснюється у відповідності до наказу МВС від 01.03.2010 р.№33. Відповідно до п.2 цього наказу лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCam» визначений як спеціальний технічний прилад, який працює в автоматичному режимі. Використання даного приладу в ручному режимі, є порушенням даного наказу. Відповідач вимірював швидкість саме в ручному режимі.

На вимогу, звернену до відповідача вказати дальність дії приладу, його погрішність, відстань на якій була виміряна швидкість, місце перебування транспортного засобу в момент фіксації швидкості він відповів відмовою.

Окрім того, на вимогу пред"явити свідоцтво про метрологічну повірку приладу, та продемонструвати цілісність повір очних пломб, які свідчили б про точність калібровки та вимірювань приладу та картку маршруту патрулювання, відповідач відмовився і відмовився зафіксувати їх у протоколі, чим порушив вимоги ст..268 КУпАП. Незважаючи на це, інспектором ВДАІ було складено протокол про адміністративне правопорушення та ухвалено постанову по справі про адміністративне правопорушення, де його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП за порушення п. 12.4 ПДР України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн..

Крім того, при складанні протоколу та ухвалення постанови, відповідач не роз'яснив йому прав, не дав можливості ознайомитися з документами.

Вказані позивачем обставини є суттєвими при вирішенні даного спору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльноcті суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що відповідачем не надано суттєвих доказів того, що позивач порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме, перевищив швидкість руху на 25 км/год.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.

Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Факт даного правопорушення не було зафіксовано такими технічними приладами.

Стаття 254 КУпАП зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративне правопорушення не було зафіксоване належним чином, як то вимагає чинне законодавство, з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу він не може бути належним доказом вини ОСОБА_1, і за таких обставин відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, при накладенні адміністративного стягнення відповідач грубо порушив вимоги ст. ст. 268, 280, 283 КУпАП та проігнорував вимоги п.2.8-2.11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, а саме: в наданій позивачем суду постанові, у розділі «Встановив» поверхово викладено обставини та суть вчиненого правопорушення, а у розділі «Постановив» не є зрозумілим чи визнана особа винною у вчиненні правопорушення. В постанові також чітко не зазначено найменування органу (посадової особи), який прийняв Постанову.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про недоведеність того факту, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.4 ПДР України, тобто скоїв правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Ст. 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Крім цього, ч.3 ст. 70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 коментованого кодексу, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати дії відповідача неправомірними, тому, як в його діях вбачається невідповідність вимогам діючого законодавства.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про незаконність дій Інспектора ВДАІ м. Харкова ОСОБА_2 при розгляді адміністративної справи, притягненні позивача до адміністративної відповідальності та накладенні на нього адміністративного стягнення за порушення ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до вимог п.3 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 3 ст. 293 КУпАП передбачено, що одним з рішень, яке приймає орган при розгляді скарги на постанову про адміністративне правопорушення є скасування постанови та закриття справи.

Таким чином, судом встановлено відсутність події адміністративного правопорушення, що тягне за собою закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 9, 11, 14, 86, 100, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України ст.ст. 122, 245, 254, 256, 258, 268, 276, 280 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконними дії інспектора ВДАІ Пирятинського РВ УМВС Полтавської області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 29.03.2013 року та ухваленні постанови від 29.03.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 №804640 від 29.03.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п"ятдесят п"ять) гривень - визнати нечинною та скасувати.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає, відповідно до вимог ст. 171-2 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05.11.2013 року.

Головуючий:І.О.Грищенко