Ухвала суду № 35171511, 04.11.2013, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Комсомольська, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203, inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73 Справа № 622/1287/13-к

Проваження № 1-кс/622/138/2013

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2013 року Слідчий суддя Золочівського районного суду Харківської області Шабас О.С., за участю секретаря Цилюрик Т.А., прокурора Маргарян А.А., розглянувши скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність прокурора Золочівського району Харківської області, винесену за результатами проведення перевірки застосування недозволених методів ведення слідства з боку працівників Золочівського РВ МВС України в Харківській області, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013220310000002 від 20 лютого 2013 року, порушеного за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2013 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії та бездіяльність прокурора Золочівського району Харківської області, що полягали у невнесенні відомостей до ЕРДР.

08 жовтня 2013 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії та бездіяльність прокурора Золочівського району Харківської області, що полягали у не розгляді його заяви від 23.09.2013р.

17 жовтня 2013 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії та бездіяльність прокурора Золочівського району Харківської області, що полягали у не проведенні повторного допиту свідка ОСОБА_2, невизнанні його потерпілим, не проведенні оперативно слідчих дій по факту встановлення спричинення йому моральної та матеріальної шкоди.

25 жовтня 2013 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого прокуратури Золочівського району Харківської області ОСОБА_3 від 02.10.2013р. про закриття кримінального провадження №42013220310000002 від 20.02.2013р.

Вказані скарги ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2013 року були обєднанні в одне провадження.

В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_1 зазначає, що він у своїх неодноразових зверненнях повідомляв прокурора Золочівського району Харківської області про те, що співробітники Золочівського РВ вчинили відносно нього злочин забравши, в ході його затримання особисті речі (мобільні телефони та паспорт), проте мір відповідного реагування прийнято не було, відомості до ЕРДР не внесені, його заява від 23.09.2013р. не розглянута, потерпілим він не визнаний та до цього часу повторно не допитаний. Крім того постанова від 02.10.2013р. є незаконною, оскільки слідчий є упередженим, бажає по скоріше закрити справу, через що ним не виконані всі недоліки, на які зазначалося судом та прокурором при скасуванні попередніх постанов про закриття кримінального провадження.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення заявника, прокурора, що заперечував проти задоволення скарги, з мотивів їх безпідставності та необґрунтованості, дослідивши матеріали провадження, дійшов наступного.

09 серпня 2013 року слідчим прокуратури Золочівського району Харківської області ОСОБА_3 винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим по кримінальному провадженню №42013220310000002. Вказана постанова оскаржена ОСОБА_1 та ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Харківської області від 20 вересня 2013 року постанова слідчого залишена без змін, як така, що є законною та обґрунтованою . В звязку з тим, що доводи скарги ОСОБА_1 щодо незаконності відмови у визнанні його потерпілим вже були предметом судового розгляду та перевірки, повторно суд їх не розглядає.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що свою скаргу щодо не розгляду його заяви від 23.09.2013р. він не підтримує, оскільки вказане звернення все ж таки було розглянуто але відповідь йому надійшла із запізненням, коли він вже встиг написати скаргу.

Частиною 1 статті 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно статті 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно до положень статті 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

2) зобовязання припинити дію;

3) зобовязання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Під час розгляду Богодухівським районним судом Харківської області кримінальної справи відносно ОСОБА_1, останнім було повідомлено про застосування відносно нього недозволених методів ведення слідства. За його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2013 року за №42013220310000002 було внесено відомості за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України. 17.06.2013 р. слідчим Золочівської районної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 було винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження.

Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 30 липня 2013 року вказана постанова скасована. Слідчим суддею визнано обґрунтованими доводи заявника стосовно ненадання слідчим оцінки підставам затримання ОСОБА_1, щодо неналежного встановлення осіб свідків, що були допитані по телефону. Крім того зауважено на необхідність в ході проведення нової перевірки за скаргою ОСОБА_1, з метою встановлення обєктивної істини, слідчому врахувати та перевірити доводи скаржника стосовно вилучення паспорту, та в тому числі висловлені у судовому засіданні щодо неправдивості показань свідка ОСОБА_5 та необхідності допиту в якості свідка ОСОБА_6.

12.08.2013 р. постановою слідчого Золочівської районної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 прийнято рішення про закриття кримінального провадження. 24.09.2013р. вказана постанова скасована прокурором Золочівського району Харківської області. Одночасно слідчому надано вказівки, щодо необхідності перевірки факту давання неправдивих показань свідком ОСОБА_5, факту виїмки паспорта, оформлення належним чином допиту осіб по телефону.

02 жовтня 2013р. постановою слідчого Золочівської районної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 прийнято рішення про закриття кримінального провадження.

В своїх скаргах ОСОБА_1 зазначає, що вважає постанову незаконною оскільки слідчим не належним чином перевірено його доводи про вилучення паспорту, мобільних телефонів, неправдивість показань свідка ОСОБА_5, не досліджено факт наявності або відсутності в нього тілесних ушкоджень при затриманні.

Після скасування постанови прокурором, слідчим Караванським Б. допитано чотирьох свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, на предмет застосування до ОСОБА_1 недозволених методів ведення слідства, здійснено запит, щодо наявності або відсутності паспорта ОСОБА_1 до Богодухівського районного суду Харківської області.

В постанові про закриття кримінального провадження слідчий зазначає, що численні доводи скаржника викладені ним при його допитах слідчим, надані ним у суді під час розгляду його скарг, повністю спростовуються добитими під час перевірки доказами. Так зокрема в ході проведення перевірки окрім ОСОБА_1 допитано працівників міліції ОСОБА_9,ОСОБА_10, двічі ОСОБА_5, та на вимогу ОСОБА_1 також допитано очевидців його затримання ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 були допитані повторно, оскільки, як було встановлено слідчим суддею, перший раз їх допит було проведено з порушенням порядку передбаченого ч. 11 ст. 232 КПК України. Слідчий зазначає, що жоден свідок не підтвердив факт застосування до ОСОБА_1 недозволених методів ведення слідства, допитані працівники міліції також зазначили, що ними у ОСОБА_1 не вилучалися речі та документи.

Крім того слідчим прийнято до уваги, що сам ОСОБА_1 при перебуванні у відділку міліції 16 та 21 травня 2011р., згідно журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області, зазначив про відсутність претензій до працівників міліції, на доказ чого витребувано копії відповідних листів вказаного журналу.

Також слідчим надано оцінку тому факту, що постанова Золочівського районного суду Харківської області від 16.05.2011р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді 5 суток адміністративного арешту на незаконність якої він посилається, ним у встановленому законом порядку не оскаржувалася.

З метою перевірки доводів ОСОБА_1 про незаконне вилучення у нього предметів та документів слідчим зроблено запит до Богодухівського районного суду Харківської області, з відповіді якого вбачається, що в матеріалах кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 відсутні будь які відомості про вилучення паспорту обвинуваченого, як і сам паспорт.

Крім того, суд зауважує, що з приводу застосування недозволених методів ведення слідства ОСОБА_1 перший раз був допитаний слідчим прокуратури 11 червня 2013р., ОСОБА_1 дав повні власноручні пояснення. В своїх поясненнях він зазначав, що до нього були застосовані недозволені методи ведення слідства, що виразилися в тому, що на нього працівники міліції здійснювали психологічний тиск, тримаючи без їжі та води, постійно квапили, не даючи читати документи, що він підписував. Працівники міліції вилучили в нього паспорт та мобільні телефони, проте телефони через 10 днів повернули його матері.

Водночас, через кілька місяців, в своїх же скаргах на бездіяльність, що є предметом розгляду у цьому провадженні ОСОБА_1 зазначав, що прокурором Золочівського району Харківської області не прийнято мір реагування щодо його заяв про вилучення у нього мобільних телефонів працівниками міліції, які йому не повернуті. Тобто доводи заявника, щодо вилучення в нього мобільних телефонів та їх неповернення спростовані ним самим.

ОСОБА_1 зазначає ще одною підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження той факт, що слідчим не перевірено наявність або відсутності в нього тілесних ушкоджень. Проте суд зауважує, що про заподіяння йому працівниками міліції тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не повідомляв, навпаки зазначав про здійснення лише психологічного тиску, через, що слідчим обґрунтовано на думку суду не проводилися міри по встановлення наявності або відсутності тілесних ушкоджень у заявника.

ОСОБА_1 вказує, що слідчим не проведенні оперативно слідчих дій по факту встановлення спричинення йому моральної та матеріальної шкоди, проте у судовому засідання заявник так і не зміг вказати які саме слідчі дії необхідно було вчинити слідчим.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що слідчим прокуратури проведено повну та достатню перевірку фактів повідомлених ОСОБА_1 В рамках проведеної перевірки вчинено всі необхідні процесуальні дії, дотримано вказівок слідчого судді та прокурора. За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що доводи ОСОБА_1 викладені у його скаргах від 03, 08, 17, 25 жовтня 2013 року не підтвердилися, через що відмовляє у їх задоволенні.

Керуючись положеннями ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарг ОСОБА_1 відмовити.

Ухвалам може бути оскаржена протягом пяти днів з моменту її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосереднього до суду апеляційної інстанції. Для особи яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя:

ОСОБА_11