КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" листопада 2013 р. Справа№ 910/12689/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Калатай Н.Ф.
Пашкіної С.А.
при секретарі Майданевич Г.А.
за участю від позивача - Ковтун О.П.
представників сторін: від відповідача - не з'явився.
розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю
апеляційну скаргу "Науково-виробнича компанія "Будремкомплекс"
на рішення
господарського суду міста Києва
від 05.08.2013 року
у справі № 910/12689/13 (суддя Босий В. П.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
в особі Філії централізованого
продажу послуг ПАТ "Укртелеком"
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Науково-виробнича компанія "Будремкомплекс"
про стягнення 1 951 355,41 грн.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Філії централізованого продажу послуг ПАТ "Укртелеком" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Будремкомплекс" 1951355,41 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 року у справі № 910/12689/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 1837983,90 грн., пеню у розмірі 50741,65 грн., 3% річних у розмірі 62629,41 грн. та судовий збір у розмірі 1720, 50 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 05.08.2013 року та відмовити в задоволені позову..
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволені апеляційної скарги в повному обсязі.
В судове засідання 12.11.2013 року представник відповідача в судове засідання не з'явився та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів даної справи, 16.06.2011 р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", правонаступником якого є ПАТ "Укртелеком", (оператор) та ТОВ "Будремкомплекс" (замовник) було укладено договір про надання послуг бізнес-мережі №K.U.-7723/888325-136 (надалі - "Договір").
Відповідно до п. 1.1 Договору на підставі ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій на території України, виданої органом регулювання в сфері телекомунікацій, оператор надає замовнику на території України телекомунікаційні послуги бізнес-мережі, а замовник отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів. Послуги замовляються замовником шляхом укладання відповідних додаткових угод до цього договору.
Згідно з п. 3.1 Договору не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє замовнику рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися послуги.
За змістом пункту 3.3 Договору замовник повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти робочих днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора. Оплата послуг проводиться у національній валюті України.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 р.
Відповідно до п. 6.2 Договору у разі коли жодна зі сторін за два тижні до закінчення строку дії договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, Договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах.
Із матеріалів справи не вбачається заявлення будь-якою із сторін про своє небажання надалі продовжувати відносини, а тому строк дії Договору був продовжений на наступний рік на тих самих умовах.
На виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на суму 1837983,90 грн., що підтверджується рахунками за телекомунікаційні послуги, направленими на адресу відповідача за період з січня по серпень 2012 року.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 1837983,90 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Із матеріалів справи (рахунки за телекомунікаційні послуги за період з січня по серпень 2012 року) вбачається, що позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на суму 1 837 983,90 грн.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 3.3 Договору та рахунків, виставлених на оплату наданих послуг, грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане протягом десяти робочих днів з моменту його отримання.
Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 1837983,90 грн., а строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду першої інстанції настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 1837983,90 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ТОВ "Будремкомплекс" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ПАТ "Укртелеком" про стягнення з ТОВ "Будремкомплекс" заборгованості у розмірі 1837983,90 грн. є правомірними та обґрунтованим.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 50741,65 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 01.06.2012 р. по 31.03.2013 р. та 3% річних у розмірі 62629,41 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 01.03.2012 р. по 31.05.2013 р.
Відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 4.2 Договору у разі затримки оплати за надані послуги замовникам нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати. При неповній оплаті боргу бізнес-абонентам в першу чергу погашається сума пені.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 50741,65 грн. та 3% річних у розмірі 62629,41 грн.
Колегія суддів вважає, що позивач належним чином повідомив суд про надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Крім того, відповідач достовірно знав про розгляд справи судом першої інстанції. Відповідно мав можливість здійснювати захист своїх прав та інтересів. В суму позову позивач не включив витрати на будівництво ліній зв'язку.
Лише 20.04.2012 року відповідачем був направлений позивачу лист за № 883, в якому було зазначено, що адреси та кількість точок вказані у формі №3 яка передбачена умовами договору.
Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог повністю та стягнення з ТОВ "Будремкомплекс" на користь ПАТ "Укртелеком" заборгованості у розмірі 1837983,90 грн., пені у розмірі 50741,65 грн. та 3% річних у розмірі 62629,41 грн.
Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду м. Києва від 05.08.2013 року у справі № 910/12689/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Справу № 910/12689/13 повернути до господарського суду м. Києва.
3. Копію постанови направити сторонам.
Головуючий суддя О.М. Баранець
Судді Н.Ф. Калатай
С.А. Пашкіна
Повний текст постанови складено 12.11.2013 року.
Судове рішення № 35168651, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 12.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/12689/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: