Постанова № 35167969, 07.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2013 року Справа № 812/8243/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Мирончук Н.В.

при секретарі судового засідання Стройній О.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Макогон А.О.

від відповідача - Тулупової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість №0000231501 від 13.09.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ №0000231501 від 13.09.2013 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» з питань правомірності формування податкового кредиту по послугам, отриманим від нерезидентів, місце постачання яких знаходиться на митній території України у декларації з ПДВ за липень №905046204 від 20.08.2012 року, за серпень 9056405776 від 18.09.2012 року, вересень №9064435165 від 19.10.2012 року та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №47/15-0/05441447 від 02.09.2013 року, в якому зазначено про виявлені порушення позивачем п.198.2 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 ПКУ, в результаті яких, як вказано в акті перевірки позивач допустив

-заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 62612,00грн. з серпень 2012 року по уточнюючому розрахунку №9066168022 від 25.10.2012 року;

- завищено суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 62612,00грн. за вересень 2012 року по звітній декларації з ПДВ № 9064435165 від 16.11.2012 року.

На підставі акту №47/15-0/05441447 від 02.09.2013 року відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення №0000231501 від 13.09.2013 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями в сумі 31306,00грн.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0000231501 від 13.09.2013 року та доводи відповідача, викладені в акті перевірки, необґрунтованими та незаконними у зв'язку з чим просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000231501 від 13.09.2013 року.

Представник позивач в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача під час судового засідання надав суду заперечення проти адміністративного позову (а.с.76-78) та одночасно просив суд в задоволенні позовних вимог ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

Відкрите акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" є юридичною особою, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Алчевської міської ради 30.03.1994 за № 1 384 120 0000 000084 (а.с. 48-49), та взятий на облік платника податків до СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську з 30.03.1994 року за №474 (а.с.50).

У відповідності із ст.14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39 п.14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п.14.1.156 п.14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.265 п.14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п.14.1.162 п.14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.2 п.16.1 ст.16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16).

Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (п.п.20.1.27 п.20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.20.1.28 п.20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (п.п.20.1.18 п.20.1).

Згідно п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо в майбутніх періодах ( з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації з формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем подано до СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську податкові декларації з податку на додану вартість від 17.08.2012 року за липень 2012 року, у якій задекларовано податковий кредит у розмірі 224431605,00грн., від 18.09.2012 року за серпень 2012 року, у якій задекларовано податковий кредит у розмірі від 237084793,00грн., від 19.10.2012 року за вересень 2012 року, у якій задекларовано податковий кредит у розмірі 188333573,00грн. (а.с.22-30).

Також позивачем подано до відповідача уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 26.09.2012 року, 25.10.2012 року, 14.11.2012 року якими уточнено суму податкового кредиту за серпень 2012 року - 237475036,00грн., за вересень 2012 року - 188489456,00грн. (а.с.31-42).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Однією із підстав для проведення документальних позапланових перевірок підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України закріпив таку обставину - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

27.08.2013 року керівником СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України видано наказ № 84 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" та направлено на адресу платника податку повідомлення про проведення перевірки № 25 від 27.08.2013, яке отримано позивачем 27.08.2013 року, про що свідчить підпис головного бухгалтера на розписки (а.с.81-82).

На підставі вищевказаного наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" з питань правомірності формування податкового кредиту по послугам отриманим від нерезидентів, місце постачання яких знаходиться на митній території України у деклараціях з ПДВ за липень №9050469204 від 20.08.2012 року, за серпень № 9056405776 від 18.09.2012 року, за вересень №9064435165 від 19.10.2012 року та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2012 року №9066168022 від 26.09.2012 року, за серпень 2012 року №9066168022 від 25.10.2012 року , за вересень 2012 року №9072283214 від 16.11.2012 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт № 47/15-0/05441447 від 02.09.2013(а.с.9-16).

Перевіркою було встановлено порушення п.198.2 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПКУ. В результаті зазначених порушень позивачем опушено:

-заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 62612,00грн. за серпень 2012 року по уточнюючому розрахунку від 25.10.12;

-завищення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 65612,00грн. за вересень 2012 року по звітній декларації з податку на додану вартість.

На підставі акту №47/15-0/05441447 від 02.09.2013 року відповідачем складено податкове повідомлення-рішення №0000231501 від 13.09.2013 року, яким збільшено суми грошового зобов'язання за штрафними санкціями в сумі 31306,00грн.(а.с.21).

Вирішуючи питання про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.09.2013 року № 0000231501, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 116.1 статті 116 Податкового кодексу України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата сплати (нарахування) податку на додатковим зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації з попереднього періоду.

Ст. 200 ПК України визначає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду

Згідно з п. 200.2. ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Суд зазначає, що ПАТ «АМК» податкові зобов'язання по поставці послуг нерезидентом в попередніх періодах у сумі 62612,00грн. задекларовано в уточнюючому розрахунку за липень 2012 року № 9058761524 від 26.09.2012 року.

Таким чином, позивач в порушення п.198.2 ПКУ неправомірно задекларував в уточнюючому розрахунку за серпень 2012 року у графі 12.4 - послуги, отримані від нерезидентів збільшення суми податкового кредиту з ПДВ на 62612,00грн.

Отже, відповідно до вимог п.198.2 ПКУ сума ПДВ у розмірі 62612,00грн. повинна бути відображена у графі 12.4 звітної декларації з ПДВ за вересень 2012 року № 9062235165 від 19.10.2012 року.

Також суд зазначає, що представник позивача в судове засіданні не надав обґрунтовані пояснення та відповідні докази в їх підтвердження щодо спростування дій та заперечень на адміністративний позов відповідача, натомість останнім доведено належними засобами доказування правомірність вчинених дій та винесення податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано протягом 5-денного строку.

Оскільки в задоволені позовних вимог ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», питання про розподіл судових витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства « Алчевський металургійний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість №0000231501 від 13.09.2013 року - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 07 листопада 2013 року.

Суддя Н.В. Мирончук